В Україні активізувалися "рішали", які за відсотки обіцяють повернути банківські депозити

Неплатоспроможними вже визнані 28 комерційних банків.  

Українці все частіше виходять на мітинги з вимогою повернути їхні гроші

Українці все частіше виходять на мітинги з вимогою повернути їхні гроші / © olex-kurinniy.livejournal.com

"Видрати" свій банківський депозит із рук капіталістів зараз велика вдача. Банки закриваються один за одним. А вкладники шикуються в черги, аби забрати свої кровні. І, звичайно, щойно почалися складнощі зі зняттям вкладів, в Україні з'явився ще один вид бізнесу – допомога з повернення депозиту. За право потримати справжню купюру тепер потрібно віддати банкіру половину ваших грошей.

НБУ майже щодня пікетують бідні вкладники різних банків, ідеться в сюжеті програми "Гроші". Бідні - бо всі заощадження зникли разом зі стабільністю десятків українських банків. 28 штук уже визнані неплатоспроможними. 16 із них перебувають на стадії ліквідації, а ще 12 банків - на стадії тимчасової адміністрації.

Кількість вкладників, чиї гроші в полоні, - десятки тисяч. І, звичайно, на цьому починають заробляти, можливо, навіть у стінах НБУ.

Віталій шлях до колись улюбленого банку може подолати із заплющеними очима. Працівник шахти з маленького Червонограда під Львовом уже півроку самотужки намагається побороти фінансову машину. Вклав сюди накопичене за все життя - 150 тисяч гривень. Термін депозиту закінчився, його подовжили на три місяці, але грошей так і не віддали. Якби не коштовна операція для дружини, папірці могли б ще довго лежати на невидимих рахунках. Тому знову прийшов у банк. Але замість видати депозит - банкіри лише кличуть охорону.

І таких проблемних фінустанов, які чомусь не помічає НБУ, - десятки. Вкладники зневірюються в банках, а тому стають жертвами нового бізнесу - "рішали" допоможуть витягнути заощадження за свій процент.

Журналіст програми "Гроші" вирішив також "скористатися" послугами такого "рішали", якого знайшов за оголошення в інтернеті. Ця людина божилася допомогти витягти вклад. Чоловікові років 40. Говорить, що в цьому бізнесі він випадково. Вдягнутий зовсім не по-багатому. Видає нагора, які чини можуть бути залучені до "рятування" грошей.

"І в банках, і в НБУ, і над НБУ", - пояснює чоловік, через кого діятиме.

І за таку "ведмежу" послугу слід віддати "ведмежі" відсотки – 40% залинаються у вкладника, а 60% - їм за послуги.

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) застерігають від подібних схем.

"Це незаконно. Ще ні разу не вдалося нам отримати підтвердження, що ця схема реально існує і працює", - запевняє заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Тетяна також має "заморожений" депозит у банку і в неї – рак. Їй терміново необхідні гроші. Лікування обходиться в сотні тисяч гривень. Гроші є. Але колись ввічливі усмішки менеджерів "СітіКомерсБанку" змінилися на злісні відмовки. У банку зараз – тимчасова адміністрація.

В пошуках настільки необхідних для себе грошей доля звела Тетяну з непростим помічником – вона зателефонувала в НБУ. Розмову з нібито чиновницею записала на телефон. Там їй за винагороду обіцяли допомогти. Проте в НБУ кажуть, що жінка з таким ім'ям у них не працює. Виходить, що Тетяна натрапила на аферистів.

Ті, хто піклується про наші вклади, заспокоюють.

"Ми вже повернули людям близько 14 мільярдів, тобто дві третини. У межах 200 тисяч людям точно кошти будуть повернуті, вчасно і в повному обсязі", - запевняє заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик

А в кого більше, тим доведеться чекати довше. І якщо несила терпіти, люди біжать до так званих бірж депозитів. Таких оголошень про продаж депозитів - сотні. Люди купують депозит і вже ним гасять кредит. У 2008-2009 роках така схема була надпопулярною. Денис Дрозд був власником подібної біржі.

"У перший місяць надійшло близько чотирьох тисяч пропозицій від невеликих сум до сум, що більші за п'ять мільйонів", - говорить консультант-експерт з інформаціних технологій Денис Дрозд.

Сьогодні така схема, може, і допомагала б багатьом, але законом не передбачені такі механізми роботи. Тому цей інструмент теж поза законом.

"У 2012 році набрав чинності закон про гарантування вкладів фізичних осіб, який обмежив деякі дії, які можна було на той момент робити в 2009 році", - пояснює Денис Дрозд.

Експерти нарікають на роботу НБУ. Багато проблем можна було б попередити або ж узагалі уникнути, якби не "олімпійський" спокій головного банку.

"Окремим банкам на сьогодні вже давно потрібні куратори Нацбанку, давно потрібні тимчасові адміністрації", - наголошує експерт з питань фінансів Михайло Стрельников.

Тож вкладникам варто самим бути обережними.

"Якщо депозити на ринку приймають під 10-12 відсотків і тут якийсь банк виходить під 20, то це не тому, що він такий добрий чи йому нікуди подіти гроші. А це тому, що в нього немає грошей", - уточняє Михайло Стрельников.

Українцям радять, якщо і нести гроші, то звертати увагу на великі та державні фінустанови, а не на маленькі банки-гаманці, які колись було модно мати так само, як і дорогий автомобіль.

Тим часом Нацбанк повністю заборонив нові депозити і кредити у російських рублях на території України.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie