Від стажера до керівника. Як агрокомпанії готують для себе співпробітників

Ми розібралися, що потрібно для успішної кар’єри в агро: до яких вишів вступати та які компанії обирати для самореалізації.

Якщо в аудиторії студентів-аграріїв запитати, чи збирається хтось працювати за фахом і займатися сільським господарством, ще років 5-7 тому ствердно відповів би лиш кожен 5-й. Адже в країні довгий час діти після школи йшли вчитися переважно на юристів, журналістів, психологів, економістів.

Це вважалося престижним. Технічні й робочі спеціальності не асоціювалися з високими зарплатами, кар'єрними можливостями чи інноваційністю галузі. Наразі ситуація змінюється на краще.

Дефіцитні кадри — ті, яких не підготували за минулі роки, стають на вагу золота. Агрокомпанії ростять співробітників для себе зі студентської лави, конкуруючи за найздібніших та наймотивованіших. В епоху автоматизації та розвитку новітніх технологій перспективна молодь отримує перевагу в роботодавців перед кадрами, підготовленими ще за радянських часів.

ТСН.ua дізнавався, де працюють українські аграрії, що є драйвером економіки країни та в які виші варто вступати, аби в перспективі стати частиною команди вітчизняних агрогігантів.

Голодні роботодавці

Український агросектор — одна із найменш захищених від кадрового дефіциту галузей. Сезонний характер праці потребує в певні періоди — як то збір врожаю чи посівна — тисяч робочих рук. Проте в пошуках кращої долі наші співвітчизники виїжджають за кордон на сезонні роботи: збирання ягід, грибів, овочів, фруктів — там нібито платять більше. Це загострює проблему.

Проблема кадрів на ринку залишається актуальною. В найближчі роки, швидше за все, ситуація кардинально не зміниться.
Наталія Кудренко, директор з персоналу компанії "Сингента" в Україні

Також критично бракує хороших тваринників, перш за все, зоотехніків та ветеринарів, — зазначає Наталія Романенко, директор з управління персоналом компанії UkrLandFarming. За її словами, багато студентів, які закінчують навчання за цими спеціальностями, йдуть працювати ветеринарами в міські зооклініки, але не повертаються в села.

"Проблема кадрів на ринку залишається актуальною. В найближчі роки, швидше за все, ситуація кардинально не зміниться. Знайти гідного спеціаліста буває дуже складно, у випадку з позиціями середнього та вищого рівнів — особливо", — каже Наталія Кудренко, директор з персоналу компанії "Сингента" в Україні. За її словами, іноді спеціаліста на певні позиції доводиться шукати по півроку.

Ставка на молодь

Зрозумівши, що сучасний ринок праці не в змозі забезпечити бізнес якісними кадрами, компанії почали самостійно шукати вихід із ситуації. Більшість великих агрохолдингів вирощують кадри для себе ще зі студентської лави.

"Сьогодні МХП робить ставку на молодих фахівців, які дійсно хочуть розвиватися в агробізнесі. У нас працює масштабна, всеосяжна програма кар'єрного розвитку "МХП СТАРТ". Вона орієнтована на три цільові групи: студентів вишів 1-3 курсів, студентів 4-6 курсів та випускників вищих навчальних закладів. Цей проект дає змогу студентам проходити практику на підприємствах холдингу і оплачуване стажування з можливістю подальшого постійного працевлаштування. Крім того, вони можуть прослухати лекції та відвідати майстер-класи від провідних експертів компанії, зареєструватися на екскурсію на підприємства МХП", — розповідає Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій агрохолдингу МХП.

Підтвердженням такої практики є приклад Сергія Лиховида, начальника виробництва "Вінницької птахофабрики" Групи МХП. Він влаштувався працювати в компанію ще студентом. 

"До МХП я прийшов у 2003 році, ще навчаючись у Херсонському аграрному університеті. Першим місцем роботи стала птахофабрика "Перемога Нова", де я проходив стажування. Уже після п’ятого курсу мені запропонували постійну роботу на маленькому заводі холдингу.

Через чотири місяці я став майстром, потім — технологом, майстром-технологом та заступником начальника забійного цеху", — згадує сходинки своєї кар’єри Лиховид. У той час почалось будівництво птахофабрики під Каневом, куди згодом він перевівся на посаду начальника зміни. "Там і пропрацював дев’ять років. Встиг півроку побути начальником забійного цеху підприємства "Оріль-Лідер", після чого мене призначили начальником виробництва на "Вінницькій птахофабриці", — з усмішкою ділиться чоловік.

Зважаючи на те, що освітні програми сучасних вишів часто відстають від реальності на десятиліття, за час практики і стажування студенти дізнаються більше корисного, ніж за п'ять років навчання. Є свої програми стажування у "Сингента". "Програма стажування допомагає подолати виклики, які спричиняє кадровий дефіцит. При чому це взаємовигідне співробітництво для обох сторін — як для початківців, так і для самої компанії", — зазначає Наталія Кудренко.

За її словами, компанія частково закриває свої кадрові питання з використанням програм стажування. "Але головне інше — ми підвищуємо рівень практичних знань та навичок студентів, які дійсно актуальні в умовах реального бізнесу", — запевняє вона.

Аграрії спільні в тому, що знання сучасного студента далекі від практичного застосування на виробництві. Тому досвід, який випускник чи студент може отримати під час стажування, є безцінним.

Розвиток своїх фахівців зі студентів і випускників — безумовно, ефективне рішення в сучасних реаліях. Від їхнього професіоналізму та амбіцій залежить успіх всього холдингу
Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій агрохолдингу МХП

У МХП акцентують увагу на тому, що зацікавлені у вирощуванні своїх фахівців, оскільки вони лояльні до компанії і підтверджують свою мотивацію працювати в ній, а також проходять менше етапів навчання, бо вже знають систему, структуру і внутрішні бізнес-процеси.

"Розвиток своїх фахівців зі студентів і випускників — безумовно, ефективне рішення в сучасних реаліях. Від їхнього професіоналізму та амбіцій залежить успіх всього холдингу. З перших днів вони отримують цінний досвід, практичні навички роботи з сучасним, високотехнологічним обладнанням, про який нічого не розповідають у вишах. Це йде на користь їхньому розвитку як фахівців. Крім того, ранній старт роботи в колективі допомагає зрозуміти і прийняти цінності компанії, почати працювати відповідно до них. Це підвищує ефективність як окремого співробітника, так і всієї команди", — запевняє Ксенія Прожогіна.

До результативної роботи студентів під час практики у великих компаніях заохочує оплачуване стажування. Заробітна плата стажистів у "Сингента", МХП, ІМК, "Мрія" тощо на одному рівні з фахівцями відповідних професій з досвідом роботи.

Проте самих стажувань, вважають роботодавці, недостатньо — інструментів для залучення талановитої молоді потрібно більше. "Дуже допомагають екскурсії на виробництво, що влаштовуються холдингом, а також спеціалізовані хакатони, які ми почали проводити для студентів агро- і технічних вузів. Також ми активно підтримуємо українські стартапи і створюємо спеціальні освітні програми, наприклад, online-курс How to Startup про те, як створити стартап", — діляться в МХП.

Великі компанії активно залучають студентів до освітніх лекцій, презентацій, вокршопів, що дають можливість краще зрозуміти профіль підприємства, а потім на ярмарку вакансій отримати кращих студентів та випускників. Варто зазначити, що з початку року в МХП працевлаштовано 190 молодих спеціалістів.

Ким бути?

Одним із важливих напрямів пошуку працівників для агрокомпаній є співпраця з вишами і професійними технічними училищами та коледжами. Українські агрохолдинги співпрацюють з двома десятками вишів. Майже всі великі компанії укладають договори про співпрацю з профільними навчальними закладами.

Зокрема, користується популярністю Національний університет біоресурсів та природокористування, Білоцерківський національний аграрний університет, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Гжицького, Одеський державний аграрний університет тощо.

Опитані ТСН.ua роботодавці зазначають, що найближчим часом затребуваними будуть фахівці у галузях харчових технологій, агрономії, ветмедицини, технологій переробки тваринницької продукції та фахівці з якості. Великий попит також прогнозують на спеціалістів з галузевого машинобудування, електроенергетики та електромеханіки, агроінженерії, землеустрою й автоматизації сільського господарства.

Агросектор кожного року поповнюється новими технічними новинками, що потребує нових компетенцій, яких не вчать у вишах. Практика, стажування, екскурсії на виробництво і застосування теоретичних знань під час роботи — кращі вчителі молодих фахівців без досвіду роботи. Наразі кардинально змінюються не лише підходи до виробництва, а й ставлення до професії аграрія.

Сьогодні працювати в сільському господарстві — не лише престижно, а й прибутково. Проте кадрові питання потребують нових інструментів для вирішення і заміщення вакансій компетентними працівниками, здатними відповідати на складні виклики професії.

Залиште свій коментар

Вибір редакції