Законопроект про спецконфіскацію передбачає відбирання майна навіть у свідків злочинів
У Кабміні переконують, що антикорупційний закон потрібен для безвізового режиму з Євросоюзом.
Нардепи поспіхом ухвалили в першому читанні законопроект про спецконфіскацію / © ТСН.ua
Уже другий тиждень над українцями нависає ще одна серйозна загроза. Називається вона спецконфіскацією. А означає, що ваше майно тепер можуть арештувати, навіть якщо ви випадково виявилися свідком якогось злочину. Або забрати все нажите навіть за банальне хуліганство, якщо захоче слідчий.
Ось такий закон Верховна Рада поспіхом ухвалила у першому читанні, піддавшись на вмовляння. І лише потім з жахом усвідомила, що дала можливість правоохоронцям для елементарного рейдерства. То по кому насамперед хотіли вдарити і як тепер уникнути тотальної експропріації, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Нещодавно Верховна Рада своїми рішеннями зробила українців практично беззахисними перед корумпованою, а часто навіть злочинною правоохоронною системою України. Кабінет міністрів попросив парламент прийняти два закони – про арешт та спецконфіскацію майна громадян. Мовляв, їх прийняття наблизить Україну до безвізового режиму ЄС.
І парламент проголосував. Тільки от біда – частка "спец-", яка мала стосуватися злодійкуватих чиновників, раптом у тексі стала стосуватися будь-якого навмисного злочину і будь-яких третіх осіб, котрих слідчий зможе прив'язати до події або персони з кримінальної справи. Захоплені з діамантами прокурори тепер можуть вважати себе майже всевладними і спецкофіскувати на свій розсуд усе, на що поклали око, – від машини і квартири до рахунків і підприємств ніяк не пов'язаних з державною корупцією.
"Як правило, спецконфіскація застосовується в корупційних злочинах. Ось цими ж змінами, які планують ввести, пропонується розширити цей інститут на всі навмисні злочини. Тобто, без різниці, це корупційні або некорупційні злочини", – пояснює юрист Костянтин Глоба.
"Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення будь-якого злочину або суспільно небезпечного діяння", – ідеться в законопроекті про спецконфіскацію, який прийнятий депутатами в першому читанні.
Тобто, за банальне хуліганство, наприклад, набиту пику хаму, що чіплявся до вашої дружини, слідчий, якщо захоче, може звернутися до суду та конфіскувати ваше майно, або майно пов'язаної з вами особи. Наприклад, тещі, брата чи свата. А, не дай Бог, теща, сват і брат володіє привабливим майном або бізнесом, – будьте певні, що спецконфіскація спрацює майже 100-відсотково.
"У руках нашої судової системи, яка приймає рішення за дзвінком, у реаліях нашої правоохоронної системи, яка перетворилася на бізнес-клуб за інтересами, які дають вказівки суддям часто, які їм рішення приймати, тобто, це буде каральним механізмом. Це не буде механізмом, який потягне за собою нормалізацію стягнення засобів із винної особи. Це буде каральний механізм", – говорить юрист Костянтин Глоба.
Інший закон, що йшов у зв'язці з попереднім, – про арешт майна, теж не менш скандальний.
"Насьогодні заарештувати майно можна або обвинуваченого, або підозрюваного. Заплановані ж зміни припускають можливість накладення арешту на майно особи, навіть якщо вона не в статусі обвинуваченого або підозрюваного. Можна бути в статусі свідка і в тебе майно за рішенням суду буде заарештоване", – пояснює юрист Костянтин Глоба.
По суті, на майно будь-кого можуть накласти арешт, якщо слідчий запідозрить вас у вчиненні кримінальних дій.
Більше того, ці два закони пройшли Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності й були названі неприйнятними. Проте депутати наважилися проголосувати "за", аби змінити їх до наступного читання.
Нардепи пропонують записати перелік злочинів, після яких може бути спецконфіскація. Проте, які злочини потраплять у цей перелік, не відомо. Як не відомо і те, що ж насправді вимагав ЄС від української влади. Бо якщо відкрити меморандум, про жодну спецконфіскацію не йдеться. Єдина умова від Європи – розширити інструменти для боротьби з корупцією. Але найприкріше те, що зараз у Кримінальному кодексі вже існує закон про спецконфіскацію, він мав спростити розслідування справ проти клану Януковича. Проте за минулий рік Україна спецкофіскувала у корупціонерів не мільярди, не мільйони і навіть не сотні тисяч доларів, а, згідно з офіційними данними, – вісім тисяч гривень. Тобто від злочинців державі повернули 347 доларів.
Більше подробиць дивіться в сюжеті кореспондента ТСН Сергія Гальченка.