Введення 5% податку на доходи від депозитів вдарить по гаманцях вкладників, банки та влада ще більше втратять довіру, а бюджет отримає крихти.
По заощадженням українців готують новий удар у вигляді оподаткування доходів від депозитів. Давня ідея, з якою влада носиться ще з 2000-х років, ось-ось може втілитися у життя.
Скандальний Податковий кодекс, прийнятий у вересні минулого року, вже вводить в Україні оподаткування цього виду нетрудових доходів – з 1 січня 2015 року.
Жодна влада досі не наважилась його запровадити, рік за роком переносячи термін введення, тож галас навколо нового податку після прийняття кодексу доволі швидко вщух.
Однак віце-прем'єр Сергій Тігіпко змусив засумніватись, що цього разу українців "пронесе". ТСН.ua дізнавався, хто програє від нововведення, а хто виграє, і чи виграє взагалі.
Два боки одного податку
"Я думаю, що по пасивним доходам потрібно починати це робити. Пасивні доходи - це ж не тільки надходження від банківських депозитів, але й роялті, дивіденди, ще багато чого. Саме тут є великі резерви для бюджету. Це буде дуже непроста розмова. Але я вважаю, що потихеньку до цієї справи підходити треба", - сказав Тігіпко у відповідь на питання про введення податку на депозити в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".
Слідом за віце-прем'єром колишній міністр економіки Віктор Суслов заявив, що ставку податку на доходи з депозитів взагалі треба робити не меншою, ніж середня ставка прибуткового податку, тобто 15-17%.
"Наприклад, ставки податку за основним видом доходів власника бізнесу менше, ніж 15% прибуткового податку, які платить найбідніший робітник. Чому найбагатші громадяни найменше обкладаються?",- аргументував свою позицію Суслов.
Економіст додав, що в Україні склався великий клас рантьє - людей, які живуть на доходи з депозитів. Мовляв, є такі і серед депутатів, які докладають всіх зусиль, аби перешкодити введенню цього податку та встановлення адекватної ставки.
У координатора економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергія Кисельова ставлення до оподаткування доходів з депозитів неоднозначне.
"Виходячи з соціальної справедливості, було б правильно, щоб нетрудові доходи, якими є доходи з депозитів, теж обкладалися податками. І можливо навіть за вищою ставкою, ніж трудові", - сказав він у коментарі ТСН.ua.
Експерт нагадує, що в Україні існує оподаткування цінних паперів, спадщини, але депозити з цього списку випадали. До того ж, у нас ставки по депозитах (в тому числі в доларах і євро) досить високі – в 2-4 рази вищі, ніж у країнах ЄС.
"З іншого боку, депозити поки залишаються єдиним широкодоступним засобом збереження коштів громадян. За великим рахунком, якщо людина хоче зберегти гроші, їй потрібно нести їх в банк", - зазначив Кисельов.
А от на думку президента Центру ринкових реформ, екс-міністра економіки Володимира Ланового, про введення податку на депозити в Україні поки що не може бути й мови.
"Податок на депозит з громадян встановлюється в країнах, де кількість і сума депозитів надлишкова. Скажімо, в США сума депозитів громадян в півтора рази перевищує ВВП країни. І особливістю цього податку є те, що він бере кошти з депозитів банків, але не встановлюється податок на пенсійні накопичення громадян, щоб люди вкладали на строк до виходу на пенсію", - сказав Лановий ТСН.ua.
Тобто, пояснює він, не можна вводити податок на депозит, не створивши джерело для безкоштовних тривалих накопичень громадян. Також кількість грошей на депозитах має бути достатньою, щоб податок не зменшив надходження на банківські рахунки.
"У нас все навпаки. Третій рік триває падіння сум приросту депозитів громадян. Люди гривні не довіряють, очікування інфляції і девальвації високе, тому зменшується приріст вкладів громадян в банках. Тому вводити додаткові перешкоди для депозитів - це нерозумно", - вважає він.
Порівнювати непорівнюване
Однак президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко радить не порівнювати непорівнюване. Дійсно, у тій самій Німеччині весь дохід по депозитах обкладається на загальних підставах.
Сума доходу включається в базу оподаткування, тобто додається до суми всіх прибутків людини. І вже з цієї загальної суми береться податок. Причому там існує кілька шкал оподаткування – податок залежить від заробленої кількості грошей. Чим їх більше, тим більший податок.
"Але між нами і Німеччиною дві великі різниці - там люди звикли платити податки, плюс до всього вони знають, куди ці податки йдуть. Тому, незважаючи на те, що там начебто висока ставка, я жодного разу не чув від німців скарги на те, що треба платити податки", - зазначив Охріменко.
Щодо США, то там взагалі інша система. Їхню систему оподаткування взагалі не можна порівнювати з нашою, наголошує експерт.
"Наприклад, у вас є літній батько. Ви його не відвезли до лікарні, а найняли доглядальницю - це віднімається з оподатковуваної бази. Ви дітей відвели в турпохід - теж віднімається. Тобто ви зняли соціальну напругу. У нас це і в голову нікому не прийде", - каже Охрименко.
Також, додає він, в США високі податки, але є багато пільг, немає ПДВ, низький податок на корпоративний прибуток, немає обов'язкових внесків до ПФ.
"Та сама медицина - якщо в США ти оплачуєш медичне страхування, ти не платиш за лікування. А у нас і податки платиш, і потім приходиш до лікарні - знову платиш, нічого тобі не віднімають", - зауважив експерт.
Українцям же поки податкових пільг щодо оподаткування доходу від депозиту не світить. Принаймні у тому самому Податковому кодексі жодного рядка про це немає. Хоча при прийнятті кодексу обговорювалося мінімальна сума депозиту, дохід від якого підлягає оподаткуванню – мова йшла і про 50 тисяч, і про 100, і про 200.
Врешті решт прийняли кодекс лише з одним невеличким винятком – дохід від депозитів не обкладатиметься податком тільки в тому випадку, якщо він буде нараховуватись на зарплатну чи пенсійну картку. За умови, що на картку нараховується виключно зарплата чи пенсія. До речі, якщо гроші будуть отримуватись в касі, податок доведеться заплатити.
Довгі руки держави
54-річна киянка Лариса кілька років тому поклала на депозит кілька тисяч гривень. Збирає гроші онучці на навчання, і хоче зробити їй подарунок, коли та закінчить школу.
Звістка про введення податку її засмутила і збентежила, але гроші забирати не збирається.
"У банку все ж краще, ніж вдома, надійніше якось. Сподіваюсь, що з банком буде все гаразд. А 5% не так вже і багато, хоча це теж гроші. Але які є варіанти?", - каже жінка.
А от 34-річний донеччанин Володимир, який досить нещодавно розпочав свій невеликий бізнес, від ідеї урядовців, м'яко кажучи, не в захваті.
Його кіоск тільки-но почав давати прибуток, який дозволив відкладати – має 20 тисяч гривень на депозиті. І він не погоджується з тим, що має ділитися хоч одною зайвою копійкою з державою, яка окрім податків, купи звітів і різноманітних інспекцій йому нічим не допомагає.
"З яких радощів держава тягне руку на зароблені мною гроші? Якщо державі немає чим затикати дірки, то не треба це робити за мій рахунок", - не приховує обурення Володимир.
Якщо такий податок все ж введуть, він гроші забере і вкладатиме у золото чи прикраси. Хіба що банк компенсує йому втрату цих 5% від доходів і підвищить ставку по депозиту.
Але, на думку експертів, він навряд на таке може сподіватись. Бо новий податок додасть банкам колосальний об'єм роботи і витрат. Тож, швидше за все, платити за це доведеться нікому іншому, як самим вкладникам.
Гроші витікатимуть з банків
За словами Охріменка, першими у списку постраждалих від нововведення будуть банки і самі вкладники.
У банків колосально збільшиться обсяг роботи. Бо вони будуть змушені не тільки утримувати 5% податку з депозитів, а й перераховувати ці гроші не за місцем реєстрації банку, а за місцем реєстрації кожного вкладника.
"Ви ж розумієте, потім це навантаження буде відображатися в зниженні відсоткових ставок за депозитами. Тут пряма залежність", - пояснив він ТСН.ua.
Охріменко впевнений, що відтік депозитів буде. Звичайно, стягнення податку на доходи зіграє свою роль. Але ще більше українцям не сподобається сам спосіб його стягнення.
Сергій Кисельов зауважує, що українці і так банкам не дуже довіряють – живі ще спогади про Ощадбанк СРСР, фінансові піраміди 90-х, фінансову кризу 2008 року, коли "луснули" кілька банків.
Тож введення податку ще більше підірве і так крихку довіру. Тому відтік вкладів буде, хоча і не настільки великий, щоб підірвати банківську систему.
Зі свого боку Володимир Лановий зазначає, що банки і самі зараз пасивно ставляться до депозитів.
"Рівень депозитів в банках порівняно невисокий - валюту банкам заборонено будь-куди вкладати, тому валютні заощадження їм не потрібні. Гривневі заощадження ризиковані для банків, бо якщо видадуть кредит в гривнях, а потім станеться девальвація, вони втратять реальну вартість кредиту, коли їм повертатимуть кредити. Тому банки нині займають дуже пасивну позицію в економіці", - каже Лановий.
І додає, що населення відповідає їм взаємністю. Відсоткові ставки на депозити невисокі, тож зацікавленість українців вкладати гроші знаходиться на межі.
"Є така межа, якщо вигідно людині, то вона буде вкладати - якщо відсоткова ставка вище, ніж інфляція в країні. Тому я думаю, відсотків 30 людей задумаються, чи варто взагалі зв'язуватися з ризикованими банківськими депозитами в таких умовах", - зазначив Лановий.
Однак, на думку Охріменка, ті, хто заберуть свої депозити в банках – а їх буде 10-20% від загальної кількості вкладників, згодом охолонуть і віднесуть гроші назад.
"Я думаю, що відтік буде тимчасовий. Бо він буде емоційним. Мине десь півроку, понесуть гроші назад в банк. Бо у нас альтернативи немає абсолютно. Люди просто мають цим перехворіти", - впевнений експерт.
Однак, без сумніву, якась частина людей таки підуть на принцип і більше зі своїми кревними до банку не повернуться.
Без варіантів
У більш розвинених країнах окрім депозитів це можуть бути інвестиційні фонди, недержавне пенсійне страхування та накопичувальне страхування, каже Охріменко. У нас за винятком депозитів всі інші альтернативні варіанти вкладення грошей нерозвинені.
До того ж, додає Лановий, у нас закрита фінансова система, тому відкривати за кордоном рахунки взагалі заборонено.
Вкладати у нерухомість теж невигідно, бо ціни на нерухомість не ростуть, не падають. І загалом доходи в українців не збільшуються - люди в реальному обчисленні заробляють менше, ніж у минулому році. Тому загалом коштів для заощаджень, інвестицій стає все менше.
"Люди будуть перекладати гроші в долари і будуть тримати вдома в доларах. У нас в банках 9 млрд доларів внесків громадян і підприємств, а за банками - приблизно 80-90 млрд. Як можна ризикувати своїми власними грошима?", - вважає Лановий.
Овчинка вичинки (не) варта
Найцікавіше, що судячи з усього, що всі ці муки будуть даремними для самого бюджету, заради якого начебто все це і починалось.
Економісти підрахували, що, в разі введення цього податку з наступного року, це принесе до бюджету 1,5-2 млрд грн надходжень. Проте для державного бюджету ця сума мізерна.
"Це дуже мало виходячи з обсягів бюджету. Сказати, що ці гроші якимось чином врятують або допоможуть бюджету, ніяк не можна", - впевнений Охріменко.
"Це невелика сума в рамках державного або зведеного бюджету, щоб якось серйозно наповнити бюджет. Це крихітна сума. Економічний ефект від цього буде невеликий", - погоджується Кисельов.
Треба зазначити, що лише за січень-березень 2012 до загального фонду держбюджету України надійшло 65 мільярдів 879,4 мільйона гривень.
Сума прогнозованої вигоди від податку на доходи від депозитів говорить про те, що дійсно багатих людей він не зачепить.
Натомість ці 5% викликали чергову хвилю незадоволення владою, вдарять по і так не вельми забезпеченим українцям, ще більше підірвуть репутацію банківської системи. А до бюджету все це додасть крихти.
Постає логічне питання – чи варта овчинка вичинки? На думку експертів, у всьому винні вибори. Хтось обов'язково захоче врятувати нещасних українців від чергового податку і набрати собі додаткових балів. А введення податку знову відкладуть. Поки знову не знадобиться.
Світлана Кузьменко