Євробляхи. Схеми та підводні камені завезення до України вживаних авто з іноземними номерами

Євробляхи. Схеми та підводні камені завезення до України вживаних авто з іноземними номерами

Авто у Європі втричі-вчетверо дешевші, ніж в Україні.

Українських водіїв усе більше дратують європейські автономери. Частина українців їм дуже раді, бо недорого купили авто за кордоном і не мусять навіть реєструвати його в Україні, а це теж економія. Іншу частину водіїв ці так так звані "поляки" й "литовці" страшенно дратують. Бо не несуть ніякої відповідальності, навіть за аварію: кинув машину - та й усе.

Держава грає взагалі якусь третю гру. Настрої закипають. Уже пролунали постріли. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Автівку керівника громадської організації "Євроавтосила" Олега Ярошевича знайшли в полі, далеко від дороги. На авто – сліди від куль. Стріляли з травмата.

"Я розумію, що це просто фактор попередження, не більше і не менше. Тому що ми залізли на ту територію, де володіння цим бізнесом є вотчиною декількох сімей. Мільйонерів. Мільярдерів", - говорить Ярошевич.

Все це – через бляхи. Так уже рік у народі називають єврономери. За неофіційною інформацією, щомісяця до України своїм ходом чи на причепах заїздять 50 тисяч машин – з Європи, Білорусі, Росії. Зустрічаються навіть курйозні – "Порш Кайен" потрапив в аварію з номерами невизнаної Придністровської республіки в Молдові.

Чому 30-річна "Лада" на українських номерах в Україні коштує стільки ж, скільки "Ауді" початку 2000-х у Польщі чи Литві? Наші громадяни вже давно зрозуміли - всюди поза українськими кордонами вживана машина коштує втричі-вчетверо дешевше. Скажімо, на одному з литовських ринків "Фольксваген Шаран" коштує 1 тис. євро, а на українських номерах на київському автосайті – від 5 тис. доларів і дорожче.

Уся проблема – в податках і зборах, про які вже забули не лише в Європі, але і в колишньому СРСР. Усі вони складаються в слово, від якого волосся дибки - розмитнення.

Для прикладу беремо вже згадуваний "Фольксваген Шаран", який у Литві коштує тисячу, але в Україні – п'ять тисяч. Рахуємо на спеціальному калькуляторі: ввізне мито – 10%. Податок на додану вартість – ще 20%. І найбільший з цих податків – акцизний збір – він вираховується залежно від типу пального та об'єму двигуна. Отже розмитнити старий "Шаран" за 5 тис. доларів мало би коштувати ще 8,2 тис. Тобто все разом – більше 13 тисяч. Ти купив машину за кордоном і хочеш її узаконити - то мусиш подарувати державі ще одну, але набагато кращу.

В Україні наростає протистояння між державою та автовласниками з іноземними номерами

В Україні наростає протистояння між державою та автовласниками з іноземними номерами

Львів, весна цього року. Аби показати всю безглуздість ситуації, громадські активісти купили старий "Запорожець".

"Майже без жодних проблем ми його завезли в Польщу, де за два дні ми його розмитнили і поставили на польський облік", - говорить автоактивіст Михайло Катрук.

Польське розмитнення коштувало – 350 доларів. Тепер же, щоб вернути цей "Запорожець" до України і поставити його на українські номери, лише митні платежі складають 3,2 тисячі доларів за ринкової вартості такого авто в 200-300 доларів. 1000% вартості треба заплатити виключно за розмитнення.

Але це ще не все. Від липня минулого року в Україні зменшили мито на автомобілі, молодші 2010 року. І разом з цим заборонили розмитнювати машини, старші за цей вік. Але українці звикли оминати закон.

Тобто "Фольксваген" 1999 року, в якому б прекрасному стані він не був, до України може заїхати лише на правах транзиту – тобто заїхав, а через 5 або 10 днів, залежно від розміщення митного посту, потрібно знову перетинати кордон. Усі ці багатогодинні черги на західному кордоні України - ознака тотального приниження її громадян, які змушені виконувати безглуздий закон.

Ті, хто писав Митний кодекс, мабуть, забули про Конституцію, де сказано, що в Україні громадян не дискримінують. Чомусь іноземець може завезти до України вже згадуваний "Фольксваген" і не на 10 днів, а на цілий рік. Саме так до України вже заїхало, за різними даними, від 500 тисяч до трьох мільйонів автомобілів.

Митний кодекс обходять досить просто: західна фірма приганяє авто до України і надає українському громадянинові довіреність на керування цим транспортним засобом. А сам українець називається співробітником цієї фірми.

"Дійсно, людина, яка їздить на цьому автомобілі, не є власником транспортного засобу. Дійсно, вона має доручення в різній формі на право керування. Але володіння і керування – це різні норми, скажемо так", - каже керівник ГО "Євроавтосила" Олег Ярошевич.

Громадські організації на кшталт "Євроавтосили" проводять спеціальні семінари для покупців європейських машин. Людей вчать спілкуватися з поліцією, митниками. Наголошують на дотриманні правил дорожнього руху. Проте інші юристи вважають цю схему незаконною.

"Ввіз іноземець і передав українцеві в користування. І водій користується автом на території України. Але давати в користування не можна. Навіть якщо припустити, що це є 3 мільйони автомобілів, це три мільйони водіїв, які свідомо ввезли автомобілі на територію України, розуміючи, що вони будуть порушувати вимоги закону. Якщо особа йшла на такий ризик, вона розуміла, що готова нести таку відповідальність. Я не бачу іншого виходу, окрім понесення відповідальності", - говорить автоюрист Богдан Глядик.

Держава, що спонсорує дорогоцінний автопром і недоотримує в бюджет колосальні гроші, все активніше погрожує автолюбителям, що не хочуть за все це платити. Президент дав команду зупинити сірі схеми. Суди вже почали накладати шалені штрафи на власників євроблях. 300% від несплаченого розмитнення – 420 тисяч штрафу. Хоча насправді поки що засуджують лише тих, хто вчасно через рік не виїхав за кордон.

Нині на євробляхах Україною їздять більше двох мільйонів авто. Противники єврономерів скаржаться - будь-яке серйозне ДТП за їхньої участі і винуватця не знайти. Крім того, ці машини нерідко ще й страхують за сірими схемами, відтак компенсацію постраждалій стороні чекати марно. Заважають євробляхи і введенню автоматичної системи штрафів. Бо на кого виписувати той штраф, не відомо, а отже порушуй правила скільки завгодно.

Борці з бляхами лякають, що Україна перетвориться на велетенське автозвалище Європи. Утім вони мовчать про металобрухт у вигляді десятків тисяч "ВАЗів", "ЗАЗів", які змушені жити вічно у вигляді переварених напівгнилих автозомбі. З іншого боку українська великовузлова автозбірка - це робочі місця, яких стане менше, якщо купуватимуть іноземні вживані машини. І нарешті - соціальна несправедливість: одні українці заплатили всі акцизи і збори, інші їх обійшли.

"Державі буде важко вирішити цю проблему. Тому, мені здається, що краще зараз боляче це зробити, краще відрізати руку і зберегти весь організм", - говорить автоюрист Богдан Глядик.

Чому б не легалізувати ці машини? Автоактивісти розробляють власний законопроект, який скасує драконівську заборону на ввезення іномарок, старших за 2010 рік. І разом з тим дозволить їх розмитнювати за помірною ціною.

"Від 500 до 300 доларів – це ціна, яку ми будемо пропонувати в законопроекті", - зазначає керівник ГО "Євроавтосила" Олег Ярошевич.

Та державні чиновники не налаштовані на жодні компроміси.

"З моєї точки зору, будь-яка "легалізація" в цьому випадку буде неправильним рішенням. Це буде нечесно відносно до законослухняних громадян, що купують автомобілі у законний спосіб. А крім того, бюджету буде заподіяно значної шкоди. З моєї точки зору, рішення проблеми повинно полягати в площині виконання чинного законодавства, а не його зміни", - зазначив начальник Київської митниці Сергій Тупальський.

Ось вона – рука, яку пропонують відрізати. Студенти, дрібні бізнесмени, небагаті батьки сімейств. Їхній європейський номер може стати номером їхньої кримінальної справи.

6 вересня активісти планують зібрати 100 тисяч автовласників на бляхах під Верховною Радою. Всі вони готові сплатити державі помірну суму і легалізувати власні авто. Спроби громадян розірвати кругову поруку держави та автомобільного лобі можуть розігріти політичну кухню так, що мало не здасться нікому.

Станіслав Ясинський, Наталка Волосацька

Повʼязані теми:

Наступна публікація