Зима близько: як Путін дотискає Європу, щоб та нарешті погодилася на запуск "Північного потоку-2"

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Зима близько: як Путін дотискає Європу, щоб та нарешті погодилася на запуск "Північного потоку-2"

ТСН.ua

Києву треба активніше тиснути на Брюссель та Вашингтон, щоб вони зрештою прокинулися і почали діяти.

Газова пастка: залежність ЄС від "Газпрому" може перевищити 50%. Американські трейдери й поготів направили весь свій скраплений газ до Китаю. Проте, про яку тоді "війну" США проти Піднебесної ми говоримо?

Напевно, ще ніколи напередодні саміту G20, який цьогоріч приймає Рим (Італія), ставки не були такими високими. Президент Туреччини Реджеп Ердоган висилає з країни десятьох західних послів, а Європа продовжує заглиблюватися в енергетичну кризу, впадаючи у ще більшу залежність від Росії.

Ціни на газ злетіли майже на 400%. Здорожчала й електроенергія. Споживачам в Європі вже виставили платіжки із захмарними тарифами. І це тільки початок. Експерти кажуть, що такого не було із 1970 року. Євросоюз просить "Газпром" збільшити поставки. Той відмовляє, щоб дотиснути ЄС запустити "Північний потік-2". Україна ж пропонує 50% знижку на транзит російського газу до Європи на понад обов’язково законтрактовану норму (цього року вона складає 40 млрд куб м). 

ТСН.ua розбирався, чому Європа ризикує збільшити свою залежність від "Газпрому", які країни вже замерзають та що у разі втрати Україною транзиту чекає нашу ГТС.  

Від Байдена з любов’ю

Майже напевно можна сказати, що ні у Вашингтоні, ні в Берліні не розраховували, що їхня липнева угода щодо добудови "Північного потоку-2" за спиною України призведе до таких фатальних наслідків. І, що дивно, США та ЄС сидять, склавши руки, ще більше заглиблюючись в енергетичну кризу. 

ТСН.ua вже писав, що не у всьому тут винна Росія. Проте Володимир Путін дуже вдало скористався ситуацією, і ось чому. Все почалося із заборони Китаю на імпорт вугілля з Австралії, бо остання вимагала проведення правдивого розслідування походження COVID-19. Лише кілька тижнів тому Піднебесна зняла обмеження. Проте маховик кризи вже був розкручений. 

Після того, як світова економіка почала потроху оживати після пандемії коронавірусу, Китай, Японія та Південна Корея збільшили імпорт скрапленого газу, ціна на який злетіла. Ще більше збільшило попит затоплення вугільних шахт у Китаї, що призвело до скорочення виробництва електроенергії. Західні експерти пишуть, що через все це трейдерам просто вигідніше було продавати свій скраплений газ до Азії, бо там за нього давали значно більше, ніж в Європі. 

Американські трейдери й поготів направили весь свій скраплений газ до Китаю. Проте, про яку тоді "війну" США проти Піднебесної ми говоримо? Дефіцит помножений на шалений попит потягли за собою здорожчання всього енергетичного кошика. Вже з жовтня європейські споживачі отримали мінімум вдвічі більші платіжки за електроенергію, а, наприклад, ціна на світло в Іспанії злетіла втричі. Німці за газ вже платять в середньому на 20 євро більше. 

Виграв Путін 

За даними Євростату, минулого року 43% природного газу Європа отримала саме з Росії. Додайте до цього скраплений газ, який Путін дозволив експортувати наближеним до себе олігархам, і ця залежність наблизиться до 50%. Європейські компанії зверталися до "Газпрому" щодо можливого збільшення поставок газу, щоб "загасити" дефіцитну паніку на ринку. Проте російський монополіст відмовив, мовляв, для нормального проходження зими газ їм самим потрібен. Ба більше, на публіку із заявами вийшов особисто Путін, сказавши, що Європа сама у всьому винна, а "Газпром" взагалі-то постачає навіть більше, ніж треба. Хоча як російський монополіст може прокачувати більше, якщо не зарезервував для транзиту додаткові потужності української ГТС?

Його прессекретар додав, що європейські політики прорахувалися з переходом на альтернативні джерела енергії, зокрема на вітрогенерацію: "Вітер скінчився". А от посол РФ в ЄС Володимир Чижов виявився більш прямолінійним, натякнувши, що, можливо, гостра енергетична криза пов’язана з поведінкою Європи, і якщо б остання її змінила і припинила ставитися до Росії, як до ворога, можливо б "Газпром" збільшив постачання газу. 

В інтерв'ю ТСН.ua гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон назвав фейком заяви Путіна про начебто збільшення постачань газу до Європи: 

"За нашим аналізом, постачання Росією в Європу зменшилося десь на 10% по відношенню до 2018-19 рр. Тільки цього року "Газпром" зменшував постачання газу до Європи тричі (через ГТС України, - авт.). Вперше це було 1 січня 2021 року, коли транзит зменшився зі 186 до 124 млн куб м газу на добу. Вдруге – у вересні – до 109 млн. Втретє – з 1 жовтня – до 85 млн. Від керівництва РФ ми чуємо, що вони планують збільшити постачання в Європу. Але наразі фактичні дані нам показують, що ці постачання вони зменшують". 

Зрозуміло, для чого Кремль це робить, - щоб дотиснути Євросоюз закрити очі на правила Третього енергопакету та оновленої Газової директиви, які не дозволяють запустити "Північний потік-2" на повну потужність. Зараз наближається процес сертифікації цього газогону. І цілком імовірно, що Брюссель, якщо вдарять морози, а Європа буде замерзати, може заплющити очі навіть на сертифікацію, на участь у якій вже подали свої заявки "Нафтогаз" та Оператор ГТС України. 

Що робить Україна

Саміт лідерів країн-членів ЄС, що відбувся минулого тижня в Брюсселі, крім прощання з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель бурхливими оваціями, так і не вирішив, як же долати гостру енергетичну кризу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала подумати про створення стратегічного запасу газу та його спільних закупівель.

Найімовірніше, йдеться про використання зокрема й українських газових сховищ для зберігання газу європейських трейдерів. Це вже відбувається. Наприклад, цього року до наших сховищ вони закачали близько 10 млрд куб м. Проте, ймовірно, йдеться про більші обсяги, бо це буде свого роду недоторканий запас спільного європейського газу, яким ЄС у пікові періоди попиту зможе стабілізувати ринок. 

Київ зі свого боку зробив нестандартний хід. Володимир Зеленський запропонував Європі забезпечити до 55 млрд куб м транзиту російського газу з 50% знижкою. Йдеться про обсяги понад обов’язково законтрактований до 2024 року об’єм, який цього року складає 40 млрд куб м. Це була досить смілива заява президента, яка, на жаль, залишилася без відповіді як Брюсселя, так і Москви. 

США та ЄС треба терміново показати Москві зуби. Тим паче, в ухваленій США та Німеччиною заяві щодо "Північного потоку-2" серед іншого зазначено, що в разі використання Росією газу як зброї ЄС застосує санкції. Час настав. Інакше після запуску цього газогону залежність Європи від російських енергоносіїв перевищить 50%, і Кремль зможе ще сильніше диктувати свої політичні умови. 

Як це вже відбулося з Угорщиною. Не можна сказати, що уряд Віктора Орбана дуже цьому опирався, переслідуючи власні політичні інтереси. Проте, ймовірно, "Газпром" сказав Будапешту так: або ви купуєте газ в обхід України і перекриваєте їм можливість віртуального реверса (а звідти Київ отримував до 95% імпорту блакитного палива), або не отримуєте газ взагалі. 

Зараз те саме відбувається з Молдовою. Ситуація там надкритична. Україна надала Молдові газ у борг та допомагає підтримувати тиск у трубі. Строк дії газового контракту між Кишиневом та Москвою, укладений 15 років тому, збіг 30 вересня. Його продовжили всього на місяць з ціною $790 за тис. куб м, що уп'ятеро більше торішньої ціни. Крім того, поставки російського газу до Молдови впали на третину. Москва вважає, що чинна лідерка Молдови Мая Санду має особисто приїхати до Москви і попросити про зниження ціни на газ.  

Наступною може стати будь-яка європейська країна, в тому числі й Україна. За словами профільних чиновників, ціна газу для кінцевих споживачів збільшена не буде. Тобто, українці пройдуть цей опалювальний сезон із тарифом 7,42 грн/куб. Але ринковий тариф значно більший. Різницю треба буде покривати з бюджету, що неодмінно призведе до збільшення дефіциту "Нафтогазу". А це повернення до часів Януковича, який штучно стримував тарифи, "спалюючи" золотовалютні резерви. 

До того ж, голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко обіцяв, що тариф на газ для підприємств буде максимум 16,8 грн/куб. Проте бізнесу в регіонах вже виставили платіжки з ціною блакитного палива подекуди й 50 грн/куб. Для більшості малих та середніх підприємців це означає працювати собі в збиток. Тому Києву треба активніше тиснути на Брюссель та Вашингтон, щоб вони зрештою прокинулися і почали діяти. 

Наступна публікація