Олександр нині перебуває в "КЛУБІ МІЛЬЙОНЕРІВ "М.С.Л." і продовжує грати в улюблену лотерею.
Черкащанин Олександр Сивак грає у "Лото-Забава" 17 років, і весь цей час був об‘єктом для жартів як з боку своєї дружини, так і друзів. Та все змінилося, коли у листопаді минулого року йому пощастило зірвати джекпот розміром 3 000 000 гривень у ювілейному 1000-му тиражі улюбленої гри. Тепер лотерейні білети купують багато колег Олександра.
Сам Олександр нині перебуває в "КЛУБІ МІЛЬЙОНЕРІВ "М.С.Л." і не збирається полишати улюблене хобі та продовжує випробовувати свій талан у "Лото-Забава". Усім гравцям він бажає досягти таких самих результатів, що й він. Ми поспілкувалися з Олександром через рік після виграшу та розпитали про життя мільйонера.
— Що вас надихнуло почати грати?
— Мене підбив на це товариш на роботі. Це було дуже давно, десь 1999 або 2000 рік, достеменно не пам'ятаю. Але пам'ятаю точно, що тоді джекпот був 50 тисяч гривень. Спочатку спробував один раз, другий, а потім почав грати постійно. Це стало моїм хобі, а бажання поліпшити своє матеріальне життя спонукало грати далі.
— А щось ще вигравали?
— Маленькі виграші були майже щонеділі. А ще було два великих. Один десь у 2005 чи 2006 році – виграв 280 гривень чи 260. На той час це була значна сума, у мене тоді зарплата була така, як вся сума виграшу.
— Що тоді придбали на ці гроші?
— Виграшний білет зі мною купувала донька, тоді можна було обирати його самому. Ось саме вона вибрала цей щасливий білет і була такою радою. «Що ти хочеш, щоб тато тобі купив?» Вона говорить: "Хочу книжку". Ми пішли з нею до магазину та купили велику книжку з красивими ілюстраціями. На той час вона коштувала 70 гривень, це було дорого.
— А з цього виграшу що купили доньці?
— Поїздку до Європи. Вони вдвох із дружиною їздили.
— А ви чому з ними не поїхали?
— Я цього року теж їздив.
— Де були? Які враження?
— Ми з дружиною подорожували, святкували ювілей – 20 років у шлюбі. Були у Кракові, Празі, Відні та Будапешті. Усе сподобалося, кожне місто по-своєму.
— На що ще плануєте витрати виграш?
— Не хочу поки наперед загадувати, усе так швидко змінюється в нашому житті.
— Давайте повернемося до вікенду, який ви провели у Києві. Одразу погодилися поїхати та скористатися пропозицією "Двох днів з життя мільйонера"?
— Одразу не дуже хотілося їхати. Гадав, що люди побачать та почнуть заздрити. Та жодного разу не пожалкував про свій вибір, бо мені дуже сподобалося. Дуже сподобалася команда – професійна та приязна. Після поїздки ще місяці два-три згадував цих людей. І я, і дружина були у захваті!
— Чому ви обрали вечерю на даху хмарочоса? Чи це дружина надихнула?
— По-перше, коли ми вже погодилися на участь у програмі, подивилися в інтернеті, хто що замовляв, побачили, що вечері на даху ще ні в кого не було. По-друге, у нас давно не було романтики, тому провели чудово час. Дуже неочікуваним був салют.
— А дружині що сподобалося?
— Усе сподобалося повністю. Починаючи з нашої романтичної вечері та закінчуючи від'їздом. Їхати не хотілося, якщо чесно. Ще їй дуже сподобалася фотосесія, альбом ледь не щодня переглядає, згадує.
— Що в вашому житті змінилося після виграшу?
— Якщо чесно, нічого особливо й не змінилося. Лише з‘явилось більше впевненості у завтрашньому дні.
— Пам'ятаєте день свого виграшу? Як він минув?
— Про виграш дізнався лише за тиждень, коли перевіряв білет. Як правило, я не стежу за розіграшем. Дізнався перед поїздкою на дачу, заїхали разом із сином до пункту розповсюдження білетів – там і дізнався.
— Які були перші враження? Кому зателефонували?
— Перше, що зробив – зателефонував на гарячу лінію "М.С.Л.", щоб дізнатись, як зареєструвати виграш. Коли вже з сином сіли в машину, у мене почали руки й ноги трястися, я почав радісно кричати. Син питає: "Тату, що сталося?" – "Та, нічого сину, все добре".
— А дружині коли розповіли?
— Приїхав додому, вона побачила, що щось не так, очі в мене блищали. Вона підсвідомо запитала: "Що, виграв у "Лото-Забава?" – "Ну так!" – "Та, не розказуй". – "Серйозно", кажу. Потім, коли вже зареєстрував білет, – вона повірила, але теж не до кінця. Усвідомлення прийшло як раз після "Двох днів з життя мільйонера" у Києві.
— Як треба діяти, щоби стати мільйонером?
— Я колись прочитав методику: якщо ти хочеш щось отримати, потрібно це візуалізувати. Постійно намагався це робити. Я уявляв собі, що виграв джекпот і як буду його витрачати.
— Зараз продовжуєте грати?
— Кожного тижня не виходить купувати білети, але продовжую. Дякую команді "М.С.Л.". щомісяця отримую від них білети у подарунок. Дуже приємно, що команда мене не забуває. До речі, інколи ці білети приносять виграші.
— Друзі й родичі вже надихнулися вашим прикладом?
— Колега, який жартував з мене, тепер регулярно разом зі мною купляє білети. Коли я забуваю, – він мені про це нагадує. І на роботі багато колег теж грають.
— Що побажаєте тим, хто грає?
— Досягти тих результатів, які досяг я.
