Іноді батьки думають, що у них росте збоченець

Діти починають пізнавати своє тіло у дуже ранньому віці. І деякі їхні методи часом лякають батьків. Проте тут важливо поставитися до дитини із розумінням. Тож необхідно підвищувати обізнаність у питанні сексуального виховання дітей.

Усі батьки стикалися або лише тільки чекають запитань від своїх дітей "А звідки я взявся?". І далеко не всі знають, як реагувати на це правильно - проігнорувати, сказати, що ти ще замалий таке знати, чи обмежитися фразою "у мами з животика"?

Юлія Ярмоленко, автор майстер-класів на тему "Як і коли говорити із дітьми про секс", в інтерв'ю ТСН.ua розвіяла міфи про сексуальне виховання дітей та розповіла, коли варто починати сексуальну освіту дитини. Адже знання - це сила, яка може вберегти вашу дитину від помилок у майбутньому.

- Юлія, ви називаєте себе секс-педагог. Розкажіть про свій шлях, як ви до цього прийшли?

- За освітою я журналіст. Закінчила в Києві університет і 13 років віддала журналістиці, пройшовши шлях від кореспондента до редактора новинного сайту. Але потім за певних обставин я пішла з журналістики і десь півроку шукала себе в інших професіях. І так трапилося, що мене запросили працювати до міжнародної медичної клініки, яка займалася вирішенням інтимних проблем - це еректильна дисфункція, гінекологія, проктологія, дерматологія, а також інтимна пластика.

Я пропрацювала там два роки у відділі маркетингу, але займалася тим, що писала дуже багато статей у різні журнали та сайти на медичну тематику, саме того, що стосувалося інтимної тематики. І мені це було настільки цікаво, я постійно спілкувалася з лікарями і не розуміла, чому всю цю інформацію я дізнаюся після 30 років, а не в три, не в п'ять чи хоча б у 15. Тобто це корисна інформація, яка стосувалася гігієни, фізіології, здоров'я людини.

- І тоді ви вирішили доносити цю інформацію до широких мас?

- Спочатку я почала розповідати про це своїм знайомим. Їм це дуже подобалося, я зрозуміла, що потрібно виходити на більш широкий рівень і доносити цю інформацію до людей у зрозумілій і цікавій формі для того, щоб вони змогли нею скористатися і бути здоровішими і обізнанішими.

Тема сексу у нас табуйована, незручна, про неї не говорять, а мені на цю тему говорити абсолютно зручно і комфортно, тому я пішла саме цією стежкою, почала проводити майстер-класи і тренінги, які готую разом із лікарями.

- А ви проводите такі освітні бесіди і майстер-класи для дітей чи тільки з батьками працюєте?

- Спочатку я проводила лише для дорослих, а потім батьки підлітків почали просити мене, щоб прийшла до їхніх дітей. Я відмовлялася і говорила, що це точно не моє, але наважилася і пішла до школи. Перше запрошення було у 9-й клас, де було 30 учнів. Мені здалося, що в мене вийшло. Пізніше мене почали запрошувати різні освітні організації, і вже цього року я проводжу зустрічі з підлітками постійно. Зараз у мене є дві вікові групи - це 10-12 і 13-16 років.

- Тобто з 10-12 років вже треба починати розповідати дітям?

- Так.

- А у якому віці діти самі починають цікавитися темою сексу?

- Тут варто розтлумачити, що взагалі таке тема сексу. Батьки часто сприймають в штики, тому що думають, що сексуальне виховання - це розповіді про статевий акт. Але це зовсім не так. Якщо говорити про сексуальне виховання, то це більше те, що я сказала. Це гігієна, фізіологія, розуміння того, що відбувається в нашому організмі. Це здоровий спосіб життя. Це розуміння того, що відбувається в організмі представників протилежної статі. Це глобальне питання і воно пов'язане з усіма сферами нашого життя.

Діти дійсно починають задавати запитання своїм батькам з 2-3 років. Але це не питання, які стосуються сексу. Це більше пізнання світу і себе. Ці запитання можуть бути про геніталії, про якісь відчуття у тілі. І запитання "Звідки я взявся?", "Як народжуються діти?" - це запитання про пізнання світу, але саме з цих запитань починається сексуальне виховання дітей.

- Як краще давати дитині це сексуальне виховання? З чого потрібно починати?

- Я завжди говорю батькам: якщо дитина ставить запитання, вона готова отримати на нього відповідь. І тому потрібно відповідати. Звісно, варто враховувати вік дитини. Якщо дитина щось не зрозуміла, вона поставить уточнююче запитання, тоді буде можливість розповісти трохи більше.

- А можете привести якийсь приклад, що дитина може запитати у три роки і як правильно треба відповісти? І які помилки батьки роблять?

- Часто діти запитують, звідки я взявся, як народився, чи звідки беруться діти. І батьки часто роблять помилку - мама може показати шрам на животі і сказати, що ось розрізали животик і ти так з'явився. Але це помилка, тому що дівчинку мама фактично програмує на кесарів розтин. Це страшно, тому що коли розрізають, це пов'язано з болем. У дівчинки може з'явитися страх. З іншого боку, це неправдива інформація. Потрібно сказати, що є кілька варіантів, як може з'явитися дитина на світ, і розказати дитині, як з'явилася саме вона.

В інтернеті є дуже багато роликів, красивих, в яких показано, як дитина розвивається всередині мами і народжується. Там немає нічого страшного. Цей ролик можна показати навіть маленькій дитині, щоб відповісти на ці запитання.

- Багатьом дорослим буває просто соромно, незручно говорити на цю тему, то краще вже показати відео?

- Так, але треба заздалегідь підготуватися, щоб воно було десь під рукою. Це також можуть бути книги. Якщо батькам справді бракує слів, якщо їм незручно говорити на цю тему. Це абсолютно нормально, то треба використовувати усі ці підручні засоби. Їх багато, головне щоб батьки самі їх подивилися і прочитали ті книжки до того, як вони дадуть дитині, тому що вони несуть відповідальність за сексуальне виховання своїх дітей. І саме вони вирішують, коли і що говорити своїм дітям про секс.

- Що можете порадити для дітей і для їхніх батьків?

- Ролик, про який я вже казала. А також книги. На тренінгах я раджу ті видання, на яких виросла сама. Це книги французьких авторів. На жаль, з 1991 року вони більше не перевидавалися, але все ще актуальні й інформаційно насичені. Є книги для 7-9 років, для 10-13, для підлітків і навіть для дорослих. 

- А як на дітей впливає телебачення? Наприклад, дитина може почути обговорення теми сексу в будь-якому телешоу або навіть банальну рекламу протизаплідних засобів і почне задавати питання. Багато батьків можуть сказати, мовляв, тобі ще рано знати, йди спати тощо...

- З одного боку, телебачення провокує більшу цікавість до теми сексу, ніж було у нашого покоління. Але з іншого боку, це може створити той самий інформаційний привід для того, щоб поговорити з дитиною про це. Наприклад, реклама тих самих контрацептивів або жіночих гігієнічних засобів. Мене батьки часто запитують, коли дівчинці говорити про менструацію. У 10-12? Проте я точно знаю, що зараз у дуже багатьох дівчаток у 9 років уже починаються місячні. Тому говорити з ними потрібно може навіть у 6-7 років. І ця сама реклама може бути хорошим приводом, щоб поговорити про це, щоб дитина запитала.

- А як дівчинці краще розказати про менструації, про те, що з нею може статися, так щоб вона не злякалася?

- Звісно, кожна мама підбирає свої слова. І зрештою наші мами теж нам щось говорили. І ось саме з менструацією у батьків найменше проблем виникає. Але головне сказати, що це нормально, що це у кожної дівчини, у кожної жінки таке трапляється. Це навпаки ознака того, що з тобою все гаразд. І звісно краще розповісти про те, що саме відбувається в організмі, що це працює репродуктивна система, що після цього дівчина може завагітніти.

Якщо мама сама розуміє, що відбувається в організмі протягом циклу, буде чудово якщо вона простими словами розповість, щоб дівчина розуміла, що відбувається, що затримка у такому віці це нормально, що означають виділення різного кольору чи консистенції. Це треба пояснювати, щоб дитина не була перелякана. І про фізіологічні зміни в організмі теж треба говорити.

- Інша історія з хлопчиками. Чи варто і як розмовляти з ними про полюції?

- Взагалі було б добре, якщо б про це говорив батько. Тому що йому це зрозуміліше, він добре пам'ятає про цей етап свого розвитку у підлітковому віці. Але я часто зустрічаюся з тим, що батько говорить: "Зі мною про це ніхто не говорив. Я виріс і все зі мною нормально. Тому я з сином говорити не буду. І взагалі не бачу в цьому потреби". І тоді мами беруть на себе цю місію. Але все ж таки краще тоді просто дати книгу, щоб хлопчик прочитав про полюції в книзі.

- Деякі діти застають батьків за сексом. Як варто поводитися у такій ситуації, щоб не залишити дитині травматичний досвід?

- У будь-якому випадку, якщо дитина стала свідком сексу батьків, це буде травматичний досвід. Я не можу стверджувати, що абсолютно для всіх дітей, тому що діти різні. Я спілкуюся про це з дорослими і багато хто з них заставав батьків за цим заняттям, і для когось це досі справді травматична згадка, а для когось це і добре, що батьки кохають один одного. Але в будь-якому випадку реакція батьків може бути більш травматичною, ніж сама ця подія. Важливо нормально на це реагувати. Не кричати на дитину, що вона зайшла до кімнати. Потрібно просто спокійно вдягтися. Якщо це більш доросла дитина, то можна поговорити з нею про те, що сталося. Якщо дитина маленька і не задає запитання, то може вона і не зрозуміла, що відбулося. Якщо ж зрозуміла, то важливо про це поговорити.

- А якими словами краще сказати?

- Якщо у батьків розвинене почуття гумору, буде найкраще, якщо вони якось пожартують. Тато може відволікти хлопчика, поки мама вдягнеться, або навпаки, мама - доньку. Головне, щоб дитина не відчула, що вона стала свідком чогось страшного, щоб у неї не було почуття провини, що вона зробила щось страшне, коли зайшла до кімнати батьків. У цю хвилину батьки мають думати не про себе, як їм, а думати про дитину, зробити все, щоб їй було комфортно.

ВідеоПсихолог Наталя Підлісна розповіла, як почати будувати сімейні стосунки

- Бувають і дзеркальні ситуації, коли батьки застають своїх дітей за мастурбацією. Як потрібно поводитися в такому випадку?

-Тема мастурбації - це те, що батьків дуже хвилює. При чому мастурбація буває дуже ранньою і це абсолютно нормально. І хлопчики, і дівчатка можуть мастурбувати з 3-5 років. І знову ж таки, це не про секс. Це ще не еротичне, не сексуальне. Це просто пізнання свого тіла. Дитина торкається своїх геніталій, їй приємно і це нормально, що їй приємно. Батьки звичайно лякаються і думають що у них там збоценець чи збоченка росте. Але це нормальний психосексуальний розвиток дитини.

І я батькам раджу, як це робить Людмила Петрановська, відомий московський психолог, яка запитує: а що б ви робили, якби зайшли до кімнати свого начальника, а він там мастурбує? Всі сміються і звичайно кажуть, що тихенько закрили б двері і зробили вигляд, що нічого не трапилося. Точно так само ми робимо і з дитиною. Бажано зробити вигляд, що нічого не було. Залишити дитину у спокої. Важливо давати дитині і простір і час для того, щоб побути наодинці з собою.

- Тобто нічого поганого у дитячій мастурбації немає?

- Нічого поганого немає. Але є одне але. Може бути патологічна мастурбація у дитячому віці. Ми зараз говоримо про дошкільний вік. Коли дитина замість того, щоб гратися, чи дивитися мультики, вона постійно мастурбує. Це може бути з двох причин. Перша причина - дитині сумно, нудно, нічим зайнятися. Тобто їй краще мастурбувати, ніж гратися. Тоді її треба чимось розважати. Може повести на якісь розвиваючі заняття. Це вирішити досить просто.

І є друга причина - якщо дитина відчуває стрес. Якщо батьки сваряться, або в родині не дуже хороша емоційна обстановка, то дитина може так знімати стрес і напруження. Тоді батькам треба звертатися до спеціаліста і розбиратися із собою. Бо з дитиною все нормально у цьому випадку. Ненормально з батьками.

- Є ще один момент, пов'язаний із мастурбацією. В одному з інтерв'ю ви говорили, що багато дітей вперше дивляться порно ще в першому класі, а в більш пізньому віці й регулярно. Як це впливає на психіку дитини і сприйняття нею сексу?

- Взагалі було б добре, якби порно вони дивилися вже після того, як мають свій досвід, бажано після 18-ти років. Але, на жаль, ми нічого з цим не можемо зробити. І я так думаю, що всі наступні покоління будуть отримувати і сексуальну освіту і сексуальний досвід через порно, тому що дітям це доступно. Деякі батьки навіть не знають, як включити безпечний режим пошуку. І діти знаходять порно, просто шукаючи якісь мультики чи ігри. Звісно, дітям цікаво, вони переходять за посиланням і зрештою бачать те, що бачать, починають ділитися один з одним цією інформацією. І це може бути досить стресово.

Але найстрашніше в цьому те, що вони думають, що це саме і є сексуальне життя. А ми знаємо, що порно - це зовсім не те сексуальне життя, яке є у звичайних родин, звичайних партнерів. І діти починають перейматися через розміри власних геніталій, а також через зовнішній вигляд, вони переймаються через час, який триває статевий акт.

- Через час?

- Так. У школі, коли мене вперше запросили до класу, то батьки саме переймалися тим, що діти дивляться порно. Звісно, що діти мене завірили, що порно ніхто не дивився. Але коли я запитала, скільки триває статевий акт, то всі дівчатка сказали, що півтори години. Але хлопчики були більш приземлені, вони сказали 25-30 хвилин. А насправді 3-5 хвилин - це абсолютно норма для статевого акту.

Є також і проблема поведінки. Хлопчики можуть думати, що дівчаткам подобається, щоб з ними поводилися саме так, як поводяться у порно.

Ще один аспект - це мастурбація під порно. Попередні покоління не мали доступу до порно і мастурбували під свою уяву. І це абсолютно нормально. Фізіологічно в організмі нічого не змінюється, все відбувається так, як і під час статевого акту. Але зараз, коли, наприклад, підліток мастурбує під порно, то він перестає бути учасником цього процесу. Він стає стороннім спостерігачем. Якщо вони звикають, то потім їм постійно потрібна візуальна картинка для збудження. При цьому також змінюється процес вироблення гормонів, тобто змінюється фізіологічний процес. І вже далі, коли цей хлопчик зустріне дівчину, у нього не виникне ерекція сама по собі, йому потрібно буде додавати механічних зусиль для того, щоб викликати ерекцію.

Дуже часто до нас в клініку приходять молоді пацієнти, 20-25 років, які мастурбували під порно. І ми вже допомогти їм не можемо. Тут потрібно працювати з психологом чи сексотерапевтом, тобто спеціалістом. Це вже сьогоднішня проблема.

- Чи мають батьки попереджати дітей про такі наслідки і коли краще це робити, у якому віці?

- Мені здається, що про це краще говорити не батькам, а спеціалістам, лікарям чи психологам, тому що функція батьків все ж таки інша, і сексуальне виховання полягає не в тому, щоб говорити з дітьми про секс. Є батьки, які можуть взагалі ніколи ні словом не обмовитися про те саме, звідки беруться діти, про якісь фізіологічні зміни, проте стосунки настільки близькі між дітьми і батьками, що діти точно знають, що вони можуть прийти до своїх батьків з будь-якою проблемою, і вони їх підтримають, зрозуміють і допоможуть. Це є найбільш важливим. Це важливіше, ніж усі розмови про секс. А от саме про секс було б добре, щоб говорили спеціалісти, які могли б пояснити про це детально.

Я дітям пояснюю і про шкідливість мастурбації під порно, і про шкідливий вплив нікотину й алкоголю через серцевосудинну систему. Я їм це малюю, показую і сподіваюся, що це має на них вплив, і вони зможуть зробити правильний вибір у своєму житті.

- А про безпечний секс також треба давати дітям можливість почитати про це якусь обрану попередньо літературу або краще поговорити і коли?

- Якщо батьки відчувають, що їм зручно про це говорити, то було б чудово. І дитина точно у якомусь віці запитає про презервативи, тому що у нас постійно є реклама - і на білбордах, і по телебаченню, і в інтернеті. Це гарний привід поговорити про презервативи. Про інші контрацептиви зараз можна взагалі не говорити, тому що до вступу в шлюб презерватив - це найкращий вибір і в тому числі для підлітків. Але я розмовляла з підлітками 10-12 років і не всі знають, навіщо потрібен презерватив. Багато хто знає, що це щось для сексу, але що саме вони не розуміли. Більш старші підлітки 13-16 років скаржаться, що їм складно купити презерватив в аптеці, вони соромляться, на них всі дивляться, хтось почав читати нотації. Я розумію, що це складнощі, з якими підлітки зустрічаються.

- А які поради ви їм даєте, як у цьому випадку поводитися?

- Я раджу попросити когось старшого - або старшого друга, або брата чи сестру, тобто когось з дорослих, кому ви довіряєте. Або ж краще взяти у батьків, якщо знаєте, де лежать. Можливо, не дуже етична порада, але краще так, ніж потім будуть проблеми зі здоров'ям чи інші.

- Якщо відійти від теми сексу і поговорити про відносини. Які помилки роблять батьки, розповідаючи дітям про гендерні стосунки? Як вони впливають на відносини їхніх дітей у майбутньому?

- Що стосується відносин, то звісно діти будуть брати за модель батьківську родину. Важливо, те що відбувається між мамою і татом, які вони установки передають своїм дітям і стостовно сексу, і стосовно відносин. Помилок звісно може бути дуже багато, але тут складно говорити конкретно. Мені подобається ідеологія Петрановської - ми ніколи не будемо знати, що для конкретної дитини добро, а що - зло. Тому що діти можуть як брати інформацію від батьків, використовувати її, так вони можуть й ігнорувати її або робити все навпаки. Ми ніколи не дізнаємося, яку саме модель поведінки обере дитина.

- Чи є необхідність впроваджувати основи сексуальної освіти у школах? Чи це все ж таки відповідальність батьків?

- Те, що це відповідальність батьків - це безумовно. Але я за те, що б у школах була освіта. Проте я розумію, що наше суспільство до цього ще не готове. І на Фейсбуці мені дуже багато пишуть, що ви повинні говорити про любов, а не про презервативи. Проте я вважаю, що про любов повинні все ж таки батьки говорити. А хтось повинен дітям розповісти про презервативи. Незважаючи на те, що суспільство не готове, мене кличуть до багатьох шкіл. Це завжди ініціатива батьків, які пишуть заяву на ім'я директора, який дозволяє мені прийти до школи і розповісти всю цю інформацію. Проте освіта в школах повинна бути. Має бути єдина програма. Це має бути хоча б однорічний курс, який повинен читатися спеціалістом не з цієї школи. Тобто це не може бути вчитель біології, на мою думку, в якого вже є якісь відносини з дітьми, вони вже мають сформоване ставлення до нього. Це має бути людина зі сторони, щоб діти сприймали інформацію більш відкрито.

- Яке зараз в Україні ставлення до сексу? Останнім часом ця тема наче стала більш відкритою, але все одно лишається табйованою.

- Мені здається, що є люди як і раніше закриті, які не хочуть про це говорити, і для них і в сім'ях це табу. Проте є й інший прошарок людей, які навпаки відкриті, які готові говорити з партнером про це. Адже у нас виявляється, що подружжя може навіть не говорити про свій секс, про свої бажання, потреби, звідки виникає багато проблем у стосунках. Тому не можна сказати, що у нас люди зовсім відкриті і готові до цього, або зовсім закриті. Є і такі, і такі. Я бачу позитивні зміни у тому, що стосується сексуальної грамотності. Батьки починають про це думати і вони хочуть, щоб їхні діти знали про це в 15 років, а не в 30. Але у масштабах України це не дуже добре. Дуже багато міфів курсують серед дітей, наприклад, що не можна завагітніти під час першого сексу чи під час менструації. Це міфи які були і в наш час, і досі існують.

- Яку пораду можете дати українцям, які зараз виховують дітей?

- По-перше, самим розвиватися, тому що не можна говорити про секс не соромлячись, якщо для вас це неприродньо. Якщо ви не говорити про це з чоловіком чи дружиною, то звісно і з дітьми буде важко. Я раджу читати книги, дивитися фільми, обговорювати їх. Можна ходити на різні майстер-класи, тренінги, лекції про стосунки і сексуальну грамотність, які навчають не якимось практикам, а усвідомленості у стосунках. Тоді буде набагато легше говорити про це з дітьми.

Якщо діти вже старші 5 років, то я раджу підготуватися до запитань, підготувати книги, подивитися ролики, почитати статті в інтернеті і просто бути морально готовими, тому що діти все одно запитають.

Розмовляла Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: