Кияни можуть позиватися до "Київенерго" за відключення води

Споживачі, які потерпають від відключення гарячої води, можуть піти до суду, але існує більш адекватний спосіб дій, розповів юрист.

У Києві триває теплоенергетичний колапс. Кілька житлових масивів залишилися без гарячої води через відключення ТЕЦ-6, якій "Київтрансгаз" зупинив постачання газу.

У "Київенерго" пояснили, що не сплатили за газ через борги держави, яка не профінансувала пільги та субсидії, та самих споживачів, які не платять за тепло.

Ситуація ускладнюється "плановим"відключеннями гарячої води у п'яти районах Києва - у Голосіївському, Печерському, Солом'янському, Дарницькому та Шевченківському. Обіцяні два тижні на "підготовку до наступного опалювального сезону" вже минули, проте гаряче водопостачання досі не відновили.

ТСН.ua поцікавився в адвоката Павла Богомазова, хто несе відповідальність за ситуацію, що склалася, та яким чином діяти споживачам, які сумлінно сплачують комунальні рахунки.

Адвокат Павло Богомазов
Павло Богомазов
- Чи має право "Київенерго" відключати ТЕС у таких умовах, адже від цього страждають не тільки боржники, а й решта споживачів, які сплачують комунальні послуги?

- Так, у першу чергу від цього страждають люди, які стабільно платять. Вони є заручниками ситуації. Але це відносини суто договірні, і станом на сьогодні зі сторони держави немає жодних мораторіїв і заборон на таке відключення. Тобто є дві сторони, які уклали договір ("Київтрансгаз" і "Київенерго", - ред.), у якому записано, що одні повинні послугу надати, інші за цю послугу повинні сплатити. У разі її невиконання "Київтрансгаз" може припинити постачання для "Київенерго".

- Тобто у цій ситуації ніхто не несе відповідальність за цей колапс?

- Відповідальність є у всіх. Дивіться, от коло осіб, які у нас тут задіяні, – це і "Київтрансгаз", який постачає газ, це і "Київенерго", який цей газ спочатку закуповує, потім нагріває воду і продає її споживачам, це і споживачі, які є такі, що справно платять, а є такі, що мають заборгованість, це і держава, яка, наприклад, перед "Київенерго" має заборгованість по тим же самим субсидіям та іншим пільгам. Тобто відповідальність є у кожного у тій чи іншій мірі. В основному це, звісно, фінансова відповідальність, але більше для населення. Якщо вказувати, хто винний, то, на мою думку, це держава в особі Кабінету міністрів, оскільки вони… Це ж не перший рік виникає така ситуація. Це відбувається постійно з року в рік. Вони приймають незбалансований бюджет – раз. По-друге, належним чином не регулюють усі ці відносини. Ну і певна зі сторони "Київенерго" є непрозорість у формуванні тарифів і їхня завищеність.

Гаряча вода у Києві, інфографіка
ТСН.ua

- Так, ось щодо держави і документів, які регулюють ці відносини, є також запитання. "Київенерго" в одному з прес-релізів посилалося на те, що у постанові Кабміну №217 є формула розподілення грошей, сплачених споживачами за комунальні послуги, яка не відповідає реальному стану речей, тобто "Нафтогаз" у результаті отримує більше грошей, ніж має, і таким чином страждає "Київенерго".

- Так, я читав заяви "Київенерго", які вони зокрема у себе на сайті публікують. Вони посилаються на цю 217-ту постанову, що за червень 2014 року. Вони вже не вперше на цю постанову скаржаться. 2015 року в адміністративних судах навіть розглядався позов "Київенерго" до Кабінету міністрів, у якому "Київенерго" посилалось на те, що держава в особі Кабміну взагалі не має права зобов'язувати "Київенерго" перераховувати на будь-які рахунки ці кошти, які населення платить "Київенерго". Оскільки це важливе питання, то вся вертикаль адміністративних судів від першої інстанції і до навіть Верховного суду сказала, що все ж таки Кабінет міністрів мав право приймати таку постанову, має право регулювати усі ці відносини, і зокрема зобов'язувати "Київенерго" відкривати спеціальні рахунки, і що це не обмежує "Київенерго" у розпорядженні грошима. У той же час, справді, якщо уважно почитати цю 217-ту постанову, то там ми побачимо, що державні органи, зокрема Кабмін і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, не врахували, що перед "Київенерго" може бути заборгованість як від населення, так і від самої держави по відшкодуванню субсидій. Якщо брати суто по паритетності, то ця формула ставить "Київенерго" у певну незручну позицію, оскільки вони повинні гроші перераховувати, але формула не враховує заборгованість. Тобто тут є також правда "Київенерго" у тому, що постанова не якісна з точки зору юридичного формулювання.

- Тобто сама формула по суті не правильна?

- Так. Але, справді, вона зобов'язує "Київенерго" перераховувати гроші на такі спеціальні рахунки.

- Як на вашу думку, помилка у цій формулі сталася випадково через непрофесійність чи це було зроблено спеціально на користь "Нафтогазу"?

- Усі, звісно, про це знають, тому що це вже стільки навіть не років, а, я думаю, десятиліть тягнеться проблема із заборгованістю. Тому, звісно, усі, хто складав цю постанову, це знали, але знов таки, оскільки часто суди, на жаль, приймають певні політичні рішення, то в державних органах чітко розуміли, що ця постанова буде ухвалена і не буде скасована, оскільки це стосується і, зокрема, функціонування нинішньої системи влади.

ВідеоЧерез борги "Київтрансгаз" без гарячої води залишились декілька районів Києва

- Повернемося до киян. Чи можуть споживачі, які не мають боргів, щось зробити у цій ситуації? Комусь скаржитися, подавати до суду? Чи існують взагалі у нас колективні позови?

- Є можливість подавати і позови. Але тут є кілька моментів. Коли людина подає позов, вона повинна сплатити судовий збір, сума якого стартує від 1600 грн. Сама судова справа буде тягтися близько шести місяців. Тому, чи будуть готові споживачі платити як мінімум по 1600 грн кожен і судитися по 6 місяців, – це під великим питанням. В принципі, ми з практики розуміємо, що масово такого не буде. Більш реальний варіант, коли люди не звертаються в суд, а викликають представників "Київенерго" для фіксації відсутності гарячої води з вини самого ж "Київенерго", і тоді просто повинно відраховуватися з платіжки, буде виправлятися сума.

- Тобто потрібно викликати, щоб зафіксували відсутність води, і тоді, принаймні за цей період, вони не будуть сплачувати?

- Так. Порівняно з судом це більш адекватний і реальний варіант.

- Ще хочу уточнити щодо позовів. Чи немає у нас практики колективних позовів, де не треба кожній особі платити цей судовий збір?

- Можуть і 50, і 100 осіб бути позивачами усі разом, і відповідач один – "Київенерго", але все одно кожен повинен сплачувати судовий збір. Такого, щоб 1600 грн було розділено на 100 осіб, на жаль, законодавство не передбачає.

- Це недосконалість у системі чи це така світова практика?

- По суті, з того часу, як було ухвалено закон про судовий збір, і наші законодавчі органи, і судова адміністрація стоять на цій позиції. Це є певним обмеженням для населення, тому що за останні роки, особливо коли зросли судові ставки, кількість звернень у суд зменшилася.

- Тобто на Заході трохи інакша практика прийнята?

- По-різному. У нас законодавство дозволяє, що якщо особа, наприклад, пенсіонер отримує 1,5 тис. грн доходу, вона може подати довідку, що "прошу звільнити від сплати". Але це, знов таки, політика судової адміністрації, і суддям наполегливо рекомендують все ж таки стояти на позиції, що судовий збір треба сплачувати. Тому тут дуже рідко йдуть назустріч людям.

Розмовляла Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: