Львів опинився у пастці

Місто щодня накопичує 500 тонн відходів, із яких лише 100 тонн вдається перерозподілити. 

Львів понад рік потапає у смітті. У місті накопичилось понад 8 тисяч тонн відходів. 12 червня мер Андрій Садовий звернувся до Кабміну з вимогою оголосити надзвичайну екологічну ситуацію. Згодом на ратуші вивісили плакат-звернення до президента і глави уряду із закликом припинити блокаду і дати "зелене світло" вивезенню відходів. 

Відреагував на плакат Володимир Гройсман. Прем'єр звернувся до Садового на "ти" і закликав навести лад у Львові. Садовому на Грушевського нагадали про те, що той очолює місто 11 років, за які так і не спромігся збудувати сміттєпереробний завод для містян.

Публічна перепалка між Гройсманом і Садовим ніяк не допомогла вирішенню критичної проблеми. Нещоднавно у міській раді Львова з'явився новий департамент, який займатиметься сміттям. Його очолив досвідчений місцевий політик і екс-заступник керівника зі спорудження найбільшого на заході України гуртового ринку "Шувар" Іван Рудницький. Чиновник в інтерв'ю ТСН.ua розповів про свій план робіт і розкрив подробиці своєї боротьби з відходами.

 

- Пане Іване, чи можна вас привітати з підвищенням до начальника департаменту?

- Із призначенням. Вірніше, так.

- Як ви це сприйняли?

- Складна ділянка роботи, і я сам на таке напросився, але пробуємо. У нас у Львові складна ситуація зі сміттям, і я вже на громадських началах вникаю в цю ділянку роботи, а тут нещодавно є офіційне призначення. Наразі шукаю кабінет, приміщення, штат набирати потрібно, вирішувати куди вивозити сміття тощо.

- Чому ви вирішили саме цією проблемою займатися? Це і для політичної кар'єри ризиковано, і загалом складна тема як для міста, так і України.

- Так, по–простому: виходячи з будинку щоразу, а у нас у Львові така проблема зі сміттям понад рік, мене дратує, що я не можу нормально погуляти зі своєю внучкою, тому я гуляю в трохи віддалених місцях. Мені вже 60 років, і я, можна сказати, і сам напросився до міського голови, оскільки на попередній своїй роботі дещо мені вдалося зробити, деякі проекти складні вдалося реалізувати. І міський голова запропонував мені включитися в цю тему, проаналізувати наші можливості, реальний стан речей. Найскладніше - це вирішити куди вивозити сміття, бо у нас Грибовицьке сміттєзвалище закрите. Я розклав цю складну тему на декілька речей: по-перше, це поточна ситуація; по-друге, це куди вивозити сміття; по-третє, що робити зі сміттєзвалищем, яке припинило свою діяльність. У подальшому потрібна його рекультивація, далі є тема будівництва нового полігону і нового заводу.

Грибовицьке сміттєзвалище, інфографіка

Зараз ми на початковому рівні. На жаль, банальна річ, прозаїчна, нікуди вивозити сміття.

І в тому першому етапі я думав, що є непоганий вихід - звернутися до мерів міст нашої області, і спробувати їх переконати, щоб вони допомогли Львову на невеликий проміжок часу. Маю на увазі два роки, поки ми знайдемо місце під полігон або почнемо будувати новий завод. Однак, на диво, це не спрацювало в повній мірі, а лише в частковій.

Фактично два міста в значній мірі, а два у меньшій нам допомагають справлятися із сміттям. Але, якщо брати за об'ємом, це лише п'ята частина, тобто лише приблизно 100 тон ми можемо вивозити в межах Львівської області. А зі 400-500 тонами, які залишаються, нам дуже важко врегулювати ситуацію.

Пробуємо до інших міст, наприклад, до Києва везти, на схід України. Але щоразу поле, куди ми можемо вивозити сміття, звужується. Депутати активісти чи громадські діячі протестують проти такого підходу. І ми знаходимося в дуже складній ситуації.

Сьогодні приблизно вісім тисяч тон сміття зосереджено: половина на майданчиках біля вікон людей, а половина - на базах перевізників. Це дуже погано.

Скажімо, де Green Era (компанія, яка займається вивезення сміття – Ред.) має свою базу на вулиці Богданівській у Львові, знаходиться приблизно дві тисячі тони сміття. Орендарі починають розривати угоди, бо сміття смердить, і ми не маємо куди його вивезти. Виникають такі складні речі. А з людьми, я не можу переповісти, але тут вночі люди перекривають вулиці – це такий механізм тиску на владу. І ми спільно з ними вночі мусимо десь шукати машину, трактор. Просити ту людину, яка цілий день їздить на сміттєвозі, щоб вона ще одну ходку зробила вночі, і пробуємо гасити "пожежі" у таких найкритичніших місцях.

ВідеоСадовий заявляє, що сміттєва блокада Львова досі триває

Уявіть собі, з 1237 майданчиків понад 100 є критичним місцем, де зосередилося 10 тон, 20 тон, 30 тон сміття біля вікон людей. І я людей розумію: неможливо так жити, коли вікно навіть відкрити не можеш, ні дитину вивезти на вулицю. Я їх розумію, і пробую їм пояснити свої аргументи, що ми не маємо куди вивозити сміття. Але люди цього не розуміють. Людям треба надати послугу - вони платять за комунальні послуги. Мусить знайтися вихід, куди вивозити сміття.

Звичайно, ми пробуємо домовлятися десь в іншій області, де дають нам невеличку можливість, але все одно це в межах 200 тон. А понад 300 тон нікуди діти. Просто складуємо тони сміття на тих чи інших ділянках і створюємо собі чергові проблеми.

сміття, Львів
УНІАН

- А перед своїм призначенням ви приносили меру план діяльності. Можливо, ви виставляли умови, або мер виставляв умови і давав чітке завдання. Що має бути підсумком?

- Звичайно, що перед тим як я йшов на роботу, я мав розмову з мером, і досі двічі- тричі на день ми маємо наради в міського голови. Міський голова повністю в темі, він знає який перевізник возить і які є можливості в наших полігонів області.

Зокрема, ми таку непогану ідею мали: одне місто запропонувало, щоб Львів вклав гроші в рекультивацію їхнього полігону. Вони закінчують проект, а натомість вони дадуть нам можливість вдвічі збільшити кількість сміття, яке ми зараз вивозимо з міста. Тобто щодня шукаємо якісь варіанти, нестандартні рішення.

Стратегічно у нас є п'ять речей, над якими потрібно працювати. Перша: для цього потрібні люди. Мер погодився, що ми створюємо спеціальний департамент, вводимо туди понад 20 людей (я - перший призначений і бухгалтер). Приблизно за два місяці я думаю у нас департамент буде скомплектований. Тобто буде на кого покласти ту велику кількість проблем, поки що я один.

Перша річ, про яку я говорив - це куди вивозити сміття, тобто у нас буде спеціальний відділ, яким займатиметься поточною діяльністю, які будуть їздити полігонами домовлятися. Плюс перевізники будуть виконувати цю роботу і ми мусимо знайти місце, де ми хоча б на два роки могли урегулювати ситуацію, поки вирішимо стратегічніші речі.

Друга ділянка роботи – це рекультивація існуючого сміттєзвалища. Тут ми йдемо добрими темпами, французький уряд допомагає так само врегулювати цю проблему. Є така у Франції фірма "Еджіс", якій французький уряд платить певні кошти для того, щоб вони нам, Львову, допомогли врегулювати цю ситуацію. І вони наразі роблять проект, по-перше, таких першочергових протиаварійних заходів, які треба зробити на сміттєзвалищі. Після того ми повинні провести громадські обговорення з мешканцями навколишніх сіл, після чого пройдуть відповідні процедури, маю на увазі, експертизу, дозвільні документи, пошук грошей, проведення тендеру. Та ділянка роботи виписана і вона чекає на свою чергу. Третя частина робіт – де знайти новий полігон, бо міста, які нас рятують до певного часу. Ми мусимо знайти нове місце під полігон, який би відповідало вимогам. Ці вимоги жорсткі. Водночас територія полігону повинна становити хоча б 30-50 гектарів, щоб ми могли хоча би 10-15 років мати спокій із вивезенням сміття, а потім інших відходів зі спалювального заводу. У нас найскладніше те, що люди налякані тим сміттям, тією трагедією, яка сталася у Грибовичах. Дуже важко переконати людей, що сміття – це нестрашно, що світ дає раду зі сміттям, возять, полігони рекультивують. Спальні заводи в Кракові неподалік міста, у Відні умовно кажучи, у центрі міста. Дуже важко це переламати. Це така довга рутинна робота, знання відповідні треба нам мати. Я – колишній будівельник. Немає таких спеціалістів, які б достеменно знали, як робити, що робити. Тобто всі з ходу вчимося. Це важлива ділянка роботи. Ми об'їздили багато місць Львівської області. На жаль, доброго місця для майбутнього полігону ми не знайшли. У зв'язку з тим, якщо у якийсь проміжок часу, скажімо, до кінця року ми не знайдемо місця під новий полігон, будемо думати, як рекультивувати 4-5 місць, де є найбільші полігони в області, і вкладати туди львівські кошти. Так будемо мати передих на 2-3 роки з таким рутинним захороненням побутових відходів.

Я бачив відео, коли ви були в Добрянах Миколаївсього району? Там люди категорично сказали ні будівництву полігону.

- Категорично. Хоча з точки зору логістики, з точки зору можливостей і вартості – це найкращий би був варіант для Львова, але там є питання гідрогеологічні, є питання з карстовими печерами, і до кінця ще це питання не визначено. До Стрия їде заступник міського голови, де шукаємо місце. У випадку відсутності такого ми будемо йти іншим шляхом. Коло питань, над якими ми працюємо з міським головою, на які я націлений, – це запустити роботу пресувального устаткування, яке вже придбане за кошти міста. Воно стоїть на одному з заводів "Сільмаш", і ми будемо проводити нараду з депутатами, які представляють інтереси мешканців навколишніх територій. Така  сама ситуація: є палатка, є активісти - так би мовити блокада. Люди не дозволяють там проводити налагоджувальні роботи. Устаткування дороге, воно коштує приблизно один мільйон євро. Воно простою, а врятувало б зараз ситуацію. Устаткування працює таким чином, що з п'яти-шести кубів ТПВ (твердих побутових відходів – ред.) утворюється один куб приблизно вагою тонна, він обгортається. І ми навіть маємо місце, яке законодавчо юридично підходить під складування – це полігон, який підходить під складування спресованого і обгорнутого ТПВ. Таке місце ми знайшли, маємо відповідні документи, будемо пробувати цього тижня, на другий тиждень вести розмову з депутатами, з активістами, з людьми. Ось - ми вам пропонуємо один із хороших шляхів врегулювання проблеми. Думаємо, що ми переконаємо людей.

ВідеоУ Львові півсотні людей перекрили одну із магістральних доріг з вимогою прибрати сміття

Зараз ситуація змінилася у значно гіршу сторону, і люди, я думаю, що повинні зрозуміти владу і зняти цю блокаду, щоб ми могли протягом двох місяців провести певний комплекс робіт, оформити певні документи для того, щоб можна було запустити в експлуатацію це пресувальне обладнання. Воно італійське, обгортувальна лінія – фінська. І навіть людям з Італії, з Фінляндії, які це обладнання поставили, потрібно приблизно по місяцю одним на пусконалагоджувальні роботи. Останній комплекс таких стратегічних питань – це будівництво нового заводу. Зараз ми завершуємо розробку техніко-економічного обґрунтування на будівництво такого заводу. Думаємо, я ще не повністю в темі, але так орієнтовно плануємо, що цей завод буде складатися з трьох частин. Перша частина буде сортувальним комплексом. Друга частина – компостувальний комплекс, тобто те, що відібрано, піде в папір, на пластик, на переробку. Другу частину ми певними способами спробуємо зробити такий компост, який би міг піти на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Його треба дуже і дуже багато. Навряд чи нам стільки вдасться десь знайти землі, щоб Грибовичі покрити, адже воно займає 40 гектарів. І третя частина – це спалювальний завод, на який ми плануємо в найближчий час – це приблизно через місяць або максимально два – оголосити конкурс на проектні роботи на будівництво. Тут треба і проектантів добрих мати, і інвесторів, і будівельників добрих. У зв'язку з тим ми будем такий оголошувати міжнародний конкурс, і в тому напрямку будемо рухатися. Буквально вчора-післявчора (інтерв'ю відбулось 12-13 червня – Ред.) ми мали розмову з міським головою про такий напрямок роботи. Тобто за цими п'ятьма напрямками роботи складені свої координаційні плани. Щоденно ми працюємо у такому режимі: о 8 ранку всіх перевізників збираємо і всіх голів адміністрацій, намагаємось найгарячіші точки врегулювати. Потім відповідно про більш стратегічні речі сідаємо з заступником міського голови розмовляти. І потім наприкінці дня, як правило, з міським головою обговорюємо, що вдалося за день, які плани на завтра. От такий ритм роботи.

Після трагедії у Грибовичах у Жовківському районі минув рік. Неодноразово заявлялося про політичну складову, про тиск мера Садового тиснуть. Є версії про те, що нібито президент, глава уряду намагаються знизити рейтинг Садового. Чи є ця політична складова у вирішенні проблеми зі сміттям?

- Я дуже не люблю політики. Я стараюся завжди в житті братися за конкретну річ і її реалізовувати. Але тут чомусь немає співпраці між містом і державними органами. Зовсім нема такої доброї співпраці. Ну, де ми полігон у Львові знайдемо? Де ми знайдемо 30-50 гектарів на майбутній полігон? Ну не знайдемо. Чи скажімо, якщо будемо будувати завод, і проектна документація, і екологія – це ж всі державні органи мають узаконювати, висновки робити, заміри, аналізи. Я відчуваю, що співпраці абсолютно немає. Зараз Львів опинився у пастці, а це 700 тисяч людей окрім двох або трьох 3 районів, де перевізники мають, куди вивозити. Я абсолютно не відчуваю, що це когось хвилює, що це комусь болить. Я такої політики абсолютно не розумію. Абсолютно.

сміття, Львів
УНІАН

А обласна влада?

- Я просив. Я був декілька днів назад у голови обласної адміністрації, і настійно просив, щоби допомогти нам. Є два міста – Стрий і Самбір, які мають величезні полігони, які у змозі прийняти декілька машин сміття зі Львова. Але вони не приймають. І дуже просив голову обласної адміністрації від імені міського голови допомогти нам врегулювати з одним з тих міст ситуацію. Правда, Олег Михайлович Синютка (голова Львівської ОДА – ред.) обіцяв вникнути до кінця, зустрітися з мером і дати відповідь в найкоротший проміжок часу. Друге, що я просив: є малі міста, які точно можуть одну машину сміття прийняти зі Львова. Таких міст є приблизно 7-8. Це була б велика допомога для Львова. Львів сплачує великі кошти за вивіз сміття. Рахуйте, два роки назад ми платили 77 грн, коли вивозили тонну сміття на "Збиранку", зараз та ціна стала понад 1000 грн, а якщо веземо на великі відстані, то одна тонна нам обходиться у півтори тисячі гривень. Це вже європейська ціна, мені здається. Може, навіть і перевищує європейську ціну за утилізацію сміття. Місто платить великі кошти, значну частину свого бюджету для того, щоб якось врятуватися, але я не відчуваю такої допомоги, зацікавлення. Мені здається, що треба провести засідання уряду, якоїсь комісії з надзвичайних ситуацій, заставити, так би мовити, чи як, попросити міста, звернутися, щоб хоча би одну машину сміття взяли. Ну, не можна лишити Львів наодинці з такою складною річчю.

А як вплине повідомлення Андрія Садового про оголошення надзвичайного стану у місті? Це зможе посприяти?

- Я вночі був біля будинків на вулиці Рубчака, Володимира Великого, де є катастрофічна ситуація була. Ми частково її урегулювали, але повно мух і щурів. Це мить, якийсь невеличкий крок, щоб не сталося гірше, щоб дитину щось не вкусило чи якихось випарень не повторювалося. Ми намагаємось прибрати ту територію, дезінфікувати, але мені здається, до ситуації, яка є у зв'язку з настанням літа до можливих негативних,  вкрай поганих епідемічних ситуацій, є один крок. Мені здається також, що санлікарі, екологи, держава повинні зробити, ну як мінімум, засідання надзвичайної комісії і спробувати обговорити, як хоча б на літній період допомогти Львову впоратися зі сміттям.

- У пресі опублікували список із 17 ділянок під будівництво заводу для переробки сміття. Скільки з того списку, якщо ви про нього знаєте, є потенційних місць спорудження?

- Наразі, це просто список, але мені здається, що ми йдемо у доброму напрямку. У Львові мусить бути завод, бо місто продукує 500-600 тон сміття щоденно. Місце під такий завод уже визначено, зараз ведемо документування оформлення земельної ділянки, техніко-економічне обґрунтування такого заводу, готуємося до оголошення конкурсу. Мені здається, є доброю позицією обласної адміністрації, щоб таких два невеличких комплекси зробити у Львівській області. Мається на увазі Червоноград, ймовірніше за все, а другий у південній частині. Мається на увазі район Дрогобича, Борислава, Стрия, Жидачева, Новояворівська. У тому районі заплановано дві ділянки, одна- у Новому Роздолі, а одна – у Дрогобицькому районі, де є існуюче сміттєзвалище. Є три інвестори, які виграли в конкурсі, який проводила обласна адміністрація. Вони пробують зараз початково домовлятися з громадами, визначати місця, проводити аналіз цих земельних ділянок, гідрогеологію. Я думаю, що без попередніх висновків відповідних служб, інститутів не можна будь-які інші роботи робити без точного визначення придатності цих місць для будівництва цих заводів.

- Це будуть для місцевої громади, але Львів може туди відвозити своє сміття?

- Звичайно. Якщо б такі заводи обласна адміністрація побудувала вже, то у нас би одна дорога була б зі Львова туди возити сміття і платити за його утилізацію.

- Але при цьому місто розглядає будівництво і власного варіанта?

- Так, я думаю, що ті заводі, які будуть будуватися під егідою обласної адміністрації, не будуть великими, не будуть великої потужності. Вони будуть розраховані, так би мовити, на регіональну кількість того сміття, яке збирається у тому чи іншому місці.

- А інвестори наші українські чи закордонні?

- Якраз буде оголошений конкурс і на проектування, і на інвестицію, і на будівництво одночасно. Наскільки я маю інформацію, інвестори будуть. Ціна за сміття стала високою, інвестори не йшли до Львова, а лишень пропонували обладнання, щоб Львів купив трохи раніше. Зараз ситуація кардинально змінилася, тобто від 77 грн за тону до 1000-1500 грн. Кардинально змінилася ситуація для інвестора і, звичайно, ми думаємо що добре, якби інвестор прийшов з умовами 50% своїх коштів, 50% коштів міста. Місто частково свої кошти має, змогло б підвести комунікацію. Хоча не виключено, інвестор зможе і більшу частину проплатити, а місто 20%-30%, межа в 50% проплатити не зможе.

- Коли ви плануєте поставити крапку у звільненні міста від сміття. Я вже не кажу про будівництво заводу.

- Ми, якщо не вирішимо ситуація до кінця місяця стосовно визначення місць, куди будемо вивозити сміття, то нас люди звідси винесуть з міської ради. Ми зовсім не маємо часу, абсолютно. Тиждень-два на врегулювання місця вивезення ТПВ.

- Ви сказали ще, що будете набирати працівників у свій департамент. На це гроші будуть йти з міського бюджету?

- Фінансування буде йти з міського бюджету. Тут будуть створенні чотири відділи. Один відділ буде займатися цією частиною, про яку я вам найбільше говорив: вивозом сміття, пошуком нових місць, захороненням, рекультивацією полігонів навколо Львова, коштами, зважуванням, нормами тощо. Другий відділ буде займатися сортуванням. Мусимо навчити людей, щоб жоден папір не попав у загальний ящик, щоб жодна пластикова пляшка не попала в загальні змішанні відходи. Вже кусок роботи ми такий проводимо спільно із ОСББ. У будинку, де я живу, ми домовляємося з багатьма людьми, що папірчики сортуємо в ящичок, такий що з-під масла чи з-під цукерки, складуємо, потім віддаємо двірнику. Він у нас забирає і відносить до пункту прийому вторинної сировини. Так само пляшки, ми не скидаємо в загальний ящик, ми збираємо в один пакунок і ставимо біля двірника. Він це сортує і відносить до приймального пункту. Так само пластик, ми зараз ведемо переговори із заводом, який працює у Львові. Оскільки не мали можливість машинами перевізників той пластик возити на завод, адже зараз ці машини мусять робити величезну відстань зі Львова. Раніше Грибовичі були близько біля Львова і одна машина могла легко робити 3-4 виїзди-заїзди, а зараз одній машині, яка везе в Червоноград, потрібен цілий день, щоб завантажитися, поїхати туди, вивантажити, повернутися назад. 

Менше сміття ми маємо везли на захоронення, а максимально його відбирали, сортували силами людей, як це роблять поляки і швейцарці. Ми будемо вчитися самі це робити, кращі зразки пропонувати, давати буклети, пропозиції, показувати по радіо, телебаченню. Другий відділ буде займатися якраз такою ділянкою роботи.

Третій відділ – аналітичний. Він буде вникати у проблеми, у проектні пропозиції, у проект рекультивації сміттєзвалища, як дегазацію провести, проект дегазації, що з гудронами робити тощо. Четвертий, який буде власне займатися будівництвом нового заводу і  нового полігону, і в подальшому – експлуатацією.

Такі чотири напрямки ми виділили, ми на сесії про це проголосували, затвердили таке положення і структуру. Залишилося зараз знайти, ну прозаїчні проблеми, приміщення, конкурси на людей провести. 

Розмовляв Дмитро Стефурак

Залиште свій коментар

Наступна публікація