Мені подобається мовчазна конкуренція між RyanAir та WizzAir

Міністр інфраструктури розповів про перспективи розвитку залізничного і авіаційного транспорту, а також щодо сполучення Донбасу.

Під час інвестиційного форуму у Маріуполі низка українських міністрів презентували власні проєкти із приватизації, концесії або залучення інвестицій. Однак один із успішно реалізованих проєктів був представлений міжнародним інвесторам та компаніям ще перед форумом – це відремонтована "дорога життя" Запоріжжя-Маріуполь.

Інфраструктурні проєкти викликають чи не найбільше цікавості в українців. А саме Міністерство інфраструктури відповідає за залізницю, аеропорти, порти та дороги. ТСН.ua вдалось поспілкуватись на форумі із міністром Владиславом Криклієм, який розповів про плани на реконструкції українських вокзалів, мовчазну конкуренцію між лоукост-авіаперевізниками в Україні та ситуацію із залізничним транспортом на Донбасі.

Чи планує Міністерство втручатись у скандал між "Укрзалізницею" та "Київпастрансом" з приводу міської електрички в Києві? Можливо, планується перезапуск проєкту, який відверто провалився?

Важке питання насправді. Тут маємо дійсно визначитися. Треба починати з іншого – а який пріоритет наразі у міського очільника Києва. Бо якщо із таким підходом, то вони і метро на Троєщину не зроблять, або зроблять задорого. Відносно метро на Троєщину ми теж пропонували позицію і ми, до речі, всі ці перевезення готові взяти на себе за договорами обслуговування, коли міста теж беруть участь і частково все це фінансують. Ми готові забезпечити так званий київський S-Bahn. Це велике кільце, яке буде з’єднувати деякі міста-супутники з Києвом, і власне, лівий та правий берег. І Троєщину так само. Ми плануємо це запропонувати, це великий проєкт приблизно 300 кілометрів довжиною. Він має об’єднати понад 50 різних станцій та зупинок. Така загальна мережа, як у Берліні – у них є U-Bahn, S-Bahn.

Вокзальну мережу ми теж хочемо розвивати, готувати її до концесії. Щоб приходили приватні інвестори, щоб це були не "найкращі господарі", які чомусь завжди демонструють збитки, просять "дайте ще грошей, бо все закінчилось". Там будуть компанії, які знають, як заробляти. Вони самі у себе не будуть красти. Звісно, вони будуть заробляти, а держава разом із ними. І напряму через концесійні платежі і якийсь відсоток із доходів, і опосередковано через податки, через розвиток інфраструктури, через розвиток туризму та інших речей. Тому що якщо інфраструктура у занедбаному стані, це не сприяє, щоб туризм або бізнес цим користувався.

Ми зупиняємось поки на Київському, Запорізькому та Миколаївському вокзалах? Як було вказано у програмі дій уряду?

Більше у нас в планах – Київський, Миколаївський, Запорізький, ще Чоп у нас в планах є, Дніпро, Харків та Хмельницький. Цей перелік – він орієнтовний звісно. Я дуже хочу, щоб на Київському вокзалі ми пропрацювали перепони, тому що міська рада якісь дивні договори по приватизації там навіть окремих ділянок поукладала ще за минулої влади. З якою метою – я не розумію. Якщо вони розраховують у такий спосіб десь намагатися чинити опір – це якось неправильно, не по-людськи.

Як розвивається ситуація із ужгородським аеропортом? Ми знаємо, що там проблема із злітно-посадковою смугою, на яку літаки для посадки мають заходити у повітряний простір Словаччини.

Працюємо. Я був на двосторонній зустрічі, коли президент України зустрічався із президенткою Словаччини. Потім я мав вже не одну бесіду із міністром інфраструктури Словаччини. Ми це все проговорювали. Ми визначили, що злітна смуга буде демілітаризована, на неї не будуть сідати військові літаки, лише цивільна авіація. І власне зараз готуємо необхідні документи, я сподіваюсь, що до кінця року це питання буде вирішено. Після цього ми зможемо запустити аеронавігаційне обладнання, щоб можна було робити інструментальну посадку.

Тому що яка проблема наразі цієї смуги – по-перше, вона невелика і не всі літаки можуть сідати. По-друге, через те, що там немає аеронавігаційного обладнання, через те, що там доводиться сідати на око, і звісно, що це можливо робити лише у світлу пору доби, коли немає жодного туману та дощу. А так доволі важко функціонувати авіаперевізникам, якісь непрогнозовані рейси виходять. І "Мотор Січ" назбирала вже певну кількість збитків, власне, і звертається до Закарпатської обласної держради, щоб вони компенсували частину цих збитків.  Якщо не помиляюсь, там сума вже набігла у 5 мільйонів гривень.

До речі, з приводу компенсації збитків. Зараз МАУ масштабно змінює свою сітку рейсів для уникнення рейсів, які облітають Росію, щоб мінімізувати свої збитки у зв’язку із цією забороною. Також у компанії просять компенсацію. Ви говорили, що може бути непряма компенсація шляхом, наприклад, скасування ПДВ на внутрішні рейси.

Так, ми над цим працюємо зараз. Готуються відповідні законопроєкти, ми зараз їх готуємо з депутатами профільного комітету інфраструктури Верховної Ради. Тому розраховуємо на те, що вони будуть підтримані під куполом і це дасть можливість зменшувати вартість на квитки та стане черговим стимулом, щоб краще розвивалось авіаперевезення як всередині країни, так і зовні.

Україна запускає легальні перевезення до КПВВ на адмінмежі із Кримом, будує там відповідні станції. Чи плануються такі самі рейси до КПВВ на Донбасі?

Цим має займатися місцева влада, щоб вони комунікували, розповідали, забезпечували пасажиропотік. У разі необхідності дофінансовували – це ж процес, ми не можемо за них це питання вирішувати.

А залізничне сполучення, зокрема з Луганщиною? Швидкісна залізниця туди не ходить.

Щоб будувати нову мережу – це доволі таки дорого. Оскільки пасажирські перевезення самі по собі ще й збиткові, то ми не можемо розглядати можливість, щоб інвестувати кошти у те, що потім буде у подальшому генерувати збитки. Тут треба розуміти джерело, яке буде все це покривати. Тому, принаймні поки що, за окремими напрямки ми будемо говорити лише про підготовку, про розрахунки, але якщо ми не побачимо там економіки, то буде дуже важко. Ми розуміємо, що от дороги будуємо – це теж певним чином соціальні стандарти. Але залізничне сполучення, воно значно дорожче.

За останній місяць лоукости зайшли у два нових регіональних аеропорти. Очікується ще залучення інших регіонів і розвитку цієї мережі?

Звісно, це спільне завдання. Завдання держави – створювати необхідну інфраструктуру, залізничне сполучення, де ми можемо, до аеропортів, під’їзні шляхи, дороги нормальні створювати. І звісно, ми проговорюємо із нашими партнерами, авіаперевізниками, зокрема і лоукостерами, щоб вони заходили. Ми їм показуємо, що там є динаміка, що аеропорти розвиваються, авіамобільність в Україні зростає. От ми кілька тижнів тому з RyanAir домовились, по Херсону запустили. Вони, крім Кракова, готові тепер ще й Відень відкривати, у Запоріжжя теж WizzAir заходить. Мені дуже імпонує, що у них така мовчазна конкуренція. Одні кажуть: "Та ні, ми подивимось", потім інші зайшли, і одразу вони, майже на наступний день забігають. І це чудово, тому що від такої конкуренції виграє, насамперед, громадянин, тому що ми отримуємо нормальну, доступну і якісну послугу.

Чи планується здавання регіональних аеропортів у концесію авіаперевізникам?

Без різниці, хто буде брати і оперувати. Так, планується, тому що ми по концесії аеропортів, насамперед, будемо говорити не лише про самі інвестиції, щоб зробити там гарний фасад, а і про те, як і скільки вони будуть залучати пасажиропотоку. Це треба працювати із авіаперевізниками, з іншими містами, пояснювати. Це дійсно важка робота із research, девелопменту, маркетингу. Державі, а тим більше комунальним підприємствам, їм дуже важко цим займатись. Тут має бути трошки інший підхід із такою корпоративною культурою.

У Донецькій та Луганській області будуть аеропорти?

У Луганській області я поки не бачу де, а в Донецьку, от в Маріуполі, ми якраз вчора (28 жовтня – ред.) після засідання Кабміну це питання порушували, обговорювали. Поки що ми бачимо певні ризики, зрозуміло. Якщо там бодай буде 1% ризиків для життя громадян, ми не будемо це питання підіймати. Якщо там серед 200 рейсів, не дай боже, виявиться, що один буде із якимось терористичним актом, ми такі речі ані собі не пробачимо, ані апріорі не допустимо.

Відео Міністр інфраструктури Владислав Криклій про стан українських доріг та перспективи внутрішнього авіасполучення

У нас в гостях міністр інфраструктури України Владислав Криклій. Говоримо про реальний стан українських доріг сьогодні, чи є план з їхнього відновлення і які напрямки будуть зремонтовані в першу чергу. А також дізнаємось, чи планує нова команда впорядкувати міжміське пасажирське сполучення, розібратися із хаосом маршруток та чи буде розвиватися внутрішнє авіасполучення.   

Міністр інфраструктури Владислав Криклій про стан українських доріг та перспективи внутрішнього авіасполучення

Простіше зв’язати ці області шатлами із аеропортами того ж Харкова або Запоріжжя?

Що ви маєте на увазі під шатлами?

Зв’язати області автобусними маршрутами, які будуть їздити безпосередньо до аеропортів.

Автобуси, звичайно. Знову ж таки, залізничне сполучення. Якщо нормальне залізничне полотно і новий рухомий склад із локомотивом, то потяг їде у середньому 140-150 км/год. І він може якусь дистанцію пройти за годину-дві. До того ж самого Запоріжжя – це 200 кілометрів. Щоб можна було б туди доїхати не тільки дорогою, а і залізницею за тих самих півтори години.

Для цього потрібно реформувати залізничну інфраструктуру.

Інвестувати в неї потрібно. А для того, щоб в неї інвестувати, нам треба реформувати, нам треба залучати ресурси. Ми сьогодні (29 жовтня – ред.) оголосили про підготовку розміщення публічних акцій. ЄБРР проявляє до цього інтерес, я думаю, що вони будуть одні із наших перших партнерів. От такі речі – вони сприяють. Це крок за кроком – дешевші ресурси, кращі кредитні програми, залучаємо нові локомотиви і потяги, не просто купуємо, а потім маємо проблеми із сервісним обслуговуванням, а залучаємо із локалізацією виробництва в Україні. Такі речі ми зараз обговорюємо з великими світовими виробниками локомотивів.

Який прогрес у перемовинах із Польщею з приводу ліцензій на перевезення?

Погодили поки що на автокомісії 5000 (дозволів – ред.) дати поточного року, 10 000 готові розглядати за рахунок наступного року. Можливо, ще буде якесь калібрування завдяки перерахунку. Ми їм запропонували взагалі переходити на електронні дозволи. У нас дуже відкрита і ліберальна позиція щодо транспортної співпраці із польською стороною. Але якщо вони залишатимуть таке саме ставлення, як зараз, нам доведеться переглядати своє.

Спілкувався Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар