Перейти до змісту
Данило Гетманцев: Я пропоную різко збільшити виплати на народження дитини за гроші від грального бізнесу
  • Кількість коментарів 3
  • Кількість переглядів 4116

Народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів про співпрацю з МВФ, проєкт державного бюджету на 2021 рік і детінізацію економіки.

Бюджетний процес у розпалі. У першому читанні проєкт закону про державний бюджет на 2021 рік Верховна Рада має ухвалити 20 жовтня. Палкої дискусії очікують всі, адже нарікань дуже багато. По-перше, заклали завеликий дефіцит бюджету, який просто нічим буде покривати, якщо Україна не отримає черговий транш від МВФ і інших кредиторів. По-друге, в умовах зростання кількості хворих на коронавірус, треба збільшувати фінансування медицини. По-третє, наступного року багато нововведень чекає на бізнес. Про виклики для підприємців, бюджет і курс долара наступного року ТСН.ua поговорив з головою комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

- Коли Рада може ухвалити головний кошторис країни загалом і чи можете ви гарантувати, що це не станеться за старою українською традицією вночі під ялинку?

- Прекрасно, що другий рік поспіль уряд подає бюджет вчасно, і це нам дає змогу відпрацювати його нормально. Бо, ви ж розумієте, що це дуже фундаментальний складний документ з цифрами та розрахунками, на вивчення та роботу з яким потрібний час. Поправки та пропозиції ми подали вчасно. Бюджетний комітет 15 жовтня має дати нам проект постанови, яку ми будемо голосувати в першому читанні. Відповідно, 20 жовтня ми повинні ухвалити бюджет у першому читанні. Думаю, що підстав голосувати бюджет під ялинку взагалі ніяких немає.

- Знаєте, є ще одна українська традиція, коли мажоритарники пишуть альтернативний бюджет, і кошторис починають різати по-живому.

Ви повинні розуміти, що таке бюджетний процес. Це квінтесенція політичного процесу в державі. І я зараз не про "шкурняки" чи "відкати". Якщо політична сила приходить до влади на якихось гаслах, вона їх повинна реалізувати. Вона зможе це зробити навіть не прийняттям якогось закону, а забезпечивши фінансування під цей закон. Повноваження та норми не підкріплені фінансами – мертвонароджені. Тому, ухвалення бюджету – це пік протистояння між собою політичних сил в будь-якій державі. Ну наприклад, ми як партія говоримо про те, що ми піклуємося про наступне покоління і народжуваність в державі, то повинні передбачати відповідні програми на це… Це, до речі, моя поправка до проєкту бюджету, я переконаний, що ми повинні передбачити 6 млрд грн у наступному бюджеті на те, аби сім'ї, що народжують дітей, отримували від держави хоча б таку допомогу, яку вони отримували у 2013 році.

Відео "Сніданок" привітав голову Верховної Ради з днем народження та запитав про зміни в бюджеті на 2021

У свій день народження до нас завітав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков! Говоримо про роботу Ради, план реформ і бюджет на 2021 рік. Дивіться.  

"Сніданок" привітав голову Верховної Ради з днем народження та запитав про зміни в бюджеті на 2021

- Тобто, ваша поправка стосується виплат по народженню дитини?

- Так. Перша дитина - 100 тис. грн, друга - 200 тис. грн, третя - 300 тис. грн. Я пропоную здійснити ці виплати за рахунок доходів від грального бізнесу, які чомусь Мінфін "забув" відобразити в проєкті бюджету. Якщо перерахувати в долари на 2013 рік, це менше, ніж платили за часів Януковича. Отже, якщо цієї програми не буде передбачено в бюджеті, то ми не виконаємо свою обіцянку. Тоді ми повинні вибачитися перед виборцями та пояснити їм, чому нам це не вдалося. Отже, торги навколо бюджету - це не про мажоритарників чи списочників. Це про виконання обіцянок виборцям. Мажоритарник так само давав обіцянки на своїх округах. Він має туди прийти і їх реалізувати. Якщо, наприклад, Максим Бужанський обіцяв побудувати аеропорт у Дніпрі, - це його обіцянка. Якщо ми говоримо про запорізький міст - це справа всіх запорізьких депутатів. Цьому мосту вже 15 років, він ніяк не добудується. Це вже пам’ятник мостовому будівництву України. Тому тут нічого поганого немає, якщо депутат лобіює ту чи іншу бюджетну програму. Погано, коли, як у минулі часи, депутат лобіював будівництво дороги, контролюючи формально чи ні, щоб підряд із цього будівництва надійшов конкретному підряднику. Таку практику вочевидь ми прибрали. Отже, яка політична сила має більшу вагу (якій люди дали більше мандатів), на користь тієї політичної сили і ухвалюється рішення. Це і є демократія. А бюджетний процес є концентрованим вираженням взагалі всього політичного процесу в державі.

- Скільки в бюджеті закладено допомоги від МВФ і коли ми можемо її отримати? Нагадаю, що від продовження співпраці з МВФ залежить і отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС.

- Дивіться, в бюджеті не закладаються кошти від якогось конкретного кредитора. В бюджеті закладається дефіцит, який може фінансуватися за рахунок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП -  Авт.), зовнішньої державної позики (тобто, ми можемо розміщувати, наприклад,  євробонди), за рахунок іноземних кредиторів-суверенів, наприклад уряд Японії нам може дати гроші, а можуть дати міжнародні фінансові установи (МВФ, Світовий банк). Тому, не можу сказати, що там закладені гроші від МВФ конкретно. Тим більше, що МВФ, як правило (за винятком наприклад поточної програми), не надає гроші до бюджету позичальника. Чому нам важливий кредит від МВФ, якщо ми говоримо саме про МВФ? І чому уряд, міністр фінансів, голова НБУ проводять перемовини з МВФ, і я маю надію, що вони будуть успішними? Тому що сам по собі факт нашої співпраці з МВФ і продовження стабілізаційної програми свідчить про те, що, попри структурні проблеми, ми є надійним кредитором і нам можна позичати. І це зменшує вартість тих грошей, які сюди заходять. А взагалі, якщо говорити про МВФ, то програма з МВФ ніколи не свідчить, як це говорила попередня влада, про перемоги і визнання успішності реформ. Якщо б у нас були успішні реформи, а реформи фактично ми почали впроваджувати лише рік тому, були перемоги, нам би МВФ був не потрібен. МВФ дає стабілізаційний кредит тим країнам, де є системні проблеми, які треба вирішувати. Тому кредит від МВФ є вимушеним кроком, на який ми, на жаль, змушені йти. Але від кредитування МВФ ми зобов’язані з вами перед нашими дітьми відмовитися, і зробити це досить швидко, в 3- або 4-річній перспективі.

- У грудні можливий черговий транш МВФ?

- Не можу запевнювати, але можливий. Уряд, наша перемовна команда роблять все можливе, щоб приїхала місія МВФ, а за цим ми отримали черговий транш.

- Були повідомлення, що після зміни очільника НБУ, МВФ призупинив співпрацю з Україною. Це правда?

- Ні. Місія просто не приїхала своєчасно. Питання зміни очільника НБУ було закрите для наших міжнародних партнерів, як тільки Кирило Шевченко обійняв цю посаду. Він з ними спілкується постійно, вони зрозуміли, що політика НБУ є послідовною, не буде неконтрольованої емісії, і що всі позитивні напрацювання команди Якова Смолія збережуться.

- Наскільки взагалі, на вашу думку, банківська система підготувалася до теперішньої і майбутньої кризи від повторного введення локдауну?

- До кризи ніхто не може бути підготовлений. Від кризи страждають всі, в тому числі і банківська система. Але сьогодні вона є стабільною, і про це свідчать всі показники. І я хочу підкреслити, що завдяки діяльності голови НБУ і його команди, таку важку світову кризу, яка торкнулася кожну країну світу, ми проходимо з непоганими макрофінансовими показниками. Безпрецедентно низька інфляція, позитивний платіжний баланс, великий золотовалютний резерв…Попри світову кризу макрофінансову стабільність забезпечила команда НБУ. Банківська система є прибутковою та стабільною. В 2019 році не було визнано неплатоспроможним жодного банку. В цьому році рішення було прийнято до установи, яка переважно займалася іншими, ніж банківські операціями, що, до речі, і призвело до неплатоспроможності банку.

Відео Верховна рада розпочала розгляд Держбюджету на 2021 рік: чого очікувати від курсу валют

Верховна рада розпочала розгляд Держбюджету на 2021 рік. Одним із важливих показників, які зараз цікавлять українців, – яким у наступному році буде курс валют. Його закладають у кошторис. Адже нинішній рік показав нам нестабільність національної валюти та стрімке здорожчання долара і євро. Тож чого чекати далі? Купувати валюту зараз чи сподіватися вигідніших умов – "Сніданок" розбирався.  

Верховна рада розпочала розгляд Держбюджету на 2021 рік: чого очікувати від курсу валют

- У США взагалі кількість безробітних перевищила часи великої депресії…

- У нас також безробіття зростало, але зараз зупинилося. Проте я говорю саме про фінансові показники. А вони у нас стабільні.

- Як взагалі оцінюєте діалог між парламентом і НБУ?

- Я оцінюю позитивно. Думаю, що з приходом нового керівництва у нас багато що змінилося. Ми не маємо взагалі проблем зі спілкуванням з НБУ. Ми розуміємо плани законотворчої роботи, які необхідні НБУ. Врешті решт, законотворча робота зрушилася з мертвої точки, бо після ухвалення законопроєкту восени минулого року про так званий спліт ми очікували від НБУ позицію по тим законопроєктам, які мали бути ухвалені під "спліт". Проте ми фактично так цього і не дочекалися. І тільки зараз ця робота пройшла і ми можемо говорити про те, що дійсно там відбуваються позитивні процеси.

- Тобто, непорозуміння, які час від часу виникають в НБУ, всілякі догани заступникам голови НБУ Катерині Рожковій і Дмитру Сологубу, ніяк не відбивається на діалозі з парламентом?

- Не переоцінюйте питання з цими доганами. Справді, там є очевидні речі. Люди вийшли за межі своїх повноважень, які передбачені конкретними інструкціями. Інструкції, до речі, ці ж люди і затверджували. Ви знаєте, що цей наказ затверджувала Рожкова? Наказ, за яким посадовці НБУ можуть коментувати в пресі лише питання, віднесені до зон своєї відповідальності. А вони почали коментувати все про НБУ. За це отримали догану. Нехай зроблять висновки і працюють далі, а не виходять у соцмережі, починаючи гратися у нездорову політику.

- Усі критикують неймовірно великий дефіцит бюджету у 6% ВВП, який нічим покривати. Левова частка - це ОВДП. Ви заявляли, що у банків немає грошей, щоб викупити стільки облігацій. Що тоді залишається? Дефолт?

- Чому? Ну, як це дефолт? Ми повинні зменшити дефіцит. Я запропонував зменшити дефіцит до 4,9%, знайшовши компенсатори. Це перший крок. Другий крок - ми повинні попрацювати над джерелами надходжень. Можливо, замінити внутрішні джерела, тобто ОВДП, на, можливо, якісь зовнішні джерела. Над цим треба попрацювати більш глибоко, ніж це зробив Мінфін. До фінального затвердження бюджету ми все це зробимо.

- До речі, цікавий факт: економіка падає, а бюджетні надходження зростають. Звідки гроші?

- Це, власне кажучи, і є детінізація. Маємо декілька цифр, які свідчать на користь того, що ми рухаємося у правильному напрямку. Мова йде, по-перше, про відрахування від ПДВ. Якщо ви візьмете статистику з платежів з ПДВ, то починаючи з вересня минулого року ми маємо плюс 2-3 млрд грн. щомісяця до бюджету. А якщо ви звернете увагу на сальдо з ПДВ (це різниця між відшкодуваннями і надходженнями), то ця сума у 2020 році зросла на 43%. Податкова ефективність зросла з 2,7% до 3,2% рік до року. Це говорить про те, що ми з вами дуже активно і результативно боремося з шахрайством з ПДВ - так званими скрутками. Шахрайство з ПДВ ми з вами подолаємо до кінця цього року остаточно. Запевняю вас.

- Завдяки чому це відбувається?

- Це робота податкової і служби фінансового моніторингу. Остання виявляє не окремі операції, а кейси - взаємозв’язки всіх фінансових операцій, пов’язаних з ухиленням від оподаткування і передає їх податковій міліції. Це системний підхід, що не залишає шансів шахраям. Таким чином ми вирішимо цю проблему десь за пів року.

- Величезні суми український бюджет недоотримує з митниці. У вас є підрахунки, скільки це? Як змусити митницю працювати в "білу"?

- Цитата міністра фінансів - це 5-10 млрд грн в місяць. Десь можливо так воно і є. Як подолати цю проблему? Це також питання до міністра фінансів. Бо він взяв на себе політичну відповідальність за стан справ на митниці, і коли звільняв Нефьодова, і зараз, я коли звільняв Муратова. Тому я вважаю, що вирішуючи питання з митницею, ми повинні рухатися у двох напрямках. Перший - це команда фахівців, яка повинна припинити розкрадання коштів на місцях вже сьогодні. Другий - це реформа. Реформа, яка унеможливить системну контрабанду в майбутньому незалежно від персони міністра чи голови ДМСУ. Ми ухвалили задля цього пакет законопроєктів минулого року про реформування митниці, які, на жаль, досі не впроваджені Мінфіном.

- Чому?

- Ну, десь COVID їм заважає, десь щось інше. Питання в тому, що вони мають бути запроваджені. Наприклад, спільний транзит дозволяє нам синхронізувати наші бази з базами даних більше 30 країн світу, з яких йде імпорт товарів, щоб ми знали, за яким кодом і вартістю цей товар виїжджає з Польщі і в‘їжджає до нас. Щоб у нас не було такого, що з Польщі товар виїхав за нормальною ціною, а до нас фура прийшла "пуста", як це, на жаль, дійсно відбувається. Президент поставив завдання реформувати митницю ще перед урядом Гончарука. Йому з цим не вдалося впоратися, але там хоча б відбувалася реформа, бо ухвалювались відповідні акти. А зараз ми з вами маємо те, що маємо. На жаль, ми втратили рік.

- Президент Зеленський і "Слуга народу" йшли на вибори з лозунгом "кінець епохи бідності". Але в бюджеті-2021 прожитковий мінімум підвищується лише на 2% з урахуванням інфляції. То де ж кінець епохи бідності?

- Я б навіть не так критикував підвищення прожиткового мінімуму лише на 2%, як те, що ми з вами не бачимо від уряду кроків з вирішення цього питання в комплексі. Ми не бачимо стратегії подолання бідності в країні. А що таке стратегія подолання бідності? Це і є стратегія розвитку країни. Якщо б ми з вами бачили, що через деякий час, не в наступному році, але ми вийдемо на якусь прийнятну цифру прожиткового мінімуму і розуміли джерела цих процесів, то я б погодився, бо розумію, що див не буває, ми не можемо просто роздати людям гроші, бо їх ніде взяти. А якщо ми підвищуємо тільки на 2% і не розуміємо, що плануємо робити далі, це і є та проблема, яку я підкреслюю, говорячи про "замороження" бідності на наступний рік. 

- Так а що тоді робити?

- Дивіться, проблема бідності не вирішується просто фінансуванням. Треба, щоб росла економіка. Для цього треба підтримувати промисловість конкретними програмами. Все це в сукупності дає рух і розвиток економіки. Якщо цього немає, то про яку бідність ми можемо говорити? Як ми її подолаємо? До речі, проблема бідності не лежить тільки у площині підтримки промисловості. Вона також залежить і від вирішення питання війни-миру. Повернення наших територій під контроль України - це просто плюс ВВП. Крім цього, подолання бідності - це детінізація. Ми не можемо одночасно обурюватись низькими зарплатами вчителів і вимагати зниження оподаткування та скасування податкового контролю для бізнесу. Це взаємозаперечуючі речі в країні, яка щонайменше наполовину перебуває в тіні. Ми повинні почати жити чесно та вивести з "тіні" ті потоки, які на сьогодні перебувають у "тіні". Тобто, проблема бідності - це комплексна проблема.

- На який курс долара розраховуємо? Чи може він сягнути позначки 32-33 грн/долар вже під Новий рік, враховуючи пікові виплати по зовнішніх боргах?

- По-перше, пік виплат ми пройшли. По-друге, у нас немає жодного макроекономічного показника, який би свідчив про тиск на гривню.

- Тобто, друкувати не будемо?

- Друкувати ми точно не будемо. У цьому нас запевнив голова НБУ. Жодної підстави говорити, що курс буде стрибати, немає. В чому тут є нюанс? НБУ не таргетує курс, не таргетує інфляцію. За його підрахунками, інфляція у нас 4,5% до кінця року. Це не катастрофа. І це абсолютно не буде мати якогось катастрофічного впливу на курс. І НБУ, давайте віддамо йому належне, дуже швидко реагує на волатильність на валютному ринку. Відбуваються стрибки, вони ж можуть бути з будь-яких причин…

- І з політичних також.

- Так. І НБУ компенсує їх валютними інтервенціями. Тому вони з цим дуже професійно впораються.

- Тобто, 32-33 грн/долар не буде?

- Я не буду називати конкретні цифри, але не бачу жодної підстави для цього.

- Україна взагалі колись зможе не жити в борг? Коли, на вашу думку, ми віддамо всі борги і не будемо брати нові?

- Ніколи. І цього не треба робити. Борг Японії більше 200% ВВП. Навіть не говорю про США. На жаль, чи на щастя, боргова держава - це той стан, який є у більшості розвинутих економік. Боргова держава прийшла на заміну податковій. І обсяг боргу сам по собі не є катастрофою для держави. Проблема у вартості цього боргу. Борг України не надто великий, хоча він у цьому році завдяки коронокризі трохи перевищує норматив (в грудні 2019 року нам вдалося значно знизити обсяг боргу). Вже зараз він буде перевищувати 60%. Але це не катастрофа. Катастрофа - це вартість боргу. Нормально, коли держава позичає, віддає старі борги, перекредитується. Це постійний процес, це роблять всі держави, це абсолютно нормальне явище. Але коли тобі треба позичати під великі відсотки, і коли, скажімо, в бюджеті 2021 - 12% - це обслуговування боргу - це дуже велика проблема. І наше з вами завдання - здешевити кредити, замінити дорогі на дешеві, короткі на довгі, збільшити гривневу складову у структурі державного боргу. Якщо протягом трьох років завдяки послідовним діям ми на це вийдемо, то зможемо відмовитися від кредитування МВФ і інших такого роду організацій, які нас обтяжують додатковими зобов’язаннями і просто будемо працювати з боргом без будь-яких проблем. І дуже важливе питання тут - це наш кредитний рейтинг. Сьогодні ми з вами змагаємося з такими державами, як Нігерія, Гана, Габон. Ми з вами ненадійний позичальник. Нам не довіряють. І те, що відбувається з МВФ, коли ми щось обіцяємо, але не виконуємо, це також впливає на наш кредитний рейтинг. Факт співробітництва з МВФ (що безперечно не є нашою перемогою, а лише свідченням наших структурних проблем) - це також підвищення нашого кредитного рейтингу і відповідно зменшення вартості боргу. Наше завдання зараз працювати системно з боргом таким чином, щоб підвищуючи кредитний рейтинг ми зменшували вартість боргу.

- Багато хто з ваших колег по парламенту пропонує домовлятися про списання боргів, аргументуючи тим, що іншим країнам списали, то чому Україні не можуть. Це популізм?

- Це махровий популізм. Причому вони навіть посилаються на конкретні заяви МВФ, що, мовляв, він списує борги. Цього року МВФ списав аж 500 млн доларів. У світі існують держави, як це не дивно, ще бідніші за Україну. Це держави, в яких повна катастрофа, і які боргували МВФ 15-20 млн доларів. При тому, що борг України перед МВФ складає 15% від загального боргу, то це питання (Можливість списання боргу. - Авт.) навіть не розглядається. Популісти кажуть по-іншому: а давайте тоді зробимо реструктуризацію. Їм здається, що реструктуризація це щось інше, ніж дефолт. А що таке дефолт? Це тоді, коли ти своїм кредиторам заявляєш, що не в змозі сплачувати борг і тому пропонуєш їм обговорити інші умови. Це те ж саме, що реструктуризація, один в один. Дефолт - це ситуація Лівану. Дефолт - це катастрофа. Дефолт - це коли ви в кишені одразу маєте грошей у кращому випадку на 30% менше, а в гіршому - на 100%-200%. При цьому наживуться на дефолті такі ж ділки, як ті, що вже наживалися, перебуваючи при владі у 2014-2015 рр.

- Скажіть, що з виконанням бюджету 2020? Є передумови для хвилювання?

- Крім виконання дохідної частини, де проблеми відомі, у нас в бюджеті-2020 безпрецедентно великий обсяг дефіциту та сума запозичень на покриття тіла кредитів та відсотків за ними. В цьому контексті мені є дещо незрозумілою боргова політика Мінфіну другої половини 2020 року. План запозичень не виконується із значним відставанням. За умови відкладання другого траншу МВФ та пов’язаних з ним кредитів це дуже небезпечно. Я не хотів би давати публічних оцінок, адже можливо, у міністра фінансів є план Б і будь-яка публічність може нашкодити, але я б радив йому звернути на боргову політику держави особливу увагу, і зайнятися цим не завтра, а вже вчора.

Розмовляла Христина Зеленюк

Залиште свій коментар