Ми призначаємо лікування від коронавірусу за протоколами і не знаємо, чи воно допоможе

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Карантин допоміг виграти час і забезпечити лікарні, але чи не призведе його послаблення до перевантаження медзакладів, поки невідомо.

За відсутності лікування від коронавірусу, ефект якого був би доведений доказово, найважчим у роботі лікаря стає вибір – що та в який момент краще призначити пацієнту, і чи не призведе це до фатальних наслідків.

Про це ТСН.Тиждень розповів лікар-анестезіолог відділення інфекційної реанімації Київської міської клінічної лікарні №9 Володимир Ліходієвський. Медик вже близько півтора місяця рятує пацієнтів з COVID-19 і поділився з журналістами особистими думками щодо своєї роботи у нинішніх екстремальних умовах.

-        Наскільки ви відчуваєте психологічне та фізичне навантаження?

-        Фізичне навантаження досить суттєве, оскільки це робота у засобах індивідуального захисту, з чим раніше ніколи не стикались. І це важко фізично, коли то стоїш в тих засобах захисту (ЗІЗ) і в двох парах рукавичок намагаєшся пунктувати вену або інтубувати, або проводиш тривалі реанімаційні заходи – і по спині все тече. Психологічне навантаження теж досить суттєве на нас. Зараз, я думаю, час про це казати. Адже, на відміну від європейських, американських колег, багато вітчизняних лікарів, медсестер навіть не знали такого терміну, як "професійне вигоряння". Думаю, що в тому чи іншому ступені це вигоряння нас вже торкнулось, адже пацієнтів багато, пацієнти тяжкі, вимогливі і складні. Ми маємо підняти питання не лише медичного забезпечення населення, не лише забезпечення лікарів ЗІЗ, але і питання психологічного стану наших лікарів, наших медсестер – це буде перший крок до подолання проблеми, якщо визнати, що вона існує.

-        Що ви вважаєте наразі найбільшою проблемою, яка існує у лікуванні коронавірусних пацієнтів?

-        Якщо на початку наша проблема була у малій кількості ЗІЗ або малій кількості апаратів ШВЛ (штучної вентиляції легень), то зараз наша проблема – це час і людські ресурси. Проблема була завжди, і вона є системною, адже праця медиків в Україні дуже низькооплачувана, і так було тривалий час. Причому та оплата – офіційна та неофіційна – вона не уявляє уяві суспільства про медиків. Друга проблема – це час, адже зі спалахом коронавірусу наші лікарні почали комплектуватися багатьма лікарськими засобами, девайсами, пристроями, на яких треба вчитися працювати дуже швидко – доводиться дуже швидко і багато навчати персонал. Наприклад, засвоювати нові апарати ШВЛ, нові дозатори, яких в нас раніше не було.

-        Які ліки, з вашого досвіду, найбільш ефективні?

-        Я б не хотів відповідати на це запитання. Всі ми пам’ятаємо ситуацію з Дональдом Трампом (розрекламовані ним ліки від малярії визнані неефективними проти коронавірусу, більш того, вони можуть призводити до важких ускладнень). Я б не хотів робити рекламу жодному лікарському засобу. Ефективні ті, чий ефект доведено, але ми стикнулися з проблемою відсутності доказової бази, оскільки це захворювання нове для нас. Ми маємо знання про лікування пневмоній, про лікування гострого респіраторного дистрес-синдрому, і ми намагаємося проводити якісь клінічні аналогії, якесь синдромне лікування, але наразі "золотої пігулки" - її немає. Причому, немає настільки, і вся доказова база постійно змінюється і оновлюється - рання інтубація чи пізня інтубація, використовувати чи не використовувати азітроміцин, плаквеніл, тоцилізумаб, гормони, диклофінак – це все постійно змінюється, оскільки немає достатньої доказової бази.

-        Який найбільш складний чи драматичний випадок з хворими, який вразив вас особисто?

-        Особисто мене вразили смерті молодих пацієнтів. Працюючи в умовах відсутності сильної доказової бази щодо методів лікування, намагаєшся робити все за протоколами, які мають слабкі рекомендації, переконуєш себе, що робиш все правильно, а виходить не так, як ти сподівався. Що в умовах відсутності лікування і противірусних засобів, які б допомогли, помирають люди, яких ти лікуєш посимдромно, лікуєш за протоколами. Робиш все можливе, а іноді і неможливе, це дуже тяжко приймати. При цьому, ми все робили правильно, але психологічно це було важко. Драматизму в моїй професії вистачає, адже в реанімації люди помирають. Коли ти чергуєш добу через дві або добу через три, і ти приходиш на роботу, пам’ятаєш, який у тебе де був хворий, а коли приходиш – в боксі того хворого вже світло не горить.

-        Чи готові лікарі до наслідків послаблення карантину і збільшення кількості хворих? Чи не станеться критичного перевантаження?

-        Моя лікарня наразі не перевантажена, але завантажена. Карантин на те і потрібен, щоб підготувати лікарні. Коли все починалось, я вірив, що це призведе до зменшення кількості хворих. Так, він зменшив кількість хворих, але він не може тривати вічно, ми всі це розуміємо. Карантин є і був  для того, щоб виграти час, щоб лікарні встигли підготуватися. Зараз моя лікарня "нафарширована" обладнанням, препаратами. В принципі, ми готові, але чи не стане критичного перевантаження, ми не знаємо. Хочеться вірити, що його не станеться, що люди не додадуть нам роботи. Хотів би побажати своїм вітчизняним і закордонним колегам не здаватися – колись ця епідемія, ця "війна" закінчиться.

-        Що найбільш тяжке у вашій роботі зараз?

-        Найбільш тяжке – ухвалювати рішення. Про призначення препаратів чи непризначення, про початок ШВЛ чи не початок – це дуже морально важко. В іншому наша лікарня зараз дуже добре оснащена – тут хочеться подякувати і державі, і волонтерам, і приватним благодійникам, для роботи є абсолютно все.

-        У багатьох лікарнях виникли проблеми з 300-відсотковими надбавками, які пообіцяла влада лікарям, які працюють з коронавірусними пацієнтами. Чи є така проблема у вас?

-        Ми отримали надбавки, але іноді ти і не радий тим грошам. Ти просто приходиш на роботу і хочеш, щоб все скінчилося. Хочеться, щоб пацієнтів було менше. Вірю в те, що зараз повага до медиків повернеться, як повернулась повага до військових.

Відео Нові удари від коронавірусу: апарати ШВЛ, які вбивають, та генетика, схильна до COVID-19

Світова боротьба за апарати штучної вентиляції легень продовжується, але американські реаніматологи стверджують, що ШВЛ може бути причиною смерті хворих на COVID пацієнтів. Детальну інформацію про це твердження дізнавались журналісти ТСН – дивіться у сюжеті.  

Нові удари від коронавірусу: апарати ШВЛ, які вбивають, та генетика, схильна до COVID-19

Залиште свій коментар

Вибір редакції