Ми зберігаємо унікальну колекцію штамів бактерій

Ми зберігаємо унікальну колекцію штамів бактерій

Фото: ТСН.ua

ТСН.Тиждень вдалось потрапити до тієї самої "таємної лабораторії", про яку розповсюджується чимало фейків.

ТСН.Тиждень потрапив до тієї самої "таємної лабораторії", про яку розповсюджується чимало фейків. Фінансовані США установи неабияк дратують країну-агресора, і впродовж всіх років їхнього фінансування постійно з’являються жахачки про діяльність цих центрів. Тож, які роботи і досліди насправді виконуються у цих лабораторіях, розповіла завідувачка референс-лабораторією з дослідження особливо небезпечних патогенів "Центру громадського здоров'я" МОЗ Наталія Видайко:

-        Що у вас тут є з небезпечних патогенів та токсинів?

-        Ми проводимо дослідження з патогенів, які являються збудниками таких захворювань, як сибірка, холера, бруцельоз, лептоспіроз, туляремія, лістеріоз і так далі. На щастя, такі захворювання, можливо за виключенням лептоспірозу, лістеріозу, реєструються в Україні як спорадичні випадки, тобто поодинокі. Але, я думаю, багато українців пам’ятають спалахи холери у 80-ті роки, 90-ті роки, коли "палала" вся Україна. І періодично фіксуються локальні спалах лептоспірозу, туляремії, так що наша задача – в будь-яку мить бути готовими вчасно реагувати, діагностувати і локалізувати цей спалах.

-        Останній спалах таких серйозних хвороб, окрім коронавірусу, коли в нас був?

-        Останній цікавий з точку зору епідеміологів спалах був у 2018 році – спалах сибірки в Одеській області, де було інфіковано при розробці туші хворої корови п’ятеро людей. Звернення цих людей вже були пізні, в клінічному матеріалі бактеріологічним методом висіяти цього збудника не вдалось, але ПЛР-тест нам допоміг, і ми діагностували, і було все підтверджено. Це підтвердження того, що сучасні методики і технології удосконалюють лабораторну діагностику.

-        Тобто, ваша лабораторія займається діагностикою, жодних експериментів для виготовлення вакцин або ліків тут не проводиться?

-        Ні, тому що розробка вакцин і ліків – не в сфері нашої компетенції. Це дуже складна справа. Якщо говорити про виробництво вакцин та ліків на особливо небезпечні патогени, то це мусить бути рівень лабораторії біологічної безпеки четвертий (biosafety level IV), тобто максимальний.

-        В Україні є такі лабораторії?

-        Ні, в Україні їх немає. Це дуже високовартісна і високотехнологічна лабораторія. Розробка вакцин від того ж COVID-19, сибірки, чуми вимагає не тільки роботи з мінімальними концентраціями збудника, це вимагає роботи з ізоляції збудника, його накопичення і проведення експериментів, використання лабораторних моделей. І це можуть бути досліди не тільки на білих мишах, це можуть бути і мавпи, і велика рогата худоба, так що лабораторія такого типу – це завод. В наших маленьких лабораторіях це навіть несерйозно про це говорити.

-        Деякі кажуть про вас, що тут ледь не експерименти на людях проводяться. Це ж абсолютна нісенітниця.

-        Я вже не знаю, як на це реагувати. Це просто дискредитує тих людей, які роблять такі заяви. Про них-то, і нехай, але це може впливати на імідж нашої країни. Ми – учасники Конвенції про заборону біологічної зброї, ми про це постійно звітуємося. Діяльність нашої лабораторії абсолютно прозора, вона контролюється і перевіряється у відповідності з чинним законодавством. До речі, бактеріологи, які займаються особливо небезпечними інфекціями, - це дуже маленька "сім’я" по всій Україні, нас зовсім небагато. Якщо взяти всі лабораторні центри, можливо в інститутах більше, а в лабораторних центрах практичних спеціалістів – людей 80, стільки ж лаборантів. В нашій лабораторії п’ять співробітників, тому це просто несерйозно. Але це нас дуже хвилює, вражає і ображає.

-        Жодного американця чи військового ми тут не побачили, тому говорити про якісь військові експерименти не доводиться.

-        Абсолютно. Люди не розуміють, що таке експеримент з розробки не те, що біозброї, а навіть вакцин. Або це просто фейки спеціальні, які закидаються, щоб нести політичну нісенітницю.

-        У вас тут стоять холодильники, що в них є? Є якісь небезпечні патогени?

-        Наша лабораторія обладнана всім необхідним обладнанням, щоб здійснювати комплекс методів. У бактеріологічній кімнаті, де ми зараз стоїмо, є така собі шафа  - це обладнання біологічного захисту, де відбувається абсолютно вся робота з особливо небезпечними інфекціями. Від розборки матеріалу до вирішення, що все знезаражено, до закінчення. Все це дослідження проводиться в шафі біологічної безпеки. Для застосування бактеріологічного методу у нас в стерильному холодильнику заготовлені поживні середовища – те, що може використовуватись для ізоляції, щоб отримати живий патоген. Є у нас мікроскоп для ідентифікації – те, що у нас виросло у поживному середовищі, далі ми ідентифікуємо. В термостатах відбувається інкубація. Кожен збудник, який є патогеном для людини, для них оптимальна температура – це 37 градусів. При такій температурі вони краще за все ростуть. Але деякі потребують і інших температур, наприклад, для Leptospira необхідно 28 градусів. Коли у нас йде збірна робота, коли лабораторія одночасно працює зі збудником холери, лептоспірозу або з підозрою на сибірку, використовуються абсолютно різні термостати. Все обладнання сертифіковане, проходить регулярні технічні обслуговування, має свої паспорта. Кожна операція, що з ним проводиться, фіксується в окремому журналі. Ми акредитовані за міжнародним стандартом 15189 і тепер наша система менеджменту якості лабораторних досліджень відповідає цьому високому стандарту – і це наша маленька гордість, адже цей сертифікат ми отримали тільки цього року.

-        Теоретично, хоча це навряд чи можливо в Україні, але чи можливо при такому обладнанні створювати якісь нові штами вірусів та бактерій?

-        Ні, абсолютно. По-перше, це має бути рішення на найвищому рівні. У нас навіть в приватних лабораторіях, хоча в них дуже хороше обладнання, але ізоляцію особливо небезпечних патогенів вони не проводять. А всі державні лабораторії працюють тільки за планом, за програмою, яка "спускається" в інтересах епідеміологічного благополуччя населення і в сфері системи охорони здоров’я, громадського здоров’я. Ні, в нашій лабораторії, ну хіба що можна загубити штам – якщо ми щось зробимо не так або техніка підведе. Але зробити якогось монстра – абсолютно ні. Це повинні бути абсолютно інші технології, наприклад, генне моделювання. У нас навіть секвенатора немає, щоб розкласти цього збудника, це наступний крок після ПЛР. Секвенатор – це мрія наша, це дасть нам нові можливості вивчати закономірності спалахів, вивчати звідки прийшов збудник.

-        У вас тут зберігається щось унікальне і небезпечне. Що це саме?

-        У нас зберігається стратегічний запас біологічних матеріалів - це колекція патогенів, які були зібрані з усієї території України за довготривалий період. Найстарший наш штам Listeria monocytogenes був виділений у 1957 році, він старший від мене. Ми його продовжуємо зберігати в надії, що ця унікальна колекція, яка постановою Кабміну віднесена до національного надбання, зацікавить наших вчених та виробників, щоб виробляти наші вітчизняні препарати, а можливо і вакцини. І ця колекція дійсно є унікальною – штами з різних джерел, від людей, від об’єктів довкілля, з різних місцевостей, з різних років. Її навіть було б цікаво дослідити – які зміни з цими патогенами відбуваються.

-        Де вони зберігаються?

-        Ми нікому їх не показуємо, вони зберігаються в особливих умовах. Це такий депозитарій в депозитарії, вони там у замороженому стані зберігаються. Доступ до депозитарію навіть з нашого персоналу лабораторного мають тільки дві людини, щоб дотримуватись умов біологічної безпеки і стандартів біологічного захисту.

-        Така колекція в Україні єдина чи є ще якісь?

-        Ні, ця колекція єдина унікальна. Знаю, що інститут ветеринарної медицини може мати колекції подібні, тому що в нас з ними спільні зони інфекцій. Але ті штами, які ми в себе зберігаємо, - це тільки наші штами.

-        Скільки зразків в колекції?

-        Близько 600. До нас, до речі, звертались фахівці ветеринарної медицини, коли вони починали розробляти свої тест-системи, за нашими штамами. Ми їм давали не штами. Для розробки їм досить було або виділене ДНК, тобто не живий збудник, або термолізати, це коли залишається все, окрім живого збудника.

-        А зразки різних коронавірусів у вас зберігаються?

-        Ні, Боже збав. Робота зі зразками коронавірусів вимагає вже четвертого рівня безпеки. В наших практичних лабораторіях ізоляція такого віруса не проводиться, і в Україні взагалі. У нас лише бактерії. В українських лабораторіях немає ізолята вірусу. Це тільки в лабораторіях Європи, Америки, Китаю. Методи, які проводяться в нашій лабораторії – це зовсім інші методи.

-        Чи можливий якийсь витік патогенів з лабораторій?

-        У нас кімнати лабораторії перебувають під негативним тиском, тобто вентиляція під негативним тиском. Якщо навіть раптом трапиться якийсь розлив в одній кімнаті, то все повітря залишиться там і вентиляційна система з фільтрами вбере в себе весь аерозоль. Він не зможе покинути ані всю будівлю, ані кімнату, де може статись інцидент.

-       Дякую Вам за інтерв'ю.

Повʼязані теми:

Наступна публікація