Перейти до змісту
МОЗ не витратив ані копійки з мільярда, який виділили на тести на коронавірус

Валерій Пацкан розповів, як витрачаються державні кошти у 2020 році.

Поки українці витрачають власні кошти на тестування на коронавірус, бо результатів державних тестів доводиться чекати тиждень, Міністерство охорони здоров’я не використало майже половину з виділених їм понад 21 млрд грн. Зокрема із 3 млрд грн на закупівлю засобів індивідуального захисту вони освоїли лише 1 млрд грн. А на закупівлю експрестестів для визначення антигену коронавірусу використано взагалі нуль. Така ж проблема і щодо забезпечення лікарень киснем. 

Рахункова палата України взялася за перевірку використання бюджетних коштів, виділених МОЗу, а також із так званого коронавірусного фонду, і вже виявила низку порушень.

Про те, куди ж пішли наші з вами гроші, скільки та на що закладено в бюджеті-2021 — політична і міжнародна оглядачка ТСН.ua Христина Зеленюк дізналась у керівника Рахункової палати Валерія Пацкана

Про аудит держорганів

Давайте почнемо з невеличкого пояснення, чим опікується Рахункова палата, кого перевіряє?

Відповідно до Конституції, а саме статті 98, Рахункова палата перевіряє всю дохідну та видаткову частини українського бюджету. Тобто всі кошти, які передбачені в бюджеті та використовуються, є нашим предметом перевірки. Ми перевіряємо всі міністерства і відомства, судову гілку влади, Офіс генпрокурора, всі держпідприємства, частину місцевих бюджетів, субвенції з держбюджету, скажімо, освітню, медичну тощо.

- Інакше кажучи, ви незалежний державний аудитор.

Так. Ми незалежний конституційний орган, який проводить аудит державних коштів.

- 2020 рік добігає кінця. Для українців це, насамперед, наближення новорічних свят, а для вас звітного періоду. Кого вже встигли перевірити?

На цей час ми затвердили звіти за 47 проведеними аудитами. У зв’язку з коронавірусом деякі наші аудити були продовжені й на початку наступного року будуть завершені. Що і кого ми перевіряли? Різні органі влади: Нацакадемію аграрних наук, Верховну Раду, яка, до речі, за час існування незалежної України ніколи не перевірялася.

- Чому?

Питання не до нас. Є таке слово — попередники. Я так само питаю у попередників, чому не перевіряли ВР. Ми вперше за сім років провели аудит парламенту — це два скликання, VII та VIII.

- Слухайте, думаю, ви там знайшли багато цікавого.

Згодом я вам про це розкажу. Ще ми перевіряли "Укрзалізницю", а саме Південно-Західну. Ми перевіряли субвенції в гуманітарній сфері, освітній, скажімо, забезпечення підручниками наших учнів. І багато чого іншого.

- Давайте по черзі. Аудит ВР вже закінчили? Які порушення виявили?

Так, завершили, затвердили звіт. Ми перевірили, чи ефективно впродовж 2013-2019 років використовувалися кошти, які виділялися на парламент. На що вони пішли? Якщо говорити в абсолютних цифрах, то 51% коштів пішло на здійснення законотворчої діяльності. Ще 44% — на обслуговування, організаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення. Решта 5% — це фінансова підтримка санаторно-курортних комплексів, висвітлення діяльності парламенту, в тому числі телеканал "Рада", газета "Голос України" тощо. І в цих 5% ще є розвиток електронного врядування.  

- А зарплати де?

Зарплати народних депутатів та їхніх помічників оплачуються за рахунок програми "здійснення законотворчої діяльності", а зарплата працівників апарату ВР та інших установ – з іншої програми "інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення". В який спосіб використовувалися кошти апаратом ВР? Витратили 7,7 млрд грн з держбюджету і майже 114 млн грн місцевих бюджетів. Ми зафіксували, що не використали 475 млн грн.

Тепер щодо майна ВР. На початок цього року в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України та на підпорядкованих підприємствах рахували нерухоме майно залишковою вартістю — понад 2,4 млрд грн. Транспортні засоби — 19,8 млн грн. Ми так само перевірили земельні ділянки, які належать до ВР: у 5,7% земельних ділянок є проблеми з правовстановлювальними документами. Але вже проведено, наскільки мені відомо, низку заходів, Апарат ВР вже працює над усуненням цих недоліків. Ви знаєте, я завжди кажу нашим об’єктам контролю: не шукайте в нас ворогів, шукайте в нас партнерів.

- Одне з останніх скандальних рішень виплати 100 тис. грн премій помічникам депутатів. Це законно? Ви теж були депутатом. У сьогоднішніх реаліях це взагалі по-людськи?  

Я не політик, тому не буду трактувати, по-людськи це чи ні. Я вам можу сказати лише одне: додаткових витрат із держбюджету на ці виплати не було. Тобто, це було в межах фонду затвердженого бюджету на 2020 рік у ВР — за рахунок економії. У нас немає 27 народних депутатів (через тимчасову окупацію Росією Криму і частини Донбасу. — Авт.). Ці кошти були перерозподілені за рахунок економії. Такі перерозподіли відбуваються не вперше. А далі вже питання до ВР.  

- Дуже довго всі обговорювали переїзд президента Зеленського на держдачу. Не вам, як голові Рахункової палати, це оцінювати. Спитаю про таке: адміністрація Порошенка чи Зеленського "з’їдає" більше бюджетних коштів?

Якщо говорити відверто, ми не проводили цих аудитів, тому зупинитися на абсолютних цифрах не можу. Я дуже не люблю слово "якщо". Коли ми проведемо аудит Державного управління справами, тоді зможемо чітко відповісти на питання, скільки використовувалося коштів адміністраціями Порошенка й Зеленського.

- А він планується?

На наступний рік поки що у нас не передбачено такого аудиту, тому що є дуже багато нагальних проблем і питань. Це стосується COVID-19 та інших резонансних аудитів. Якщо буде необхідність, запити від ВР, депутатів, звичайно, ми будемо включати до плану роботи і проводити такий аудит.

- Ви не оцінювали, який держорган загалом "з’їдає" найбільше? Всі сварять заступників керівників "Укроборонпрому", "Укрзалізниці", "Нафтогазу" за величезні зарплати в період кризи.

І в "Укроборонпромі", і в "Нафтогазі", і в "Укрзалізниці" є кошти, які вони отримують виключно від своєї господарської діяльності. Ми перевіряємо бюджетні кошти. Те, що було виділено з держбюджету на їхню діяльність.

Як приклад, а я завжди люблю наводити приклади, ми провели аудит "Укрзалізниці" — Південно-Західної частини. Так от, регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" у 2017-2019 роках недоотримала 4,25 млрд грн запланованих доходів.

Бюджет-2020 і державний борг 

- Рахункова палата вже закінчила оцінювати виконання бюджету-2020? Що цікавого або ж аномального ви там побачили?

Повний аналіз бюджету-2020 буде наступного року. Ви ж знаєте українську специфіку, що найбільші платежі йдуть у грудні. Тому зараз говорити про повний аналіз держбюджету-2020 не можна. Я можу зупинитися на цифрах на початок грудня. Найбільша наша проблема — це запозичення. Це третина держбюджету.

У держбюджеті на 2020 рік на погашення держборгу спочатку було передбачено 346 млрд грн. А за фактом, станом на 1 грудня вже витрачено 357,4 млрд грн. І ця сума до кінця року зросте.

Із позитиву – загальний обсяг доходів до держбюджету за січень-листопад дійсно зріс. Перевиконання плану — на 3,3 млрд грн. Менше оптимізму щодо видатків. У січні-листопаді видатки на 101 млрд грн менші від плану. Недовиконання плану — це Державна митна служба. Але хочу нагадати, що у квітні показники бюджету були скориговані. Доходи, наприклад, були зменшені на 116 млрд грн. Тому зараз мушу констатувати, що останні місяці відбувалося перевиконання доходів Державною податковою службою. А найбільші прогалини дійсно в Державній митній службі.  

- Ну, там то звільняється керівник, то ні… Звідусіль ми чуємо, що Україна живе в борг. Наскільки глибоко ми в борговій ямі? Скільки кожен українець зі своєї кишені платить за обслуговування держборгу?

Я хочу навести дві цифри. Кожна сьома гривня доходів держбюджету йде на обслуговування боргу. Кожен українець за обслуговування держборгу сплатив по 3 тис. грн. Іншими словами, кожен із нас, ви, я, решта українців у 2020 році витратили по 3 тисячі грн на обслуговування держборгу.

- Неймовірні цифри. Україна взагалі може не жити в борг?  

Ні, не може. Всі країни живуть у борг. Але який саме борг? Це вже інше питання. Якщо ми говоримо про боргову політику, її можна збалансовувати, можна робити запозичення надовше, з меншими відсотками. А якщо говорити про запозичення на внутрішньому ринку, вони є короткими, і за набагато більші відсотки. Якщо говорити про облігації внутрішньої державної позики, 15 грудня уряд позичив близько 51 млрд грн на внутрішньому ринку, і ці кошти будуть використані для платежів у грудні.

Перейдемо, напевно, до найбільш скандальної теми нецільового використання коштів так званого коронавірусного фонду, який ВР створила навесні. Ви перевіряли витрати з цього фонду?

Ми запланували аналіз фонду на наступний рік. Перевірити його до моменту завершення пандемії — це зробити лише половину роботи. Але вже зараз ми проводимо аналіз використання коштів з "ковідного" фонду. Будь-хто, будь-який громадянин може зайти на сайт Рахункової палати, де чітко в розрізі кожного платежу показано, як використовуються кошти з коронавірусного фонду зокрема,  і на боротьбу з епідемією загалом. Ми знаходимо критичні порушення. Ну, наприклад, респіратори однакового ступеню захисту одна організація закуповує по 18 грн, інша — по 161 грн. Цифри кричущі.

- "Слуги" не раз підтверджували, що 35 млрд грн звідти пішли на передвиборчий піар партії Зеленського "Велике будівництво". Це взагалі законно?

Давайте я трохи зупинюся на ситуації з дорогами. Розкажу про ту ситуацію, яка спостерігається в дорожньому фонді.

На розвиток доріг було передбачено 69 млрд грн з державного дорожнього фонду. Ще запозичено кредитів у міжнародних організацій на 4,4 млрд грн. Окремо "Укравтодор" отримав державних гарантій на 19,3 млрд грн для покриття боргових зобов’язань за запозиченнями. Чи потрібні Україні дороги? Так, дійсно, потрібні. Але якщо говорити про використання цих коштів, завжди є питання. Наприклад, за січень-листопад за двома бюджетними програмами "Укравтодору" за рахунок державного дорожнього фонду видатки на 6,2 млрд грн менші від плану. Кредитні кошти, запозичені у міжнародних організацій, використані.

Звісно, ситуація може до кінця року змінитися, можливо, актами виконаних робіт ці кошти будуть проплачені.

Якщо говорити про коронавірусний фонд, так, дійсно, він передбачав половину суми на боротьбу з пандемією, а частину —  на будівництво доріг.

- Так це взагалі законно закотити кошти "ковідного" фонду в асфальт?

Справа не лише в дорогах. Наприклад, МОЗу було виділено 21,8 млрд грн для боротьби з COVID-19. Зупинюся на деяких програмах. Наприклад, 6 млрд грн було передбачено на підвищення надбавок і доплат медпрацівникам. Станом на 10 грудня використано 5,4 млрд. Тобто, ще є кошти на надбавки нашим медикам. Також нещодавно уряд передбачив додатково 5,3 млрд грн у цьому ж фонді на забезпечення й закупівлю медичних послуг за держпрограмою гарантій медобслуговування населення, пов’язаних із наданням меддопомоги пацієнтам із COVID. Із цих 5,3 млрд грн не використано жодної копійки, тобто, жодної гривні.

Далі. 4,7 млрд грн — це закупівля комп’ютерних томографів та ангіографів для приймальних відділень. Використано станом на 10 грудня 1,9 млрд грн. Так, дійсно, МОЗ інформує, що є контракти, які можливо будуть виконані до кінця цього року. А можливо, й ні. Ще 3 млрд грн виділено для закупівлі засобів індивідуального захисту та забезпечення роботи лабораторних центрів МОЗ. Із 3 млрд грн використано лише 1 млрд грн.  

Як субвенції місцевим бюджетам було заплановано 1,5 млрд грн на забезпечення ліжкового фонду для подачі кисню.

На закупівлю експрес-тестів для визначення антигену коронавірусу — 1 млрд грн. Із них використано нуль.

Станом на 10 грудня за програмами МОЗ видатки проведені в сумі лише 10,1 млрд грн. Тобто, ми констатуємо, що невикористана майже половина коштів, виділених МОЗ із коронавірусного фонду.

Крім цього, 1,7 млрд грн — це субвенція з держбюджету на капремонт приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я. Ці кошти перераховані місцевим бюджетам у серпні-вересні. Якщо говорити про планування "ковідного" фонду, то є чимало проблем  в частині бюджетних програм, які потім під кінець року переформатовуються, а в жовтні починають робити перекидання. Тому є питання щодо використання цих коштів.

Якщо говорити про тестування. На тести, реагенти та інше обладнання у фонді в травні було закладено 308 млн грн. На мою думку, одразу можна було передбачити 2-4 млрд грн. У листопаді додатково виділили на закупівлю тестів 1 млрд грн, про що я вже говорив. Із цих коштів МОЗ не використав ні копійки.

Ми бачимо, що у нас МОЗ не використав майже половину коронавірусного фонду. Можна було безкоштовно протестувати незахищені верстви населення, і тих самих медиків, які борються з пандемією, освітян, поліцейських, які безпосередньо кожен день контактують з людьми. А зараз ми бачимо, що є кошти, які не будуть використані до кінця року і залишаться в державному бюджеті.

Ще одне болюче питання – кисень. За жовтень-листопад Казначейство перерахувало 1,5 млрд грн до обласних бюджетів. Є ризик, що ці кошти не будуть реально використані. Поки укладуть контракти, погодять будівельні роботи… Адже кисень — це не просто купити переносні кисневі апарати. Це все час. Я більш ніж переконаний, що ці кошти не будуть використані, і не встигнуть забезпечити лікарні киснем.

- Ви сказали, що нуль коштів було використано на тести…

Як я вже говорив, у листопаді уряд виділив 1 млрд грн на тести. От із цих грошей станом на 10 грудня не витрачено жодної гривні. Ми сподіваємося, що тести будуть закуплені. Але в кращому разі — наприкінці року.

- Ну, можна було не закочувати гроші в асфальт, а передбачити більше на тести…

Можна було б з коштів, виділених МОЗу, передбачити певну суму одразу на тести. А станом на 10 грудня МОЗ  використало лише половину суми з цього фонду.

- Тобто, саме через це проблема з тестами? Багато моїх знайомих в Києві йдуть до приватних клінік, бо результату державних тестів можна чекати тижнями.  

Я ще раз повторюю. Якби передбачили в коронавірусному фонді одразу 2-4 млрд грн, то можна б було закупити тестів і безкоштовно протестувати найбільш соціально незахищені верстви населення і лікарів, освітян,  поліцейських… І це можна було б зробити безкоштовно. Неправильне планування "ковідного" фонду призвело до тієї ситуації, яка зараз є. І в грудні залишається чимало невикористаних коштів.

- Коли ви закінчите аудит коронавірусного фонду, що далі? Куди ви ці дані передасте? До правоохоронних органів?

Ми ще його не розпочали. Ми його проведемо наступного року. На засідання, де затверджуватиметься цей аналіз запрошуватиму всіх: уряд, МОЗ, "Укравтодор", який використовував кошти на дороги… Якщо ми виявимо порушення, всі матеріали передамо до правоохоронних органів. Загалом за матеріалами Рахункової палати, за час роботи оновленого складу, порушено понад 100 кримінальних проваджень. Я дуже чекаю на реакцію наших правоохоронців, коли будуть вже безпосередньо санкції, посадки, винні покарані.

- Весна прийде… Підсумовуючи щодо надходжень бюджету-2020. Ви вже сказали, що митниця недодала.

Це дуже важливо і впливає на дохідну частину держбюджету. За січень-листопад недонадходження з митниці становлять 35 млрд грн. Станом на 10 грудня ця сума — вже близько 45 млрд грн. Є дві основні причини, чому митниця недодала надходжень. Можливо, три. Ви назвали одну з них. Змінюються керівники, вже скільки разів реформується цей орган… Друга — більше, ніж прогнозувалося, скорочення імпорту товарів. За імпортом ми недоотримали 25 млрд грн. І третя — курс. У бюджеті-2020 було закладено курс 30 грн, а ми знаємо, що він у нас був і 28 грн. Про що це говорить? Про проблеми з плануванням.

- А тіньова складова митниці? Скільки ми там втрачаємо?

Наступного тижня буде розглядатися звіт. Пам’ятаєте, у ВР була створена ТСК за заявою колишнього міністра Уманського? Ми провели аудит ефективності використання коштів ДФС та ДПС. Ми дамо відповіді на багато запитань, як і в який спосіб використовувалися кошти, і стосовно недонадходжень. Ще минулого року я давав прогноз, що якби вивести з тіні 10% контрабанди, можна було б отримати плюс 5 млрд грн. Тому, якщо реально побороти контрабанду, наші надходження до держбюджету збільшилися б у 2-3 рази.

- А вчителі б отримували по $4 тис. Зрештою, про Міноборони…

Станом на 1 грудня в бюджеті-2020 не використано 16 млрд грн коштів Міноборони. І це не перший рік. Чому? Треба ставити питання їм. У нас російська агресія, Україна в стані війни. Ці кошти мали б бути використані на озброєння, ремонт складів. Ми провели  низку аудитів на складах… Пам’ятаєте, були вибухи у Калинівці та інших місцях? Кошти або не використовуються, або використовуються неефективно. Раніше ми також провели великий резонансний аудит щодо будівництва житла для військовослужбовців. Там реально є корупція. Якщо говорити про бюджет Міноборони наступного року, він лише на 0,3% менший за цьогорічний. Скорочення відбулося виключно за рахунок утримання апарату Міноборони.

Якщо говорити про МОЗ, то воно не використало 21 млрд грн. Це майже 17% від запланованої суми. За рахунок цих коштів, які не були використані, ми могли б забезпечити країну і тестуванням, і киснем, і профінансувати багато інших програм. До речі, на наступний рік видатки на медицину, у порівнянні з цим роком, збільшено на 30 млрд грн — до 161 млрд грн.

Наразі, на жаль, можемо констатувати, що два міністерства, а це Міноборони і МОЗ —  найбільше не використали коштів.

Бюджет-2021

Перейдемо до бюджету-2021. Основні показники ви точно бачили. Чи виживе країна без зовнішніх запозичень? Чи є якась законна межа збільшення рівня держборгу (за якою, логічно, дефолт), коли Рахункова палата точно візьметься за перевірку, а відповідні органи постануть перед законом?

Я дуже обережно ставлюся до такого слова, як дефолт. Що таке дефолт? Ми залишимося без зовнішніх запозичень, МВФ, Світового банку й всіх інших. Потім у нас не буде коштів на соціально захищені статті. Чи є зараз в Україні передумови для дефолту? На питанні дефолту сьогодні багато спекулюють. Я чітко, як голова Рахункової палати, фіксую, що їх немає.

- Це дуже оптимістична заява. Бо коли Казначейство робить виплати тільки за захищеними статтями бюджету, це викликає великі питання.

Це інші речі. Це невиконання бюджетних програм. Це недонадходження. Це та сама митниця і решта органів держвлади. Це також неефективне управління майном, коштами. Це все складається у дохідну частину нашого бюджету. Також  проблема із запозиченнями. Минулого тижня уряд запозичив 51 млрд грн. Це облігації внутрішньої державної позики. Є різні терміни їхнього погашення. Якщо ж загалом говорити про ОВДП, то наступного року планується запозичити на внутрішньому ринку 497 млрд грн. Боргова політика — це найбільша проблема нашої держави. Довгострокові гроші під малі відсотки реально можуть вирівняти ситуацію. "Короткі" гроші завжди дорожчі. Бо потім ми сплачуємо дуже великі суми на їхнє обслуговування та погашення. Лише цього року на обслуговування держборгу було витрачено понад 117 млрд грн. І це лише відсотки.

- Чи не вважаєте ви ОВДП державною пірамідою?

До цього можна по-різному ставитися. Чи це фінансова піраміда, я не готовий зараз сказати. Але, наприклад, для отримання міжнародних запозичень, нам треба виконати певну кількість умов. Тобто, МВФ нам як завжди виставлятиме певну кількість умов, щоб позичити нам кошти. Так, вони нам будуть позичати довгі кошти під менші відсотки, ніж за ОВДП. Чи можемо ми сьогодні вирівняти нашу ситуацію виключно за рахунок ОВДП? Ні. Нам потрібні запозичення і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.

- Тоді треба виконувати маркери МВФ…

Сто відсотків. І не лише МВФ, а й всіх інших наших стейкголдерів.

Дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП або 270 млрд грн це величезна сума, ще й удвічі більша за межі встановленої в Бюджетному кодексі. Де ви, як керівник Рахункової палати, бачите зменшення дефіциту?  

Є лише два шляхи, інших немає. Перший — це збільшити доходи. А другий – зменшити видатки.

Щодо видатків, то тут основне — забезпечити ефективність використання коштів. Наприклад, ми провели аудит ефективності управління Фондом держмайна корпоративними правами держави, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Так от, виявили, що у 2019 році та I півріччі 2020 року Фонд неналежно контролював відрахування до держбюджету дивідендів або частини чистого прибутку господарськими товариствами. Тому бюджет недоотримав 420 млн грн доходів.

На скільки можуть зрости видатки держбюджету-2021 у разі введення чергового локдауну?

Що передбачено у бюджеті-2021 на наступний рік? 16 млрд грн — НСЗУ для реалізації програми держгарантій медичного обслуговування населення. Ще 2,6 млрд грн закладено на вакцинацію. Додатково 1 млрд грн — це субвенції місцевим бюджетам на боротьбу з COVID-19 під час навчання у школах. 252 млн грн — для страхових виплат медикам і їхнім родинам у разі захворювання на коронавірус.

- Скільки відсотків української економіки перебуває в тіні? Що ми втрачаємо?

- Ще ніхто не порахував, скільки відсотків тіні у нашій економіці. Але одна з проблем корупції — це тінь української економіки. Тому, якщо вивести економіку з тіні, Україні будуть не потрібні запозичення. Як один із прикладів я назвав вам "тінь" на митниці. А такі моменти також є і у державних підприємствах, міністерствах. Україна — це як сім’я. Сім’я може жити виключно на те, що заробляє. Чоловік та дружина  отримують зарплату, це становить їхній сімейний бюджет. І виключно це вони можуть витрачати. Українська сім’я не біжить щомісяця до банку за кредитом. Якщо ми будемо жити так, як українська сім’я, тоді у нас все буде добре.