На шляху до членства в Євросоюзі Україна впровадить ще три безвізи з ЄС
ТСН

Ольга Стефанішина в інтерв'ю ТСН.ua розповіла про посилення співпраці в рамках "Східного партнерства", подальшу взаємодію з ЄС та НАТО, а також, чи будуть переглянуті торговельні квоти для українського експорту.

4 червня новим віцепрем'єром з питань євроінтеграції стала Ольга Стефанішина. Вона змінила на цій посаді Вадима Пристайка, ставши фактично четвертим віцепрем'єром за останній рік. Втім, в дипломатичних колах призначення на цю посаду саме Стефанішиною сприйняли позитивно: вона має досвід у державному управлінні, а до осені 2019 року обіймала посаду керівниці Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. 

Від 2010 до 2015 року урядовиця працювала у Міністерстві юстиції в департаментах міжнародного права та департаменті європейської інтеграції. До цього - три роки обіймала посаду спеціаліста-керівника відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції в Державному департаменті з питань адаптації законодавства.

Роботу в уряді на чолі з Денисом Шмигалем Стефанішина почала з позитиву - через тиждень після її призначення, Україна отримала статус партнера розширених можливостей НАТО (EOP). Хоча сама віцепрем'єрка ніяковіє через те, що чимало зусиль до цього доклали її колеги - Дмитро Кулеба та Вадим Пристайко, - а привітання довелося отримувати їй. 

"Я тут окрему подяку хотіла би висловити Дмитрові Кулебі, якій на останніх етапах провів колосальну роботу через позиції віцепрем’єра щодо координації, координування і спрямування цього процесу вже на фінішних етапах. Хоча всі ми тією чи іншою мірою долучалися до цього діалогу - і Вадим Пристайко, і я особисто. Але останній, найпотужніший крок зробив Дмитро, спрямувавши всю енергію на позитивне рішення', - зазначає Стефанішина.

Про те, що отримання EOP дало Україні, подальшу взаємодію з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом, посилення співпраці в рамках "Східного партнерства" читайте в інтерв'ю ТСН.ua.

- Ви працюєте на посаді два тижні, можливо, щось вже встигли зробити?

- Очевидно, що за два тижні похвалитися якимись величезними перемогами неможливо. Тим паче, що всі розуміють, що європейська та євроатлантична інтеграція - це не одноразовий проєкт. Але, щонайменше за два тижні я змогла спланувати, що я хочу взагалі зробити за найближчий період часу, що я планую. І тут в мене достатньо ясна картина, яка дає мені певний оптимізм.

- Які завдання ставите перед собою?

- У нас є певні опорні точки. Кілька індикаторів. Тому можемо звірити годинники і зрозуміти, що ми рухаємося в правильному напрямку. Перше - це саміт "Східного партнерства", що відбувся 18 червня цього тижня. Це взагалі платформа, де всі лідери Європи фактично обговорюють напрямки співробітництва. І друге - це двосторонній саміт "Україна-ЄС", який відбудеться в жовтні цього року. Тобто це дві опорні точки, де на найвищому політичному рівні сторони закріплюють пріоритет роботи. Моє завдання - забезпечувати, щоб участь України в багатосторонньому форматі була ефективною.

Для нас це маркер нашої власної інтернації, наближення членства. І щоб двосторонній порядок денний був насичений дійсно кожного року, оскільки саміти щорічні. Щоб кожного року ми розуміли, який в нас мінімальний набір завдань, які наблизять нас до ЄС за рік. Моє завдання - забезпечити, щоб порядок денний двостороннього саміту був насичений двосторонніми рішеннями, які дадуть мені зелене світло і поштовх на наступні роки і в наступні періоди.

Цьогорічний саміт "Східного партнерства", який відбувся, чітко окреслив Україну як лідера "Східного партнерства", Україну, яка задає порядок денний. Дуже приємно президенту було спостерігати, що наш двосторонній рух в напрямку ЄС також перекладається на ширший формат. Ми говорили з ЄС про цифровий порядок денний, про те, що ми маємо стати частиною внутрішнього ринку. Сьогодні цей дискурс - загальний для всіх країн "Східного партнерства". Хоча в кожного різні напрямки і глибина співробітництва. Тому Україна відчуває на собі відповідальність не лише як країни, яка має намір стати членом країн ЄС, а як лідера цього регіону, який створює тренди. 

- Що обговорювали на саміті, який відбувся 18 червня? Які напрямки окреслили для себе і чи не є поглиблена співпраця в рамках "Східного партнерства" для України певним трампліном, щоб потрапити до ЄС?

- Як я вже сказала, "Східне партнерство" для України і для всіх країн - це маркер ефективності нашого руху. Сам формат саміту достатньо бюрократичний, оскільки кожна країна ЄС, кожна країна "Східного партнерства" робить окрему заяву. Враховуючи те, що обговорення немає, оскільки це був відеоформат.

Тому тим був цікавішим цей саміт - фактично всі країни ЄС, Україна, Грузія, Молдова і Білорусь говорили одним голосом. Всі говорили про глибшу економічну інтеграцію, всі країни Європейського союзу заявляли про необхідність розширення торгової географії, інтеграції України.

Багато країн говорили саме про Україну, як про країну, яка має стати частиною ЄС. Всі говорили про політичні амбіції і президент України говорив, що ми підтримуємо поглиблення співробітництва, але ми всі маємо бути свідому того, що кінцевою метою України є членство в ЄС. Тому ми підтримуємо будь-які ініціативи, які наближають нас до кінцевої мети. Зокрема, через саміт "Східного партнерства". Це додає оптимізму нам, оскільки на двосторонньому саміті ми вже будемо закріплювати конкретні завдання, які будуть нас наближати до цієї мети. 

Стефанішина 1
ТСН.ua

- Будете щось окремо лобіювати?

- Це, фактично, є моя основна робота, тому що декларації і рішення саміту не з’являються за місяць в рамках організації протокольних процедур. Моя роль в уряді і полягає в тому, щоб формувати цей порядок денний, його рухати через урядові інструменти, через міністерства.

Тому я як людина, яка відчуває і розуміє тренди і тримає цю рамку за посадою, забезпечую, щоб саміт був насичений порядком денним, який потрібен бізнесу. Насамперед це - "промисловий безвіз", який забезпечить вільний рух нашої продукції до ринку ЄС, адже вже зараз наша продукція виробляється і розміщується на основі європейських правил.

Окремим пріоритетом зараз я бачу "продовольчий безвіз", тому що Україна адаптувала своє законодавство щодо якості, безпечності продукції. Зараз ми більш впевнені в тій продукції, яку ми навіть в супермаркетах купуємо. Тому Україна заслуговує, щоб для цих видів продукції ми теж мали безвіз. На щастя, угода вже це передбачає. Ми вважаємо, що цей процес трошки повільний, ми хочемо на саміті закріпити політично, що сторони мають ухвалювати рішення про відкриття ринків для окремої продовольчої продукції швидко.

Так само ми впевнені, що розблокуємо до саміту питання щодо підписання угоди про спільний авіаційний простір. Зараз я вважаю, що під час коронакризи, під час обмежень внутрішнього переміщення всередині Європи авіасполучення - це ідеальний час концентруватися на переговорах, на врегулюванні проблемних питань. І коли переміщення всередині Європи буде більш вільним, ми зможемо не тільки поновити безвізові умови поїздок, а й підписати угоду, яка стане "авіаційним безвізом". Це три наріжні камені. 

Так само ми хочемо наш діалог в сфері юстиції, свободи і безпеки. Україна дуже багато робить в напрямі боротьби з кібербезпекою, боротьбі з пропагандою, інформаційними атакам. Відтак, тут багато простору для співробітництва.

Крім того, Україна-ЄС продемонстрували величезну єдність в боротьбі з коронакризою. Не лише ЄС підтримував фінансово Україну, Україна також забезпечувала направлення лікарів, перевезення вантажів нашими літаками. Це дуже важливо і показує двосторонній формат нашої взаємодії. Моє завдання, щоб до саміту Україна-ЄС всі рішення стали можливими.

Відео На шляху до членства в Євросоюзі Україна впровадить ще три безвізи з ЄС

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина розповіла про наступні кроки, які наблизять Україну до членства в ЄС.  

На шляху до членства в Євросоюзі Україна впровадить ще три безвізи з ЄС

- Розкажіть більш детально, що саме Україні дасть угода про авіаційний простір?

- Угода про спільний авіаційний простір створює можливість для інтеграції українських невеличких і більших авіакомпаній у ринок внутрішніх авіаперевезень всередині ЄС, так і європейські компанії зможуть розгортати свої потужності на внутрішні авіаперевезення в Україні. Це означає підвищення конкурентності, підвищення прозорості ринку, зменшення вартості перельотів і, скажімо так, це дуже сильно наближає нас до того, щоб прокинувшись зранку ви могли полетіти в будь-яку країну Європи або в будь-яке містечко без бар’єрів, без додаткових документів і фактично кількість напрямків, які будуть відкриватися для перельотів після підписання буде збільшуватися. Це буде менш заполітизований і більш технічний процес. 

- В рамках підготовки до саміту, який відбудеться в жовтні, ситуація з коронавірусом та карантинними обмеженнями зможе відтермінувати або перешкодити цим переговорам?

- Саміт точно відбудеться. Важливо, щоб саміт відбувся не у відеоформаті, тому що це важливий віховий елемент двостороннього діалогу на найвищому політичному рівні, тому ризик мінімальний. Звичайно, коронакриза може внести свої корективи. Може бути спалах другої хвилі. Але важливо, щоб це була саме особиста зустріч. І навіть якщо будуть умови, за яких буде повторний спалах, ми будемо вести діалог щодо можливого перенесення саміту, але поки що ми непохитні в тому, що він відбудеться в жовтні.

- Над якими реформами, законопроєктами плануєте працювати першочергово для більш поглибленої інтеграції з НАТО та ЄС?

- Ми дійсно за ці два тижні встигли зробити фактичний аудит того законодавства, яке в парламенті, яке розробляється міністерствами. Є кілька дуже позитивних новин. Перше - найважливіші опорні закони, необхідні для євроінтеграції були вже ухвалені парламентом на етапі турборежиму. Це закони, які стосуються лібералізації торгівлі, промислового безвізу. Це і закони і про митне реформування, статус авторизованого економічного оператора, захист прав інтелектуальної власності. Всі ми знаємо про оформлення певної продукції за іншою класифікацією - це законодавство про забезпечення якості харчової і нехарчової продукції. І це дало вже уряду зелене світло для того, щоб впроваджувати ці реформи і показувати результати на практиці.

Так само в парламенті все ще продовжує розглядатися пакет законопроєктів, що стосується транспортної політики. Ми сподіваємося, що вони будуть ухвалені найближчим часом. Діалог дуже серйозний з цього питання, тому що мова іде про створення фактично нового ринку залізничних, водних перевезень. Це завжди блоки, які важко ідуть в парламенті, але ми ведемо діалог.

Ольга Стефанішина
УНІАН

І третє - найбільш позитивний тренд, який я можу відзначити - в нас налагоджується позитивний діалог із Русланом Стефанчуком - заступником голови Верховної Ради, який відповідає за системний процес законотворення і ми найближчим часом будемо вибудовувати формат регулярного ухвалення законодавства, яке спрямоване на реалізацію Угоди про асоціацію. Це, я думаю, дуже швидко підніме динаміку нашого прогресу вверх.

- Що стосується перегляду Угоди про асоціацію з ЄС. Коли буде розпочато роботу? Про розширення якого обсягу квот з торгівлі можна на сьогодні говорити з Євросоюзом?

- Перегляд умов торгової лібералізації - це серце Угоди про асоціацію, і, вочевидь, викликатиме особливий інтерес з боку бізнесу. Особливо бізнесу, який вже торгує з ЄС або має навіть ширшу торгову географію. Я абсолютно бачу це пріоритетними напрямками своєї роботи і насамперед хочу сформувати очікування від бізнесу.

Я хочу розуміти, які очікування бізнесу, який вже працює на ринку ЄС, який хоче працювати на ринку ЄС, який не може працювати на ринку ЄС через якісь внутрішні обмеження або зависокі тарифи, встановлені в рамках Угоди. І тільки-но я матиму вже цей внутрішній аргумент від українського бізнесу і промисловості, ми будемо розпочинати двосторонні консультації з ЄС. Тому так, це і є частина оновлення Угоди про асоціацію, і в ці переговори ми будемо іти тільки після консультацій всередині країни і формування внутрішнього попиту на такі оновлення.

- Тобто наразі про конкретне збільшення обсягів складно казати?

- Є якісь очевидні види продукції, типу молочна продукція, мед, томати, щодо яких квоти вичерпуються місяць-два після початку року. Тобто тут очевидне фізичне співставлення обсягів експорту і обсягів квоти, і це вже є нашою переговорною позицією, з якою ми можемо виходити.

Також в рамках додаткової підтримки ЄС надає Україні автономні торгові преференції. Тобто це додаткові стимули, додаткові квоти, які йдуть поза Угодою про асоціацію. Ми вважаємо, що це рішення також має бути частиною Угоди про асоціацію, що ще збільшує ці квоти. Тому є якісь очевидні торгові позиції, за якими звичайна статистика, яка свідчить, що ми маємо виходити на ці переговори. Проте ми хочемо почути цей бізнес, який не можна побачити за статистикою і який сприйматиме можливість оновлення угоди як можливість свого порятунку, захисту і розширення можливостей.

Відео Перегляд умов торгової лібералізації викликатиме особливий інтерес з боку бізнесу

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина розповіла, чи буде переглядатись Угода про асоціацію з ЄС  

Перегляд умов торгової лібералізації викликатиме особливий інтерес з боку бізнесу

- Ви бачите реальний інтерес у європейських країн в українській продукції?

- Це підтверджується попередньою відповіддю на питання. Квоти дуже швидко вичерпуються, тому що кожного року ця динаміка збільшується, і лише за два роки дії Угоди про асоціацією, ЄС став найбільшим торговим партнером України. Це означає, що попит є, попит постійно зростає. звичайно, динаміка торгівлі за перший період зростає. Це говорить про те, що попит на цю продукцію є, і ми вважаємо, що саме оновленням Угоди ми будемо стимулювати нарощення цього попиту, тому що бізнес буде розуміти, що, подавши свої пропозиції і запропонувавши своє бачення, ми вже в Угоді про асоціацію зможемо закласти вигідні умови для того, щоб вони нарощували свій експорт для європейських країн, європейських бізнесів, щоб вони орієнтувалися саме на українську продукцію. В цьому є функція держави - створювати правильні умови.

- Поговоримо про Євроатлантичну інтеграцію. Ми стали партнером розширених можливостей НАТО. Перш ніж запитати, що далі, цікаво, яким чином Угорщина, яка донедавна блокувала всі рішення щодо України і засідання всіх комісій за участю України, дала свою згоду?  

- Тут я розкажу вам невеличкий секрет. Рішення про надання Україні цього статусу відбувалося за так званою процедурою “за замовчуванням”. Був наданий певний період часу для Північноатлантичної Ради для того, щоб висловити свої застереження, стосовно ухвалення цього рішення і цей час спливав у минулу п’ятницю (12 червня - прим. ред) о 16:30. На момент закінчення терміну жодна з країн свої зауваження не висловила. Так рішення вважалося автоматично ухваленим.

Це дуже потужна дипломатична робота, яка відбулася на всіх фронтах. Тобто кожен фактично на своєму рівні забезпечував діалог не лише на рівні штаб-квартири, а на рівні кожної держави-учасника НАТО.

Що стосується Угорщини, насправді ситуація в контексті блокування комісії Україна-НАТО не змінилася. Це блокування відбувається, водночас, я би сказала, що є різні рівні. Тобто є операційний постійний діалог на високому рівні, де продовжується блокування. Але це рішення дійсно стосуються майбутнього нашої країни, наш курс є незмінним і саме ця програма можливостей дозволить Україні продемонструвати ще більше сумісності з європейськими стандартами, ще більше ефективних рішень, які ми ухвалюємо в рамках виконання річної національної програми Україна-НАТО, а також показати, що наші військові - наш найсвіжіший, на жаль, і практичний бойовий досвід, досвід боротьби з пропагандою, з кібератаками, з кіберзагрозами - він дійсно є унікальним і ми можемо привносити цей досвід у взаємодію на практичному рівні в рамках цієї програми.

- І все ж таки Угорщина продовжує блокувати роботу. Як плануєте вирішувати питання?

- Я можу сказати точно, що не буває магічних рішень або не може прокинутися зранку і уявити, що ситуація вирішилась. Зараз потужно ведеться робота на рівні дипломатичних служб. Я думаю, що вона достатньо успішна. Вже наступного тижня відбудеться засідання українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва, яку очолює міністр закордонних справ.

Я думаю, що в цьому процесі важлива системність, послідовність і передбачуваність. Україна якраз в тих умовах, коли ми можемо забезпечити і системність діалогу, і його послідовність і передбачуваність і відповідальність за ті обіцянки або рішення, які ми ухвалюємо в двосторонньому діалозі.

Відео Надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО відбулося автоматично

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина розсекретила, як Україна стала партнером розширених можливостей НАТО  

Надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО відбулося автоматично

- Які подальші дії у співпраці з НАТО? Будете наполягати на ПДЧ?

- Україна буде наполягати на ПДЧ, Україна наполягає на тому, що Україна - це майбутній член НАТО і фактично всі наші зусилля концентруються на тому, щоб щодня наближатися до цієї мети. Ми вже виконуємо річні Національні програми Україна-НАТО, які за формою і змістом є такими, що відповідають плану дій щодо членства і, зокрема, щодо амбіцій.

Я впевнена, що у найближчі роки ми зможемо знайти консенсус стосовно перспективи членства України в НАТО і отримання Україною статусу учасника Програми розширених можливостей - це абсолютно не є тим етапом, який віддаляє або наближає нас до членства в НАТО. Це інструмент, який дозволяє нам ще більше долучатися до операцій НАТО, ще більше отримувати і обмінюватись оперативною інформацією, створювати систему стійкості всередині країни і ефективних механізмів реагування на кризи, тому що це і є стандарти НАТО. Тому мені здається, що ця програма дозволить нам посилити практичний вимір співробітництва з НАТО, але ніяким чином не є інструментом членства - ця мета в нас залишається, ми її просуваємо послідовно на політичному рівні і будемо просувати далі.

- Щодо ПДЧ. Чи будете наполягати на повторній подачі заявки на ПДЧ або залишається актуальною заявка 2008 року?

- Я вважаю, що не треба формалізувати цей процес. Як тільки ми продемонстрували конкретні результати і є політичний консенсус, Україна зробить все, що буде потрібно для цього з формальної точки зору - будь-які заявки і документи будуть ухвалені. Моє завдання - координувати цей процес, забезпечувати системність, послідовність і передбачуваність. Ми вже багато зробили на рівні координації цього процесу - взаємодія з парламентом і тоді цей дискурс стає не політичним, а практичним. І коли мова дійде до ухвалення політичного рішення, ми будемо готові до будь-яких бюрократичних і технічних процедур, які будуть потрібні. 

Стефанішина 2

- Одним з головних законів для співпраці з НАТО є закон про СБУ.  Його вже розробили, внесли в парламент, але відправили на доопрацювання через низку спірних положень.  Як плануєте комунікувати з СБУ в питанні розробки цього законопроекту і виконання рекомендацій Альянсу?  

- Мене дуже часто запитують, чому кожного року в Національній програмі повторюються одні й ті самі запити. Чому не можна виконати річну Національну програму за рік? Моя відповідь проста - є дуже важливі системні рішення, які не можна озвучити за один раз або забезпеченням простого голосування в парламенті. Зараз є колосальний зсув в цьому напрямку, тому що на базі профільного комітету забезпечується діалог, робота всіх служб, взаємодія зі Службою безпеки України, з фахівцями, з представниками НАТО щодо доопрацювання цього закону - такого ще не було ніколи. Напрацьовувалися концепції, законопроєкти реєструвалися і просто не розглядалися комітетами, навіть не виходили в пленарні зали. Сьогодні я бачу величезний прогрес, тому що є діалог, є бажання пошуку консенсусу, є бажання ухвалити цей закон і, на жаль, такі рішення не ухвалюються швидко. Але я бачу величезну перспективу в тому, що ми все ж таки зможемо ухвалити це законодавство.

- Проте СБУ активно хоче залишити собі ті функції, які НАТО вважає "невластивими" спецслужбам...

- Тут є кілька моментів. І так і ні. Один з моментів полягає в тому, що на Сході України відбуваються військові дії і за деяких обставин саме СБУ є органом безпеки, який дозволяє отримувати оперативну інформацію, оперативно реагувати на певні кризові ситуації. Ви пам’ятаєте, що на початку збройної агресії РФ на Сході України саме СБУ ініціювала АТО і ще при ній стояло питання щодо перегляду функцій СБУ. Водночас в таких умовах ми маємо бути дуже обережними, розуміючи, що з одного боку ми маємо вважати, що це важливо і це природно. Але ми маємо відштовхуватися від реалій, які є сьогодні. Тому на базі комітету відбувається пошук консенсусу стосовно часових рамок, стосовно обсягу цих повноважень, стосовно етапності введення цієї реформи.

Відео Стефанішина про перспективи ухвалення закона про СБУ: Є прогрес

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина плояснила, чому закон про СБУ складно ухвалюється Верховною Радою.  

Стефанішина про перспективи ухвалення закона про СБУ: Є прогрес

- Чи плануються візити європейських колег до України?

- Звичайно, візити плануються. Ми планували приймати в Україні Джозефа Бореля вже в липні, але через таку нестійку динаміку епідеміологічної ситуації і в Україні, і в ЄС, європейська сторона вирішила перенести візит. Водночас, так само, як і прем’єр-міністр, і президент, і я - ми всі збираємося в Брюсель для вирішення питань. Так само очікуємо в Україні і візит Джозефа Борелі, і візит профільного комісара з питань розширення Вергелі. Але у міру того, як ми будемо готуватися до секторального діалогу можливі і додаткові візити.

- ЄС вже відкрито засуджує суд і кримінальну справу проти Петра Порошенка. Чи були контакти з боку Брюсселя, чи обговорювалося це питання? 

- Ні, це питання не піднімалося в офіційній комунікації, ні на рівні "Східного партнерства" теж. Звичайно, діалог в сфері верховенства права відбувається на постійній основі, але поки що ця тематика не є предметом політичного діалогу і діалогу з питань верховенства права.

- До речі, які тези озвучують щодо верховенства права в Україні?

- Йдеться про те, що в нас мають бути ефективні судові та правоохоронні інституції, має працювати вся сітка судових органів - в нас їх дуже багато. Це і вища комісія суддів, і Вища рада правосуддя, і державна судова адміністрація. Є розуміння того, що ці інституції мають працювати ефективно. Має працювати інституційна структура з однієї сторони, а з іншого боку - величезна робота має відбуватися щодо формування довіри до судових органів. Ця довіра формується через право, через рішення, які виносять судові органи. Тут, очевидно, не лише ЄС, а і Рада Європи, і багато партнерів висловлюють застереження, і всім очевидно, що є багато ще простору для вдосконалення реформ правосуддя і судової системи.

- Чи не було сигналів про те, що наразі спостерігаються певні відкати в просуванні реформ у цьому напрямі?

- Насамперед ідеться про те, щоб запрацювали ефективно ті інституції, які я вже зазначила - Вища кваліфікаційна комісія суддів. Має бути обраний її новий склад, тому що це фактично серце судової системи, який відповідає за проведення конкурсів, відбір суддів. У нас дуже багато судів на місцях залишається без суддів, тому що немає щоденного оперативного процесу з тестування і відбирання і так далі. Тому зараз найбільше застереження в тому, щоб ці інституції запрацювали.

Немає суджень стосовно того, що та реформа була гарна, а та погана. На своїй пам’яті я пам’ятаю з десяток судових реформ, які змінювали і структуру інституцій, і структури судів, і вимоги до суддів, але я думаю, що найбільшим викликом завжди було формування довіри до судової системи, і можу точно сказати, що система відбору суддів і якість відбору суддів важливі безумовно. Але важливішою є довіра до суду...

- Якої немає взагалі...

- Тому я і кажу, що простір для роботи тут дуже великий. Я завжди наводжу приклад американської судової системи. Вона настільки неідеальна. Якщо подивитись кількість рівнів судів та судових органів, українська виглядає набагато краще на папері, на законодавстві. Набагато більш структурованіша і чіткіша, але довіра до американської судової системи набагато більша. Тому що ця довіра формувалась десятиріччями. І знову ж, цей процес не короткий, але ми маємо робити зміни для того, щоб цей простір довіри збільшувати.

- Якщо спрогнозуємо, що вирок для Петра Порошенка таки буде і буде не на його користь, це може вплинути на співпрацю з ЄС?

- Я думаю, що некоректно мені коментувати з точки зору своєї позиції ці питання, тому що я не можу відстежувати і знати достеменно, що відбувається в рамках судового процесу, не маю доступу ні до матеріалів, ні до інформації. Маю таку ж інформацію, як і ви зі ЗМІ. Тому не можу коментувати і прогнозувати теж, вважаю, некоректно.

Спілкувалася Кристина Бутко

Залиште свій коментар