Набридла політика Росії заперечувати очевидні речі

Головний литовський дипломат розповів ТСН, що думає про дії Росії та будівництво "Північного потоку-2".

Росія має почути сигнал, який їй надсилають демократичні країни висилкою дипломатів, впевнений голова Міністерства закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. Однак прогнозів щодо подальших дій Москви очільник литовського дипвідомства робити не береться. У розмові з ТСН Лінкявічюс розповів, як його країна ставиться до "Північного потоку-2", чи готова на далі підтримувати Україну та як Литві вдалось врегулювати мовні розбіжності з Польщею.

- Щодо вислання російських дипломатів. На яку ви реакцію очікуєте від Кремля та який сигнал хочете надіслати Москві?

- Сигнал ми вже надіслали. Хоч три дипломати, яких ми висилаємо, і не так багато, але такий координований крок – це ясний сигнал, який важко не почути. Такий крок за нещодавню історію стався вперше. Є якісь краплі терпіння, і такі дії, як використання хімічної зброї на території європейської країни, на території НАТО проти цивільного населення – це виклик, і не тільки верховенству права, а й способу життя, суверенітету. І не тільки проти Великої Британії, але й усіх країн. Цей сигнал дуже важливий, але чи почують його – сказати важко. Оскільки сигналів і перед тим було багато, але червоних меж вже багато було перетнуто Росією – і щодо України, і щодо Сирії. І дуже набридла політика заперечення очевидних речей. Не здивуюсь, якщо й цього разу буде заперечення всього. Я не намагаюсь вгадати, яких заходів вживатиме Росія – чи вона продовжить курс на конфронтацію та ескалацію ситуації або шукатиме якихось виходів з цього глухого кута – військового, політичного та економічного, це вже Росії вирішувати. Можна ігнорувати та блефувати. Але це шлях в нікуди. Сподіваюсь, настане час, і нас почують.

- Чому ви саме трьох дипломатів висилаєте? Скільки це у відсотковому значенні від загальної кількості?

- Не буду спекулювати цифрами, бо ці підрахунки – відповідальність інших служб. Але ми ухвалили рішення саме щодо цих трьох, оскільки є беззаперечні факти та впевненість, що це неприпустимо. Рішення ухвалюється з міркувань національної безпеки, коли шкода від їхньої присутності більша, ніж від їхнього вислання.

- В якій сфері ці дипломати працювали?

- У розвідці. Розвідка серед силових структур, цивільних організацій. Всеохопний фактор.

ВідеоПрезидент Литви заявила, що Вільнюс теж може вислати російських дипломатів

На саміті ЄС у бельгійській столиці отруєння екс-шпигуна стало однією із ключових тем. Прем'єр Великої Британії Тереза Мей заявила, що закликатиме європейських лідерів разом протидіяти загрозі з боку Росії, яка не поважає кордонів. І Макрон, і Меркель висловили солідарність із Лондоном.

Президент Литви заявила, що Вільнюс теж може вислати російських дипломатів

- Що ви думаєте про погіршення стосунків між Україною та Польщею, Україною та Угорщиною? Між Польщею та Литвою також була криза через мову, як подолали ці протиріччя?

- Дуже шкода, що так нині відбувається. Не найкращий час, аби з цим розбиратись. Вирішувати можна лише відклавши емоції вбік, шляхом діалогу, оперуючи фактами. Ми лише можемо посприяти в цьому діалозі, якщо виникне така необхідність. Треба покласти на стіл не лише аргументи та факти щодо тих подій, але й дивитись на сьогоднішній контекст, сьогоднішню геополітичну ситуацію. Ми так радимо і Україні, і нашим сусідам полякам. Сподіваємось, ситуація вирішиться.

- Як вирішили свої протиріччя Вільнюс та Варшава?

- В нас дебати ще не закінчились і ми ще не ухвалили цей закон, але, думаю, ухвалимо. Проте атмосфера цих перемовин за ці роки змінилась. Нині вона позитивна та раціональна, тому сподіваємось на вирішення якнайшвидше цих запитань. Драматизму, який був років ще 5-10 тому, вже немає.

- Тобто Литва вже не вимагає навчання дітей польської діаспори національною мовою?

- Це спрощення. Є державна мова і навчання цій мові – це не покарання. Навпаки – мова допомагає інтегруватись у суспільстві, отримувати роботу. Треба усувати моменти, якщо існує факт ущемлення прав нацменшин. Якої б національності людина не була, це громадянин країни і його права такі ж самі і мають бути захищені. Виходячи з цього, і вирішуємо проблеми польської громади тут. У Польщі також існує литовська громада, і проблеми такі самі – не вистачає підручників, або шкіл. Або ж навпаки шкіл багато і не вистачає учнів, і доводиться закривати школу, і це викликає резонанс. Ми вирішили, що ці питання вирішуватимуть фахівці, а не політики. Бо політики кажуть не предметно, а фахівці оперують фактами. Працюватимемо над створенням умов, прийнятних для всіх. Знову ж таки – вивчення національної мови країни не є покаранням.

- Чому взагалі такий конфлікт між Польщею та Литвою з приводу мови виник 2011 року?

- Не було готовності до діалогу. Така була ситуація та атмосфера, що розмовляти було дуже важко. Зараз вже створено атмосферу діалогу. І важливо, що ми маємо велику кількість стратегічних проектів з Польщею – транспорт, енергетика, оборона, безпека. Якщо ми знаходимо спільну мову зі стратегічних питань, то легше стає вирішувати і супутні проблеми. Ми, можна сказати "приречені" на співробітництво, тож головне не будувати перешкод.

- Будапешт настільки категоричний в цьому питанні, що навіть блокує засідання Україна-НАТО.

- Ми не підтримуємо цю позицію. Це невчасно та недоречно. Це дуже двосторонні відносини, і ми, інші країни, не маємо ставати заручниками цих питань.

ВідеоУгорщина наполягає на створенні постійної місії спостерігачів на заході України

- Інші країни НАТО зможуть переконати Угорщину?

- Ми будемо говорити, у нас демократична організація і спілкуємося ми вільно. Сподіваюся, ми збережемо гарні стосунки з союзниками і з Україною. Будемо вносити свій внесок в узгодження цих питань.

- Яка ваша позиція щодо будівництва "Північного потоку-2"?

- Вона негативна і послідовно негативна, але тут вже нічого не поробиш. Ми не бачимо цей проект як економічний, це геополітичний проект. Ми не бачимо відповідності цього проекту до нашої енергетичної політики, політики енергетики ЄС, принципів зменшення залежності від одного джерела. Навпаки, це посилює залежність. Ми бачимо збитки від цього проекту для нашого партнера – України, що теж не відповідає нашій позиції. Важко погодитись з цим проектом, ми продовжуємо відстоювати свою позицію. Важливу роль тут зіграють країни, на які безпосередньо впливає цей проект. Через наші територіальні води чи нашу територію цей трубопровід не йде, але причетні країни, прикладом Данія, навіть змінюють своє законодавство, аби запобігти цьому проекту.

- А як ви можете прокоментувати позицію Берліна, який одночасно висилає російських політиків та дає добро на будівництво "Північного потоку-2"?

- Наскільки ми знаємо, Німеччина позиціонує цей проект як суто економічний, без політичного підґрунтя. Але ми не згодні з цим. Розмова триває. Мають думки не лише окремі країни, але й Єврокомісія. Комісар з енергетики, наскільки мені відомо, негативно ставиться до цього проекту. Єдиної думки немає, а чому Берлін так ставиться, це треба в них питати.

Спілкувався кореспондент ТСН Дмитро Фурдак

Фотогалерея Отруєння Скрипаля: російські дипломати вже залишили лондонське посольство (7 фото)

Залиште свій коментар

Вибір редакції