Наркотики починають вживати у 12-13 років, до 15 вже все стає видно

Хвороба ця прогресує, вона смертельна і вона невиліковна, тому з нею можна навчитися тільки жити, більше нічого. 

Силові відомства відрапортували про припинення діяльності реабілітаційного центру у селі Косачівка Чернігівської області, в якому, за твердженням силовиків, застосовувалися тортури і трудова експлуатація його жителів.

За інформацією СБУ, люди, які проходили "реабілітацію" в Косачівці, розміщувалися у бараках і підвалах, до них застосовувалися тортури, вони не мали можливості самостійно залишати місце перебування і були під постійним наглядом. Пацієнтів змушували працювати на деревообробному виробництві, сільськогосподарських і будівельних роботах на користь власників "реабілітаційного центру".

У результаті спецоперації звільнили понад 200 незаконно утримуваних "реабілітантів", які вже підтвердили факти катування і нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень.

На тлі скандалу на Чернігівщині, про який заговорила вся країна, ТСН.ua вирішив сам вирушити до одного з реабілітаційних центрів Київської області поговорити з його директором, дізнатися про умови утримання пацієнтів і про практику застосування "трудотерапії".

Невелике село під Києвом, розташоване вздовж лісосмуги. Навколо однотипні будинки і споруди, тиша і мало машин. Сам Центр був заснований нещодавно. Сюди приймають на реабілітацію нарко-, алко-, та ігрозалежних людей. Багатьох, за словами керівничого, привозять родичі, інші приходять самі.

Центр невеликий, порівняно з Косачівкою в якій було понад 200 людей, тут – до 20 пацієнтів. Він абсолютно непримітний на вигляд як і інші будинки і розташований на окремій території, яка обгороджена невисоким парканом, додаткової охорони і сигналізації немає. За словами директора, це не потрібно, пацієнти самі хочуть тут бути і ніхто силоміць їх не утримує.

ВідеоСБУ викрила банду, яка утримувала у неволі та катувала наркозалежних осіб

Незважаючи на те, що територія центру невелика, вона добре облаштована всередині. У кожній палаті (хоча більше це схоже на номер готелю) зроблений євроремонт, є окремий санвузол, вікна, сучасна техніка і меблі. Тут пацієнти проводять 24 години на добу протягом 3-9 місяців. Мимоволі згадуються "умови" Косачівки, де пацієнти спали впритул по 50 людей у кімнаті, на дерев'яних дошках, вкритими старими матрацами.

 Пацієнти різні, є і молоді усміхнені дівчата, і дорослі чоловіки. Становище досить спокійне, хтось перебуває на груповій терапії, хтось просто сидить у палаті, а хтось на дивані дивиться телевізор. Усі тут за власним бажанням, і вони намагаються змінити своє життя, їх тут ніхто не тримає.

– Ви знаєте, що минулого тижня, СБУ і правоохоронці нагрянули до одного з реабілітаційних центрів у Чернігівській області. Що ви можете розповісти про те місце?

– Про Косачівку ... ну, спрямовано там все на трудотерапію. Тобто роботи фахівців, які знаються на залежності,  – там її немає. Все побудовано на страху і агресії з людьми. Для чого це робиться ... величезний плюс звичайно, що це безкоштовна робоча сила, тому що вони виконують там усю фізичну роботу (там ліс і все інше). В деталях сказати, як саме там все відбувається, – не можу, але той метод, який вони використовують, не є на сьогодні ефективним. Тому що статистика, і з тими хлопцями з якими зустрічався я після проходження курсу, так званої "реабілітації на Косачівці", результат мінімальний, можу навіть сказати, що нульовий. Люди під страхом, щоб не повернутися назад туди, намагаються ховатися, проте все одно повертаються до вживання (наркотиків – ред.). Але потай це роблять, щоб батьки не бачили цього. Рано чи пізно, все одно це повернення.

– Як вони туди потрапляють?

– По різному. Бувають такі, які туди вже приїжджали, вони проходили там реабілітацію і повертаються туди самостійно, але вони їдуть туди вже на інших умовах. Тобто, вони їдуть туди вже як старші хлопці, які не потрапляють уже в ті умови.

– Як "дідівщина"?

– Десь, так, це теж присутнє. На страху все побудовано, на агресії. І взаєморозуміння, і гуманне ставлення і розуміння глибини проблеми пацієнта відсутнє. Є тільки – принизити і щоб під страхом людина існувала. Звичайно, кожна особистість пристосується до всього, де б вона не перебувала, пристосується.

Про Косачівку багато історій ходить різних. Є люди, які навіть самостійно туди повертаються. Тому що їдуть, аби не приїхали самі. А то їдуть, забирають, ось це все з батьками потім.

ВідеоЗ лікувального центру для наркозалежних у Косачівці осіб батьки забирають своїх дітей

– Береться ж дозвіл батьків щоб забрати пацієнта? Коли забирають людину, теж повинен бути її дозвіл?

– Повинен (посміхається).

– А він є?

– Не завжди.

– Тобто, це якимось чином підмінюється чи як?

– Приїжджають спілкуються, намагаються мотивувати, щоб людина сама захотіла їхати. Тому що заходить три людини, грубо кажучи, і вони виїжджають.

– Є багато розповідей пацієнтів, коли закрили Косачівку, що і знущалися над ними, і били, і катували, а ви говорите, що вони знову туди повертаються?

– Повертаються ті, хто стали там уже співробітниками. Ось ті хлопці, які починають там вже працювати, але не фізично, а вони панують над іншими людьми. Тобто, ось це почуття влади і повертає туди. Тому що тут, у цьому соціумі їм важко співіснувати. Ну над ким йому тут панувати? Тому що наркозалежні – це покидьки суспільства, соціально так створено все. Коли людина чує "наркоман", то ставлення до неї вже ... деградована особистість, їх не вважають навіть за людей. Хоча вони і є особистостями, просто потрапили ось в такі життєві умови, що і сформували у них залежність. Вживання є наслідком.

– Щодо трудотерапії. Засновник цього центру на Чернігівщині говорив, що жодних тортур не було, була винятково трудотерапія. Що таке трудотерапія і що таке тортури і знущання в реабілітаційному центрі? Тому що, пацієнти які вийшли з центру розповідали історії, що над ними конкретно знущалися. 

–Трудотерапія – це як робота над своєю лінню. Тому що залежна особистість, це – лінива особистість, яка не йде на роботу. Яким шляхом йде – хитрістю, обманом, будь-яким способом досягає своєї фінансової мети – пограбувати, вкрасти, зґвалтувати.

То трудотерапія виховує у людині роботу над своєю лінню. І праця, як кажуть в народі, вона облагороджує людину. Але наскільки вона є для кожного пацієнта ефективною – це величезне питання. Всі дуже різні і не можна до всіх застосовувати одну методику. Тому що, у когось це навпаки викликає агресію, робота з агресією – це теж добре, оскільки людина навчиться давати собі раду з нею, або придушить, або впорається і піде далі. Трудотерапія – це не є погано, але це не повинно бути регулярно. Тому що залежність визнана в психіатрії як захворювання. І тут повинен спостерігати лікар-психіатр за кожним пацієнтом, плюс робота психолога.

На Чернігівщині 200 наркозалежних хворих примусово тримали в бараках і катували

Ось як я розумію, як там відбувається: пацієнтам нав'язують, як повинно бути. Тут виникає запитання, чому так має бути або для чого, для когось або для самого пацієнта.

– Пацієнти розповідали, що до них прив'язували якісь колоди, і вони там нібито орали цілі поля і плантації.

– Ну як покарання може бути... щоб не поводився так.

– За їхніми словами, це було регулярно. Це вважається трудотерапією або це вже переходить межі?

– Звичайно це вже переходить межі. Як так можна ставитися до людей? Хто взагалі придумав це все? Це що, рекомендація психолога або психіатра, який говорить: "Ось так зробіть і це йому допоможе". Хто це взагалі придумав, де це написано, і де практика є така, що це є ефективним методом у роботі з людиною. У моєму розумінні ефективно це – на гуманності і на розумінні з пацієнтом встановити проблему, звідки почала розвиватися ця хвороба і допомогти людині, направити її. Ось це підхід.

– Які є основні методи лікування в реабілітаційних центрах? Ви сказали, що в якихось випадках трудотерапія застосовується, якщо це до міри. Що ще, медикаментозний метод, психологія, релігія? Якими способами лікують пацієнтів?

– Перший етап, це безумовно, медикаментозним шляхом. Є і алко- і наркозалежні, і вони звертаються по медичну допомогу не в тверезому розумі і без свідомості, розуміння, що їм це потрібно. Перший етап відбувається, коли вони стикаються з певними труднощами, соціум їм створює рамки, і це називається в залежності "дно". Від якого, людина просто розбита і не знає, що робити, і батьки тоді вже говорять: "Давай вже щось з цим робити" – і тоді пацієнт вже дає згоду на це. Тоді він і надходить до клініки на детоксикацію, де проводять повну чистку організму.

– Чим?

– Медикаментозним шляхом. Там працюють фахівці.

– Якими препаратами?

– У кожного є свої методики, якими препаратами це робити. Я навіть їх не знаю. Ви хочете дізнатися, чи використовуються наркотичні якісь речовини?

– Наприклад, сильні медикаменти, які практично роблять з людини "овоча" і він просто перестає розуміти, що відбувається.

– Так, це седативні препарати, звичайно. Для чого седація йде, для того, щоб він безболісно це переніс. Якщо дати анальгін або знеболювальне, нічого не станеться. Тільки седатувати необхідно, щоб він був уві сні, при цьому необхідний комплекс вітамінів, протекторів і щоб організм відновлювався уві сні. Є клініки спеціальні (детоксикації) і там професійно підходять до цього.

Так правильно, а про що говорити з людиною, яка перебуває в інтоксикації, яка робота з психологом може бути, якщо пацієнт не відновлений фізично, і в його думках тільки зняти все це. І про силу волі говорити не можна теж. Яка сила волі, якщо це хвороба. Ви коли грипом хворієте, ви ж не кажете собі "сило волі, вилікуй мене від грипу". Ось тут така ж проблема.

Є спеціальні установи, ще раз повторю – це клініка зі спеціальною ліцензією. Це все не в реабілітаційному центрі відбувається. Його тільки потім привозять сюди для психологічної допомоги. Є ще практика, що пацієнт надходить до реабілітаційного центру, і сюди приїжджає нарколог, висококваліфікований лікар. Він приїжджає, спостерігає, робить спеціальні призначення і, звичайно, фельдшер, який може проводити це медикаментозне лікування і спостерігати постійно за пацієнтом, тому що реакція може бути різною.

– Після детоксикації, який наступний етап?

– Вже сам процес реабілітації, який називається адаптація.

– Це робота з психологами?

– Частково робота з психологами. Людина сама ще не розуміє, що відбувається. Тому, необхідно тиждень-два, щоб вона просто заглибилася у весь процес. Вона приїжджає і її селять до палати. Звичайно ж, повинні бути комфортні умови. Тому що, буває, всі ці дошки, на яких там сплять ...

– У Косачівці?

– Нехай буде так. Ну про які комфортні умови може йтися. Чому тоді пацієнт повинен відкриватися. А ось коли створені комфортні умови для проживання: харчування хороше, спа-процедури, масажі і так далі, ось тоді людина розкривається. Вона відкрита для роботи над собою. Далі людина сама себе мотивує, і працює над собою: йде до психолога, на групові заняття, до тренажерного залу, психодрами проходять, театри приїжджають.

– Є якісь примусові процедури в реабілітаційному центрі?

– Це і є процес мотивації. Людина повинна бути мотивована, тому перед цим проводяться регулярні розмови. На перших етапах завжди важливо притримати людину якщо вона цього хоче. Але не шляхом фізичного насильства, а шляхом мотивації. Комусь може і треба застосовувати фізичні методи, але у нас такого немає.

– Які є види трудотерапії?

– Давайте не будемо брати Косачівку, ось якщо загалом, це господарський день (прибирання будинку), плінтус підкрутити, карниз підправити. Просто, щоб людина була постійно у русі, їй не хочеться цього робити, але вона все одно переступає і робить.

– Ви давно вже у цій сфері, чи стикалися ви з більш суровим видом трудотерапії?

– Коли пацієнт виявляє агресію під час реабілітації, то він може хапатися і за ніж, і за інші гострі предмети. Ось тоді задля безпеки можна притримати його і зупинити. Він же може, по-перше, нашкодити оточенню, і собі, у тому числі.

– Покарання за це?

– Ну є звичайно покарання. Є вчинок і є наслідки. Є позитивний вчинок – позитивний наслідок, є негативний вчинок – негативний наслідок.

– Чи стикалися Ви з тим, що пацієнти тікали з центру?

– Звісно, стикався. Але вони потім, як правило, самі повертаються. Куди вони біжать ... додому, а що вдома? Тобі 35 років, ти дорослий дядько, у тебе мама 60 років, ти не працюєш, деградуєш, завдаєш шкоди суспільству. У нього стрес. Це однозначно стрес для залежних.

– А дії центру якщо тікає пацієнт? Ви його шукаєте, ловите, повертаєте назад?

– Безумовно, краще запобігти цьому. Видно, коли людина перебуває у напруженні. Тому є психолог, який спілкується з нею і намагається розкрити її проблему.

Ловити – не бачу сенсу. Я знаю, що те, як ми надаємо цю послугу, мало хто це робить і хто так працює. Ловити немає сенсу. Він сам прийде і сам буде проситися. Але, так, ми звичайно беремо назад. Практика, звісно, різною буває, іноді і безкоштовно беремо. Хоча, це не з дешевих послуг. Тут ціла команда людей.

– Скільки коштує?

– Індивідуально. Взагалі, це 10-25 тисяч гривень на місяць.

– Це за що?

– За проживання, за харчування ...

– І медикаменти входять?

– Ні, медикаменти в клініці це зовсім вже інше. Там теж від стану все залежить. Є люди, коли батьки відвертаються від них, виганяють з дому, тому що вже втомилися просто. Ось він пройшов реабілітацію, повернувся назад і не знає, що робити і тоді він звертається туди, де його розуміють. І звертаються, і говорять: "Слухайте, у мене немає грошей, я розбитий, сиджу на вокзалі сам, під дощем. Мені дуже погано". Звичайно ми приїдемо і допоможемо, нагодуємо і дамо, де поспати, а далі він сам вирішить, залишитися чи ні. Ну немає у нього грошей і що, не все побудовано тільки на фінансах, ні, звичайно.

– Чи можете ви підтвердити, що до центрів привозять людей, які не є залежними, а заради своєї мети, щоб на якийсь час від цієї людини позбутися, і відібрати у неї квартири, будинки, машини та інше майно? Чи стикалися ви з цим колись?

– Можливо, це і присутнє, але для того, щоб людина потрапила до відділення йому потрібно здати тест на наркотики. Якщо тест показує, тоді ми розуміємо вже.

– Де вона здає тест?

– Вона може просто у відділенні здати тест.

– Але якщо це в чиїхось інтересах, то тест можна і замінити.

– Може, є і такі організації, їх зараз існує тисячі і хто як працює, і задля чого, сказати не можна. З пацієнтом складається юридичний договір. Безпосередньо з пацієнтом. Можна приїхати поговорити з ним, вплинути, вмотивувати – це все неминуче. Ще не один нарко- або алкозалежний із повним розумінням проблеми своєї не кричав про допомогу. Практика така, щоб приїхати і госпіталізувати – присутня.

– Ви стикалися з таким у житті? Вам зустрічалися такі люди, які говорили, що їх забирали примусово?

– Мені не розповідав такого ніхто. Є пацієнти, які говорять, що я не в проблемі, але батьки привозять їх самі. Психологи приїжджають, розмовляють і перевіряють, чи є у нього проблеми, якщо немає – нема чого його утримувати. Для чого йому потрібен процес реабілітації?

– Не потрібен. Але, можливо, його батькам або родичам потрібно, щоб людина перебувала саме у цьому місці. Якщо говорити про Косачівку, пацієнти розповідали, що їх забирали і утримували у центрах. За словами однієї з жінок, вона отримала спадок, а брат її помістив до реабілітаційного центру, щоб відібрати ті дві квартири, які вона отримала. Такі історії бувають?

– Бувають, якщо про це говорять. Можливо, все що завгодно. Якщо говорити за фінансовий бік, то це неминуче. Тому що, це все потрібно утримувати. Не можу приховувати і говорити, що все це настільки благородно і всі готові безкоштовно працювати. Давайте чесно говорити, ось хто готовий на сьогоднішній день безкоштовно працювати? Ніхто. Я готовий допомагати людям, але це бізнес. Це все бізнес. Просто ось взяти державу, наскільки вона готова сприяти і допомагати цим людям. Створюється ж маса програм, куди ходять наркозалежні та вживають наркотики. Сам лікар і медсестра видають людині наркотики, про що тоді говорити.

– Ви чули або стикалися з цим?

– Я знаю, тому що це існує. Ви можете самі про це дізнатися. Морфінові програми, метадонові – вони відкриті повністю і їх маса по Києву, куди пацієнт приходить і отримує свою дозу наркотиків, і весь день йому більше нічого не потрібно. Неначе спеціально винищують цих людей.

– Скільки зараз людей звертаються до реабілітаційних центрів?

– На сьогоднішній день ця проблема дуже актуальна.

– Зріс цей відсоток порівняно з минулим роком, позаминулим?

– Так. Просто у людей зараз фінансів немає, тому або вмирають, або йдуть на програми безкоштовні. Хоча у них є бажання змінити це, просто фінансів немає. Ну не можна всіх безкоштовно взяти. Сам реабілітаційний курс триває не один, два, три місяці, це роки роботи над собою і все життя. Хвороба ця прогресує, вона смертельна і невиліковна. Тому, з нею можна навчитися тільки жити, більше нічого. Це на все життя.

– Тобто наркозалежність не лікується?

– Це невиліковна хвороба. З нею можна навчитися жити.

– І коли пацієнти виходять з центру, вони знову можуть переступити цей поріг?

– Звичайно, можуть, якщо не дотримуватися рекомендацій. Кожному пацієнтові дають рекомендації. Якщо говорити про нас, на сьогоднішній день, проводячи статистику тих людей, які пройшли через нас, ось протягом року я їх набираю, і тільки 30% зараз тверезі. Це зараз, але я не можу говорити, що буде далі. Потім вони приїжджають, дякують, торти привозять пацієнтам, які перебувають тут, мотивують їх. Кажуть, що вихід є, не все безнадійно: "У мене 20 років вживання важких наркотиків і я ВІЛ-інфікований, у мене була вага в 30 кг за зросту 180, я вмирав, але ці люди дали мені можливість жити. Я зараз успішний, у мене є хороша робота, у мене місяць тому народився син, який не є ВІЛ-інфікованим, тому що я п'ю терапію. У мене красуня дружина і я радію життю". Але є і такі, які виходять і кажуть, що це все маячня і що їм це не потрібно. Потім повертаються назад до вживання, падають, розбиваються, починають бігти ще у 35-40 років до мами і кажуть: "Мамо, допоможи".

– Хто частіше до вас до центру потрапляє: жінки, діти, чоловіки, пенсіонери?

– З пенсіонерами взагалі не бачу сенсу працювати. Це вже особистість сформувалася, вона потрапила у певні труднощі. Як правило, наркозалежні не доживають до пенсійного віку, якщо вони в активному вживанні, то закінчують життя або самогубством, або передозуванням, або машина збила.

Чоловіків більше. У дітей на сьогоднішній день поширений такий вид наркотиків, як амфітамін. Є спайс, це ті хімічні речовини, які на вигляд як травичка, і вона дуже впливає на психіку. І вже після першого застосування, людина може потребувати психіатра. Солі – це теж такий вид наркотиків, на сьогодні дуже поширений, коли після першого вживання, може бути потреба психіатра вже на довготерміновій основі.

Підлітки… Розумієте як, підлітки – це ж початковий етап. Є такі, які розуміють, що проблема почалася, але приховують, а батьки щиро вірять своїм діткам, що вони не вживають. Але вже згодом з дому речі зникають, навчання кинув, на роботу не ходить, постійно спить, або стоячи спить.

– Потрапляли до Вас підлітки?

– Так.

– З ними важче працювати ніж з дорослою людиною, яка вже сформувалася?

– Вони зі своїми переконаннями, що можуть самі з усім впоратися, через свій вік і несформований характер. Тому, немає такої втрати контролю глибокої, і немає таких руйнувань соціальних, тому що вчасно підхопили рідні. І в процесі реабілітації вони самі створюють собі методики, які їм допоможуть. Але це не працює. Це все їхні ілюзії, в які вони вірять. Звичайно, працювати легше з людиною, яка досягла вже певного дна. Ось як до мене звертаються хлопці і кажуть: "Я безсилий". Ось буквально два дні тому до мене звернувся 20-річний хлопець, який зателефонував мені о другій годині ночі і каже мені "Я безсилий" зі сльозами на очах.

– Він раніше був у Вас?

– Ні, він був в іншому відділенні, але ми з ним знайомі. Він мені каже: "Слухай, допоможи. У мене немає ні грошей, нічого, у мене повна руйнація будинку, мене ніхто не розуміє. Я вже сьогодні хапався за ніж". Вживає амфетамін він. Вживав. Сам попросився і приїхав. Зараз він в процесі.

– Він зараз тут?

– Так, тут.

– Який наймолодший пацієнт був у вас?

– 15 років. Як правило, починають у 12-13 років, до 15 вже все видно стає. 15 років дівчинці.

Зараз амфетамін і те, що пропонують, не потрібно вже ні з ким зустрічатися і брати нічого, ти просто заходиш в інтернет. Цілі сайти і організації існують. Якщо раніше потрібно було ховатися і щось вигадувати, то зараз вже ні. І вже такі наркотики створили, які не показують тест. Формула змінюється щогодини, і тест навіть не може вловити це. Формула наркотику вже створена так, що людина, яка вживає, – тест не покаже це. Але поведінка і все інше про це говорить. Ось хлопець колись був під речовиною і зарізав свого собаку, і тільки через дві години він зрозумів, що знакоїв. Він схопився за голову і хотів укоротити собі віку.

– Це один з Ваших пацієнтів?

– Це один з пацієнтів іншого... більш християнського центру, з яким я зустрічався і він розповідав мені свою історію.

– Коли надходить пацієнт до Вас, забирають телефон у нього?

– Не я забираю телефон у нього, він сам мені його віддає. Він знайомиться з правилами центру, і якщо вони його влаштовують, то він залишається.

– Які у Вас ще правила?

– Телефон не можна. Тому що людина, коли перебуває у процесі адаптації, то тут спілкується з іншими. На сьогоднішній день технології так створені, що можна все – і контакти, ігри, все. Тоді який процес адаптації може початися, якщо він постійно буде писати і говорити з кимось. Правила ще які... не можна вживати. Але, звичайно ж, були випадки, коли приїжджали на реабілітацію усвідомлено, доглядають їх і знаходять навіть наркотики. Мало не пачками. Приїхав, називається, на лікування і вирішив створити собі комфортні умови, вживати і ходити на групові, розповідати, який він молодець, як він старається і готовий одужувати.

У разі надходження людина здає всі свої коштовності або рідним віддає, телефон мобільний віддає. Дзвінки рідним тільки через два тижні адаптації. Є звичайно такі батьки, які хочуть дзвонити щодня – ми не готові таких людей брати, тому що це не дасть результат.

– Але за бажанням, вони можуть все-таки брати телефон і дзвонити?

– Тільки з телефона співробітника. Взагалі, вже через місяць, людина розуміє, куди вона потрапила і що їй це потрібно. У моїй практиці не було такого, що через місяць приходив пацієнт і казав "Ні, мені це не допомагає". Настільки йде плідна робота, що у нього немає ні секунди думати про якісь наркотики. Мінімальний курс для наркозалежного – це 6-7 місяців стаціонару з подальшим переходом на ресоціалізацію, 9 місяців, щоб він був у процесі. Потім він далі сам починає функціонувати.

– Пацієнти, які перебувають тут, вони не пов'язані з соціальним світом, не спілкуються з іншими людьми, не виходять за територію?

– Так, це неминуче. Це все обнуляє ту роботу з психологами, яку вони проходять. Грубо кажучи, на кожен рік залежності – місяць реабілітації.

– Які у Вас були найважчі випадки?

– Найважчим для мене був випадок, коли людина була готова накласти на себе руки, щоб її батьки приїхали і забрали. У роті і лезо було.

– Це в центрі відбувалося?

– Так. Він розібрав касету там, до рота поклав лезо. Він деякий час провів у місцях позбавлення волі і знає як це робити. І заточку приготував, і погрожував оточення.

– Скільки місяців він тут був?

– Це минув усього тиждень. У нього був явний психоз. Йому 34 роки, а вживав з 14 років важкі наркотики ін'єкційно. І образ життя він такий вів у колах, з його слів, це серйозні люди. Нічого, ми сіли, поговорили. Приїхав психолог, психіатр, ми сіли поговорили, знайшли якусь золоту середину. Призначили препарати, щоб знімати такі гострі напади. Зараз що з ним, він 2 місяці перебуває на реабілітації, їздить лікуватися до лікарні, і знову повертається до відділення. До нього приїжджає його любляча дружина, батьки, і він вдячний, і говорить про те, що він був у багатьох місцях, але "так як ви побудували зі мною стосунки більше ніде не було. Мене і в гамівні сорочки одягали, і прив'язували, і закривали. Це все тільки шкодило". Ось він зараз в активному процесі перебуває.

– Якщо за пацієнта просто перестають платити, Ви його відпускаєте?

– По різному. Якщо він хоче піти – відпускаємо.

– Ви лікуєте не тільки наркозалежність, але і алкоголізм. Теж частіше чоловіки потрапляють сюди з цією проблемою ніж жінки?

– І жінки, і чоловіки є. Тут всі є. Хто зараз не п'є?

Розмовляла Валентина Сулима

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: