Адвокат розповів, як відбувається захист політв'язнів на анексованому півострові.
Вже шостий рік півострів Крим живе під російською окупацією. Шостий рік Російська Федерація несе повну відповідальність за те, що відбувається на цій території. І шостий рік місцеві активісти намагаються існувати в російському законодавстві і відстоювати свої права, які вони мали за української влади.
Найбільш болісно анексію сприйняли кримські татари. Влада в Україні неодноразово повідомляла світовій спільноті про те, що Крим поступово перетворюється на територію репресій, адже тих, хто не згоден з анексією, залякують, шантажують, заарештовують, а іноді і вбивають. Оскільки там не можуть працювати ані українські дипломати, ані міжнародні організації, місцеві залишаються сам на сам із російською державною машиною. Хтось відмовляється допомагати ФСБ, хтось має більший авторитет серед місцевих, ніж офіційний ставленик від влади, а хтось раптово опинився в лавах терористичної організації, яка в часи української влади була абсолютно легальною і не здійснювала жодних терактів. З усіма ними Росія бореться досить типовим ще радянським методом – сфабриковує кримінальні справи й садить за ґрати на тривалі терміни. На анексованому півострові загалом заарештовані або засуджені вже понад 100 українських політв'язнів.
Кримські татари на півострові намагаються об'єднуватися і допомагати один одному в цій нерівній боротьбі з російською владою. Так виникла одна з найвідоміших правозахисних організацій - "Кримська солідарність". "Громадянин двох держав, але прихильник однієї", - так у своєму Facebook пише про себе один з її активних членів, адвокат багатьох політв'язнів Еміль Курбедінов. В ексклюзивному інтерв'ю ТСН.uа він розповів про найбільш резонансні справи проти кримських татар в анексованому Криму і як їх фабрикують, як адвокатам вдається організовувати захист і підтримувати родини політв'язнів і кого найбільше переслідує російська влада.
Почнемо з гучних справ. Найбільша - справа "Хізб-ут-Тахрір". Розкажіть детальніше, в чому головна причина справи, кого найбільше переслідують по ній?
По-перше, більшість із тих, хто йде за цими статтями, це статті терористичні. Ви знаєте, що 2003 року Росія визнала "Хізб-ут-Тахрір" терористичною організацією рішенням Верховного Суду. І вони підпадають під так звані терористичні статті. Більшість з тих, кого переслідують за цими кримінальними справами, є активістами або журналістами, або волонтерами, або членами "Кримської солідарності". Особливо багато їх було в останньому масовому арешті, вже 29 осіб там фігурують, це велика справа. І 99,9% з усієї цієї маси за цими статтями терористичним - це кримські татари. Там є кілька людей, які не є кримськими татарами. Наприклад, Вадим Сірук, він українець, який прийняв іслам, це "ялтинська група", де Емір Усеїн-Куку, він теж проходить за цією статтею про участь у "Хізб-ут-Тахрір".
По-друге, ці кримінальні справи передбачають терміни до довічного позбавлення волі. Мінімум там 10 років у колонії суворого режиму. Плюс відразу цим людям закидають статтю про підготовку до насильницького захоплення влади в Росії та конституційного перевороту в доважок. Тому ці люди отримують по 15, 17, по 12 років позбавлення волі. Звичайно ж, з цієї маси є ті, хто був активістом "Кримської солідарності", є ті, хто виходив з одиночними пікетами в 2017 році, була величезна маса пікетів у жовтні-листопаді, є волонтери, які робили передачки, є волонтери, які возили людей до Ростова на ці судові засідання і т. д. Тобто такий активний прошарок населення. Є в Ялті, наприклад, Джеппаров і Алімов, які відмовилися співпрацювати з ФСБ, і їх теж затримали за цією статтею особливо тяжкою. Розрахунок Росії на те, що це терористична стаття, це злочини терористичної категорії і правозахисники, і міжнародне співтовариство не буде вникати в ці кримінальні справи, оскільки є ярлик тероризму і боротьби з тероризмом. Це теж дуже важливо і розрахунок саме на це. Використання цього антитерористичного інструменту для переслідування таких активістів.
Що стосується кримінальних справ, то там величезна кількість порушень. Взагалі, вони базуються на двох стовпах - це релігієзнавча і лінгвістична експертиза і приховані свідки. Експертиза складається з того, що людей таємно записують в мечеті, будинку, кухонні розмови, віддають своїм замовленим експертам, і вони, перекручуючи суть розмов і зустрічей, кажуть, що це були таємні збори, на яких люди вели антиросійську і антиконституційну риторику. І взагалі це таємне зібрання членів "Хізб-ут-Тахрір", повністю перекручуючи весь сенс. А приховані свідки - це часто люди, які працюють на ФСБ чи це ті, яких ФСБ шантажує, переважно це нелегали. І 2-3 людини, навіть більше, самі хлопці під час судів впізнали цих людей. І досить конкретно дали свідчення, що вони знають, хто ховається під цими прихованими свідками. Ось ці два основні моменти, на яких будуються ці кримінальні справи.
Ви згадали про свідків і шантажі. Тобто найчастіше піддаються переслідуванням активісти і люди, які мають активну громадянську позицію? Або також звичайні релігійні люди, які ніде не виступають?
Переважно, це звичайно ж люди з громадянською позицією, але я вам скажу, що є й ті, яких ніде не було видно, але вони, наприклад, відмовилися співпрацювати. Наприклад, ті, хто симпатизував цим людям чи був присутній на таких от зустрічах. Непублічні люди там теж є. Едем Смаїлов, є такий, він вів релігійну діяльність, він здійснював ім'янаречення, проводив весілля, похорон, і мав авторитет. Є у нас Духовне управління мусульман Криму тут, він був опонентом у цьому регіоні, і вони не могли поставити свою людину. І цю людину теж загнали під цю статтю і йому загрожує величезний термін. Є і такі люди - вони непублічні, але певну активність здійснювали у своїх регіонах і були опонентами російським структурам.
Скільки винесено вироків у справі "Хізб-ут-Тахрір"?
Перший вирок - це Руслан Зейтуллаєв і ще троє людей. Це севастопольська група. Є вироки щодо сімферопольської групи - там 5 осіб. Це вже 9. Загалом - 14 вироків вже винесено і терміни там від 10 і вище до 17 років позбавлення волі. І ось ялтинській групі прокурори запросили по 20 років у колонії суворого режиму. А так вже, я думаю, цього місяця у нас вже буде 20 вироків за цією справою.
Всіх інших тримають у СІЗО в Криму?
В СІЗО, триває слідство. Зараз кілька справ передадуть до Ростова, за ними слідство вже закінчено. Вони перебувають або в СІЗО Ростова, або в СІЗО Сімферополя. Стосовно яких вирок уже набув чинності - розподілені по Росії. Що ще дуже важливо - всі ці люди під час судів, під час допитів заявляють про те, що вони є громадянами України, що російські паспорти вони отримали вимушено і що до них застовується 4-та Женевська конвенція про гуманітарне право. Вони говорять, про те, що Крим, відповідно до ратифікованої Росією цієї конвенції, є окупованою територією і до них застосовується гуманітарне право. Їх не мають права вивозити з Криму, їх не мають права судити, тим більше у військових судах Росії. І потім відправляти відбувати покарання в російські в'язниці, на території Росії. Більше того, ось зовсім недавно, я думаю, це пов'язано саме з цією риторикою, Путін вніс указ про те, щоб вийти з цієї Женевської конвенції. Я думаю, що це пов'язано саме з Кримом, саме з тим, що десятки людей заявляють про те, що Росія порушує ось це гуманітарне право.
Як допомагає Україна затриманим кримським татарам в Криму?
Якщо говорити про державу, то (допомагає - ред.) консульство на території Ростова. Консули і радники постійно присутні на судових засіданнях. Вони їх відвідують, фіксують для себе. Вони надають матеріальну допомогу тим, хто перебуває в СІЗО на території Росії. Але вони не можуть допомагати тим, хто перебуває в Криму, тому що Крим вважається українською територією і консульство не має стосунку до справ, які проходять на території України. А тільки-но людей вивозять на територію Росії, в Ростовську область, або розподіляють відбувати покарання по Росії - тут консули їх відвідують, приходять на суди, надають матеріальну допомогу і щомісяця направляють її на рахунок цих людей, які в СІЗО.
Що стосується правозахисників, величезну допомогу надають правозахисники, які перебувають на материковій Україні, в Києві. Вони нам допомагають з міжнародним правом, вони нам допомагають з надсиланням (позовів) в міжнародні інстанції, актуалізують ці питання. Українські правозахисники дуже сильно нам допомагають в цьому плані. Є одне із важливих питань, яке зараз актуалізувалося - українська держава переконує нас завжди, що кожен день йдуть переговори про обмін, повернення українських громадян на територію материкової України. Перший етап пройшов - це моряки і ще 11 осіб. Зараз, як нас запевняють, ведуться переговори щодо другого обміну і робота проходить кожен день. Якщо коротко, то ось в такій формі це все проходить.
Ви як адвокат чи володієте інформацією, що когось з ваших підзахисних внесли у списки на обмін?
Омбудсмен Денісова запевнила, і ми бачили цей список, що всі кримські татари, які проходять за цими особливо тяжкими статтями, вони внесені в список на обмін. Дуже важливо відзначити, що є величезна кількість резолюцій ООН, Ради Європи, Європарламенту з поіменним списком з вимогою до Росії їх звільнити. Тобто поіменно перераховані всі ці політв'язні.
Скількох політв'язнів ви безпосередньо захищаєте?
Це вже понад 10 осіб. Я беру участь, як і моя команда, у кожній кримінальній справі, які стосуються звинувачень за терористичним статтями. І вже понад 10 осіб тих, кого я безпосередньо захищаю.
Хтось з кримських татар, яких затримували в Криму, зараз перебуває у СІЗО Москви або етапується туди?
Ні, наразі немає. У нас всі перебувають або в СІЗО Сімферополя, або в СІЗО Ростова і Ростовської області, або на етапі, коли перевозять із Сімферополя до Ростова через Краснодар. Є дві людини - це Сервер Мустафаєв і Тимур Ібрагімов. Вони зараз перебувають в Краснодарському СІЗО. Вони на проміжку такому, що їх мають доставити до Ростовського СІЗО.
"Справа Таблігі Джамаат" - затриманим у цій справі теж закидають терористичні статті?
Екстремізм. Це дві різні категорії, вони впливають на строки. Просто за екстремізм більш-менш середні строки. "Таблігі Джамаат" рішенням суду визнана екстремістською організацією, не терористичною. Тому там легше зі строками, в тому сенсі, що там можуть бути умовні терміни. Одна справа, яка була більш-менш публічна, - там один чоловік зараз відбуває покарання, а решта отримали умовні терміни.
Розкажіть трохи детальніше щодо "справи 26 лютого". Це справа проти 7 осіб, яких звинувачують в організації масових протестів проти окупації в 2014 році.
Я був адвокатом у Ахтема Чийгоза на стадії попереднього слідства. У суді взяв на себе обов'язки щодо захисту Микола Полозов. Краще до нього звернутися з приводу захисту Ахтема Чийгоза, тому що він проходив як організатор. І Едем Семедляєв захищав там Алі Асанова, - кримського татарина, який проходив як учасник масових заворушень. Якщо говорити загалом, то, звичайно ж, це абсолютно необґрунтоване переслідування, саме політичне, за ті дії, що були ще 26 лютого 2014 року, коли Росія не оголошувала про свою присутність тут. Але нібито це злочин спрямований проти інтересів Росії, тому справа була порушена і ці люди переслідувалися. Зараз апеляційна інстанція пройшла вже, набрала чинності і відправлена до ЄСПЛ. Вже цю справу туди передали адвокати.
З приводу справи українських моряків. Ви були адвокатом Богдана Небилиці. Незважаючи на те, що моряки вже в Україні, справа досі не закрита. На якому етапі зараз ця справа? Коли заплановані майбутні засідання щодо неї?
Ви знаєте, тут позиція російської влади така - ми відпустили моряків під певну поруку, відносно них кримінальна справа не закривалася, слідство триває. Вони були випущені, щоб для того, коли почався суд, вони прибули назад до Криму і брали участь у судовому засіданні. Тобто формально ось таке обґрунтування того, чому вони були відпущені. Кримінальну справу дійсно не закрито. Вона триває і триває слідство. Згідно з кримінально-процесуальним законом - напевно, ФСБ має повідомити всіх моряків, що слідство закінчено та справу передано в суд, і вимагати, щоб вони з'явилися. Але, знову-таки, у справі моряків, всі подробиці треба питати у Полозова як координатора цієї справи. А так, формально справа не припинена, російська влада їх може спокійно оголосити в розшук, вимагати їхньої явки на якісь слідчі заходи.
Хто вам запропонував увійти в загальну групу адвокатів із захисту українських моряків?
Коли моряків заарештували, Едем Семедляєв взяв на себе функцію пошуку адвокатів. Саме він знайшов всіх адвокатів, коли тільки моряків заарештували і вони були в Керчі, і організував роботу із захисту їх під час арешту. Потім, з часом, Микола Полозов зайшов в цю справу і став вже координувати, коли їх вже перемістили до Москви і так далі. І я якби там залишився. На запрошення Едема Семедляєва я увійшов у цю справу і так і залишився. Потім були знайдені московські адвокати. Все почалося з того, що Едем обдзвонював всіх і запрошував допомогти в цій справі. Кримські татари організували передачки в перші дні, у Москву поїхали і так далі. Потім, поступово ми визначилися з тим, що Микола Полозов став технічним координатором всіх адвокатів для полегшення роботи, тому що була велика команда. Він координував, коли вони вже були переміщені до Москви.
Як найчастіше відбуваються обшуки і затримання?
Тут дуже важливий момент - знову-таки, що їх звинувачують за терористичними статтями. І це повністю розв'язує руки спецслужбам. Вони, проводячи обшук за терористичною статтею, проводять за документами як спецоперацію. Залучається Росгвардія, ОМОН, СОБР, все що там можливо, озброєні люди в масках. Все як годиться, вибивають вікна, двері, заходять до людини в будинок і проводять обшук, оточивши весь район. Я пам'ятаю, в Бахчисараї оточили цілий квартал, запустили дронів, заглушили весь зв'язок в цьому кварталі, ближче до місць обшуків взагалі не було стільникового зв'язку. Тобто проводили це як спецоперацію, тому що стаття терористична, і за документами вони затримують терористів. Один раз мене допустили, от за 5 років всього один раз, до Тимура Абдуллаєва на обшук, і то, коли я почав обурюватися там, почав знімати відео, мене допустили вже в середині обшуку. І більше адвокатів до таких обшуків не допускають. Вони просто не пропускають всередину. Тільки після того, коли підзахисного відвозить ФСБ, там вже можна якось з ним зустрітися на території ФСБ і поспілкуватися.
Ще одна справа - "справа українських диверсантів". Що там зараз відбувається? Де вони? На якому етапі слідство?
Частину відвезли на територію Росії, можливо, навіть всіх. Я повністю не маю інформаціъ щодо цієї категорії справ, тому що часто ці люди займають не дуже публічну позицію, і адвокати цих людей теж займають не дуже публічну позицію. І якщо чесно, мені мало відомо, щодо цієї категорії справ. Єдине, в чому я переконаний, що це такі самы постановочні кримінальні справи, як і у справах "Хізб-ут-Тахрір". Більше мені сказати нічого, тому що не дуже публічні самі обвинувачені люди у цій категорії справ, ані їхні захисники.
У грудні 2018 році вас засудили до 5 діб адміністративного арешту за публікацію у Facebook, яка була ще до анексії. Як ви це сприймаєте? Наскільки важко бути адвокатом в анексованому Криму, враховуючи всю ситуацію? Як адвокати допомагають один одному?
Я про це часто говорив, порівняно з 2014 роком, слава богу, нас вже величезна команда. Команда таких згуртованих захисників, адвокатів, які готові один одного захистити, якщо щось таке надзвичайне трапляється. Тиск проявляється постійно, не тільки на мене. Але мої приклади більш яскраві, тому що я двічі відсидів за адміністративними матеріалами, які теж абсолютно безглузді. Звичайно ж, це було просто певною причиною залякати мене. Останній арешт був пов'язаний з тим, щоб Міністерство юстиції Росії зажадало виключення мене з адвокатури як адвоката-екстреміста, який двічі притягувався за екстремістськими статтями. Була поставлена така задача і вони до цього йшли. Один раз мене заарештували за такою справою екстремістською, вдруге заарештували - і вже Мін'юст виніс рішення, щоб мене виключили і позбавили мене статусу адвоката-екстреміста. Звичайно, це пов'язано з моєю професійною діяльністю.
Про адміністративні матеріали можна багато говорити, але ці публікації були ще за юрисдикції України і абсолютно необґрунтовано вони визнавалися екстремістськими. Як ми розуміємо, це була просто причина, їм потрібні були проти мене дві адмінсправи за екстремістськими статтями. Щоб потім вести мене до позбавлення статусу.
На якому етапі зараз вимогу Мін'юсту РФ? Як проходить цей процес?
Міністерство юстиції винесло попередження адвокатській палаті Криму і безпосередньо колегії, де я працюю, що у вас в лавах є адвокат-екстреміст, ми просимо його виключити і позбавити його статусу. Інакше ми закриємо і колегію, і піднімемо питання ліквідації палати. Ось таке було розпорядження направлено у дві адвокатські інстанції. Але, слава богу, за допомогою ЗМІ, правозахисників, спецдоповідачів ООН і моїх колег місцевих та з-за кордону, навіть Федеральна палата РФ підключилася до цього питання і відмовила Мін'юсту у виключенні мене з колегії. Після цього жодних рішень Мін'юст не ухвалював. Тобто він вніс таке застереження, йому було відмовлено, після цього вони поки нічого не роблять. Це питання ніби зависло.
У Криму майже немає міжнародних структур, міжнародних організацій. Як ви співпрацюєте з подібними структурами за кордоном?
З низки зрозумілих причин, я, напевно, не зможу перерахувати це поіменно, до цього я говорив, що ми співпрацюємо з міжнародними правозахисними організаціями. І є колеги, які нам допомагають у складанні документів і відправленні їх до міжнародних інстанцій, зокрема до ЄСПЛ. Звичайно, це співробітництво є, вони фахівці в цьому. І правозахисні організації надають допомогу в поширенні інформації про порушення прав, вони роблять свої експертні висновки, вони роблять доповіді з цього приводу. В цьому плані допомогу колег ми відчуваємо і це дуже ефективно.
Що стосується порушень, які найбільш кричущі випадки були під час затримань кримских татар, утримання в СІЗО?
Потрібно розуміти, що всі, хто перебуває в слідчих ізоляторах, вони перебувають в нелюдських умовах. Буквально недавно я публікував відео, де розповідав про Тофика Абдулгазієва, наприклад, через що він пройшов, коли проходив етапи з СІЗО Ростова назад до СІЗО Сімферополя. Це просто нелюдські умови. Потрібно сказати, що у нас є офіційний лист, який отримано моїм колегою з СІЗО, де чітко вказано, що слідчий ізолятор був побудований в 1800 якомусь році і з цього часу капітального ремонту там не проводилося. Тобто це цілковита антисанітарія, це просто катування і тортури, по-іншому це не назвеш. І кожен день ці люди переживають це. Є ті, у кого вже там похитнулося здоров'я. Є ті, хто хворіє і так їм ще гірше стало. Ми пам'ятаємо ось Бекіра Дегерменджи, це у "справі Веджіє Кашка", він був при смерті, поки його не вивезли в лікарню. Дуже багато таких випадків.
Але найстрашнішими порушеннями і злочинами я, звичайно, вважаю викрадення людей. Це кримські татари, активісти, які зникли безвісти і щодо яких Росія не проводить ефективного розслідування. Нічого невідомо, немає підозрюваних, починаючи зі справи Решата Аметова, який вийшов на одиночний пікет ще в 2014 році, а потім був знайдений зі слідами тортур. Невідомо і про інших викрадених, про Ервіна Ібрагімова, Мухтара Арісланова, Тимура Шаймарданова і так далі. Дуже багато таких справ, і це найстрашніша категорія справ. У правозахисника Абдурашида Джеппарова був викрадений син і племінник його. У багатьох із цих справ є покази або відео, де видно, що їх викрадають люди в поліцейській формі або у спецекіпіруванні. Ми вважаємо, що тут замішані агенти держави і держава не проводить ефективного розслідування у цих справах. Ось це найстрашніші злочини, які досі не розкриті і не розслідувані нормально.
Затримані - це переважно чоловіки. Чиїсь сини, чоловіки, батьки. Організовується допомога для сімей політв'язнів?
Звичайно. Ось вже більше двох років діє "Кримська солідарність". І "Кримська солідарність" як громадянська ініціатива взяла на себе кілька напрямів, зокрема волонтерський і допомога сім'ям та дітям. Тут є організація, яка утворилася за допомогою Лілі Буджурової "Бізім Балалар", що перекладається як "Наші діти". Вони надають допомогу дітям. Волонтери "Кримської солідарності" роблять передачки, возять родичів на суди, разом із громадянськими журналістами приходять на місця обшуків, знімають судові засідання і так далі. Тобто у нас з'явилася така самоорганізація сімей політв'язнів як "Кримська солідарність", і в цьому сенсі вона просто величезну роботу проводить. І я бачу, і думаю мої колеги теж бачать, наскільки ця робота ефективна в плані консолідації громадянського суспільства на шляху цієї мирної боротьби. Це колосальна робота, за що їм величезне спасибі.
Цікаво, чи існує якась допомога з Росії? Якісь правозахисні організації, політики, волонтери, можливо, відомі люди?
З приводу організацій, я вам можу сказати, що "Меморіал", Лев Пономарьов, вони надають нам підтримку, певну допомогу. Цю підтримку, якщо говорити саме з приводу Росії, то це, насамперед, організація "Меморіал".
Спілкувався Олексій Ярмоленко