Не впевнений, що пропрацюю тут 5 років, незалежно від того, чи змінюватиметься влада

Дубілет розповів про свої плани на посаді міністра, успіхи за перших 100 днів, а також рішення піти в політику.

На початку грудня українському уряду під керівництвом Олексія Гончарука виповнюється 100 днів. Всіх міністрів було призначено на першому засіданні Ради 29 серпня. Серед них були і ті, чиї кандидатури озвучувалися і розглядалися давно, а також ті, чий похід в політику став справжньою несподіванкою.

Одну з таких міністерських посад несподівано отримав колишній IT-директор "ПриватБанку", співзасновник першого в Україні мобільного банку monobank Дмитро Дубілет. Причому його посада також не менш несподівана – міністр Кабінету Міністрів.

В інтерв'ю ТСН.ua Дубілет розповів про те, чим займається на цій посаді, яких успіхів зміг досягти за перші 100 днів, чому вирішив піти з бізнесу в політику і скільки планує в ній пробути.

- Днями уряду Гончарука виповнилося 100 днів, як і вам на посаді міністра Кабінету міністрів. Заведено підбивати перші підсумки. Що ви встигли зробити за цей період часу?

- Перед тим, як перерахувати, зізнаюся, що зроблено не так багато, як хотів би. Ось 100 днів – це, здавалося б, чимало, в бізнесі за цей час можна вивести продукт на ринок. А тут через різні причини все відбувається набагато довше. Багато проєктів, які я запустив ще у вересні, досі незавершені.

Я думаю, що можна записати в актив електронний перепис, який ми вже майже закінчили. Ми ухвалили непросте рішення, що поки що ми традиційний перепис проводити не будемо, тому що банально в бюджеті на це немає грошей. Ми дивилися, як можна викрутитися з цієї ситуації, і розробили досить, як мені здається, круту методику, яка дозволить відповісти на 95% питань, які є у замовників традиційного перепису. Ми будемо використовувати дані різних джерел, проводити калібрувальні соціологічні дослідження і отримаємо досить точну картину за складом і кількістю населення в країні. До кінця року цей проєкт фактично закінчиться, і потім ми будемо дивитися, яких даних там може не вистачати, щоб розуміти, які ще потрібно заповнювати прогалини. Не з бюджетом в 3-4 мільярди гривень, а набагато більш дешевими і точними методами.

Скасування трудових книжок. Хоча фактичне скасування, я думаю, відбудеться вже наступного року. Ми підготували законопроєкт, провели велику підготовчо-організаційну роботу. Для громадян це корисна штука, оскільки, з одного боку, у них стане на одну сутність менше. Більше не буде проблем, якщо ви втратите свою книжку. З іншого боку, це в майбутньому дозволить оформляти пенсію чи не автоматично, без відвідування Пенсійного фонду. Також це важливо і для бізнесу. У нас є такий орган – Державна служба з питань праці. Так ось, один з найпопулярніших видів штрафів, який ця інспекція накладає на бізнес, є неналежне поводження з трудовими книжками працівників. Там же є особливі вимоги – повинні бути якісь сейфи, якась звітність... Якщо трудові книжки стануть необов'язкові, то це буде плюс і для роботодавців, і для громадян.

Ще ми провели велику роботу з функціонального аналізу різних наших держорганів. Це третій напрям. Ви, напевно, чули, що ми змушені були скоротити 18,5 тисячі посад в наших районних адміністраціях. Також довелося піти на непростий крок у Держстаті — там під скорочення потрапило 1770 посад. Заглом, це майже 10% від усього держапарату, який є в Україні.

Є операційні речі для Кабміну. Це дрібниця звичайно, не масштабний проєкт, але ми зараз перевели всіх держслужбовців, щоб вони отримували зарплату виключно на картки. Я обімлів, коли дізнався, що ми тільки на банківські комісії витрачаємо 60 мільйонів гривень на рік, тому що є ще досить велика кількість людей, які кажуть: "Ні, я хочу отримувати зарплату готівкою". Ми говоримо про те, що в 21 столітті не можна отримувати зарплату готівкою, тому що це неефективно, дорого, гірша звітність і т. д.

Відео Дмитро Дубілет про реальні мотиви скорочення чиновників у райадміністраціях

Оптимізація державного апарату триває. Після скорочення бюрократії за допомогою зменшення паперової історії Кабмін перейшов до скорочення кількості чиновників. Українці здебільшого подібні ініціативи підтримують, мовляв, вони там сидять, нічого не роблять. Про реальні мотиви скорочення розповів міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет.

Дмитро Дубілет про реальні мотиви скорочення чиновників у райадміністраціях

- Якщо говорити про перепис – вашу ідею розкритикувала директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. Хочеться почути вашу реакцію, чому ваш електронний перепис буде кращим, ніж традиційний?

- Тут кілька аспектів. Перше. Традиційний перепис населення — це неточний інструмент. Те, як він зараз відбувається, і те, як він тривав у татаро-монгольські часи, – практично однакова методологія. Вона дає досить велику помилку.

З іншого боку, важливий чинник, на перепис зараз у бюджеті просто немає грошей. В умовах необмежених ресурсів ми б із задоволенням провели перепис і традиційним методом... Але коли ти змушений ухвалювати непрості рішення щодо того, як розподілити наш мізерний бюджет. Наприклад, пам'ятаю, як ми перед подаванням бюджету до парламенту шукали, де взяти гроші на програму "Доступні ліки", яка рятує багато життів. Там ми шукали порівнянний бюджет. Або ремонт запорізького мосту, який перебуває в аварійному стані. Я думаю, що навіть соціологи, які критикують нас за це рішення, не зважилися б скоротити ці програми заради перепису. Який, повторюся, все одно дає велику помилку.

Я розумію розпач соціологів і тієї ж Елли Лібанової, яку я дуже поважаю. Але моя головна думка полягає в тому, що ми не можемо проводити перепис заради самого перепису. Ми повинні чітко усвідомлювати, відповіді на які запитання ми шукаємо. І от коли ти формулюєш запитання чітко, тоді ти розумієш, що відповідь на нього можна дістати набагато більш дешевими, швидкими та якісними методами. Вас цікавить інформація щодо освіти? Так давайте правильно зберемо інформацію з наших вишів, шкіл і ПТУ і зрозуміємо, що у нас з освітою. Вас цікавить інформація про міграцію? Скільки людей їздить між центром міста та за містом? Будь ласка, мобільні оператори у всьому світі дають цю аналітику, вона набагато більш точна і в режимі реального часу. Якщо міжнародна міграція – на кордоні є вся статистика.

Дмитро Дубілет_9
ТСН.ua/Юлія Желонкіна

- Коли чекати на результати електронного перепису?

- Попередні результати, я сподіваюся, будуть до кінця цього року. Знову ж, це ще одна перевага. Якщо б ми проводили традиційний перепис, ми б тільки на початку 2021 року отримали б результати. А плануванням інфраструктури, доріг, опорних шкіл, лікарень ми займаємося просто зараз. І всі міністри говорять: "Нам потрібна зараз інформація". А їм дають інформацію стару, яка базується на підсумках перепису 2001 року. Тому одна з переваг, яку ми зараз отримуємо, полягає в тому, що ми дамо прямо зараз ту інформацію, яка потрібна для планування.

- Ви неодноразово розповідали, як ви опинилися на посаді міністра, і хто вас запросив. Але для більшості людей все одно посаду міністра Кабінету міністрів залишається найбільш непублічною, непомітною, незрозумілою за обов'язками. Розкажіть простими словами, чим ви безпосередньо займаєтеся, що входить у ваші повноваження.

- Два великих блоки. Один блок – це організація роботи в Кабміні та органи виконавчої влади загалом. Тобто, як правильно і ефективно налагодити їхню роботу. Це стосується і технологій, і правильних комунікацій, і саме головне – правильного взаємодії. Тому що органи часто один з одним не спілкуються. А всі головні перемоги лежать в тих сферах, де одразу декілька органів повинні спільно працювати спільно, як команда. Це досить великий блок роботи.

З іншого боку – я виступаю проєктним менеджером з ряду проєктів, які необов'язково входять безпосередньо в мою зону відповідальності, але в яких я можу бути корисний.

- Ви консультували штаб Зеленського під час його передвиборчої кампанії...

- Практично не консультував.

- Ви розповідали, що допомагали з кол-центром.

- Я трохи допомагав із створенням волонтерського кол-центру.

- Добре, після його перемоги на виборах, але до пропозиції від Гончарука стати міністром, про похід в політику замислювалися?

- Не планував. Мене запитували, наскільки мені цікаво було б увійти в список "Слуги народу", але тоді я відмовився, тому що були плани переїжджати до Лондона. Але потім, коли з'явилася можливість приєднатися до Кабміну на міністерську посаду, я зіставив всі за і проти, прийняв рішення прийняти запрошення.

- Ви озвучували ідею про реформу держслужби, зокрема прив'язки зарплати чиновників до якихось певних успіхів, наприклад, зростання ВВП. Які є напрацювання або законопроєкти в цьому плані?

- Це досить важлива частина того, чим ми займаємося. Ми написали програму дій уряду. Кожне міністерство визначило свої цілі. Ми поставили жорстку вимогу, що ці цілі повинні бути: а) вимірні; б) торкатися того, що відбувається на вулиці. Тобто мета не може полягати в ухваленні законопроєкту або в реформі. А мета повинна полягати в тому, наприклад, що люди довше живуть або у тому, що у нас менше смертності на дорогах. Дуже конкретний показник, який показує, наскільки уряд може впоратися зі своєю роботою.

У нас вийшло 78 цілей. І за кожною з цих цілей у нас є декілька індикаторів, які показують, наскільки ми до них йдемо. І ось власне один з таких складних напрямів, які, я сподіваюся, ми зможемо реалізувати, полягає в тому, щоб побудувати системну роботу з вимірювання цих індикаторів, зробити їх публічними. Хоч трохи й страшно, звичайно, але показати, що ось ті індикатори, за якими ви зможете оцінювати роботу всіх міністрів, міністерств, і щоб це все опустилося далі на всі рівні.

- Непублічно підрахунок цих індикаторів зараз йде?

- Ми тільки починаємо. Звичайно, ми будемо вести цей підрахунок публічно. Кожен індикатор — це окремий проєкт. Десь будемо використовувати дані Держстату, десь — адміндані, десь замовляти соціологію... В бізнесі, знову ж таки, все простіше. У тебе є один, можливо, два ключових показника — це прибуток і NPS (індекс споживчої лояльності – ред.). В умовах уряду – це набагато більшу кількість показників та їх набагато складніше вимірювати.

- Ще одна ваша озвучена ідея – реформа держзв'язку. Що з нею? Як просувається цей процес?

- Я не планую займатися цією реформою. Там вийшла цікава історія. Я спілкувався з журналістами місяць тому, вони зайшли до мене в кабінет, і я обмовився, що ось ці радянські телефони, які стоять у всіх кабінетах, — це минуле століття. Їх слід було б реформувати. Я поділився баченням того, як це могло б бути. ЗМІ підхопили, почалася експертна дискусія, і я зробив для себе висновок, що потрібно намагатися не коментувати питання, за які я не відповідаю.

телефони в кабінеті Дубілета
ТСН.ua/Юлія Желонкіна

- Ви розповідали, що у вас йде дуже тісна співпраця з Мінцифрою. Їхній головний проєкт – це додаток "Дія", який вони вже хочуть запустити в грудні. Чи буде в цьому проєкті якась ваша лепта, конкретно ваші ідеї?

- З Олегом Федоровим ми, звичайно, взаємодіємо щільно. Вони скоро запустять крутий додаток, і поступово будуть наповнювати його сервісами. Я більше не відповідаю за те, що відбувається всередині держорганів, прагну оцифрувати все, що можливо. Щоб все стало прозорим, менш корупційним, вимірним.

- Ми розуміємо, що цим додатком будуть користуватися як люди, так і держапарат.

- Ні, мобільний додаток передбачається саме для громадян. Але, само собою, держслужбовці повинні працювати в правильних програмах, щоб громадяни могли отримувати якісний сервіс через "Дія".

- Хто буде вчити держапарат цим всім користуватися?

- Держапарат буде користуватися системами документообігу, якимись внутрішніми програмними комплексами для того, щоб процеси, які починаються від замовлення послуги і закінчуються наданням послуги, проходили якомога швидше, ефективніше і некорупційно.

- Ще один ваш напрям співпраці – це посада радника голови СБУ. Ви говорили, що будете займатися питаннями нелегального алкоголю і рейдерства. Як багато ви зараз приділяєте цьому уваги? Чи ви є зараз офіційно радником?

- Зараз радником я не є, але у нас, звичайно, взаємодія з деякими проєктами триває. Щодо боротьби з рейдерством – я зараз практично не беру участі в цьому проєкті. Команда Дениса Малюськи цей напрям веде дуже гідно, наскільки я можу судити. Зараз ми бачимо зі статистики, що кількість випадків рейдерства, особливо великого і системного, різко скоротилася. Хоча, звичайно, такі речі можуть тривати і будуть тривати. Але тут один з найважливіших показників — не те, як часто відбувається рейдерство, а як швидко держава реагує на ці кейси.

Щодо підакцизних товарів робота йде. Ми намагаємося створити цілісну систему, яка допоможе вивести з тіні торгівлю такими продуктами, як алкоголь, сигарети, ліки та інші групи товарів, де тіньовий ринок дуже високий. З одного боку, це загроза для здоров'я українців, з іншого, — це досить великі гроші, які недоотримує бюджет.

- Щодо реформи силових органів. Одна з ключових вимог на шляху нашої євроатлантичної інтеграції – це реформа СБУ, зокрема позбавлення її розслідувань економічних злочинів, зокрема рейдерства та акцизних марок. Ваша думка, чи СБУ має займатися такими речами, чи це прерогатива інших правоохоронних органів?

- Я буду обережний в оцінках. Я не залучений в ту роботу, яка йде зараз по реформі СБУ. Моє припущення – те, що ви озвучили, воно знайде там відображення. Але якісь конкретні коментарі мені важко давати, тому що я не люблю давати коментарі у тих темах, які глибоко не залучений.

- На своїй посаді ви також займаєтеся Нацагентством з держслужби. І нещодавно було два гучних скандали щодо конкурсів на посади голів держорганів – Держкіно та Держслужби з етнополітики та свободи совісті. В обох випадках комісія не визначила переможця. Як ви можете це прокоментувати?

- Ми намагаємося зробити, щоб процедура була якомога більш прозорою. Чому ці скандали вибухнули? Тому що зараз конкурси дуже прозорі. Ми в прямому ефірі проводимо ці конкурси, публікуємо результати. І за підсумком, якщо де система дає збій, гідні кандидати не проходять, про це знає і громадянське суспільство, це обговорюється в ЗМІ. У мене тут аналогія з Prozorro. Часто дорікають у тому, що Prozorro не поборов корупцію на тендерах. Але ж Prozorro і не може самостійно вирішити всі проблеми, але завдяки Prozorro все стало настільки прозоро, що будь-які громадські або ЗМІ можуть легко перевірити підозрілі тендери. От раніше тендери публікувалися в якихось районних газетах, ніхто про них не знав. Відповідно, і не було скандалів.

Ось тут те ж саме. Система конкурсів побудована так, що навіть якщо держава захоче десь дурити, немає шансу це зробити так, що ніхто не помітить. Ми зараз займаємося тим, щоб відбудувати процеси таким чином, щоб ні у кого не було сумнівів, що ці конкурси проходять прозоро, за правильним процедур, що гідні кандидати отримують гідні оцінки. Зараз комісія складається з семи членів, відповідно, фактор окремого члена комісії, який може поставити суб'єктивно низьку оцінку, буде мати меншу вагу. До комісії увійшли HR-фахівці з міжнародних компаній, люди з хорошою репутацією. Я сподіваюся, що більше інцидентів, які будуть ставити під сумнів конкурси, у нас не буде.

- Ви написали заяву на держохорону, потім його відкликали і вирішили оплатити за свої гроші двох охоронців. Наскільки це ефективно і наскільки дорого?

- Охорона – це був певний компроміс із моєю родиною. Я не дуже люблю ходити з охороною, якщо чесно. У свій час написав заяву з проханням надати мені охорону, потім виявилося, що це все для держави буде дуже дорого, на мене довелося б виділити близько восьми осіб. Мені стало незручно, і щоб держава не витрачала на мене такі ресурси, я відкликав свою заяву і вирішив найняти охорону за свій рахунок. Наскільки ефективна охорона? Природно, якщо буде якась спецоперація з ракетами з усунення об'єкта, то, напевно, ніяка охорона не допоможе. Але якщо від цього рішення моїй родині буде трохи спокійніше, це вже немало.

- Тобто члени вашої родини наполягли на тому, щоб збільшити вашу безпеку.

- Я сподіваюся, що це тимчасове рішення, подивимося.

- Я так розумію, з кабінету свого ви вже переїхали, який показували в попередніх інтерв'ю.

- Так. Кабінет, в якому я раніше був, там зараз сидить купа людей. Всього туди поміститься під 30 осіб.

- Як вам у новому кабінеті?

- Так добре, затишно. Тут все, що треба.

- Що тут було раніше?

- Тут був кабінет керівника апарату.

Дмитро Дубілет_8
ТСН.ua/Юлія Желонкіна

- Перейдемо до бізнес-запитань. Ви ж вже вийшли зі всіх своїх проєктів?

- Так, я відійшов від операційного управління бізнесом.

- Залишаєте за собою право голосу в своїх проєктах? Наприклад, вам спала на думку якась ідея, і ви пропонуєте своїм бізнес-партнерам?

- Безумовно. Якщо приходить якась ідея, то хто завгодно може засновникам сказати: "Дивися, ось можна зробити таку штуку". Звичайно ж, я продовжую користуватися монобанком кожен день, кожен день у мене якісь є питання, проблеми, ідеї, і раз на тиждень-два ми зустрічаємося з партнерами. Це не робоча зустріч, а просто дружня. І я можу з ними поділитися якимись ідеями монобанку. Але, звичайно ж, це не те, що мене зараз займає.

- Проєкт Koto, який повинен був відкритися в Британії, так і не почав роботу, хоча планувався на кінець осені 2019 року. Це якось пов'язано з вашим походом у політику?

- Там виникли додаткові труднощі, які потрібно подолати, щоб повноцінно запуститися. Виникла необхідність провести додатковий ІТ-аудит. Ми зараз проходимо. Я, до речі, за звичкою кажу "ми", але це вже "вони", звичайно. Зараз план в тому, щоб запустити на початку наступного року.

- В останньому інтерв'ю ваш колишній партнер Олег Гороховський сказав, що коли ви на засіданні Кабміну, ви йому набагато швидше відповідаєте на повідомлення. Що він мав на увазі?

- Це він так пожартував.

- Якщо ми говоримо про це інтерв'ю, воно дуже сильно пронизане темою "Приватбанку". Видно, що для вас це серйозна моральна травма. Важко, коли забирають справу, над яким ви працювали практично все життя. Зараз 100% акцій "Приватбанку" були передані від Мінфіну в Кабмін. Грубо кажучи, він фактично повернувся до вас. Як ви сприймаєте цю всю ситуацію, наскільки ви підтримуєте націоналізацію і навіщо він був переведений у підпорядкування Кабміну?

- Все, що стосується "Приватбанку", я волію не коментувати. Тому що мені нема чого сказати. Зона моєї відповідальності ніяк не пов'язана з "ПриватБанком", на щастя. Тому такі запитання краще ставити міністру фінансів, керівнику НБУ та іншим колегам, які залучені в цей процес.

- Ваші особисті емоції які були, що ви відчули, коли банк був націоналізований?

- Звичайно ж, це був складний період для всіх топменеджерів "Приватбанку". Але зараз ось живемо далі.

- Давайте говорити відверто, ви так чи так залишаєтеся публічною особою своїх бізнес-проєктів, незважаючи на похід у Кабмін.

- Не зовсім погоджуся з цим. У нас багато партнерів. І Олег Гороховський і Михайло Рогальський, адже вони теж досить публічні люди.

- Все одно ці проєкти продовжують пов'язувати саме з особистістю Дубілета. Чи усвідомлюєте ви, що ваш похід в політику і безпосередньо імідж політичний може впливати на імідж цих проектів? Можуть бути різні політичні опоненти, вони можуть застосувати будь-які методи, і це може вдарити по вашим колишнім проектів.

- Теоретично це можливо. І коли я ухвалював рішення про те, що я приєднаюся до Кабміну, я промовляв з партнерами цей ризик. Напевно, такий ризик є. Але, з іншого боку, я не вважаю цей ризик високим. Головне, що може перешкодити проекту — це якщо раптом мені щось зіпсує репутацію. Але свою репутацію я дуже страви. Ті проєкти, якими я займаюся, мені здається, вони досить неконфліктні, тому що вони в основному технологічні.

Дмитро Дубілет_7
ТСН.ua/Юлія Желонкіна

- Тим не менш, охорону ви собі винайняли.

- Я маю на увазі саме репутацію. Мені складно собі уявити, що запуск електронної акцизної марки може негативно на неї вплинути. Питання особистої безпеки – це інше. Повторюся, я дуже дорого ціную свою репутацію і уважно стежу за тим, щоб ніякі історії навіть близько на ній не позначилися негативно. Нехай і кажуть, що політика, — справа брудна, але я точно не збираюся вплутуватися і йти на якісь компроміси зі своєю мораллю.

- Якщо ми говоримо про політику як брудну справу, то ви прийшли на посаду міністра Кабінету міністрів виключно для того, щоб реалізувати ваші проєкти, і повернутися назад у бізнес. Або все-таки політика вже зараз і надовго?

- Проєкти, якими тут можна займатися, — їх нескінченна кількість. Ти завершуєш один проєкт, але за цей час з'являється ще 10 проєктів, не менш привабливих. Думаю, я піду з політики не тоді, коли я закінчу якісь проєкти, а коли банально втомлюся.

Взагалі, якщо чесно, робота в Кабміні виявилася набагато більш виснажливою, ніж все, що я робив раніше в бізнесі.

- Я маю на увазі, що ухвалюються таке політичне рішення, припустимо через 5 років, або в будь який інший час, коли змінюється влада, що ось Дубілет більше не потрібен на посаді міністра Кабінету міністрів. Що тоді?

- Невпевнений, що я буду працювати 5 років, незалежно від того, буде змінюватися влада чи ні.

- Наскільки це затягнуло в плані вільного часу? Наскільки менше стало?

- Його просто не стало. Насправді, одна з причин, чому я пішов у політику, — у мене було відчуття, що я недостатньо завантажений. У мене були досить довгі робочі дні, у вихідні я теж працював. Але ось такого відчуття, що ти просто не можеш продихнути, такого ніколи не було. І мені цього не вистачало. І ось, що називається, будь обережним зі своїми бажаннями. Тому що зараз цього всього з надлишком. Намагаюся якось трохи збалансувати це назад. Тому що ти просто фізично відчуваєш, що в якийсь момент ти стаєш менш ефективний.

- Цікавий факт, що майже всі нинішні міністри не мають сімей. Вони або неодружені, незаміжні, або розлучені. Ви так само – розлучилися на початку року. Відповідно, на посаді міністра виходить приділяти значно більше часу на роботу безпосередньо тут. Чи впливає це якось на вільний час?

- У моєму випадку ні, тому що я розлучився до свого рішення йти в політику. У нас з дружиною, на жаль, процеси, які призвели до розлучення, почалися задовго до цього рішення.

- Я маю на увазі, що якби гіпотетично була дружина, діти, наскільки б сильно це впливало на ефективність міністра? Саме в плані планування часу.

- Звичайно, впливало б. Коли ти живеш сам, у тебе набагато більше часу, щоб присвячувати його роботі.

- Як ви проводите вільний час від роботи міністром? Якщо воно таке взагалі є.

- Зараз в середньому це півдня в тиждень вільного часу. Я намагаюся хоча б раз на тиждень займатися спортом. Це взагалі сумна історія, тому що раніше я займався спортом 5-6 разів на тиждень. А зараз якось зовсім погано стало. Ну і хоча б просто елементарне читання періодики. Тому що виходить, коли ти не читаєш, зовсім починаєш втрачати велику картинку.

Дмитро Дубілет_5
ТСН.ua/Юлія Желонкіна

- В основному читаєте ЗМІ?

- У мене є улюблений журнал The Economist. Плюс можна якийсь фільм подивитися, хоча це не дуже виходить. Загалом, нічого особливого.

- Ви анонсували подання законопроєкту до парламенту з приводу скасування звітних книг для ФОПів. Які ще законопроекти плануєте подати в Раду вашого співавторства?

- Будуть законопроєкти та постанови, присвячені боротьбі з тіньовим тютюном і алкоголем, ліками та іншими підакцизними товарами. Є напрям, який мені дуже подобається, що ми робимо з Мін'юстом. Це електронні нотаріальні дії, електронні доручення та інші бланки. Наша ідея дуже проста – зробити так, щоб нотаріус давав не тільки паперовий бланк, але і електронний файл, який ти можеш пересилати, куди потрібно, хоч електронною поштою, хоч через месенджер. Для громадян це буде суперсервіс.

Відео Міністр Кабміну Дмитро Дубілет розказав, як планує впроваджувати електронні версії документів

Трудові книжки – на звалище історії. Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет пропонує замість тонн паперу та непотрібних копій або довідок – запровадити електронні версії документів. Це торкнеться як держслужбовців, так і всіх нас. Які саме зміни плануються та як до цього ставляться люди – дізнавався Сніданок.   

Міністр Кабміну Дмитро Дубілет розказав, як планує впроваджувати електронні версії документів

- Для цього потрібні будуть якісь зміни в закони?

- Так. Там зараз йде робота над законопроєктом про нотаріат. І ми домовилися з колегами, що ось цю реформу вони зроблять частиною цього закону. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом внесуть до парламенту. Щодо скасування трудових книжок законопроект ми вже подали. Я сподіваюся, що він скоро теж буде проголосований.

Є досить велика робота зі спрощенню процесів щодо землі не сільгосппризначення. Теж там цікава тема. Безліч держорганів висмоктують хабара з бізнесу, який намагається орендувати або купити землю, побудувати на ній якісь об'єкти. З одного боку, там дуже багато корупції, яку можна і потрібно вбивати через спрощення. З іншого боку, держава недоотримує колосальні гроші з-за того, що багато землі неоформлено, і люди просто не платять податок на землю. Вони його не платять не тому, що вони не хочуть платити, а тому, що держава створила такі великі бар'єри до оформлення, що навіть ті, хто хочуть платити, вони його не платять. Тут колосальний потенціал щоб запустити нормально ось цей ринок землі не сільгосппризначення, а з іншого боку різко підвищити збирання податків на землю

- Ваш KPI на сьогодні який?

- Кілька KPI, вони записані в програмі дій уряду. Перше – діджиталізація. Тобто моє завдання – перевести якомога більше бізнес-процесів в електронну форму в як можна більшій кількості держорганів. Він звичайно там звучить більш формализованно, але ось це загальна ідея. До кінця цього року я хочу перевести 100% бізнес-процесів в рамках Секретаріату, протягом перших півроку наступного року я сподіваюся перевести 100% бізнес-процесів у всіх інших міністерствах в електронну форму. А там, дивись, доберемося і до інших органів виконавчої влади.

Друге – це ефективність і оптимальність кількості держслужбовців. Я вже говорив, що нам довелося оптимізувати штат майже на 10% вже цього року, але я думаю, що вже наступного року у нас будуть ще реформи на цю тему. Власне те, наскільки ефективний держапарат – теж один з ключових KPI, які переді мною поставлені президентом та прем'єром.

Є ще такий внутрішній KPI – нам належить серйозна робота, щоб сильно полегшити регламент всередині Кабміну. Про що йдеться? Результатом роботи Кабміну є акти, які ми ухвалюємо. Ось зараз процедура, за якою ці акти приймаються, вона досить ваговита, довга, непрозора. Якісь акти можуть елементарно "губитися", причому іноді цю втрату можуть, скажімо так, спровокувати зовнішні сили. Я сподіваюся, що ми протягом кількох місяців, з одного боку, сильно спростимо цю процедуру, з іншого боку, зробимо більш якісну аналітику до актів, які ми приймаємо. І переведемо все в цифру, зробимо все прозоро, щоб всі бачили на якій стадії, який акт є. Це має значно підвищити ефективність роботи Кабінету Міністрів загалом.

Спілкувався Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар