Пишу серцем. Таіс Золотковська про важливі теми у новій повісті “Червона сукня моєї тітки”, творчі плани та поради для письменників

Пишу серцем. Таіс Золотковська про важливі теми у новій повісті “Червона сукня моєї тітки”, творчі плани та поради для письменників

Нова книжка “Червона сукня моєї тітки” вийшла друком у серпні 2019 року.

Відома українська письменниця з Харкова Таіс Золотковська має дві вищі освіти: Харківський національний університет внутрішніх справ (спеціаліст "Психологія", 2006 рік), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (бакалавр "Філологія", 2007 рік). Навчалася та жила в  Ізраїлі. 

2009 року у письменниці з’явилася ідея видати книжку з оповіданнями та ілюстраціями-листівками, які можна легко вирвати з книги та надіслати поштою. Самостійно організувала співпрацю з літературними редакторами, коректорами та друкарнями. 2010 року одна за одною вийшло три збірки оповідань з перфорованими сторінками-листівками "ФарФор", "МарМур" і "Місс Утка".

2018 року вийшли друком перші книжки для дітей з ілюстраціями – "Ай-кім: морозиво для Лесі" та "Чотири зуби". 

Того ж року українська література поповнюється нонфікшен-книжкою письменниці – "Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки". Ви дізнаєтеся, як розвинути талант, удосконалити письменницькі уміння та навички і написати книжку своєї мрії.

У липні 2015 року Таіс організувала Клуб Анонімних Авторів в Харкові. 2017 року Клуб став громадською організацією. Заняття з creative writing та літературної майстерності відбуваються щотижня і в Харкові й за його межами. Безкоштовні зустрічі відбуваються щотижня у більш ніж 20 містах України.

Наразі письменниця живе в Греції на острові Закінтос, де відкрила літературну резидецію "Дім Автора" для письменників, ілюстраторів та перекладачів.

Фото: З власного архіву письменниці

Поспілкувались з Таіс Золотковською у Києві на презентації нової книжки “Червона сукня моєї тітки”.

Таіс, скажіть, будь ласка, як виникла ідея створення книжки?

2015 року я познайомилась у Instagram з поеткою Анною Сільвер. Ми почали листуватися через електронну пошту і стали друзями. У листах ми обговорювали різні теми: приватне життя, літературу, творче письмо, написання мого роману та її віршів, політичну ситуацію у обох країнах - Україні та Америці.

Також я дізналася про невиліковну хворобу Ані, рак молочної залози VI стадії. Я зрозуміла, що якщо не поїду зустріти її просто зараз, то можу й взагалі не побачити цю неймовірну жінку. Я сіла у літак і полетіла до Нью-Йорка, де ми познайомилися особисто. Минулого року, 2018-го, вона померла. В той самий день до мене прийшов текст книжки "Червона сукня моєї тітки". Я записала його і вона перетворилася на книжку.

Ця книжка для якого віку?

Книжка для підлітків та дорослих, які втратили близьку людину, не обов'язково через рак.

Це досить складна тема не тільки для дітей та дорослих? Як налаштовуєте себе на написання?

Я записую історії, які приходять до мене. Історія Ані з'явилася рядками, словами в голові. Мені залишилося записати її, підібрати вірні слова, дослухатися до того, що я сама хотіла розповісти. Моє налаштування - почути себе, дати собі можливість написати саме ту книжку, яку я прагну.

Таіс, рокажіть, коли почали писати? І як обрали професію письменниці?

Я почала писати, коли мені виповнилося 17 років. На той момент я жила в Ізраїлі й дуже переживала розставання з хлопцем. Тому я написала оповідання, у якому він жалкував про те, що ми розійшлися. Зараз про це кумедно згадувати. Коли повернулася до України, любовні переживання залишилися в минулому, а написання історій залишилося. Протягом життя мені пощастило мати близьких по духу людей, які підтримують і читають те, що я пишу. Мої альфа-читачі.

2010 року я видала дві збірки “ФарФор” та “МарМур”, була ще казкова повість “Міс Качка”, вони розпродалися загальним накладом понад 3500 екземплярів. Так я зрозуміла, що я на вірному шляху й людям подобається те, що я роблю. У 2016 році вийшов друком мій дебютний роман “Лінія зусилля”, який отримав гарні відгуки від читачів. За ним - дитячі книжки та нонфікшен. Зараз я працюю над новою книжкою, в якій йдеться про письменство та наш зв’язок із природою.

Ви знайшли свій жанр? Це дитячі книжки та посібник або роман чи детективна історія. Що вам більше подобається?

Я працюю у різних жанрах, тому що кожен жанр має свої інструменти, які мені потрібні. Я не планую наперед, до мене приходить історія, як от зараз, з “Червоною сукнею” і моє завдання записати історію такою, якою вона повстала переді мною. Навіть можу уявити книжку, як вона буде виглядати, які ілюстрації. Я називаю це "стримінг", тобто думаю книжками і проєктами.

Як у вас здійснюється процес від ідеї до написання?

Завжди пишу від серця. Пишу вранці по кілька годин (дві-три). Пишу вручну, потім набираю для редагування тексту.

По завершенню рукопису, я перебираю кожне слово, підбираю найточніші, працюю зі словниками. Я закінчую писати, коли знаю, що це найкращий текст, який я можу написати у цей період свого творчого життя.

Фото: З власного архіву письменниці

Хто вас надихає?

Мене надихають люди, їхні історії. До мене часто приходять незнайомці, які розповідають свої історії. І це щастя для мене, така їхня довіра. Мене надихає природа. На острові, де я живу, ми завжди на природі, з вікна моєї кімнати видно море та оливкові гаї. Чутно спів пташок. Чого ще бажати скромній письменниці?

Кого з українських чи зарубіжних письменників читаєте?  Кого порадите прочитати нашим читачам?

Я читаю приблизно дві третини книжок англійською і порадила б почитати Джаймайку Кінкейд, Хелен Оєємі, Реймонда Карвера, Вірджинію Вулф. Завжди перечитую романи Володимира Набокова, книжки Ульфа старка. З українських улюблена "Антена" Жадана , "Фелікс Австрія" Софії Андрухович, книжки Олексія Чупи, поезія та проза Сергія Осоки, романи Маркіяна Камиша та інші.

Фото: З власного архіву письменниці

Які творчі плани?

Працюю над книжкою про природу та письменство. Робоча назва "Писати як дихати". Планів дуже багато, вистачило би часу.

Як відпочиваєте?

Минулого року ми з чоловіком, трьома котами та собакою оселилися на острові Закінтос. Тут фантастична природа і нам дуже пощастило жити саме тут і саме зараз. Тож ми купаємося в морі, читаємо книжки, взимку топимо комин та дивимося фільми. Коли гарна погода, завжди виходжу гуляти з собакою Розою, слухаю подкасти-інтерв'ю з письменниками, щось занотовую.

Розкажіть, будь ласка, кілька правил, порад для письменників-початківців?   

1. Щодня піклуйтеся про свою душу. Читайте хороші книжки, дивіться стрічки.

2. Будьте уважними до світу навколо. Це і є наш матеріал. Помічайте деталі.

3. Уповільнюйтесь. Коли хочеться за один день написати роман, прислухайтесь, хто наполягає, чому. Приділяйте увагу своїм текстам.

4. Не поспішайте друкуватися, працюйте над якістю.

5. Багато читайте, вивчайте розум письменника. Як він мислить, як будує речення. Помічайте, що торкається вашої душі.

6. Довіряйте собі. Дозвольте собі написати ту книжку, про яку ви мрієте.

7. Якщо хочете стати письменником - не розмірковуйте над цим. Сідайте і пишіть.

Розмовляла Женя Тугушева. 

Повʼязані теми:

Наступна публікація