Після просування військ вперед стало відносно тихо

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Розмова відбулася в селі Новоолександрівка на Луганщині, куди Хуг прибув уперше після звільнення села українськими військовими.

Жителям звільнених нещодавно населених пунктів на Донбасі зарано розслаблятися, адже бойовики розробляють плани з їхнього повернення під свій контроль.

Про це розповів кореспондент ТСН.Тиждень Андрій Цаплієнко. Під час своєї поїздки прифронтовими містами журналісту пощастило зустріти заступника голови СММ ОБСЄ Александра Хуга.

Розмова з ним відбулася в селі Новоолександрівка на Луганщині, куди Хуг прибув уперше після звільнення села українськими військовими. В селі лишилося 16 місцевих жителів – це майже десята частина від довоєнної кількості населення.

Хуг технічно уникав коментарів про звільнене село, які б кинули тінь на його нейтральність. Проте, посилаючись на місцевих, він вперше сказав, що в селі після просування українських військ стало тихо. Також він прокоментував питання миротворців й ознаки зовнішнього підживлення конфлікту на сході України.  

Олександр Хуг
ТСН.ua
Александр Хуг

- Будь ласка, дайте оцінку ситуації в селі Новоолександрівка, з огляду на те, що після просування українських військ село більше не перебуває під перехресним вогнем. Гадаю, пане Хуг, ви тут вперше. Чи є позитивним фактором для місцевих мешканців просування українських військ?

- СММ була тут вчора і декілька разів до того. Ми бачимо просування військ до селища і за ті позиції, які ми бачили до того. Зарано казати про те, як впливає просування на селище. Але ми поговорили з одним з місцевих жителів, який стверджує, що після просування військ вперед в селі стало відносно тихо. Ми бачили лише кілька частин селища. Продовжуємо моніторити ситуацію. Що стосується взагалі просування, це призвело ще до більших зіткнень на лінії розмежування, позаяк інша сторона теж почала рухатись вперед у відповідь. Час покаже, станеться так само в цьому селі, чи навпаки.

- Чого людям тут бракує?

- Село було відрізане від електроенергії більшу частину війни від початку конфлікту. До війни електричний струм підводився сюди з Первомайська (окупована територія, - ред). Лінія не була відновлена. Ми будемо говорити з українською владою, і це питання має бути негайно вирішено. Адже люди не тільки не мають світла в домівках, а не можуть зарядити свої телефони. Наразі жителі Новоолександрівки мають йти до міста Попасна заряджати телефони, аби потім користуватися ними в селі. До того ж, треба забезпечити, аби пожежні автомобілі та карети "швидкої допомоги" могли б без перешкод дістатися до села у разі, якщо тим шістнадцяти людям, які тут живуть, потрібна допомога. Я, до речі, щойно спілкувався з жінкою, яка повністю втратила зір, і їй треба забезпечити можливість дістатися міста Попасна. Місцеві мешканці повинні мати можливість потрапити до Попасної через блокпости 24 години на добу. Це можливо, якщо вони внесені до списків тих, хто зареєстрований в селі. Ми бачимо, що тут немає інфраструктури. Свиноферма в селі більше не працює. Та головне, аби сторони конфлікту дотримувались того, про що вони домовились у Мінську, а саме про відведення важкої зброї. І саме тоді процес відносного затишшя, який ми можемо зараз засвідчити, стане незворотнім та постійним.

- Яке ваше ставлення до ідеї, яка зараз у всіх на вустах, а саме миротворчої місії на сході України, враховуючи, що її мандат, можливо, передбачатиме лише охорону персоналу ОБСЄ?

- Це питання в компетенції Ради Безпеки ООН, на яких умовах вона ухвалить рішення про розміщення миротворчої місії, де і як миротворці будуть розміщені. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ акумулювала чотирирічний досвід роботи на лінії зіткнення. І, зі свого боку, ми готові їх консультувати. Ми готови співпрацювати з ООН на місці. До речі, обмін інформацією триває і зараз, зокрема, з різними представництвами ООН у сферах, де ми можемо допомагати один одному. Найбільший ризик для майбутньої місії – це міни, боєприпаси, що не розірвалися, і небезпека перехресного вогню. Все це говорить про необхідність відведення важкої зброї та розмінування, що наразі не виконується сторонами, попри домовленості у вересні 2014 року.

ВідеоБойовики намагаються повернути собі втрачені позиції біля селищ Травневе і Гладосове

Звільнені села не дають спокою бойовикам. Шестеро загиблих і двоє поранених – це підсумок операції, яку почали окупанти, щоб повернутися у втрачені села. Про те, що противник готує операцію в районі Травневого і Гладосового, на українському боці знали. Того дня батальйон "Донбас-Україна" святкував третю річницю. Але розрахунок на розслаблений святковий настрій вочевидь підвів противника.

Бойовики намагаються повернути собі втрачені позиції біля селищ Травневе і Гладосове

- Згідно з твердженням деяких українських медіа, ви зазначили – але, можливо, цитата не є дослівною, – що цей конфлікт має ознаки зовнішнього підживлення. Будь ласка, уточніть, яка, на вашу думку, зовнішня сила, сторона або країна підживлює цей конфлікт? (Публікація з відповідним твердженням з’явилася на сайті видання Цензор 14 лютого).

- Впевнений, що я цього не говорив. Звісно, сторони у Мінську домовились про засади, на яких можливо повернутися до нормалізації та стабілізації, починаючи від постійного та необмеженого в часі режиму припинення вогню, підтриманого через відведення важкого озброєння та сил там, де це необхідно зробити.

- Чи не думаєте ви, що цей рік буде поворотним для вирішення конфлікту?

- Ми знаємо, що конфлікт можливо зупинити. Гаряча і найжорстокіша фаза цього конфлікту зупинялась кілька разів. Минулого року сторони конфлікту чотири рази домовлялися про відновлення режиму тиші, зокрема під час "шкільного" та "хлібного" перемир'я, а також на Різдво та напередодні новорічних свят. І кожного разу сторони знову поверталися до використання сили. Ми бачимо, як кількість випадків порушення режиму тиші зростає просто зараз, і це призводить до ризику втратити стабільність. Для того, щоби досягти стабільності, сторони повинні відвести свої сили та важке озброєння. І ще хочу сказати, що для мирних людей, включно з нашими спостерігачами місії ОБСЄ, вкрай важливо, аби сторони конфлікту почали розмінування території, де перебувають місцеві жителі.

- І ще одне запитання від мого головного редактора.

- Добре, але давайте прискоримося, бо мій "головний редактор" просить мене прискоритися. (Сміються, бо прискорити радить офіцер з питань безпеки місії ОБСЄ).

- Нещодавно в інтерв'ю ТСН ви зазначили, що конфлікт на Донбасі далекий від вирішення. Чи залишилась ця ваша думка незмінною?

- Сторони конфлікту й досі не розпочали ті заходи, які були передбачені Мінськими угодами, а саме відведення важкої зброї, розведення позицій там, де вони розташовані занадто близько, і ліквідацію мінних полів на практиці. Про це домовились ще 2014 року. Наші доповіді ясно доводять, що обидві сторони цього не зробили. 2017 року ми зафіксували чотири тисячі локацій, де було важке озброєння, і де його не мало бути. І це тільки те, що ми бачили.

- З обидвох боків?

- З обидвох боків ми бачимо концентрацію важкого озброєння. Все це відображено в наших щоденних доповідях, чітко, з визначенням локацій. Таким чином, абсолютно зрозуміло, яка зі сторін порушує домовленості. Хтось дає команду на концентрацію важкої зброї, отже, цей хтось або сам порушує угоди, або виконує накази тих, хто їх порушує. Тож, треба мати волю до виконання цих угод. І треба приймати складні рішення. Але ми впевнені, що конфлікт можна зупинити. Насильство можна зупинити, і ми бачимо це протягом чотирьох років. Але сторони мають робити все, щоб відносна тиша, яку ми тут спостерігали, стала незворотною.

Залиште свій коментар

Вибір редакції