Потрібно дуже послідовно тиснути на Росію

В ексклюзивному інтерв'ю очільник МЗС розповів про процес виконання Мінських угод, реформування ООН і місію ОБСЄ на Донбасі.

- Ми сьогодні у Вашингтоні бачилися з Федерікою Могеніні, вона згадувала про зустріч, яку мала з Вами напередодні. До чогось вдалося домовитися?

- Ну, по-перше, ми обговорювали, як реалізувати досягнуті під час останнього саміту Україна-ЄС домовленності щодо місії, яка здійснить оцінку, яким чином ЄС має бути залучений до стабілізації ситуації на Донбасі, в сенсі підготовки можливо майбутньої цивільно-військової місії ЄС. Ми обговорили логіку подальших кроків, ми обговорили ситуацію з виконанням Мінських домовленостей і ми обговорили, яким чином будемо далі продовжувати взаємодію з Федерікою Могеріні у цій сфері. Оскільки через ситуацію, через трагедії в Середземномор'ї вона не змогла особисто взяти участі в останньому саміті в понеділок. 

- Якщо говорити про логіку – йдеться про збільшення кількості представників місії ОБСЄ, але бойовики їх вперто ігнорують. Чи є сенс збільшувати кількість людей, яких ігнорують бойовики?

 - По-перше, потрібно працювати із Росією. І тиснути дуже послідовно на Росію, щоб вона забезпечила доступ для місії до абсолютно всіх точок на території Донецької і Луганської областей і я вважаю, що це – аксіома. Але нам потрібно підсилювати і саму місію. Для чого? Зараз місія через причини безпекового характеру не може знаходитися вночі і контролювати обстріли, але більшість обстрілів відбувається вночі, як ми знаємо. Місія не може бути присутня у всіх гарячих точках, а вона там має бути присутня цілодобово. Вона має збільшити свої технічні спроможності, відеоспостереження, наприклад, дрони, аналіз супутникової інформації.

В цьому сенсі нам також потрібно збільшити місію ОБСЄ, але потрібно дуже чітко розуміти – місія ОБСЄ відповідальна лише за верифікацію того, що відбувається, і спостереження. Вона не може бути відповідальною за стабілізацію ситуації на Донбасі. Це просто не є її мандатом. Саме тому нам потрібно підсилення, додатковий стабілізуючий чинник з боку або ООН, або Європейського союзу, або спільно, який би надавав нам додаткові можливості для стабілізації ситуації. Це те, що ми зараз обговорювали. 

- Як Ви ставитеся до неофіційних переговорних груп щодо Донбасу – вони допомгають чи заважають?

Я вважаю, що вони будуть допомагати, оскільки є дуже багато питань, які вимагають не просто обговорення, вони вимагають негайного вирішення. Наприклад, питання обміну заручниками. Врешті-решт, ми маємо врятувати всіх хлопців, які там знаходяться. Ми маємо знайти, ми маємо закінчити ці дискусії - хто де є і яким чином їх знайти, це все дуже практичні питання, ми маємо забезпечити, щоб терористи постійно не обстрілювали нас. Наприклад, в районі Донецького аеропорту. Ми бачимо і сьогодні всі звіти місії ОБСЄ. Для цього у нас буде місія ОБСЄ, яка безпосередньо представлена в безпековій групі. І нам потрібно почати готуватися до чесних і вільних виборів. Не просто якогось фарсу, який був у листопаді, а реальних виборів, які будуть від початку готуватися з залученням ОБСЄ, із залученням бюро із дотримання прав людини, яке, до речі, знаходиться у Варшаві, яке готове працювати, яке має методологію.

Наприклад, якщо там немає українських ЗМІ, про які вільні вибори ми говоримо, якщо ми не можемо нормально дати працювати  і навіть формуватися виборчим комісія на майбутніх виборах. Ну, про які вільні вибори ми говоримо? Ми маємо зібрати – і це не умови, які ми самі вигадали, а це умови, на які Росія погодилася в рамках ОБСЄ. Таким чином, це – загальні умови, загальні демократичні умови. І ми маємо почати дискусію, яким чином ці умови мають бути виконані для місцевих виборів на Донбасі. Дійсно виконані, а не створені в такому ж фарсі, як 2 листопада. Для того і потрібні ці робочі групи. 

- Які шанси повернутися до женевського формату? Що і хто заважає?

По-перше, у нас є Європейський Союз, який формально не представлений у нормандському форматі. Але як ви знаєте, Франція і Німеччина отримали цей мандат безпосередньо від Європейскього союзу. Таким чином, Франція і Німеччина безспосередньо представляють Європейський союз, ми знаходимося у постійному контакті з Євросоюзом, але звичайно, було б дуже важливо, щоб і інші ключові гравці, як от Сполучені Штати – і це справа не геометрії: бути в цьому форматі, в женевському форматі або в нормандському форматі. Для мене найкращий – реальний київський формат. Це те, що ми робимо, оскільки це – наше завдання, але ми можемо це зробити в умовах російської агресії тільки за допомогою наших друзів. І це, звичайно, весь Європейський союз, який в даному випадку представляють, відверто скажемо, найсильніші країни – Німеччина і Франція. Ми, звичайно, дуже щільно працюємо зі Сполученими Штатами.

Я до речі, вилітаю до Канади, де завтра матиму переговори і про канадську допомогу. Ви знаєте про те, що канадська сторона вчора оголосила про додаткову допомогу і про різні інші форми допомоги. 

- Ще одне запитання. Ми всі знаємо, що Перша світова війна породила Лігу Націй. Друга – власне ООН. Чи має розпочатися Третя світова, щоб з'явиласm альтернативна структура, об'єднання недієздатній ООН? Ми всі бачимо ситуації з Пан Гі Муном, який їде на святкування 9 травня до Москви.

Це якраз тема, яку я постійно обговорюю тут, в ООН. Це не дуже популярно, але всі починають розуміти, що нам потрібна реальна реформа ООН, а не "болтологія". Ми багато років розмовляємо про реформу Ради Безпеки ООН, не можемо домовитися, не можемо домовитися про те, як обмежити застосування право вето, яким чином розширити Раду Безпеки, зробити її адекватною сучасним умовам, зробити її адекватним світу, який реально знаходиться в умовах глобалізації. Але ми будемо і в подальшому дуже послідовно працювати над цією темою. Нам потрібна ООН, яка відбиває той світ, в якому ми знаходимося. І зокрема, організація, яка здатна захистити Україну і інші країни, проти яких здійснюється агресія. З боку країн, які порушили всі ключові положення Хартії ООН, і які, до речі, є членами Ради Безпеки.