Раз на півроку буде умовна Авдіївка

Дата публікації
Раз на півроку буде умовна Авдіївка

ТСН.ua

Журналіст виїхав з Росії і тепер планує написати книжку про Путіна.

Наступним російським журналістом-утікачем після Олександра Сотника, який восени 2016 року виїхав до Грузії, став Аркадій Бабченко. Він відомий своєю критикою правлячого режиму в РФ та, зокрема, його дій в Україні. 

21 лютого у своєму Facebook Бабченко повідомив, що виїхав до Праги, бо отримав інформацію, що деякий час йому краще пожити за межами Батьківщини.

В інтерв'ю ТСН.ua Бабченко розповів, що саме спонукало його до відїзду, та висловив припущення, що може означати визнання Росією так званих документів "Л/ДНР".

- Аркадію, ви вирішили виїхати з Росії. У чому причина?

- У мене з'явилась інформація, що на мене може бути заведена кримінальна справа. Рішення щодо цього ще не ухвалене. Тобто просто зараз вирішують, саджати мене чи махнути на мене рукою. Я не став чекати, яке вони рішення ухвалять. Ми культурні люди. Для чого ставити людей перед муками вибору. Вирішили поїхати поки пожити в Празі.

- Ви рішення про виїзд планували заздалегідь чи все сталося блискавично?

- Такі речі не плануються. Якщо заздалегідь знати, що тебе саджатимуть… Власне, як дізнаєшся, так і виїжджаєш. Якийсь термін у мене був. Тиждень, напевно. Я сів на літак і полетів.

- У вас є місце, кошти, щоб перечекати цей період у Празі?

- Мене пустили пожити за програмою. Є інститут, який займається біженцями, переселенцями, людьми, яким загрожує небезпека. Все просто зійшлось. Я просто підірвався і все.

- А чому обрали саме Прагу?

- Так вийшло.

Аркадій Бабченко / shatilin.com

- Чим плануєте займатися в Празі?

- Наразі не знаю. Тільки вчора прилетів. Зараз не можу сказати. Але планую книжку написати. У мене є багато недописаного – про Україну, Майдан, революцію, Болотну, опозицію, Путіна, Росію.

- Ви взагалі плануєте повернутися на батьківщину?

- Звичайно, я планую повернутися. Хочу.

- Що потрібно для вашого повернення до Росії?

- Подивимось. Ніхто нічого заздалегідь не може сказати. Немає графіка. Ніхто ж не загадує. Мені ж ніхто не покаже графіка, що там 18 лютого саджаємо Бабченка до в'язниці. Я не знаю, як розвиватимуться події.

- Ви не шкодуєте про те, що критикували Кремль за розв'язання війни проти України. Ви ж могли, як і більшість співвітчизників, мовчати або говорити "правильні" тези.

- Звичайно, я міг би мовчати, виступати на Першому каналі. Справа в тому, що я так не міг. Ні, не шкодую.

- Аркадію, розкажіть більше про політичну ситуацію в Росії? Куди вона рухається?

- Ай, я не знаю. Я зараз у Празі. Я тепер не знаю, куди. Принаймні найближчим часом.

- Тобто проблеми Батьківщини вас не цікавлять?

- Мене зараз більше цікавлять проблеми пива.

- І як воно вам? Смачне?

- Нормальне, смачне чеське пиво.

- Аркадію, повертаючись до політики в Росії. Як змінюється ситуація з наближенням дати виборів президента у березні 2018 року?

- Ніяк не змінюється. Виборів у Росії не існує. Те, що буде, це буде чергове призначення Путіна на роль царя. Будуть це вибори чи шаманські танці, немає жодного значення. Всім зрозуміло, що у найближчі років 20 буде правити Володимир Володимирович Путін. Скільки йому зараз? 64 роки? Для свого віку він у чудовій фізичній формі. Здоров'я в нього чудове, тож років 20 він подужає. Ну, буде чергова вистава під назвою "Вибори". Це нікого не хвилює. Це нікому нецікаво.

- А як ви можете прокоментувати рішення Верховного суду РФ про звільнення Ільдара Дадіна?

- Мені здається, що справа в тому, що суду не дали вказівок згори, і він узяв і вчинив за законом. Таке ще стається. Коли не використовується телефонне право, буває так, що суди беруть і судять за законом. За законом, звичайно, Ільдар ні в чому не винний. І суд саме це і підтвердив, а зараз і Верховний. У мене тепер інше запитання: якщо людина два роки відсиділа у в'язниці, її там катували, били, морили голодом, перетворили життя за два роки просто в пекло, а зараз говорять: "Ой, помилка вийшла". Чому тоді на лавці підсудних немає ні судді, який його посадив, ні прокурорів, ні слідчих. Я хочу, щоб вони тепер усі сиділи.

- Але таке в Росії неможливо.

- Безумовно, що ні.

- Я хочу вас запитати про загострення на Донбасі. Останнім часом Кремль повернувся до нової інформаційної атаки проти України. РФ продовжує вперто заявляти, що не є учасником військового конфлікту на сході України.

- Це довга розмова. Те, що Росія заявляє, що не є стороною конфлікту, так, заради Бога, нехай заявляє. Якщо в це хтось ще вірить, окрім росіян, які дивляться російське телебачення, прошу. Всьому світу все абсолютно очевидно.

- А що тоді, на вашу думку, стоїть за указом Путіна про визнання так званих документів ОРДЛО?

- Я не знаю, яким мотивом керувались. Я не думаю, що так просто спонтанно. Я думаю, що там все-таки ведеться якась гра. На мій погляд, це спроба показати і Трампу, насамперед, і всьому світу, і в тому числі Україні: "Хлопці, ви починаєте набридати. І тому буде або так, як ми хочемо, або ніяк". Або там буде гра "за нашими правилами", або там буде чергова жахлива війна і черговий штурм чергового Дебальцевого. Мені здається, що воно несе такий посил.

- А загалом, до чого все йде? Заморожування, нова ескалація?

- Ця війна йде за синусоїдою. Загострення – затухання, загострення – затухання. Те, що у найближчий час ця війна вирішиться, ніяких передумов я не бачу. Буде так, як зараз є – умовне перемир'я. Грубо кажучи, раз на півроку буде умовна Авдіївка.

Розмовляла Ольга Скичко

Наступна публікація