Росії подобається бути непередбачуваною і провокативною

Альянс готує план для найгіршого сценарію.

Заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу дав ексклюзивне інтерв'ю кореспонденту ТСН.Тиждень Олексію Бобровникову під час свого візиту до Києва. Як з'ясувалось, Україна для Вершбоу не є чужою країною, адже його рідні походженням з Бердичіва Житомирської області.

За словами представника Альянсу, Росія повинна виконати взяті на себе у Мінську зобов'язання. Йдеться, про припинення вогню, обмін полоненими тощо. Також Вершбоу додав, що НАТО продовжує підтримку України, про що буде заявлено під час саміту у столиці Польщі.

 

- Я вперше приїхав до Києва, вірите чи ні, влітку 1969 році як студент вивчати російську мову. Із того часу я не був в Україні аж до 1992 року. Після проголошення незалежності, я вперше працював у НАТО. Україна якраз стала тоді партнером і намагалася встановити відносини. Отже, в мене немає втоми від України. Я працюю над цією проблемою з 1992 року.

Отже, у вас є імунітет до України, якщо можна так сказати.

- Моя бабуся родом із Бердичіва – маленького українського міста.

Це ваш останній візит в Україну як заступника Генерального секретаря НАТО.

- Так. До кінця мого терміну залишилося ще п'ять або шість місяців. Я вже не буду в Україні, хіба щось несподіване станеться. Проте я радий, що президент Порошенко відвідає саміт НАТО у Варшаві. Україна йде до нас.

Що ви робитимете після того, як залишите посаду?

- Я все ще над цим розмірковую. Може працюватиму в "мозковому центрі" або у сфері консультування.

Ми приготували цілий список запитань. Але наразі ситуація дуже неоднозначна. Історія не чекатиме, поки ми приготуємося. Цікавий інцидент минулої ночі над Балтійським морем. Чи хтось несподівано розбудив вас цієї ночі чи це звична ситуація?

- Насправді, ми дізналися про це ще вчора вранці. Я точно не знаю, коли саме інцидент стався. Під час традиційної зустрічі представників НАТО із послом США було згадано про цей інцидент. І тільки сьогодні вранці я подивився на IPad відео. Безсумнівно, це найостанніший приклад провокативної поведінки російський військових біля кордонів країн-членів НАТО. У цьому випадку інцидент стався у міжнародних водах, він не є незаконним. Однак це безвідповідально. Така поведінка демонструє, що Росія робить протилежне тому, чого вимагає ситуація, коли виникає загроза напруження, а саме – зменшити можливість ескалації локального інциденту, який може спричинити серйозну конфронтацію. Зрештою, видається, що Росії подобається бути непередбачуваною і провокативною.

Завжди цікаво готовити із високопосадовцями НАТО як з американцями. Слово "стримування" в НАТО мало використовують, і НАТО має певні квоти в Північній Європі. На Вашу думку, чи можлива ескалація в регіоні в найближчому майбутньому?

- По-перше, я хотів би зазначити, що стримування ніколи не виходить із моди в НАТО. Всі наші союзники розуміють, що стримування потрібне для запобігання конфлікту. Це цілком позитивний, миролюбний термін. Ми використовуємо стримування для того, щоб жодний ворог – чи то Росія, чи президент Асад, чи будь-хто інший - не зміг навіть подумати про оспорювання нашої безпеки чи кордонів. Наразі стримування стоїть першим номером на порядку денному через агресію Росії щодо України. Я думаю, НАТО сьогодні ефективно застосовує методи стримування, оскільки Альянс наростив військові сили. Проте ми повинні багато зробити для того, щоб підвищити готовність цих сил і їхню здатність швидко розгортатися. Ми працюємо над цим із часу саміту в Уельсі (2014 рік – ред.) разом із силами швидкого реагування "Вістря", які можна перекинути на східний фланг чи будь-куди протягом двох-трьох днів. Ми наполягатимемо, щоб наші союзники продовжували підвищувати готовність військ найближчими роками. У той же час, ми вирішили, що стримування також вимагає більшої присутності сил НАТО уздовж усього східного флангу, для того, щоб мультинаціональні війська НАТО одразу дали відсіч будь-яким непередбачуваним заворушенням чи гібридним атакам. Це зроблено для того, щоб Росія подумала двічі й утрималась від атаки на нас. Я думаю, що в країнах Північної Європи та США це добре розуміють, у нас багато роботи. Ви запитали, чи є ризик ескалації найближчим часом. Ми вважаємо, що можливість прямої агресії Росії щодо НАТО малоймовірна, оскільки за нами стоїть значна військова сила. Але ми не можемо бути повністю самонадійними. Росія виявилася готовою порушити міжнародне право, проігнорувати Будапештський меморандум і деякі інші угоди, й зробити те, що вона робила й продовжує робити в Україні, зокрема, на Донбасі. Тому НАТО мусить мати план дій за найгіршого сценарію. Над ним ми й працюємо. Ми пильніші. Ми вдосконалюємо обмін розвідувальною інформацією для того, щоб бути раніше поінформованими про підозрілу активність. Ми підвищуємо готовність наших військ, щоб за потреби швидко відреагувати.

Що ви очікуєте від Росії та російських найманців на Донбасі? Частину російських військових перекинули воювати в Сирію. Але там вони призупинили свої дії і знову повертаються в Україну. Але Ви більш проінформовані з цього приводу, ніж я. Отже, чого очікуєте?

- Перш за все, наразі очевидно, наскільки Росія зменшує свою військову присутність у Сирії. Росія активно діє в Сирії навіть після так званого виведення військ. Я не впевнений, скільки військових було перекинуто з України в Сирію. Тому ми сфокусуємося на тому, що було і що відбувається на Сході України. Тут діють завербовані місцеві сили, так звані добровольці з Росії, а також регулярні російські війська. Попри те, що російські військові зняли розпізнавальні знаки і вигадали позивні ми точно знаємо, не лише від розвідки, але й відкритих ресурсів, зокрема, із соціальних мереж, що до цього часу в Східній Україні перебуває велика кількість російських військових. І виглядає так, що вони намагаються загострити конфлікт, що підтверджують докази порушення режиму припинення вогню, використання важкого озброєння, яке мусить бути відведене або ж перебувати під міжнародним контролем. Але я не можу наразі розмірковувати, чи це є початком нової військової кампанії, чи тактикою тиску, застосованою для того, щоб вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Із точки зору НАТО наразі необхідне повне дотримання Мінських домовленостей включно з пунктами про режим припинення вогню. Політичні пункти угод також мають бути запровадженими разом із безпековими пунктами. Не Україна спочатку виконує свої зобов'язання, а потім – Росія. Це має відбуватися одночасно.

Але Мінський процес провалився. Він не працює. Ми не отримали доступу до кордону, багато із того, що повинно бути виконаним, не виконано. Отже, що робити далі?

- Звичайно, наразі результати невтішні. Однак я не погоджуюся із тим, що Мінський процес уже можна оголосити провальним. Очевидно, міжнародний тиск включно із санкціями потрібно продовжувати. Росія мусить розуміти, що напівзаходи не задовольнять міжнародну спільноту чи Україну. Мінські домовленості передбачають деяку послідовність. І подобається це чи ні, але відновлення українського контролю над кордоном є одним із пізніших кроків у процесі. Спочатку потрібно встановити перемир'я, відвести важку техніку і провести політичні заходи щодо децентралізації, організації виборів, згідно з українським законодавством під контролем ОБСЄ. Але вибори не можуть бути проведені, якщо безпекова ситуація залишатиметься такою як тепер.

- Ви говорите, що відновлення українського контролю над кордоном має відбутися пізніше. Коли дедлайн?

- Дедлайн був запланований на кінець минулого року… Обидві сторони конфлікту із допомогою міжнародних партнерів мають серйозно поставитися до безпекових аспектів угод, теперішньої ескалації та порушень особливо з боку сепаратистів, про які звітує ОБСЄ. Отже, спочатку потрібно повернутися до перших пунктів домовленостей. Тільки після цього ми зможемо встановлювати нові часові рамки.

Наступного тижня вперше за два роки відбудеться зустріч комітету НАТО-Росія. Чому відбувається ця зустріч? Якщо чесно, це виглядає як дипломатичний удар по Україні.

- Я не думаю, що цю зустріч потрібно розглядати як дипломатичний удар по Україні, тому що перший пункт на порядку денному – це обговорення кризи в Україні. І союзники так хочуть використати можливість. З одного боку, щоб пояснити Росії, чому ми вважаємо Москву відповідальною за ситуацію в Україні та порушення всієї системи європейської безпеки, а з іншого – прояснити, що Росія має робити, - повністю виконати Мінські домовленості. Це можливість послати чіткі сигнали й показати Росії єдність усіх союзників щодо України. Чому відбувається ця зустріч? Коли ми призупинили співпрацю два роки тому, ми відверто заявили, що дипломатичні шляхи залишаються відкритими. Ми будемо продовжувати розмовляти з Росією, навіть якщо співпраця не винесена на порядок денний. Після анексії Крим відбулося ще дві зустрічі Ради НАТО-Росія. Вони пройшли не зовсім успішно, проте вони відображали нашу позицію, що з Росією потрібно хоча б розмовляти та пояснювати, які дії ми засуджуємо. Також ми намагалися врегулювати такі небезпечні інциденти як у випадку з есмінцем "Дональд Кук", що траплялися вже не вперше. Ми консультуємося з Україною, тому не повинно бути жодних підозр, що ми нехтуємо інтересами України. Вже наступного тижня відбудеться зустріч комітету НАТО-Україна для того, щоб союзники зрозуміли українську точку зору і порівняли з тим, що скаже посол Грушко (посол РФ при НАТО – ред.).

- Чи будуть під час зустрічі висунуті якість конкретні вимоги до Росії, щоб змусити РФ виконувати Мінські домовленості?

- НАТО не відповідає за переговори. Я думаю, що залучені до цього процесу країни - Німеччина, Франція, США - можуть зробити істотніші заяви. Ми не перекладаємо відповідальність за Мінський процес із "нормандської четвірки" на НАТО. Але це ще одна можливість для країн-членів Альянсу озвучити свою позицію, продемонструвати спільність, вивести Росію з омани, що НАТО можна розділити, а також дати зрозуміти, що ми не повернемося до звичних відносин, якщо Росія наполовину виконуватиме зобов'язання.

- Наближається саміт у Варшаві. Чого може очікувати Україна?

- Україна може побачити, що НАТО серйозно ставиться до своєї відповідальності щодо захисту і стримування, що, зрештою, позитивно впливає на стабільність всієї Європи. Окрім того, НАТО продемонструє незмінне зобов'язання щодо таких держав, як Україна, які стикаються із неприйнятним тиском з боку Росії та її намаганням обмежити суверенітет цих країн. Щоб наголосити це, під час саміту відбудеться зустріч НАТО-Україна на найвищому рівні за участі президента Порошенка та лідерів Альянсу. Це можливість почути, як оцінює ситуацію український президент, а також погодити перед самітом пріоритетні напрямки нашої спільної роботи щодо реформування оборонного сектору в Україні. Це можливість реально продемонструвати, що НАТО підтримує Україну і продовжує допомагати, починаючи з 1992 року.

Чи буде якась конкретна частина саміту присвячена суто Україні?

- Усі зустрічі під час саміту НАТО, попри те, що вони тривають понад 24 годин, зазвичай передбачають багаторазові зустрічі в різних форматах. Відбудеться кілька зустрічей за участі лише союзників. До деяких долучаються лідери Європейського Союзу та інші партнери. На цьому високому рівні також запланована зустріч комісії НАТО-Україна. Тобто президент Порошенко сидітиме за одним столом із президентом Обамою, прем'єр-міністром Кемероном, канцлером Ангелою Меркель і всіма лідерами НАТО.

І останнє питання. Наразі тривають жваві дискусії щодо останніх дій Міністерства оборони України у реформуванні системи. Ми чули коментарі від різних експертів, представників НАТО та навіть від заступника міністра оборони США. Це були неофіційні коментарі, проте доволі жорсткі. Як довго НАТО толеруватиме слабкі спроби реформувати військовий сектор України?

- Я був достатньо відкритим у своєму виступі під час конференції. Ми бачимо неоднозначну картину. Україна поставила перед собою високі цілі, що ми дуже схвалюємо. Ми маємо гарні робочі відносини між постійними радниками НАТО в Києві та Міністерством оборони, Генштабом, МВС, РНБО та іншими партнерами. Але ми спостерігаємо затягування процесу, бюрократію, окрім того, натрапляємо на людей, які не посвячують себе повністю реформам і, більше того, протидіють, навіть говорячи нам те, що ми хочемо почути. Це випробування для України, яка бачить перед собою нові можливості. Особливо тепер, коли сформований новий уряд після кількох місяців невизначеності. Тепер вони мають наздогнати втрачений час і продовжити реформи, як я сказав на конференції, не лише говорячи словами, а йдучи кроками, тобто реально діяти на шляху до амбітної мети, яку українці очікують.  Я думаю, важливо, щоб парламент отримав більше повноважень для здійснення контролю над процесом реформ. Оскільки, зрештою, це має значення для всієї нації. До саміту у Варшаві ми сподіваємося побачити значний прогрес.

ВідеоАлександр Вершбоу заявив, що НАТО готове прийняти від України заявку на членство в Альянсі

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: