Системна допомога переселенцям була великою помилкою

Новообрана голова громадської ради при МОЗ відповіла на нападки критиків медичної реформи та розповіла про реалії переселенців.

Минулого тижня, 8 червня, депутати з третьої спроби дали старт медичній реформі. Водночас народні обранці провалили інший законопроект про державні фінансові гарантії, без якого реформа не працюватиме.

Того ж дня в ефірі ток-шоу "Право на владу" до нардепів звернулися волонтери з вимогою проголосувати законопроект, зауваживши, що реформі протидіють лише корупціонери.

ТСН.ua поспілкувався з волонтером Лесею Литвиновою, яка нещодавно стала головою новобраної громадської ради при МОЗ. На її думку, змінам найбільше противляться фармкомпанії та медичні чиновники, яких влаштовує нинішня ситуація.

Також Литвинова, яка активно займається питаннями переселенців, розповіла в інтерв'ю, як за три роки війни змінилося життя вимушено переміщених з Донбасу українців.

- У медичної реформи, як відомо, є багато критиків. На вашу думку, уся ця критика є популізмом, чи у ній дійсно є моменти, які потребують удосконалення?

- У будь-якій реформі немає нічого ідеального. Це неможливо. Критика буде завжди і частина буде справедливою. Просто на реформу йдуть такі нападки, які не відповідають тому, що відбувається насправді.

- Наприклад, нардеп Богомолець виступила з критикою стосовно співоплати послуг, а саме того, що закон не визначає, що входить у пакет базової медичної допомоги, не визначає вартість послуг, а також суму, яку потрібно буде доплачувати. Це так і є?

- А Богомолець щиро вважає, що це повинно прописано в законі, а не в підзаконних актах? Тоді Богомолець немає що робити в принципі, якщо вона не розуміє цього. Може ще варто це в Конституцію прописати? Щоб про всяк випадок. Є закон, є підзаконні акти. Давайте сьогодні у законі пропишемо: 40 грн коштує це, 50 грн коштує це, а післязавтра виходить обвал курсу. Як ви це собі уявляєте?

Волонтер Леся Литвинова
ТСН.ua
Леся Литвинова

- Тобто спочатку потрібно ухвалити самий закон, а потім вже займатися підзаконними актами?

- Звичайно. Окрім того, підзаконні акти змінюються, це не постійна константа. У нас дуже багато підзаконних актів за останній час змінювалися через те, що вони не відповідали актуальній ситуації в країні.

- Їх також будуть складати спеціалісти з Міністерства?

- Це будуть складати спеціалісти із Міністерства разом із Кабміном.

- Інший нардеп, Ірина Костанкевич, заявила, що реформа не розрахована на незахищені шари населення (пенсіонерів, сільське населення), начебто вона залишить їх без медичної допомоги. Як ви можете прокоментувати це?

- Нехай спочатку покаже, де це написано, і чому вона робить такі висновки, тоді вже будемо сперечатися. Зрозумійте правильно, я у нас не люблю ось ці популістські лозунги. "Ми усі помремо", - цитати Мусія. Чи "ця реформа зроблена для того, щоб скоротити кількість пенсіонерів". Покажіть, де це написано, де у цьому законі обмежують права пенсіонерів.

- Ось, до речі, стосовно Мусія. Він казав, що запропонував альтернативу міністерському проекту. Ви бачили його проект, чим він відрізняється?

- Ні, я не бачила.

- Депутати прийняли медичну реформу лише з третьої спроби, при цьому вони відхилили цей проект бюджетних змін, через що реформа не зможе працювати. Як на вашу думку, чому немає у парламенті політичної волі, щоб стартувати ці реформи? Кому можуть заважати ці зміни?

- Зміни будуть заважати тим, у кого є свої бізнес-інтереси в існуючому порядку медицини.

- Які саме бізнес-інтереси?

- В основному у фармацевтичних компаній. Це також інститути, які противляться найбільше з усіх. Давайте згадаємо Інститут серця. Тодуров (Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України, який активно критикував медичну реформу, - ред.) - доктор із золотими руками, у якого все поставлено на комерційну основу. Але при цьому, він хоче, аби це було із дотаціями держави. Йому дуже хочеться сісти одною попою на два стільці. Йти з головою в комерцію страшно, працювати за правилами - бідно. І так, його влаштовує те, як це існує зараз.

ВідеоВолонтери вимагають проголосувати за фінансову частину медичної реформи

- Тобто медичні чиновники зараз за допомогою депутатів намагаються це загальмувати?

- Ну, це відомча медицина. Це різні госпіталі СБУ, це Феофанія, це медичні заклади, у яких особливий статус, і це люди, які обстежуються і лікуються у цих закладах.

- Тобто ті самі політики, депутати?

- Так.

- Як і, головне, коли реформа змінить українську сферу охорони здоров'я, якщо їй, звісно, дадуть старт?

- Дорожня карта розписана на три роки. Перша частина реформи стосується лікарів першої ланки, друга частина стосується вузьких спеціалістів, третя – медичних закладів. Це неможливо зробити усе одночасно.

- Тобто спочатку українці побачать зміни у тому, що з'являться сімейні лікарі, і ще, як вказувалось, пологи будуть оплачуватися державою?

- Так.

- Я хочу ще поговорити про вашу волонтерську роботу із внутрішніми переселенцями. Як змінилася ситуація, порівнюючи із 2014 роком? Зокрема, як змінилися потреби переселенців?

- Давайте так, ситуація 2014-го та 2017-го року відрізняється найбільше у тому, що 2014 року усі були впевнені, що це тимчасово, і методи, що вживалися, були методами швидкої допомоги. Людей потрібно було забрати, на короткий час десь розмістити, нагодувати, напоїти, вилікувати. Тут їх облаштувати з перспективою того, що пройде певний час, і вони повернуться назад. Зараз люди вже не повернуться, або через такий термін, що, рахуйте, залишились тут назавжди. Зараз найбільша проблема - інтеграція у суспільство, а також взаємостосунки з переселенцями. Якщо 2014 року люди з відкритими обіймами йшли на зустріч тим, хто їхав, то за дуже короткий час завдяки державній політиці - я наголошую: державній політиці, а не поведінці переселенців, - ставлення змінилося, причому кардинально.

Якщо пам'ятаєте, Мінсоцполітики почало активну кампанію проти пенсіонерів і тих, хто їздить туди й назад через лінію розмежування. Там з'явилося СБУ, з'явився термін "лжепереселенець", "пенсійний туризм". А це питання економічного характеру, а не політичного. У нас колосальний дефіцит у пенсійному фонді. Це не секрет. І їм треба робити усе, для того щоб не виплачувати пенсію і соцвиплати людям, які проживають на непідконтрольній території. Це також ні для кого не секрет.

Також з боку держави активно тиражуються розповіді про те, що люди, які живуть у прикордонній зоні або на непідконтрольній територій, - усі без виключень сепаратисти. Це теж неправда. Це люди, які є заручниками. Якби держава дозволила людям виїхати, вони б виїхали. А в нас немає програм стосовно проживання, соціального забезпечення, роботи, немає нічого.

- До речі, багато говорилося про проекти тимчасового житла для переселенців.

- (Важко зітхає). Ви були колись у місцях компактного поселення? Бачили, як ці містечка побудовані? Ви були там?

- Ні, ніколи.

- А я там була. Там неможливо жити. По-перше, це саме "тимчасівка". У ній зимою холодно, а літом спекотно. По-друге, будь-яке місце компактного проживання - це шлях у нікуди, оскільки люди замкнуті самі на себе, зацикленні лише на своїх проблемах, вирвані із суспільства і штучно від нього ізольовані. Таким чином вони дуже швидко маргіналізуються. Із будь-якого старту вони деградують протягом півроку.

- Деградують через алкоголь?

- Через що завгодно! Так жити неможливо. Це дуже важка психологічна атмосфера, їх наче вирвали зі спільноти. Це маленьке таке гетто, де на лобі написано "Я-переселенець".

ВідеоНімці відкрили у Запоріжжі дитсадок для переселенців і малюків з особливими потребами

- А багатьом переселенцям із вашого досвіду вдалося за ці три роки налагодити життя, асимілюватися на новому місці?

- Знаєте, багатьом.

- Чому одним вдалось, а іншим – ні?

- Насправді, факторів мільйон. Найлегше будували нове життя ті, хто жив самостійно, а не у місцях компактного проживання, у санаторіях, куди спочатку їх розселяли. Їм моментально довелося займатися власним життям, у них не було часу ні на що інше. Крім того, вони не встигли "підсісти" на системну допомогу зі сторони. А це було великою помилкою, яку ніхто не враховував спочатку.

- Чому це було помилкою?

- Що таке тимчасове поселення? Це місце, де купа переселенців перебувають зранку й до ночі. До них дуже зручно приїжджати, щоб привезти продукти, одяг, клоунів, медобслуговування, іноземні делегації. І до них приїжджали, нескінченно. І в результаті вони розівчилися робити бодай щось самостійно. І дуже щиро зараз дивуються, чому це все закінчилося і що ж тепер далі робити. Ні, це не їхня провина. Це провина тих, хто цю ситуацію створив. І моя в тому числі, й інших волонтерів.

- А що б ви зараз змінили, озираючись назад?

- Бог його знає. Те, що не можна було дозволяти жити у таких спільнотах довше місяця - це точно. Треба було шукати можливостей кудись їх розселяти, причому подалі один від одного. Саме для того, щоб вони інтегрувалися у суспільство. Для того, щоб вони заводили нові знайомства, нові зв'язки, щоб швидше виходили на роботу. Щоб вони просто заново самостійно будували життя.

Людям, які почали жити самостійно, швидше вдалося налагодити життя. Багато у чому це залежить від характеру та внутрішньої сили. У мене є дуже потрясний знайомий. Йому близько 50-ти років, у нього одна рука, одна нога і був повний нуль зі старту. І він вирішив, що якщо вже нічого у нього немає, то чому б не втілити дитячу мрію і не завести козу?

- Козу?

- Так, козу. Він поїхав у глухе село, де з десяток будинків. Завів раз козу, два козу, три козу... І зараз у нього велике виробництво сирів, бринзи. У нього зараз сто кіз і сто вівець, якщо не помиляюся.

- Тобто є підприємницька жилка?

- Ні, є велика воля до перемоги. І дуже сонячний характер, життєрадісний. Є люди, яким дуже важко і не від них залежить те, як вони облаштувалися. Наприклад, у мене є чудовий батько-одинак. Він у свій час відсудив дітей у питущої мами. Хлопчакам 12 і 14 років. Але у нього розсіяний склероз. Пройде ще кілька років і він зляже. І тут питання в тому, чи встигне він поставити хлопчаків на ноги, чи ні. Все дуже індивідуально.

ВідеоПредставництво ООН в Україні дає гроші переселенцям на розвиток власної справи

- Яка зараз ситуація з допомогою від держави? Чи є затримки, відмови, ігнорування?

- Якщо ми говоримо про ці страшні суми у 400 і 800 грн (допомога переселенцям, - ред.), то їх виплачують майже справно. Інша справа, що для того, щоб отримати ці гроші, треба пройти мільйон перевірок. Це все принизливо. Чим би ще допомагала держава - не скажу. Не бачу.

- А як з доступом до медичних послуг?

- У 2014 році було погано, а зараз нормально. З цим проблем не було.

- Яке зараз панує ставлення у суспільстві до переселенців після трьох років війни?

- Я сьогодні була на одному заході щодо питань захисту прав переселенців, який проводили хлопці з Ради Європи і ООН. То вони наводять дуже оптимістичну статистику. Згідно з їхніми дослідженнями, утиснутими у своїх правах себе відчувають 18% опитаних переселенців. Інтуїтивно - за моїми спостереженнями - їх набагато більше. І багато хто скаржиться на те, що квартиру їм не хочуть здавати, на роботу не хочуть приймати.

А недавно мені подзвонила одна з моїх давніх підопічних, чудова жіночка. Вона сама виховує дитину з аутизмом. Ми їй також допомагали на старті, а далі вона сама. Вона дизайнер одягу. Зараз заробляє і на квартиру, і на спеціалізований дитсадок для сина. Але була ситуація, що сину знадобився курс реабілітації. Їй запропонували дуже хороший, але там треба було заплатити близько 9 тисяч. Вона не могла одразу дістати з сімейного бюджету такі гроші, і їй порадили звернутися до одного фонду, який допомагає саме у цих питаннях. Вона туди зателефонувала, а її запитали: "А де ви живете?" Вона каже: "Зараз в Києві, а взагалі з Луганська". І тоді їй відмовили, сказали: "Ні. Гроші у фонд дають патріоти, а у вас там суцільні "сєпари". І такі випадки не поодинокі.

Є ще така цікава статистика про те, як люди складають враження про переселенців, на основі чого. Більше 50% опитаних - на основі інформації зі ЗМІ. Мало того, там є ще окрема графа про позитивне і негативне ставлення до переселенців. Так ось люди, які з ними перетиналися, здебільшого ставляться позитивно. А люди, які формують думку з картинки в ящику чи статті в газеті, - негативно.

Розмовляла Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: