У нас була низка раптових смертей від коронавірусу, і ми не знаємо їхньої причини

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Валентина Голобородько розповіла, як у США борються з коронавірусом та чого найбільше бояться лікарі.

У Сполучених Штатах Америки зафіксовано більше 300 тисяч хворих на коронавірус, і більше третини з них живе у Нью-Йорку. У штаті, де понад 100 тисяч хворих, лікувати COVID-19 стали лікарі усіх можливих фахів – навіть психіатри і ортопеди. Про це ТСН.Тижню розповіла лікарка українського походження Валентина Голобородько. Валентина - лікар-госпіталіст у “Montefiore Medical Center”, що розташований у Бронксі, місто Нью-Йорк, також вона є доцентом кафедри терапії університету Альберта Ейнштейна. У розмові з Андрієм Цаплієнком медик розповіла, які ліки призначають хворим на коронавірусну інфекцію, які запитання щодо хвороби залишаються без відповіді та до яких висновків прийшли з колегами з країн, де вірус зачепив найбільше людей:

- Одразу хочу вибачитись, що у мене сліди від маски на обличчі, практично шрами вже.

Валентина Голобородько
ТСН.Тиждень
Валентина Голобородько, лікар-госпіталіст у “Montefiore Medical Center”. Бронкс, Нью-Йорк

- Тіно, ми знаємо, що Ви зараз просто на передовій війни проти вірусу, в самому епіцентрі COVID-19. Як в лікарні справи з місцями для пацієнтів? Чи вистачає палат для інтенсивної терапії? Скільки на цей момент людей лежить на ШВЛ?

- У мене статистики за нашою лікарнею немає, скільки тут перебуває хворих на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ), але справа у тому, що тут стають актуальними деякі особливості американської медицини. Тут немає відділень, як в нас в Україні – гастроентерології, кардіології тощо. Тут є одна велика лікарня, де всіх пацієнтів, яким не потрібне хірургічне втручання, ведуть госпіталісти, тобто лікарі мого фаху. Ми навчені вести пацієнтів будь-якої важкості, включно з реанімаційними, інтубованими на ШВЛ та вазопресорах. Тому в нас ці межі – реанімація чи стаціонар – вони розмиті, тому що госпіталісти можуть працювати і на поверхах, і в реанімації. Я зараз йду по такому поверху, до палат зайти не можу, тому що тут майже всі пацієнти хворіють на COVID-19, і в багатьох простих палатах є заінтубовані на ШВЛ пацієнти, оскільки реанімація вже давно переповнена. Тому точну цифру не можу сказати.

Відео Лікарка з Нью-Йорка розповіла про раптові смерті від коронавірусу

Лікар-госпіталіст Валентина Голобородько у інтерв'ю ТСН.Тижню розповіла, як лікують коронавірусних пацієнтів, які препарати призначають, чи вистачає апаратів ШВЛ та з чим пов'язують раптові смерті, які іноді спостерігаються у хворих в неважкому стані.

Лікарка з Нью-Йорка розповіла про раптові смерті від коронавірусу

І все ж таки, скільки людей на штучній вентиляції легенів зараз у Вашому шпиталі?

- Важко сказати. У нас в реанімації, точно не знаю скільки, може 20-25 ліжок. І на поверхах, мабуть, на кожному зараз по 8-10 заінтубованих пацієнтів. Тобто, я думаю, десь 100 пацієнтів на апаратах ШВЛ у лікарні зараз є, але це неточна цифра, приблизна.

Я подивився на карту розповсюдження COVID-19 в Нью-Йоркові. Ви, схоже, в найгіршому, червоному, районі. Чи вистачає апаратів ШВЛ для пацієнтів?

- Це питання в нас зараз стоїть дуже гостро. На сьогодні вистачає. Кожен день чутки ширяться, що нібито от-от закінчиться, і залишилось тільки кілька штук. Але, на щастя, мені ще не доводилось відмовляти жодному пацієнтові у вентиляторі. Наша лікарня розташована у досить неблагополучному місці відносно поширення коронавірусу у Нью-Йорку, але в нас є райони, які перебувають у гіршому становищі, ніж ми – це Квінс та Бруклін. Ось там, я чула, що лікарям доводиться обирати, хто отримає вентилятор, а хто ні. В нас поки такого немає, і, сподіваюсь, не буде. Стосовно питання про хворих у коридорах, звичайно, у приймальному відділенні ці хворі в нас лежать абсолютно повсюди. Стосовно поверхів – дякувати Богу, на поверхах ці хворі не лежать. В нас буває, коли пацієнти лежать в коридорах, таке бувало, але нині такого немає. Для того, щоб цього не сталося, наша лікарня ухвалила героїчні та надлюдські заходи. В нас не одна лікарня, в нас мережа лікарень в Бронксі та в цілому у штаті Нью-Йорк, у нас багато не тільки лікарень, а й медичних закладів різного профілю. Ця система володіє величезною дитячою лікарнею, реабілітаційним центром, амбулаторним центром, в нас була лікарня, яка була розрахована тільки на ортопедичні операції, хірургічна лікарня, але зараз усього цього немає. Зараз у нас є тільки лікарні для COVID-19. Абсолютно всі заклади були перепрофільовані протягом кількох тижнів на лікарні для пацієнтів з коронавірусом. І тільки завдяки цьому нам вдалося збільшити кількість ліжок на 300 одиниць протягом кількох тижнів. І це єдина причина, чому ці хворі зараз не лежать в коридорах. Зараз цих пацієнтів лікують педіатри у дитячій лікарні, амбулаторні лікарі у інших закладах і так далі. У нашій лікарні ми вже почали класти хворих в кімнатах відпочинку, кімнатах відпочинку. Наприклад, в нас є приміщення, призначене для родин, які приходять відвідати хворих родичів, або для тих хто виписався і чекає, поки його заберуть рідні, зараз там лежить близько 6 коронавірусних хворих поруч один з одним.

- Невже Ви так до них заходите, в одноразовій масці?

- Ні, в такому вигляді, як я зараз, я до палат не заходжу. Аби зайти, ми вдягаємо дві маски – це респіратор N95, а зверху звичайну хірургічну, щоби захистити від інфікування респіратор. І вдягаю зверху прозору маску-щит, яка захищає мої очі, обличчя та інші дві маски. Вдягаю шапку, щоб сховати волосся, одноразовий халат. За всіма правилами інфекційного контролю ми маємо цей халат викинути перед виходом з палати хворого. Але оскільки зараз в США катастрофічна нестача всього захисного одягу у медперсоналу, особливо у Нью-Йорку, де ситуація найважча, то я в одному халаті дивлюсь всіх коронавірусних хворих і аж тоді його викидаю.

- Мабуть, маску Ви годинами не знімаєте?

- Так, думаю в мене вже скоро будуть шрами на обличчі від масок.

- До речі, а скільки годин Ви працюєте в масці?

- Я працюю на поверхах, тому мені легше, ніж лікарям інтенсивної терапії та приймального відділення. Я маску ношу, поки роблю ранковий обхід і перевіряю своїх хворих. В мене зараз 15 хворих на коронавірус, я вдягаю маску і дивлюсь їх. Обхід триває близько трьох годин. І поки я перебуваю на поверсі, всі ходимо в масках. Є причини підозрювати, є наукові дані, що у цього вірусу може бути повітряна складова трансмісії. Він може бути просто у повітрі і ми його можемо вдихнути просто так, навіть не перебуваючи біля хворого. З цих міркувань, звичайно, люди намагаються лікарнею ходити весь час в масках.

- Це дає стовідсоткову гарантію, що лікар не підхопить COVID-19, так?

- Ні, не так, на жаль. Хочу додати, що лікарі у реанімації та у приймальному відділенні носять маски по 12 годин, ну може трошки менше, десь 8-9 годин, і в них з’явились язви на переніссі і щоках. І ми теж починаємо клеїти собі пластирі на перенісся і щоки, оскільки маска має бути герметичною, щоб працювала, і вона залишає сліди.

- Чи вистачає засобів індивідуального захисту для медиків і як виглядає протокол захисту?

- Щодо захисту у нас в Америці зараз дуже гостре питання. Протоколи захисту затверджує організація під назвою CDC – приблизний аналог Міністерства охорони здоров’я, основна організація громадського здоров’я. І їхній перший протокол, який вийшов ще у лютому, складав маску N95, одноразовий халат, прозору маску-щит для обличчя і рукавички разові. Потім якимось чином в усіх медичних закладах у країні ці N95 закінчились, хоча вони ніколи не були дефіцитом. Я так розумію, що це пов’язано з порушенням виробництва у Китаї, порушенням поставок і так далі. В нашій лікарні ці маски закінчились ще до того, як перший коронавірусний хворий до нас надійшов. Тобто, це не було надмірне використання, це було занижене постачання. І те ж відбувалось в інших лікарнях. Коли це відбулось, CDC змінило свої рекомендації. Вони сказали, ми, звичайно, рекомендуємо N95, але якщо їх немає, то і звичайна маска годиться. І оскільки це за часом співпало з тим, що в усіх закінчились маски, то люди запідозрили, що рекомендації залежать від наявності захисту, а не від наукових даних про трансмісії вірусу. Були наукові дані від початку, що є повітряна складова, а раз вона є, то необхідна маска N95. Потім CDC пішло ще далі і сказало, що якщо немає звичайних масок, то можна і бандану навколо обличчя зав’язати. Це вже стало предметом жартів і мемів. В якийсь момент в нас не було взагалі в лікарні N95, і в нас дуже багато людей захворіло. В нашій мережі лікарень більше 500 медпрацівників захворіли вже з підтвердженим діагнозом коронавірус, і більше тисячі вже на карантині, які мають симптоми, але ще немає результатів тесту.

- Чи правда, що, через нестачу лікарів у лікарнях, медики працюють навіть з підтвердженим діагнозом COVID-19, якщо немає симптомів?

- У нас немає нікого без симптомів з підтвердженим діагнозом COVID-19, оскільки не вистачає тестів навіть на тих, в кого є симптоми. Тому тих, в кого симптомів немає, тестувати не стануть. Те, що в нас відбувається, - це після семи днів хвороби, якщо вже три дні немає температури, то вже можна повертатись на роботу. І ця рекомендація також дуже лякає, тому що у багатьох дослідженнях наявність вірусів у носоглотці триває близько 25, якщо не більше, днів. І це означає, що ти заразний протягом цього часу. А оскільки ми вже після семи днів можемо виходити на роботу, це означає, що ми ще три тижні після цього будемо заразні для хворих. Що заспокоює, так це те, що ми всі ходимо в масках, вони захищають не тільки нас, але й інших людей від нас.

- Чи звільняються лікари через побоювання підхватити хворобу або з інших міркувань? 

- У нас ніхто не звільняється, ніхто не уходить, але в нас фізично не вистачає лікарів. У нас безпрецедентний наплив хворих, якого ніхто за все своє життя не бачив, навіть літні професори кажуть, що ніколи такого не бачили. Уявіть, якщо лікарня розширила кількість ліжок на 300-400 одиниць, то скільки треба додатково лікарів, щоб ці ліжка обслужити. Зараз штат Нью-Йорк і місто Нью-Йорк видали дипломи медичним студентам останнього року раніше терміну, щоб вони вже могли працювати як лікарі. Це студенти, яким залишається півроку до закінчення інституту. Але тим, хто був готовий іти працювати з коронавірусними хворими, дали дипломи раніше. Друге – вони попросили лікарів на пенсії повернутись до роботи та допомагати, і третє – вони попросили лікарів усіх спеціальностей лікувати хворих на коронавірус. Як вже казала, в нас і гастроентерологи, і психологи, і педіатри, хто завгодно, кого можна знайти, лікують цих пацієнтів. До речі, для українських лікарів, я чула, що начебто вони (влада) закликають іноземних лікарів також приїжджати і лікувати, їм видається дозвіл на практику у Америці. Також людям, в яких закінчився термін ліцензії, кажуть, що терміново її подовжать. Роблять все, щоб набрати якомога більше лікарів і медсестер також, величезні кошти платять медсестрам, які згодні з інших штатів, інших міст зараз Приїхати до Нью-Йорка та працювати.

- Чи дійсно Нью-Йорк готується до найгіршого сценарію, до збільшення смертельних випадків, адже, можна бачити, як біля багатьох лікарень розгортають вантажівки з мобільними моргами-рефрижераторами?

- Можу сказати про свою лікарню. В нас був ряд раптових смертей хворих на коронавірус на поверхах. Хворих, які начебто були стабільні, і ми зовсім цього не очікували, і раптом їх виявляли мертвими. Це те, чого ніхто з нас у нашій практиці раніше не бачив і ми цього не розуміємо, не розуміємо, від чого вони помирають. Ми дуже хотіли дістати дозвіл на розтин цих хворих, щоб зрозуміти, від чого вони померли, щоб запобігти цьому у майбутньому у інших хворих. Але, нажаль, нам продовжують відмовляти, оскільки в моргу, як вони кажуть, немає місця, де можна це зробити. Фізично немає місця на розтин. І це при тому, що в нас вже дві вантажівки-рефрижератори підвезли до лікарні. Дві фури. Статистики смертей я не знаю, у мене немає часу за цим стежити, але ви можете уявити, що це таке. Нас готують всіх морально до найпесимістичнішого сценарію. Ми спілкувались з керівником нашої мережі лікарень через відеозв’язок, і він нам говорив, що найбільш вірогідно, нам доведеться обирати, кого підключати до ШВЛ, кого ні. І ймовірно нам доведеться лікувати кожному по 30 хворих, і стандарти лікування дуже сильно впадуть, і ми маємо бути готовими, що ми не зможемо надавати таку якісну допомогу, як ми звикли, а як мінімум матимемо забезпечити кожного пацієнта киснем, мінімальними аналізами і мінімальними внутрішньовенними рідинами, якщо буде необхідно. Нас готують до цього сценарію.

- Схоже на війну

- Це практично військові умови.

- Є такий медичний термін тріаж. Страшний , як на мене. Сортування, коли треба вибирати, кого можна врятувати, а кого рятувати немає сенсу.  У вас через нестачу обладнання до цього ще не дійшло?

- Я дуже сподіваюся, що цього не доведеться робити, тому що це найбільший жах кожного лікаря. І найімовірніше це робитимуть анестезіологи і реаніматологи, які обиратимуть, кого інтубувати, а кого – ні. Ймовірно, на них вся важкість рішення впаде, кому відмовляти в інтубації, обирати тих, хто на їхню думку менш перспективний в плані покращень.

- Зараз вже відомо про випадки повторного зараження  COVID-19. Якщо це так, чи означає це, що цю хворобу не подолати, бо вакцина проти COVID ніколи не буде створена?

- Звичайно, ми всі дуже сильно цього боїмося. Я бачила, у Мережі гуляє стаття про те, що в Ухані люди, в яких вже були негативні тести на COVID-19, в них зараз знову позитивні тести. Я не читала статтю ретельно, але заголовок мене налякав. Я думаю, є ймовірність, що ці знову позитивні результати – це не повторне зараження, а реактивація вірусу. Можливо, він в них і не минув, а просто причаївся і був латентним, а потім реактивувався. Це виключно мої думки, але я допускаю такий механізм дії. А може бути і реінфікування. Можливо, ці хворі з позитивними тестами були безсимптомними. Можливо, повторне зараження протікає або безсимптомно, або легше, що також дає надію на те, що імунітет хоч трохи лікує.

- І, все ж таки, чи означає це, що вакцину проти COVID-19 неможливо створити? 

- Я не імунолог і гучних заяв робити не буду. Скажу так – якщо це повторне інфікування, то вакцину буде створити набагато складніше. Тому що є різні антитіла. Є антитіла проти різних компонентів цього вірусу. Може якісь антитіла більш ефективні, ніж інші, може той мікс антитіл, які продукує тіло людини, якщо навіть не повністю захищає, але буде знайдено якісь антитіла чи винайдено штучно, які, якщо максимізувати продукцію певного типу антитіл проти певної компоненти вірусу, тоді можливо це призведе до того, щоб виробити більш стійкий імунітет. Але це лише мої оптимістичні домисли. Я оптиміст за натурою, тому відмовляюсь думати, що вакцину зробити неможливо. Тому що, якщо її зробити неможливо, то це буде ще одна хвороба, яка буде в нас завжди.

- Ваш оптимізм в цій ситуації мотивує.

- Я хочу сказати відверто оптимістичну річ, хоч ви і бачите ці жахливі кількості смертей у Нью-Йорку, і їх дійсно дуже багато, але люди одужують, і ми їх виписуємо. Я вчора виписала 81-річну жінку додому, яка пішла у чудовому стані, своїми ногами і з посмішкою вийшла з нашої лікарні і пішла додому. Звичайно, ця хвороба страшна, і, звичайно, багато людей помирає, але й одужує багато.

- Ми дуже сподіваємось, що ви подолаєте цю жахливу хворобу.

- Ми залюбки її подолаємо і для нас, і для вас.

- На цей момент одним з найефективніших  варіантів лікування  COVID вважается комбінація плаквенілу (гідроксихлорохіну) з азітроміцином. Але є кілька випадків незрозумілих і раптових смертей під час лікування. Нібито хворий починає одужувати, і тут серце зупиняється. Невже може бути такий побічний ефект?

- Є побоювання, що гідроксихлорохін з цим якось пов’язаний. Тому що в цього препарату є нечастий побічний ефект – це подовження сегмента QT на кардіограмі, що може викликати порушення ритму серця, і це може призвести до раптової смерті. Це в нього є. Гідроксихлорохін відомий дуже давно і ми давно його в медичній практиці використовуємо для хворих на ревматоїдний артрит і вовчанку. Таких ефектів у цих хворих зафіксовано не було, щоб в них серце зупинялось раптово, а вони цей препарат вживають роками в тих самих дозах, в яких ми його даємо хворим на коронавірус. А хворим на коронавірус ми його призначаємо лише на п’ять днів, коли ті хворі приймають його роками. Ми намагаємось стежити за синдромом QT, комбінацію з азітроміцином не даємо, в основному тому, що у нас, здається, азітроміцин закінчився. Звичайно, з азітроміцином цей синдром може бути потенційований, тому що він також подовжує синдром QT. В цілому, ризик реальний, цим хворим дійсно необхідно робити кардіограму, і бажано щодня, і дивитись, щоб довжина сегменту не перевищувала норми. Але ті хворі, які в нас померли раптово, в них були кардіограми за кілька днів до смерті, і в них цей сегмент був абсолютно нормальний.

- Є в цих випадках чітке розуміння причини смерті?

- Ми абсолютно не розуміємо причину. Схиляємося до того, що ці смерті відбуваються або через тромбози… Ми багато обговорюємо з колегами і з Італії, і з інших країн, обговорюємо у групах і на форумах, що у багатьох виявляють тромбози глибоких вен і венозні, і артеріальні тромби. Тому, якщо ця хвороба передбачає розвиток тромбозу, то такий хворий може померти або від раптового інфаркту, або від тромбоемболії легеневої артерії. І ми навіть обговорюємо з колегами питання збільшення дози препаратів проти згортання крові, які ми даємо для профілактики утворення тромбів, щоб цим хворим давати більші дози антикоагулянтів. Щоб попередити тромб.

- Даєте їх разом з плаквенілом?

- Так, разом з плаквенілом. Плаквеніл, передбачається, він уповільнює реплікацію вірусу і зменшує вірусне навантаження на організм. Це його роль, але окрім плеквенілу ми ще моніторимо якісь спільні маркери запалення в організмі. Є С-реактивний білок, ми моніторимо Д-дімер, який є показником згортання крові та тромбозу. І в хворих, в яких високий показник Д-дімера, це говорить про те, що в них зараз більша схильність до тромбозу і ми їм, певно, даватимемо більш високі дози антикоагулянтів для профілактики тромбозів. Це один механізм, який ми підозрюємо. Другий механізм, який ми підозрюємо, - це те, що у важких хворих, які вже в реанімації на ШВЛ, раптом падає фракція викиду, тобто дуже сильно слабшає серце. Простими словами, буквально напередодні серце було нормальним, а вже сьогодні воно ледь рухається. Часто скоро після цього стається раптова смерть. І це ще теж треба дослідити – або це якийсь обширний інфаркт, або запалення серцевого м’язу, що схиляє до послаблення серця і порушення ритму. Щоб це зрозуміти, треба робити розтин, треба стежити за цими хворими на кардіомоніторах, щоб знати, які в них ритми, ймовірно, це можна буде зробити, коли хвиля трішки спаде і у лікарні з’являться ресурси.

- Коли очікується пік спалаху COVID-19 у Нью-Йорку? 

- Різні є прогнози. Хтось каже про травень, хтось про квітень. Я не епідеміолог, не можу судити про те, про що менше знаю, ніж про клінічну практику. Але я чула, що в нас до травня буде пік.

- Але нью-йоркці здебільшого не хочуть вірити в те, наскільки це страшно. Не розуміють?

- І при цьому я все одно бачу, що багато ньюйоркців гуляють, грають, пришвартувався днями в нас на Гудзоні корабель – лікарня на воді. Величезний лайнер з великими червоними хрестами на борту. І цілий натовп зібрався на набережній на це подивитись.

- Чув, що лікарі з притаманним їм чорним гумором жартували, що ті, хто в натовпі дивився на корабель-шпиталь, обирали для себе каюти.

- Так, місце собі на майбутнє (сміється). Ми лікарі, звичайно, на цих безтурботних людей в парках, які гуляють групами, спілкуються, дивимось зі страхом, тому що одразу їх бачимо в себе (в лікарні). Але я сподіваюсь, що скоро це в Нью-Йорку пройде. Люди дуже об’єднуються, дуже багато бізнесів допомагають, і багато нам лікарям безкоштовно пропонують. От сьогодні піцу привезла якась піцерія безкоштовно, і каву лікарям безкоштовно, і Rent-a-car дає машини безкоштовно, і готель Four Seasons безкоштовні номери пропонує. Інше питання, що скористатись ми не можемо, тому що з лікарні не виходимо, але все одно це дуже приємно, ми відчуваємо підтримку і розуміємо, що люди цінують наш труд і той ризик, який ми на себе беремо. Це додає сил та мужності.

- Дякую, Тіно, за можливість поспілкуватися, бажаю Вам перемоги в цій війні із хворобою, і, звичайно, здоров'я.

Залиште свій коментар

Вибір редакції