За словами чиновника НАТО, Києву слід надолужити втрачений час у реформуванні держави, що сприятиме вступу до Альянсу.
Тема євроатлантичної інтеграції України після зміни влади не зійшла на другорядні позиції в інформаційному полі. Під час своєї інавгураційної промови президент Володимир Зеленський запевнив, що співпраця України з НАТО набуде практичної форми. "Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити це", - сказав глава держави.
Згодом стало відомо, що представник місії України при НАТО Вадим Пристайко став заступником голови Адміністрації президента. Раніше йому пророкували посаду міністра закордонних справ. Новий начальник Генерального штабу ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що реформування Збройних сил України і надалі відбуватиметься за стандартами НАТО. "Значить, реформування Генерального штабу вже почалося. Воно почалося з того моменту, як Україна заявила, що вона йде по курсу, спрямованому на Захід, до європейської спільноти і з подальшим вступом, можливо, до НАТО або зі співпрацею з НАТО. Тому однозначно, що ми в тому напрямку будемо працювати", - запевнив Хомчак.
У липні цього року генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг планує відвідати Київ. Кореспондент ТСН.Тиждень Андрій Цаплієнко взяв інтерв'ю у офіційного представника НАТО Роберта Пшчела. У розмові він запевнив, що Альянс будує довгострокові партнерські стосунки з Україною, тому підтримка надаватиметься, але Київ має забезпечувати зміни в усіх сферах суспільного життя.
- "Роберте, 2014 року генеральний секретар НАТО заявив, що двері до організації залишаються відчиненими для України. Якщо війна на Донбасі не завершиться в найближчі десять років, чи збереже Україна шанс вступити до НАТО?
- Це важливе питання. Із одного боку воно складне, а з іншого – ні. Нескладне, тому що двері були і залишаються відчиненими. Союзники не змінили рішення, яке ухвалили. Рішення стосувалось і України, і Грузії. На тій зустрічі ми також дали обіцянку Північній Македонії, що та стане членом, коли змінить назву. І ми це зробили. Тому НАТО свого слова дотримується. Двері залишаються відчиненими. Бажання бачити Україну є. Воно не змінилось. Але, щоб через ці двері пройти, – потрібно отримати запрошення. А запрошення залежить від різних аспектів, які пов’язані з домашньою роботою. Було багато країн, які працювали-працювали і чекали на запрошення. По-друге, існують різні умови, які пов’язані з безпекою. Врешті-решт це рішення політичне, а НАТО – це організація, яка була так і залишилась, де рішення ухвалюються тільки на основі консенсусу. До цього процесу потрібно підходити не песимістично, не ура-оптимістично. Треба реалістично.
- Здається, ми говоримо про політичні стандарти, а я хочу запитати про те, як впливає на шанс вступити до НАТО війна на Донбасі. Чи вступить Україна до НАТО або не вступить, якщо війна триватиме?
- Мені на це запитання дещо незручно відповідати, бо я звичайний чиновник. А рішення ухвалює не чиновник, а столиця. Кожна країна, якій слід ухвалити таке рішення, обговорює різні елементи, включаючи і політичні, і двосторонні. Було різне, але принципи для НАТО фундаментальні. Для нас це дуже важливо. Вирішувати будемо тільки ми і ця країна. У цьому сенсі політика третьої країни впливати не може. А такі спроби робились і робляться, щоб ускладнити цей процес. Це не матиме вирішального значення. Але це частина реальності. Додам важливу річ: наші відносини з Україною дуже довгострокові, масштабні у різних царинах. Це і питання планування, підготовки, стандартизації, вивчення мов тощо. Жоден із цих елементів не має негативного впливу на безпеку України і навпаки. Усе, що ми робимо у межах чесного партнерства, має позитивне значення для безпеки України.
- Роберте, Ви використовуєте шкільну термінологію про "невивчені уроки" тощо. Отже, які уроки треба засвоїти Україні, які помилки треба виправити, щоб вступити до НАТО? Бо часто-густо слова про "невивчені уроки" виглядають як привід, аби відкласти прийняття України до цієї організації, до НАТО.
- НАТО – це не чисто військова організація. Ми військово-політична організація. Якщо говоримо про питання цінностей, то це і стандарти у системі правосуддя, боротьба з корупцією. Те, що стосується військової теми, то йдеться про стандартизацію. Ми не очікуємо, що країна-претендент на вступ, буде вже з цим. Але ми очікуємо підвищення стандартів. Все відомо. НАТО допомагає Україні. Немає такого, що ви зробіть, а потім приходьте. Ми партнери. Давайте будемо чесними, Україна пішла вперед, а потім через різні причини десь повернулась назад. Є питання довгостроковості. Все в інтересах України, а союзники, які розглядають кандидатуру України, все це вивчають. Ми не перебуваємо в пункті, коли Рада НАТО обговорює – партнерство, реформи дуже важливі і з точки зору безпеки, і перспектив.
Україна у стані конфлікту. Не Україна розпочала його. Є жертви. Є політичне співробітництво. НАТО дуже сильно ставить запитання, включаючи дії РФ, коли українські моряки досі утримуються у в'язниці. Ми піднімаємо ці питання. Звичайно, завжди можна трошки більше очікувати від сусідів – це нормально. Найголовніше, що всі члени НАТО таку підтримку надають.
- Роберте, від Бухарестського саміту НАТО в 2008 році Росія вимагала 100%-вої гарантії що, Україна не вступить до НАТО. Я думаю, небажання відпустити Україну, небажання дати Україні стати членом НАТО призвело до анексії Криму та війни на Донбасі. І от станом на тепер, чи розглядає НАТО Росію як противника чи, принаймні, як загрозу?
- Ми не називаємо жодну країну противником чи ворогом. Але ми можемо сказати, що багато дій, включаючи те, що Росія вчинила в Україні, мілітаризація, використання хімічної зброї у Великій Британії, спроби впливати на політичні процеси в країнах НАТО, це не дії країни, яку ми можемо вважати як свого партнера. Немає в цьому нічого оригінального, адже Росія проти будь-якого в принципі розширення НАТО. Україна – у хорошій компанії. Ми всі сподіваємось, що м’яч на боці Росії, зокрема, в мінському процесі. Треба опитимістично дивитися вперед. Проблеми існують, але Україна може розраховувати на НАТО як на надійного партнера. Союзник – це використовується для членів НАТО, але, напевно, Україна – дуже міцний партнер. Для нас безпека України важлива. Це не питання якоїсь політичної коректності.
Розмовляв Андрій Цаплієнко