Входження до рейтингу Forbes небагато змінило

Входження до рейтингу Forbes небагато змінило

Фото: Іван Пасічник

Український винахідник Іван Пасічник є засновником стартапу у сфері енергоменеджменту Ecoisme.

В останні роки в Україні активно з'являються стартапи, багато з яких вже отримали визнання закордоном. Початок цього року приніс хорошу новину - український стартапер Іван Пасічник потрапив до рейтингу найуспішніших підприємців Європи "30 Under 30" за версією американського Forbes.

Іван разом із кофаундерами (співзасновниками) працює над стартапом у сфері енергоменеджменту - Ecoisme. По суті, стартап пропонує сервіс з унікальним обладнанням, які є частиною розумного будинку і дозволяють контролювати, а відтак і більш економно споживати електроенергію.

В інтерв'ю ТСН.ua Іван розповів, з чого починався його проект, де шукали перші інвестиції, а також про нагороду, яка є важливішою за потрапляння до списку Forbes.

- Проект Ecoisme увів вас до рейтингу Forbes, після чого ваше ім'я з'явилося у всіх українських ЗМІ. Розкажіть, з чого все починалося?

- Власне сам проект почався з хакатону. У мене є два товариші - Роман та Андрій Зінченки. Вони такі євангелісти сталого розвитку, альтернативних джерел енергетики. Вони організовували й активно продовжують кожен рік організовувати хакатони. Тоді цей хакатон відбувався під Києвом. Це був кінець серпня 2013 року. Вони притягнули туди сонячні панелі, ми приїхали, підняли вай-фай і декілька днів хакатонили. Що таке взагалі хакатон - це коли люди приїжджають, розповідають про свої ідеї, збирають команди, над цими ідеями працюють і за кілька днів показують результати журі, які залучені організаторами і які є спеціалістами саме у цьому напрямі.

Тож ми приїхали туди, похакатонили, так би мовити, і тоді цей проект почався. Але я не можу сказати, що ми одразу там усі вирішили: "Окей, тепер ми займаємося цим проектом". Такого не було. Для нас це був такий собі фан, ми так розважаємося, ходячи на хакатони. Але пізніше, коли у нас з'явилася ідея, що було б цікаво подивися, як усі ці проекти робляться, як піднімаються інвестиції, як це все працює, ми почали перебирати усі проекти, якими ми займаємося. А таких було чимало - там були і сервіси, і проекти, пов'язані з книжками, у двох моїх кофаундерів, також ми і 3Д-принтери розробляли. І тоді ми подумали, що цей сервіс з енергоменеджменту і смартхоуму [від англ. smart home] найбільш цікавий.

- Іване, кажете, що для вас хакатони були таким фаном, а чим ви займалися окрім того? У вас була якась інша робота, чому ви приділяли час?

- Були інші проекти, ми тоді всі скоріше фрілансили. Хтось сайти розробляв, хтось займався більше залізом. Ми постійно чимось займалися. А потім почали, крім всього іншого, працювати і над Ecoisme. І тільки через рік після того, на початку літа 2014 року, ми залучили перші інвестиції від німецького Deutsche Telekom. І вже тоді чотири фаундери почали працювати над проектом увесь час без усяких інших побічних проектів.

- А звідки взялася така звучна назва "Ecoisme"?

- Насправді вона може звучна для нас, на Заході вона не звучна. На тому хакатоні ми думали про те, що цей проект так чи інакше пов'язаний і з економією, і з екологією. Фактично "Eco" - це корінь і від "economy", і від "ecology". А "is me" - "це я". Нам здалося, що ця назва прикольна, ми подивилися, що якраз вільне доменне ім'я, ми його одразу тоді купили.

- Відомо, що ви закінчили механіко-машинобудівний інститут КПІ. То можна сказати, що ви зараз працюєте за спеціальністю?

- Ні, я взагалі зараз не працюю за спеціальністю, хоча декілька років працював. Моя перша робота була в українській компанії. Ми розробляли зброю, там були різні штуки для снайперських гвинтівок, планки Пікатіні та всякі інші штуки для зброї. Потім були дорогі меблі, зовнішня реклама тощо.

- А можна сказати, що ваш проект Ecoisme "вистрілив"?

- Ні. Проекти-стартапи не "вистрілюють". Коли люди чують, що наприклад, Instagram або Facebook "вистрілив", то це можна назвати такими веселими історіями. Проекти не вистрілюють. Це результат великої праці людей, які за цим стоять. Над тим самим Facebook, якщо читати поміж рядків, працювало дуже багато людей. І великому успіху та популярності Facebook передувала дуже велика робота.

Наш проект не успішний. Принаймні зараз про це рано казати. Ми насправді зараз тільки більшу частину часу витрачаємо на те, щоб зробити його успішним. Трохи більше півроку назад ми зробили краудфандингову компанію, й успішно її завершили. І зараз ми повинні довести свій продукт до стадії саме продукту і відправити першу партію нашим покупцям.

А коли ми виготовимо ці сенсори, запустимо їх у продаж, і це дійсно буде користуватися попитом, тоді можна буде казати про те, що це успішний проект, успішний продукт.

Фото: Ecoisme

- Тобто це буде тільки ваша перша партія, перші замовлення?

- Так. У нас були передзамовлення через Indiegogo.Тобто це можна назвати не продажем, а передзамовленнями.

- На сайті проекту лише англійська мова, ви не орієнтуєтеся на українського споживача?

- Ми орієнтуємося на людей, яким цікаве явище "розумний будинок" у якомусь новому форматі. Звичайно, що таких людей більше на Заході, зокрема в Америці. І ми для себе обрали Америку як перший ринок, куди ми плануємо виходити. В Україні також можна буде купувати наш продукт, але першим ринком будуть Штати, тому там англійська.

- У вас перші замовлення в основному зі Штатів?

- Так, ті замовлення, які ми приймали, більша частина була зі Штатів.

- А скільки коштує ваш продукт?

- Приблизно 250 доларів - у залежності від модифікацій. Там буде однофазний сенсор, трьохфазний сенсор, який матиме додаткову функцію знімання даних з сонячних панелей. Тобто можна буде дивитися не тільки те, скільки ви витрачаєте електроенергії і на що, але й те, скільки виробляєте, і відтак порівнювати й аналізувати.

- Розкажіть більше детально про сам продукт. Як він дозволяє заощаджувати? Бо ЗМІ пишуть таке: "Принцип роботи системи полягає в тому, що вона вимірює споживання електроенергії в будинку, підключившись до електрощитка, і таким чином допомагає заощаджувати". Але все ж незрозуміло: як саме вона допомагає.

- Окей, давайте по порядку. У нас є сенсор. Він встановлюється біля електрощитка, але слугує не для заощадження, а для знімання даних, які потім транслюються на наші сервери, де обробляються і після цього показуються людині. Тобто людина хоче купити не сенсор, а сервіс - економити або отримувати повідомлення, якщо вона забула вимкнути вдома, наприклад, електроплиту.

Оброблені на серверах дані людина може переглянути через мобільні додатки або через веб-інтерфейс на комп'ютері в браузері. Там видно, скільки електроенергії ви споживаєте, які саме у вас прилади ввімкнені, які вимкнені, які саме споживають більше електроенергії, які - менше. Порівняти ті самі прилади. Крім того, якщо у будинку є сонячні панелі і людина має сенсор у варіації з модифікацією для сонячних панелей, то можна подивитися скільки вона виробляє, скільки використовує і як це краще робити більш оптимально.

Фактично усі ці штуки, що ми розробляємо - це інструменти. Це як той самий фінансовий менеджмент. Фактично він ніяк не допомагає економити. Він лише показує статистику, на що ми витрачаємо гроші. І ми вже бачимо, наприклад, що трошки треба зменшити кількість грошей, які ми витрачаємо на їжу, і перенести їх на навчання. З нашим продуктом та сама історія. Ви отримуєте цей сенсор, а з ним - можливість подивитися, як, власне, ви витрачаєте цю електроенергію і на що.

Далі у нас ще будуть розумні розетки, які можна буде долучити до нашого сервісу. Тоді можна буде не лише подивитися і повернутися, якщо забули вимкнути плиту, але й вимкнути її автоматично. Це буде у подальших версіях.

А економія досягається тим, що люди змінюють свої звички. У нас є західні статистики, проводилися експерименти, які показують, що люди, змінюючи свої звички завдяки подібним сервісам, можуть використовувати електроенергії приблизно на 10-15% менше.

Крім таких очевидних речей, є ще один момент. Мій друг рахує свій час погодинно. Він отримує зарплату погодинно, і кожну годину, яку витрачає, він переводить у гроші. Якось він сказав мені: "Вийшли ми з дівчиною і не пам'ятаємо, чи вимкнули якусь техніку. І ми повертаємося. І поки ми вийшли, пройшлися, поки згадали, повернулися і знову пройшлися, ми втратили півгодини. А якби був твій сервіс, то ці півгодини він мені врятував би. І я міг би використати їх більш ефективно - на навчання або на розваги".

- Останнім часом більш популярною стає тема енергозбереження, українці хочуть не лише економити, але й як кажуть "бути еко". Які, на вашу думку, Україна має шанси розвитку у політиці енергозбереження? З якими проблемами стикаємося і як їх треба вирішувати?

- Одними з найбільших проблем енергетики в Україні зараз є те, що ми досі дуже залежні від нашого східного сусіда. Вугільні електростанції працюють на вугіллі, яке привозиться з Росії. Я спілкуюся з багатьма спеціалістами з цієї області, зараз багато людей займаються цими питаннями і намагаються знайти кращі рішення. Як і в кожній країні, енергетика - це таке комплексне питання і питання незалежності країни.

- Можете дати прогнози, як розвиватиметься світова енергетика загалом? Людство буде відходити від таких енергоносіїв, як газ і нафта, та використовувати відновлювані джерела енергії?

- Якщо брати весь світ у цілому, то ми бачимо тенденцію, що все більше будується сонячних електростанцій. Якщо взяти приклад Штатів, то у 2010 році від сонячних панелей вироблялося 2 ГВт, зараз виробляється приблизно 25ГВт, а у 2020-30 роках планується збільшити це значення до 250 ГВт.

Крім того, ми бачимо, як зараз впала ціна на ту саму нафту. Ми бачимо, як зараз розвиваються технологічні тенденції. Наприклад, той самий Ілон Маск і його компанія Tesla. Нещодавно вони випустили акумулятори, які можна ставити у домівки. І водночас він займається проектом SolarCity [компанія з виготовлення та установки сонячних батарей і будівництва електрозаправок для електромобілів Tesla у США].

У Штатах активно розвивається сонячна енергетика. Так само в Ізраїлі, Німеччині. Якщо брати такі потужні країни, то там все йде до того, що розвиваються альтернативні джерела енергетики. Крім того, це ще й політичне рішення. Не так давно сонячна електроенергія коштувала дорожче. Зараз постійно ведуться розробки і ті самі сонячні панелі стають дедалі дешевшими.

В гостях у «Сніданку» український винахідник Іван Пасічник

В гостях у «Сніданку» український винахідник Іван Пасічник

- Чи відкрила для вас поява у списку Forbes якісь нові можливості для розвитку?

- Насправді після попадання у цей список я зараз багато спілкуюся саме з журналістами. А такого, що у нас з'явилося більше контактів серед інвесторів або хтось одразу вирішив у нас інвестувати - взагалі не можна сказати.

Насправді в Україні з цього зробили прецедент. А якщо брати по світу, то разом зі мною обрали ще 899 людей, тому що обирали по трьох різних локаціях - Америка, Європа і Африка з Азією. Вибирали у десяти категоріях. Разом із технологіями і виробництвом там були і музика, і фільми тощо. Виходить, що по кожній категорії обирали 30 людей, і загалом нас дев'ять сотень. Проте це, звичайно, приємно і коли ми зараз пишемо інвесторам, розповідаючи про нашу команду, то повідомляємо, що у нас не тільки розробники круті, а ще й я крутий. Але фактично це не так багато змінило.

- Але додало очків до іміджу?

- Фактично так. Насправді ми отримали крутішу нагороду за наш продукт два тижні тому. Була виставка споживчої електроніки, яка називалася CES-2016, проходила в Лас-Вегасі, і наше рішення там взяло перше місце. Ми отримали нагороду як найкраща інновація у сфері смартфонів. Це як раз дуже круто. Але про CES мало хто знає, а про Forbes знає багато людей, тому входження у цей список для широкого загалу стало таким цікавим.

- Які маєте плани на майбутнє? Розвиватимете цей проект чи маєте намір зайнятися чимось іншим?

- Найближчі декілька років я стовідсотково буду займатися тільки цим проектом, а далі - будемо дивитися.

- Що вами рухає? Це бажання займатися улюбленою справою, отримати прибуток, визнання чи щось інше? До чого ви прагнете у житті загалом?

- Мені багато чого цікаво, як влаштовано взагалі у цьому світі. Я намагаюся працювати і займатися тими проектами, які допомагають мені розібратися у тих чи інших технологіях, починаючи з енергобізнесу і закінчуючи інвестиціями, роботою з великими utility-компаніями, енергопровайдерами, комунальними компаніями. Так чи інакше у нашій сфері доводиться працювати також із владою. Це ми зараз більше говоримо не про Україну, а про Штати. Там є певні держпрограми, через які можна отримувати певні дискаунти. Зараз західні країни драйвлять ці процеси з енергоменеджемнту, енергетики тощо.

Тож фактично намагаюся займатися тим, що мені подобається.

Розмовляла Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація