В Україні є трильйони кубометрів природного газу

Інвестор переконує, що компанія прийшла довгостроково працювати в Україні.

Нещодавно стало відомо, що інвестор з Нідерландів, компанія Yuzgaz B.V., виграла конкурс на розробку найбільшого в Україні родовища сланцевого газу - Юзівської площі. Утім, хто є кінцевим бенефіціаром компанії - досі невідомо. Сайти компаній створені за місяць. Там немає жодних контактів. ТСН.ua спробуваd розшукати офіси цих компаній - але теж даремно. Фірми були передані в управління іншим структурам. 

В ТСН звернувся засновник материнської компанії Yuzgaz B.V. - Emerstone Capital - підприємець з Канади Ярослав Кінах. Він розповів, як буде розробляти родовище, і натякнув, чиї гроші вклав у проект.

 

Коли стало відомо, що ваша компанія виграла конкурс на розробку Юзівського родовища, одразу почали шукати, хто стоїть за компанією. Хто Ваш друг в Україні?

-Я багато людей знаю, тому що я дуже довго в Україні. Я мав можливість з різними людьми поспілкуватись і познайомитись. В деяких випадках познайомитись трошки ліпше. Тому таке широке коло.

Це в основному політики та чиновники?

- Ні, я мушу зізнатися, що я від політиків тікаю. Це ще з першого дня, коли я почав працювати в Україні, волів бути стороннім від політики. Прийшлося з усіма спілкуватися, бо я очолював Європейський банк реконструкції і розвитку в Україні 5 років. І з добрими і не дуже добрими людьми: політики вони чи бізнесмени. Я уникав політичних зв'язків, щоб ніхто не думав, що я при одній партії чи при якомусь чиновнику.

- А Віктор Ющенко? Ви знайомі з ним?

- Так, дуже добре.

- Я знаю, що він Ваш друг?

- Так.

А з ким ще Ви спілкуєтесь?

- Я зізнаюсь, що дуже рідко спілкуюся з чиновниками, з політиками. Тому що це мені не потрібно. Це по-перше. По-друге, на це немає причини. Навіщо нав'язувати контакти, які не мають користі ані депутату, політику або чиновнику, і так само і для мене? Ризики... Дивлячись, яка ситуація в Україні, дуже багато пліток може виникати з різних дурних причин. Тому намагюсь бути обережним з тими, з ким і коли спілкуюсь. Намагаюсь це робити в позаробочі дні або на вихідних.

- А Ви мешкаєте постійно в Україні чи в Канаді?

- Ні, тут, в Києві. Дуже давно.

- Кажуть, що Ви канадський бізнесмен.

- Так, я канадський. Я з Канади. Я приїхав до України, перший раз було десь в 1992 році. Але приїхав сюди на постійну роботу, коли почав очолювати Європейський банк реконструкції і розвитку у січні 1995 року.

А Ваша компанія Black Iron?

- Ні, я там був незалежний директор у спостережній раді. Цікава компанія, величезний проект у них. Тільки, на превеликий жаль, він не просувається. Таких проектів Україна не бачила. Компанія запроектувала, що вартість самого проекту складе 1,1 млрд. І це приватні гроші. І він не простий, а складний проект. Але для України він би був неймовірно кориснии. Проте дуже повільно просувають із різних причин.

Кажуть, що туди залучено сотні мільйонів доларів і вони десь пропали.

- Як? Це публічна компанія. Гроші не зникають у публічних компаніях. Вони вклали в Україну, якщо не помиляюсь, 73 мільйони доларів. І проект не просувається. І вони його трошки зупинили, бо змінилася політична ситуація тут після Майдану Гідності і сподівалися, що проект буде рухатися вперед швидше, ніж в минулому. І на превеликий жаль, далі не просувається з різних причин.

А Ви в Emerstone теж незалежний директор?

- В Emerstone я засновник. Коли я почав цікавитися енергетичним сектором в Україні, то деякі люди з капіталом мене питали, що цікавого, що можна робити в Україні. І вони начиталися як і я, що величезний потенціал є в Україні. Потенціал, тому що тут поклади природного газу. Трильйони. Я не є геолог, я фінансист.

Традиційного чи сланцевого?

- Природного, а ще можна додати і сланцевий. Виникло запитання, що тут є такі величезні запаси газу, традиційного й нетрадиційного. Таким чином, варто було пильніше придивитися, що відбувається на ринку і які є можливості увійти через компанію, де я нині президент, Iskander. Вона відокремлена від Emerstone і вона невелика. Але ці інвестори сильно цікавилися, що наприклад Shell підписали угоду про розподіл продукції.

Ринок завалився. Читаємо, що нафта і ціни на газ сильно провалилися. Водночас, коли ціни обвалились на нафту і газ - акції величезних компаній впали. Для Shell, яка залишилася в Україні, дуже складно стало. По-перше війна на сході. По-друге, коли ціни на газ і нафту обвалилась, їхні акції сильно впали, і вони були примушені зі своїми акціонерами подивитися на свій портфель, вирішуючи, що робити. Потрібно було скорочувати свої капітальні витрати. Вони зрозуміли, що на них будуть тиснути: "Чому ви в Україні, коли всі відійшли?" Крім того, вони вже вклали в Україну приблизно 80 млн дол. в Юзівське родовище. Відтак, коли вони вирішили, що відходять і про це оголосили, інвестори, з якими я спілкуюся, які цікавляться Україною, кажуть: "Кінах, може ми б щось придумали".  Чому ні? У них мислення, та як у мене "проти течії" думати. Коли всі залишають ринок, варто подивитися. Коли Shell вибрали на площадку Юзівську, це були не останні люди за мізками, за технічними спроможностямиМи зрозуміли, як їм було цікаво, для нас воно буде ще цікавіше. Тим більше, що все впало. Shell - величезна компанія з величезними адміністративними коштами. Підходи до усіх робіт у них помножені у сенсі коштів.

Наприклад, у Iskander, якраз поруч з Юзівською, є Красноармійська площадка. Ми там пробурили одну свердловину від Iskander, виконали гідророзриви, а на кінець свердловина не була успішна. Не до тієї міри, що ми очікували. Мій дуже близький друг, який керував Shell в Україні, поцікавився, що ми зробили, і як зробили, скільки коштувало тощо. Я йому поверхнево пояснив, а він мені каже: "Кінах, якби ви трошки нижче пробурили не на 1800 метрів, а на 2500 метрів, то ви, напевно, б попали на басейн газу". Але ми не знали, чи наші геологи помилилися. Питає, скільки у нас це коштувало. Кажу, що ну дуже-дуже дорого. Маленька ж компанія. Він питає: "Скільки?". Я кажу: "5,5 млн дол". Він каже: "Це смішно. В нас така свердловина нам би коштувала 25-35 млн дол.".

А що це за загадкові інвестори у вас?

Є такий великий капітал, який любить тишу. Ми мусили підписати  конфіденційні угоди, що я не буду розкривати. Вони не хочуть світитися. Але я можу запевнити, що це точно не українські, російські гроші. Це не гроші від минулого нашого уряду, який десь там ховається за кордоном. Я би не міг працювати, як канадець, незважаючи на те, що я тут дуже довго, з людьми чи інвесторами, в яких брудні гроші або репутація під знаком питання.

Це американські гроші?

- Я не можу вам уточнювати, там є і американські, будуть і канадські. Але є гроші. Капітал чистий. Капітал дуже чистий і я поясню чому.Коли вирішили заходити на цей ринок і брати участь у тендері, ми вирішили, що створимо класичний інвест-фонд. Ми, інвестори не хотіли, щоб їм хтось щось закидав. Ми вирішили, щоб не на Кіпрі, репутація якого заплямована. Ми вирішили, що будемо проходити у Люксембурзі, там все абсолютно прозоро.

- Так Ви були зареєстровані на Британських Віргінських островах і вже потім передали в Люксембург.

- Абсолютно.

- Британські Віргінські острови чимось кращі за Кіпр?

- Я поясню. Коли ми реєстрували фонд у Люксембурзі, там була перевірка неймовірна. По-перше, мене перевіряли: хто я, звідки гроші походять тощо. Це юристи перевіряли мене. Коли юристи мене, перевірили тоді почалась перевірка адміністративних контор, які дотримуються дуже суворих державних законів щодо прозорості, відмивання коштів. Коли вони сказали: "Кінах є окей. Ми реєструємо фонд". Це вже дві такі ретельні перевірки. Окей, створили фонд. Але нам треба ще банківський рахунок. Тоді банк почав свою додаткову перевірку. Отже три перевірки окремими установами пройшли.

- Так ви теж вкладали свої гроші?

- Абсолютно.

- А скільки ви особисто вклали?

- Не хочу казати. Але я не маю стільки, скільки ці інвестори.

- Скільки взагалі треба вкласти, ви рахували?

- Ми запропонували за перших п'ять років проінвестувати 200 млн доларів - великі кошти без сумніву. Робоча програма охоплює розробку як мінімум 15 свердловин. Обіцяли, що за перший рік ми пробуримо одну пошукову свердловину, бо площа дуже велика і не потрібно всюди розкидати гроші чи бурити свердловини. Треба зосередитися. За один рік геологи, експерти, які до нас прийдуть, які працювали у Shell, вже багато знають. Нам треба команду створювати. Так що ці геологи й експерти до нас прийдуть.

- І це зі статутним капіталом в Емерстоні 50 тисяч доларів?

Це капітал тільки для реєстрації. Інвестори надали зобов'язання на 200 млн. Це наші гарантовані зобов'язання.

- Чому не зареєструвати в Україні? На вулиці Грушевського можна шикарний офіс за ці гроші винайняти.

- Ми і так будемо мати офіси в Україні, і на Грушевського, як знайдуться приміщення. Тільки, що ці структури створені для максимальної вигоди для інвесторів, бо вони люблять спокій і тишу. Вони все хочуть мінімізувати. А в Україні ми знаємо, що відбувається: рейдерство, закони міняються. І ніхто не може передбачити, що може бути. І тому структури як зазвичай у великих компаній, навіть у Shell, не в Україні. Зареєстрували компанію в Україні, але все проходило через Нідерланди. І так само у нас. Ми нічого не приховуємо^ структура є класична, нічого нового, нічого підпільного. Воно підпільне, тому що кожен підписав угоду про конфіденційність. Я би з великою радістю хотів би озвучити, хто є наші інвестори. Я нині відлітаю до Канади і буду говорити з деякими. Я не обіцяю, що вони погодяться розкрити, хто вони є, але я з ними поговорю.

- Світова спільнота, яка розуміється на енергетиці ,давно говорить, що добувати сланцевий газ не вигідно, бо собівартість висока.

- Для таких, як Shell, їхнє моделювання сланцевого газу, між іншим, було розраховано на ціни на нафту по 100 доларів за барель в середньому, на газ – 430-450 $ за тисячу кубометрів. Нині це все провалилося. У нас було б у 3-4 рази, а може й в 5 разів дорожче, тому що адміністративні кошти. Що тут розходиться – це собівартість робіт. Подивимось, що відбувається на північноамериканському континенті – малі та середні енергетичні компанії, які, можна сказати, розкрили цей сланцевий газ, дуже тішилися, коли ціни на газ були високими. Коли ринок провалився, дуже багато з них опинились на межі банкрутства. Інші мусили зупинити свої роботи та продати устаткування, бо кредитів набрали. Інші, які більш гнучкі та ліквідні, нині говорять, що за ціни в 40 $ за барель, знижена вартість їх влаштовує. Собівартість робіт у полях та ціна у 40 $ за барель – і в них є там маржа, яку вони собі заробляють. І в нас таке ж міркування.

- Яка собівартість тисячі кубометрів сланцевого газу на Юзівському родовищі? Ви можете порахувати?

- Це хай геологи рахують, бо я не геолог.     

Але ж ви, коли вирішили вкладати гроші, ви розраховували, скільки це буде коштувати? Кажуть, що 280 доларів? 

Так, але знову. Це залежить, яка компанія, які структури, які адміністративні кошти. У нас все буде максимально ефективно. У нас не буде цілої армії юристів, бухгалтерів. У нас мала, гнучка компанія. Але ми на аутсорсінг будемо давати проекти.

Тобто, ви ще не прорахували?

Ні. Ми прорахували, що за п'ять років ми вивчимо ділянку. Не на всі 8 тисяч квадратних кілометрів. Але точно на декілька сотень кілометрів. Ми пробуримо першу пошукову свердловину. Й у нас за 2-3 роки буде дуже хороша картина, що там є. Поклади є – тут без сумнів. Питання – де саме й скільки, і як їх викачати з надр.

- Але ж там війна… 

Ділянка у 8 тисяч кілометрів. У Харкові війни нема, правда ж. Навіть дивитися на цю велику площу ближче до Донецька – вона також на відстані. Але точно будемо зосереджувати зусилля не біля зони АТО.

Які ще родовища планується розробляти?

Юзівського вистачить точно на п'ять років, а може й більше. Угода про розподіл продукції, а ми будемо спадкоємцями цієї угоди, розрахована, мені здається, на 50 років.  Там дуже гарно все прописано. Ризики, які є як звичай для компанії, яка працює в енергетичному секторі, значно більші, ніж захист, який ми знайдемо в цій угоді. Там закони не можуть впливати. В угоді вказано – все, на що ми погодились й що підписано урядом, воно є засекреченим. Уряд зобов'язаний повертати ПДВ. Ми не будемо бігати й просити, щоб хтось повернув. Прописані обов'язки ми мусимо виконати. Але держава зобов'язана нам зорганізувати всі дозволи, бо приватна компанія, наприклад Iskander, має ходити по інстанціях, до адміністрацій в області, селі. Це такий тривалий час. А тут – держава зобов'язана. Ми робимо – й ви мусите. Інакше все розтягується. 

Я розмовляла з директором "Надра Юзівська". Він сказав, що рішення, що саме ви виграли цей конкурс, є неостаточним.

- Є певний процес. Був конкурс – ми виграли. Я на 100% переконаний, що все, що ми робимо, було абсолютно чесним й прозорим. Я не знаю членів цього комітету, який провів конкурс. Я виключно спілкувався з директором "Надра Юзівська", бо у нього вся документація, яку ми купували. І я мусив бути впевненим, що все, що ми робимо на шляху до конкурсу було правильним й коректним. Поза тим жодних спілкувань ні з ким не мав. Не в моєму стилі якось підкилимно робити. Й за всіма критеріями мені говорили, що ми одноголосно виграли. Але процес такий, що держава мусить затвердити, що вони готові з нами підписати угоду про розподіл. Так що тепер в уряді будуть розглядати, хто й що ми. Напевно, будуть переглядати, які були критерії, чому програли конкуренти тощо. Був конкурс, необхідно було заплатити 120 тисяч доларів, щоб отримати документацію. Тепер є якісь розмови, що щось там було підкуплено. 

Тобто, є вже скарги?

Я чую вже з вулиці. Мені телефонують й кажуть, що є.

Скаргу ж можна письмово подати.

Та хай пишуть, хай скаржаться. З нашого боку все абсолютно чесно й порядно. Будь-хто може перевірити, як я працюю в Україні. З діловою репутацією в мене все добре. 

Але ж можуть перевірити кінцевих бенефіциарів. 

Та хай перевіряють. Я буду їх молити, аби перевірили.

Може бути таке, що ви застовбили за собою ділянку, а за кілька років її продасте?

- Ми можемо продавати її. Бізнес є бізнес. Але у нас ніколи не було мети, щоб вкласти мінімальні кошти й перепродати ділянку. Ми не є трейдерами. Вони все дивляться короткостроково, а ми інвестуємо. Перша пошукова свердловина у першому році точно буде коштувати 20-25 мільйонів доларів.

Розмовляла Ольга Василевська

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: