У ГПУ повзучою контрреволюцією повернули правила гри часів Пшонки

Колишній заступник генпрокурора Віталій Касько, який став відомим після справи "діамантових прокурорів", розповів у інтерв'ю коресподенту ТСН про внутрішню "кухню" ГПУ та обставини, які спонукали його подати у відставку.

Також Касько, який у прокуратурі опікувався питанням повернення в Україну вкрадених екс-чиновниками коштів, пояснив, чия вина у тому, що процес гальмує. Зокрема, він поділився даними щодо екс-міністра Віталія Захарченка та розповів, чому пробуксовувала справа екс-міністра екології Миколи Злочевського.

- Коли вперше з'явилася думка написати заяву про відставку?

- Минулого тижня з'явилося скоріше остаточне переконання, що навряд чи вже я буду в змозі якимось чином вплинути на те, щоб прокуратура змінилася. Поступово я до цієї думки дозрів, поспілкувався з колегами, в тому числі з іноземними партнерами і переконався у правильності свого рішення.

- Чи були після оприлюднення вашої заяви якісь дзвінки, пропозиції чи особисті зустрічі з боку керівництва ГПУ з тим, щоб утримати вас на посаді?

- Ні. Я думаю, що навпаки. Керівництво ГПУ з радістю задовольнило мою заяву. Зробило це дуже швидко.

- По закону ви мали б відпрацювати ще два тижні. Від вас таке вимагали?

- Від мене такого не вимагалося, і я дуже щасливий, тому що я не бачив сенсу знаходитися в інституції. В той же день, коли я провів прес-конференцію, я забрав і трудову книжку, всі необхідні документи, віддав посвідчення. І наступного дня в прокуратуру не заходив.

- Кому вигідно те, щоб ви не працювали у ГПУ?

- Справа в тому, що це моє власне рішення. Безумовно, воно було зумовлено певними факторами. Мене, по суті, привели до такого рішення. Я думаю, що моє перебування у прокуратурі багато кому не подобалося. Зокрема тим прокурорам, які не хочуть працювати у нових умовах, яких абсолютно влаштовувало, як працювала прокуратура за часів Пшонки, яких абсолютно влаштовувала система координат, яка діяла тоді. І вони поступово, такою повзучою контрреволюцією повернули ті самі правила гри, які існували тоді. Боротися з цим, якщо немає бажання у керівництва ГПУ, немає політичної волі змінити ситуацію, можна було лише у межах своїх повноважень. Коли цих повноважень немає, немає відповідно ніяких перспектив щось змінити. Відповідно, і залишатися у такій прокуратурі немає сенсу.

- Ви говорите, що при Пшонці була одна схема роботи, до якої всі звикли. Що саме ви намагалися змінити?

- Це насправді дуже просто. Що собою представляє прокуратура в Україні? Це є прокуратура радянського типу, яка будується за принципом ієрархії. З одного боку генеральний прокурор не є у достатній мірі незалежним від політикуму. Він зв'язаний певними політичними цілями, відповідно діє з урахуванням цих цілей, побоюючись відставки. З другого боку, сама по собі система є чітко підпорядкованою. Коли немає незалежності прокурорів внизу від вище стоячого прокурора, це означає, що ця система може виконувати будь-які завдання незважаючи на те, чи повинна вона діяти відповідно до законодавства, чи всупереч законодавству.

У нормальній, європейській системі прокуратури прокурор є незалежним як зовні, від політичних впливів, так і всередині системи - він є захищеним від свавілля збоку свого керівництва. І в європейській прокуратурі немає такої практики, коли вище стоячий прокурор може подзвонити прокурору району чи області і дати йому певну вказівку про те, щоб закрити якесь кримінальне провадження чи розпочати кримінальне провадження щодо когось. Немає такого, бо там прокурор є незалежним. Він ніколи не буде виконувати таку вказівку. У нашій системі, на жаль, це працює. І або ми змінюємо цю систему і переходимо до європейської моделі прокуратури, або у нас не буде мати значення, яке прізвище людини, яка обіймає посаду головного прокурора. Не матиме значення, хто сидітиме всередині павутиння, поки саме павутиння не буде знищено.

- Вам особисто хтось телефонував, зв'язувався з вами з такими пропозиціями - на це очі закриваєте, а на це зробіть акцент?

- Ви знаєте, у мене у прокуратурі є певний імідж. І до мене просто з такими пропозиціями не зверталися, тому що розуміли, що нічого з того доброго не вийде.

- Зараз часто у Фейсбуці і ЗМІ поширюють блог Тетяни Чорновол, де вона опублікувала злісну статтю про вас. Ви її читали?

- Ні.

- Якщо коротко, це про те, що з її ініціативи подана заява в НАБУ щодо службових квартир, які ви собі начебто приписали.

- Пост Тетяни Чорновіл я не читав, але ви дуже легко можете почитати мої декларації, які я подавав під час роботи в прокуратурі. В цих деклараціях чітко відображено все майно і та єдина квартира, яка у мене була за всі 18 років, які я взагалі працював після закінчення університету. Її мали можливість подивитися і неурядові громадські організації, і фіскальна служба проводила перевірку, і під час закону про очищення влади мене перевіряли. Ні в кого ніколи не виникало запитань. Це є одна квартира, яка перебувала і перебуває у моїй власності. Тому різні публікації з цього приводу - це частина інформаційної війни. І за спинами тих людей, які цим займаються, стоять відомі мені люди.

- Розповідають, що у вас є будиночок під Києвом у Нових Петрівцях.

- Об'єкт незавершеного будівництва, який також зазначений у декларації і мільйон разів перевірявся. Всі, хто хотів подивитися на цей будиночок, на ті калабані і розібраний паркан, вже зробили це. Це є дачним будинком, незавершеним, там ніхто не живе і жити там неможливо.

- Хто буде наступним генпрокурором якщо раптом все ж таки Верховна Рада схвалить відставку Шокіна?

- А давайте підемо з іншого боку. Це прізвище матиме значення, якщо в Україні з'явиться політична воля створити нормальну європейську прокуратуру. Які би прізвища ми не обговорювали, які б хороші на перший погляд це не були люди, якщо такої політичної волі не буде, то, на мою думку, погоджуватися на таку посаду буде самогубством.

- Дехто називає ваше прізвище.

- Я би хотів передати меседж тим, хто розміщує такі пости, що я не претендую на посаду генерального прокурора. У мене склалося таке стале враження, що хтось дуже побоюється, що я можу стати генеральним прокурором, або може суспільство чи міжнародні інституції будуть називати моє прізвище. Я не маю такого бажання в існуючій системі координат. Тому я думаю, що можна заспокоїти всіх тих людей, які з цього приводу хвилювалися.

- Прокуратура відреагувала на вашу відставку дуже просто: назвала це піаром.

- Вони мають на це право. А в чому суть цього піару? Що я від цього виграю?

- Суть їхніх пояснень у тому, що ви розвалили справу "діамантових прокурорів".

- Задавали мені таке запитання журналісти. Я пробував їм чітко пояснити, в чому суть цієї маніпуляції. Справа "діамантових прокурорів" розслідувалася не Каськом, а Каськом і Сакварелідзе. На певному етапі я курував прокурорів у справі, а Сакварелідзе - слідчого. Потім генеральний прокурор поміняв нас місцями. Мені він віддав слідство, Сакварелідзе - прокурорів. Обидва підрозділи займалися розслідуванням справи діамантових прокурорів. І я вважаю, що ця справа розслідувана дуже добре. Більше того, ми виконали свою обіцянку і справу у частині епізоду про хабарництво закінчили в листопаді 2015 року. А потім захист знайомився з матеріалами кримінального провадження. А коли ознайомився, у перший же день 2016 року, 4 січня, ми її направили до Печерського суду. Тобто свою обіцянку суспільству про те, що ми доведемо цю справу до кінця, ми виконали - справа знаходиться в суді.

- Розкажіть детальніше про саму справу.

- У справі проведені негласні слідчі дії, санкціоновані судом, під час яких зафіксовані факти перемовин основних фігурантів справи, які підтверджують їхню змову на одержання хабаря. Зафіксовані аудіозаписами, відеозаписами, свідченнями свідків, заявників у справі. Доказів, на нашу думку, більш ніж достатньо.

- Діаманти справжні?

- Діаманти справжні. Їх вартість відповідно до експертизи складає близько $ 25 тис.

Тепер щодо наступних розслідувань. Ми не зупинилися на епізоді з хабарництвом. У нас розслідувалося не одне кримінальне провадження щодо "діамантових прокурорів". Ми мали кримінальне провадження щодо Корнійця за фактом заволодіння бізнесом пана Чайковського - підприємство "Ніколсан". Це сміттєвий бізнес - переробка, вивезення сміття у Києві та області. Це кримінальне провадження, в якому Корнієць підозрюється в тому, що він роками вимагав і одержував від бізнесмена, скажімо так, "оброк", постійні грошові надходження за те, що він не буде втручатися в діяльність бізнесу. І врешті решт вирішив просто відібрати це підприємство.

- Яка була сума "оброку"?

- Там різні суми. До 80 тис. грн на місяць доходу, тобто це було близько $ 10 тис. на місяць.

Найбільш цікаве у цьому кримінальному провадженні те, що воно існувало ще до справи "діамантових прокурорів". Цей факт було виявлено ще прокуратурою міста Києва, і колись він розслідувався, а потім раптом його забрали у Головне слідче управління Генпрокуратури і дуже тихо закрили. Хоча на нашу думку, там був очевидний склад злочину, його треба було розслідувати і направляти до суду. Ми виявили це кримінальне провадження. Я особисто скасував постанову про припинення кримінального провадження, тому що, на жаль, ні генеральний прокурор, ні заступник генпрокурора, відповідальний за розслідування в ГСУ, не хотіли цього робити. Я його скасував, ми зібрали докази вини цієї особи і остаточну підозру оголосили десь тиждень тому. От ми зранку оголосили остаточну підозру, а ввечері вийшов наказ генерального прокурора про ліквідацію слідчого управління Генінспекції, яка оголосила цю підозру. Як у відомому жарті – співпадіння? Не думаю, що це є співпадіння. Нами розслідувалися й інші кримінальні провадження щодо "діамантових прокурорів".

Тепер з приводу того, що справа розвалилася і це є намагання уникнути відповідальності. Мене позбавили впливу на слідство у Генеральній інспекції, позбавили впливу на прокурорів Генінспекції, і позбавили будь-яких повноважень щодо Генінспекції. При цьому я мав залишатися у Генеральній прокуратурі, сидіти на кріслі і зі сторони спостерігати, як хтось розвалює в суді справу "діамантових прокурорів". Вибачте, я розпочав її разом із Сакварелідзе і відповідав за прокурорів, які мали йти в суд і підтримувати обвинувачення у цій справі. І дуже логічно би було, щоб я і завершив це кримінальне провадження. Але спочатку в мене відбирають прокурорів, потім відбирають слідчих, а потім заявляють привселюдно, що це я так відповідальності уникаю і не хочу працювати у прокуратурі.

- Ви чули про поправки, які президент вніс у закон про прокуратуру? В контексті того, що новий генпрокурор має право звільняти антикорупційного прокурора.

- Я чув від експертів Євросоюзу, я чув незадоволення представництва ЄС. Я їх цілковито розумію.

- Для чого тоді створювалася антикорупційна прокуратура, що буде повністю залежати від генпрокуратури, яка анітрохи не змінилася?

- Я вам скажу більше. Навіть до цих змін, у попередньому законодавстві, на антикорупційного прокурора були певні важелі впливу. Все було не так райдужно, як могло здатися на перший погляд. Проте після таких змінам ми, по суті, зможемо говорити про нівелювання незалежності антикорупційного прокурора. Це вкрай сумно. Це видно нашим іноземних донорам, які оцінили ці поправки таким чином. Я дуже сподіваюся, що вони будуть заветовані президентом. Це вочевидь потребує виправлення, тому що очікування суспільства від роботи НАБУ дуже великі. Тим більше, що підходить час, коли суспільство хоче побачити результати. Завертання цих надій суспільства і створення залежної прокуратури - це буде абсолютно неправильно.

- Ваш міжнародний відділ у ГПУ займався тільки продовженням санкцій чи ще й поверненням коштів?

- Міжнародний відділ сам по собі не може шукати й повертати активи за власною ініціативою. Він може допомагати слідству шукати і повертати активи. Тим не менш, не зважаючи на це, ще півтора роки тому, як тільки мене призначили заступником генерального прокурора, я здійснив низку візитів у країни, де були заморожені активи колишніх високопосадовців. І незважаючи на те, що це не є моєю компетенцією і обов'язком, використовуючи свої хороші зв'язки в органах прокуратури різних країн, я привіз українському слідству величезну кількість матеріалів, де були зазначені номери рахунків, назви банків, прізвища людей, прізвища кінцевих бенефіціарів по багатьох країнах. Це особи з санкційного списку ЄС, Швейцарської Конфедерації.

За нормальних умов до цього має дійти слідство шляхом розслідування кримінального провадження в Україні. Я їм значно полегшив роботу. На жаль... От яскравий приклад. У Голландії я одержав величезну кількість матеріалів, які давали повні схеми належності майна пану Захарченку. Були голландські холдинги, на яких висіли всі об'єкти бізнесу і нерухомість колишнього міністра внутрішніх справ. Це було передано Головному слідчому управлінню. Я до цього часу не чув про обвинувачення Захарченка у вчинені економічних злочинів, які би направлялися до суду і в яких би фігурували ці активи, на жаль.

- Чому так?

- Причини є дві. Перша - недостатній рівень професіоналізму слідства. Слідство в Україні інтенсивно гробилося. Друга - це корупція.

Яскравий приклад корупції - справа Злочевського. Коли адвокат Злочевського звертається до слідчих Генеральної прокуратури й наступного дня одержує відповідь на свій запит про те, що Злочевський є самою порядною людиною у світі. Після прочитання цього листа йому мали як мінімум дати якусь державну нагороду. Ми навіть не знали, що слідство таку відповідь надало. І ця відповідь випливає у британському суді. І британський суд ставить британським прокурорам логічне запитання: а чому коли наш головний офіс звертається до прокуратури, вона місяцями відповідає, а коли адвокат Злочевського звертається, то йому на другий день дають відповідь? І чому Злочевський така порядна людина, а ви до нього претензії якісь маєте?

Візьмемо ситуацію з направленням справи Злочевського до МВС. Чому раптом кримінальне провадження щодо колишнього високопосадовця, яке за законодавством чітко має відноситися до компетенції прокуратури, раптом за чиїмось рішенням потрапляє до МВС. До речі, я досі не знаю, хто підписав постанову про визначення підслідності. Мені дуже цікаво, хто ця людина і чому вона визначає підслідність кримінального провадження по Злочевському за МВС. І чому це кримінальне провадження блукає по МВС, коли у Великобританії вирішується питання, чи зберігати арешт на майно і рахунки Злочевського?

- Можна припустити, що слідчих прокуратури підкуповують з-за кордону?

- Для цього існує Національне антикорупційне бюро, щоб розібратися, які ж фактори вплинули на такі дії слідчих, зокрема у справі Злочевського.

- Теж саме стосується і Єфремова і Ко?

- Просто Злочевський є найбільш показовим прикладом. Це були реальні кошти, які арештували прокурори Великобританії за власною ініціативою, які очікували від українського слідства більш адекватної реакції, ніж вони побачили. Тобто є багато факторів [чому справи проти екс-чиновників не доходять до суду], але головні - це недостатній професіоналізм і корупція.

Розмовляв кореспондент ТСН Сергій Гальченко