Голова НАБУ Артем Ситник – про стосунки з Аваковим, емоції антикорупційних прокурорів і гучну розмову з журналістами, яку не пам’ятає.
Директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник зустрічає журналіста ТСН.ua у своєму просторому робочому кабінеті. Вдягнений в білосніжну сорочку із закоченими рукавами та темну краватку, Ситник напружений і зосереджений.
Цьому є причина. Гучні скандали, де фігурує він і НАБУ, вже не перший тиждень у центрі уваги ЗМІ. Розібратися у всіх нюансах конфліктів і їхньому контексті – завдання не з легких.
Спочатку Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол на Ситника через те, що він міг користуватися послугами юриста бюро з приватною метою.
Пізніше Генеральна прокуратура (ГПУ) відкрила кримінальне провадження на голову НАБУ через можливе розголошення ним таємниці слідства на закритій зустрічі з журналістами.
Усе це сталося на тлі кількох резонансних подій. 31 жовтня детективи НАБУ затримали сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра – в рамках так званої справи рюкзаків. Зараз Аваков-молодший носить електронний браслет. Ще за два тижні – 14 листопада – зі скандальною заявою про підконтрольність НАЗК Адміністрації президента виступила колишня працівниця агентства Ганна Соломатіна.
Артем Ситник впевнений: через принципову позицію щодо боротьби з корупцією і гучні кримінальні справи проти НАБУ і нього особисто, вороги розгорнули медійну війну. Однак, хто вони, прямо не говорить.
Під час годинної розмови він ретельно добирає слова, коли говорить про Міністерство внутрішніх справ (МВС), ГПУ і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).
Про деталі скандалів, співпрацю з Арсеном Аваковим, непрості стосунки з головою САП Назаром Холодницьким і перспективи гучних антикорупційних справ Ситник розповів у інтерв’ю ТСН.ua.
ПРО РОЗМОВИ З ЖУРНАЛІСТАМИ
– ГПУ відкрила щодо вас кримінальне провадження за розголошення таємниці слідства у справі колишнього прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Йдеться про те, що під час закритої зустрічі з журналістами ви зачитували частину матеріалів кримінального провадження. Ви вже приходили на допит до ГПУ?
– Ні, на допиті я ще не був.
– Ви вважаєте це кримінальне провадження політично вмотивованим? Якщо так, чому?
– Так, я вважаю. Не знаю, про який конкретно off the record (зустріч з журналістами не під запис) йдеться, але у будь-якому випадку ми такі формати проводимо дуже давно.
Заяви про те, що хтось розголосив таємницю слідства чи державну таємницю з’явилися після того, як затримали сина міністра внутрішніх справ. Цю обставину зараз намагаються використати як спробу тиску. Під час засідання парламентського комітету з питань запобігання корупції я говорив, що в різних форматах дуже багато спілкуюся з журналістами. Розуміючи свою відповідальність, в офіційних чи у приватних розмовах жодного факту розголошення чи то державної таємниці, чи то таємниці слідства не було. Тому будь-що сказане журналістам за два з половиною роки своєї роботи я готовий повторити публічно без жодних переживань за те, що можуть виникати питання щодо незаконності дій.
– Цей аудіозапис з’явився не просто так…
– Цей запис з’явився після затримання у так званій справі рюкзаків. І він не є загрозою кримінального переслідування, бо юридичних підстав для цього немає. Це елемент медійної війни, що була розпочата після цієї справи.
– Вашу зустріч могли записати не журналісти, а МВС чи СБУ?
– Я не знаю, що це за запис, я ж не можу все переслуховувати.
– Як? Ви не слухали цей запис?
– Не слухав принципово.
– Чому?
– Я ще раз повторюю – принципово. За два з половиною роки на посаді я не можу пригадати усіх спілкувань із журналістами, але точно можу запевнити, що жодних порушень закону не було. Ця ситуація схожа з тією, що була два місяці тому, коли з’явилася заява про зареєстроване провадження щодо втручання Артема Ситника у вибори президента США. Історія дуже схожа – нібито хтось щось розголосив. І я не думаю, що вона буде остання. Це системна боротьба проти НАБУ.
– У вас є ідеї, хто міг "злити" цей запис у мережу?
– Мені це справді нецікаво. Слухайте, можна викласти всі мої розмови з журналістами. Всі вони стосуються кримінальних проваджень і дуже часто там приводяться конкретні факти з наших розслідувань щодо топ-корупціонерів. І починаючи з 4 грудня 2015 року, коли було зареєстровано перше провадження, жодного порушення закону у нас не було. Чому? Бо я розумію, що фігуранти у справах чи наближені до фігурантів, а-ля Антон Геращенко (нардеп від НФ), чекають реальних корупційних правопорушень не лише з боку директора, але й від усіх працівників НАБУ. Я вважаю, що ми не можемо собі цього дозволити, тому що це дуже ризиковано для самого бюро. Ми розуміємо, що будь-яке законне затримання працівника антикорупційного бюро, висунення йому обґрунтованої підозри матиме дуже серйозні наслідки для всієї антикорупційної реформи.
– На цьому записі ви зачитували шматок розмови цивільної дружини Кулика зі своєю подругою…
– Я не хочу повторюватися.
– Ви мали право зачитувати те, що ви зачитали на off the record?
– Всі наші спілкування із журналістами однотипні. Я ж не розповідаю, скільки разів я там граю у футбол чи скільки разів відтискаюся від підлоги. Два з половиною роки наше спілкування стосується кримінальних проваджень. І за ці два з половиною роки я не допустив жодних порушень. Якщо в ГПУ є якісь запитання, я на них відповім. Але в тому, що в моїх діях відсутній будь-який склад злочину — я в цьому впевнений.
ПРО СТОСУНКИ З АВАКОВИМ ТА ХОЛОДНИЦЬКИМ
– Ви вже кілька разів згадували про так звану "справу рюкзаків". Стосовно Авакова: детективи НАБУ раніше розповідали, що бюро співпрацювало з МВС в оперативній діяльності і між відомствами були хороші відносини?
– Я б не сказав, що така співпраця припинилася.
– Але раніше ви напряму спілкувалися з Аваковим і домовлялися про допомогу у робочих питаннях.
– Я не можу сказати, що спілкувався лише з Аваковим. Звичайно, що в силу компетенції МВС було багато робочих питань, які іноді доводилося обговорювати безпосередньо з міністром.
– Чи відповідає дійсності інформація, що під час затримання колишнього голови ДФС Романа Насірова МВС допомагало НАБУ?
– Допомога стосувалася спеціального транспорту. Мається на увазі спеціалізований медичний транспорт, яким Насірова доправляли до суду.
– Після затримання сина Арсена Авакова, ви спілкувалися з міністром?
– Ні.
– Не намагалися?
– Не те що намагався, чи не намагався – просто не спілкувався.
– Під час спроби обшуків у сина Авакова в Харкові поліція заблокувала цілий район, і як я розумію, детективи так і не провели обшук. Чи попереджали ви міністра внутрішніх справ про обшуки? Чи міг хтось інший в НАБУ попередити Авакова?
– Обшуки здійснювалися за кількома адресами. Я не буду зараз оприлюднювати матеріали слідства. Можу сказати, що за враженнями детективів, які проводили обшуки, у присутніх за цими адресами людей, було непідроблене здивування.
– Через "справу рюкзаків" у вас погіршилися стосунки з прокурором САП Назаром Холодницьким? Як розповідають наші співрозмовники, Холодницький підозрює НАБУ в тому, що ви могли попередити Авакова про слідчі дії щодо його сина, а також у "зливаннях" інформації про справи громадським активістам.
– За два роки у нас вже багато зроблено разом. У наших взаємовідносинах потрібно відходити від емоцій і працювати далі. Я відчуваю відповідальність за те, щоб антикорупційна реформа рухалася. Вона зараз перебуває під дуже великим викликом. На жаль, не всі колеги можуть зберігати холодну голову. Якщо ми будемо переходити на емоції, нічим добрим це не закінчиться.
– Ви зараз спілкуєтеся напряму з Холодницьким?
– Наскільки я знаю, він на лікарняному, захворів.
– А до його лікарняного?
– Як я читав у ЗМІ, то в нього перевтома. Я не хочу, щоб його стан погіршився, тому ми не спілкувалися.
– Так ви підтверджуєте, що у вас з Холодницьким конфлікт?
– Усі хочуть почути, що у нас є якийсь конфлікт. Немає ніякого конфлікту! Я ніколи не говорив, що між НАБУ та САП ідеальні відносини, що в нас усе дуже добре. Якби я так сказав, то це була б неправда. Але мною особисто як директором НАБУ робиться багато, щоб ці два органи нормально працювали. Вкотре повторюю, що ні НАБУ без САП не може працювати, ні САП без НАБУ.
ПРО КОНФЛІКТ ІЗ НАЗК
– Повноваження директора НАБУ закінчуються 2022 року. Ви відчуваєте загрозу того, що можете не втриматися на посаді до цього терміну?
– Нічого виключати не можна. Ми будемо робити все можливе, щоб закінчити те, що вже почали, а зробили ми немало. Зараз рівень супротиву справді вийшов на новий рівень, який ми ще не відчували.
– Після того, як вас опитали в будівлі НАЗК, ви вийшли до журналістів і на камери сказали таке: "Будуть якісь аудитори, будуть арешти, значить будемо жити в опозиції". Що означає ця заява?
– Чесно кажучи, не пам’ятаю, що таке говорив. Я мав на увазі, що ми допускаємо будь-які заходи. Як персонально стосовно мене, так і стосовно інших працівників НАБУ.
– Якими заходами, на вашу думку, боротимуться з НАБУ?
– Я бачу, що зараз триває перший етап блокування НАБУ. Перший етап – це використання підконтрольних медіа та адміністративних заходів.
– Про які адміністративні заходи ви говорите?
– Про протокол, що складений стосовно мене в НАЗК (там вважають, що Ситник надав довіреність на представлення його інтересів працівникам юридичного управління НАБУ, що може свідчити про можливе порушення законодавства в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Дивна ситуація, коли ще в липні НАЗК пише, що в цих діях немає конфлікту інтересів, але в жовтні починаються нові запити по цій темі. А коли вже була справа рюкзаків, це вийшло в публічну площину і мене почали запрошувати до НАЗК.
– Ви маєте на увазі, що НАЗК може бути підконтрольним владі органом?
– Мені здається, що доказів тут достатньо.
– Які саме докази, крім заяв колишньої працівниці НАЗК Ганни Соломатіної?
– Я не хочу скаржитися, але кожен орган виконує свою роботу. Якщо в моїх діях є якісь порушення або необхідно провести перевірку мене чи когось з працівників НАБУ, тут нічого поганого немає. Але коли компетентний орган ухвалює рішення, що в цих діях немає конфлікту інтересів, а потім починає піднімати це питання знову за два місяці…
– Від липня НАЗК працює щодо вашого можливого порушення?
– Було звернення юридичної фірми, що проходила у нас по одній із справ, пов’язаній із так званим цукровим прокурором. Ми там проводили обшук і вони написали звернення до НАЗК щодо конфлікту інтересів у моїх діях. Історія така: я як директор антикорупційного бюро дав довіреність на представлення моїх інтересів як директора НАБУ начальнику юридичного управління. Це нормальна практика. Від самого початку було дано роз’яснення, що тут немає конфлікту інтересів. Потім, коли вже почали перевірку по журналістських сюжетах щодо декларації глави НАЗК Наталії Корчак, була перевірка по преміях, по майну, що було незадеклароване. Наскільки я пам’ятаю, у вересні почалися запити щодо цього факту, хоча перед цим сказали, що немає конфлікту інтересів.
– В НАЗК скаржилися, що ви не відповідали на їхні запити.
– Справа в тому, що подання запиту не можна робити, коли тобі захочеться. Для цього потрібні конкретні підстави. Ми сказали, що ми виконуємо ваш запит, але, будь ласка, опишіть підстави цього запиту. Вони нам направили документи, чому від нас витребовують документацію, ми їм відправили всі запитувані документи.
– Сюжет про автомобіль голови НАЗК Наталії Корчак вийшов у травні. Справу проти неї НАБУ відкрило лише в жовтні, коли НАЗК надсилало запити щодо вас. Чому було потрібно стільки часу?
– Тому що лише одного сюжету замало для внесення даних у реєстр. Це нормальна практика, ми можемо брати журналістське розслідування і надалі проводити власну перевірку. Ми проводили перевірку даних, і якщо я не помиляюся, в серпні ми знайшли беззаперечні дані щодо користування майном Корчак. Мається на увазі, що і паркомісце, і автомобіль мали бути в декларації голови НАЗК. Після здобуття цих даних детектив зареєстрував кримінальне провадження.
– Ситуація виглядає дивно: вас почали перевіряти у НАЗК, а тут паралельно з’явилося провадження проти голови НАЗК у НАБУ.
– Щоб не було спекуляцій. Інформація про перевірку щодо мене з’явилася в Інтернеті, по-моєму, 6 листопада. Я цього навіть не знав, прочитав у Facebook Сергія Іванова. Тобто вже місяць як була зареєстрована справа щодо Наталії Корчак. Потім з’явилася інформація щодо протоколу про конфлікт інтересів. Мені його до цього часу не вручили. У мене є лише протокол про ненадання документів на вимогу НАЗК. Я розумію, що всім хочеться бачити, що це якийсь хід у відповідь. Ну який це хід у відповідь, якщо провадження зареєстровано ще 5 жовтня?
– У вас є особистий конфлікт із Корчак?
– Ні. У мене немає ні з ким особистих конфліктів, я взагалі дуже добра людина.
– ГПУ відкрила провадження щодо вас, а ви, за заявою колишнього генерального прокурора Рената Кузьміна, розслідуєте провадження щодо генпрокурора Юрія Луценка?
– Це провадження було зареєстровано за рішенням суду. Була заява Кузьміна до нас, далі була заява до суду, і суд зобов’язав нас внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
ПРО СКАНДАЛ У НАЗК
– Повертаючись до Ганни Соломатіної та її заяв про вплив Адміністрації президента на НАЗК. Ви знали про факти, що вона озвучувала?
– У нас була інформація про те, що там може не все бути чисто.
– Ви чули раніше, що один із співробітників АП Олексій Горащенков має влив на НАЗК?
– Чесно кажучи, ця частина заяв Соломатіної для нас була новою.
– Чи намагалися в АП будь-коли впливати на роботу НАБУ?
– За два з половиною роки не було прямих чи не прямих спроб з боку президента впливати на нашу роботу.
– Я вас особисто бачив в АП навесні цього року. Що ви там робили?
– Навіть точно зараз не скажу, скільки разів був в Адміністрації президента. По-перше, я брав участь у засіданнях Антикорупційної ради при президентові. По-друге, я брав участь у засіданнях Нацради реформ.
– Ви бачили матеріали, які Соломатіна передала до НАБУ? Там є перспектива підозр?
– Особисто не бачив матеріали, тому що мене не було в Україні. Я нічого не можу сказати, тому що ця справа передана до Служби безпеки України, генеральний прокурор змінив підслідність. Тому ми навіть початкових слідчих дій там не проводили і говорити про перспективу цієї справи я не можу.
– До цього ви були знайомі з пані Соломатіною? У владі вважають, що вона зіграла на вашу користь проти Корчак і називають ледь не агентом НАБУ.
– Ні, це неправда, я її не знав. Я лише читав у ЗМІ, що вона десь працювала у Кіровоградській області. А коментувати якісь чутки забере багато часу.
ПРО ГУЧНІ СПРАВИ
– Ви затримуєте велику рибу – наприклад, Роман Насіров, Микола Мартиненко, син Арсена Авакова. Далі суд обирає їм запобіжний захід у вигляді арешту і що далі? Справи просто губляться.
– Чому вони губляться? Мені здається, що питання стоїть у тому, що це якраз також елемент пропаганди. Справи не губляться. Наприклад, справа Насірова в суді. Ми не маємо компетенції відповідати на запитання винна особа чи ні. І ми не маємо можливості призначати покарання, це не відповідає будь-яким демократичним засадам.
– Насіров закінчив ознайомлення з матеріалами своєї справи?
– Вже закінчив. Пригадуєте, як він раніше голосно заявляв, що за два дні ознайомиться з матеріалами справи, бо хоче якомога швидше довести свою невинуватість в суді. Але так вийшло, що матеріали справи він читав чотири місяці. І це не значить, що справа загубилася. Ми ж не можемо через коліно ламати людей. У нього є право на ознайомлення зі справою, що налічує 240 томів. Обвинувальний акт складає більше 700 сторінок, це складна корупційна справа, і вона точно не загубилася. Незабаром передамо до суду справи щодо нардепів від НФ Максима Полякова і колишнього нардепа від БПП Борислава Розенблата.
– Коли ви їх направляєте до суду?
– Наразі можу сказати, що оголошені остаточні підозри і справа йде до логічного завершення.
– Яка ситуація зі справою Миколи Мартиненка?
– Поки що остаточної підозри оголошено не було. Розслідування на завершальній стадії.
ПРО ПОЛІТИЧНІ АМБІЦІЇ
– Останнім часом багато представників чинної влади в розмові з журналістами не під запис говорять, що у вас є президентські амбіції, вони є?
– Це питання трохи змінилося. Раніше було питання просто про політичні амбіції, а зараз вже про президентські. У мене немає таких амбіцій, моя єдина амбіція зберегти те, що ми вистраждали за останні два роки. І я зроблю для цього все можливе, і все можливе для того, щоб довести розпочате до кінця. Чому такий супротив? Тому що ми близько до цього кінця. Достатньо двох-трьох вироків у суді і ця корупційна хата просто почне сипатися.
– Ваш перший заступник Гізо Углава — грузин. Зараз багатьох грузинів видворяють із країни. Коли Углава почав працювати в НАБУ, він мав грузинське громадянство? Чи є ризик, що його теж можуть видворити з України?
– Виключати цього я не можу. Що стосується громадянства: на роботу у НАБУ не можна призначити людину, яка має громадянство іншої держави. Дійсно, акт президента Грузії про припинення Углавою громадянства був у червні 2016 року. Але згідно із законодавством Грузії та міжнародним договором з Україною, громадянство автоматично припиняється, якщо особа набула громадянства іншої держави. Задовго до призначення Углави першим заступником у нього був паспорт громадянина України. Але виключати, що хтось буде намагатися позбавити його громадянства, теж не можна.
Розмовляв Роман Кравець