Я вдарив чоловіка, який довів до істерики жінку. Це кампанія проти Центру протидії корупції

Я вдарив чоловіка, який довів до істерики жінку. Це кампанія проти Центру протидії корупції

Фото: ТСН.ua

Антикорупціонеру загрожує до трьох років ув'язнення.

В Україні можуть засудити того, хто бореться із корупцією – Віталія Шабуніна. Йому вже не раз закидали і потенційно високу зарплату, і його новий будинок, і навіть ухиляння від сплати податків. Журналістка Дар'я Счастлива зібрала докупи всі ці підозри, щоби розпитати самого Віталія. Як, із ким і де живе зараз головний громадський борець із корупцією і чому не втримався від нового скандалу, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну загрожує три роки за ґратами. І це - ще кращий варіант, бо кілька днів тому було п'ять. І все за те, що він ударив чи то журналіста, чи то блогера Всеволода Філімоненка. Той іще на початку літа наполегливо тролив Шабуніна, дістаючи запитаннями, чому антикорупціонер не воює в АТО. І от саме тоді, коли Шабунін ішов із цього приводу у військкомат, і сталася бійка. Філімоненка, звісно, супроводжувала камера. Потім він поскаржився поліції, що має струс мозку і надколоту щелепу. Але того злощасного дня замість заліковувати рани він дочекався Шабуніна з військкомату і спритно бігав, щоби бризнути йому в обличчя з газового балончика. "Швидка допомога" після цього знадобилася самому Віталію.

Усе це відео просто вибухнуло в соцмережах. Іще й тому, що антикорупціонера звинуватили в побитті журналіста, а це тягне на серйозніший строк. І лише після обурення медійної спільноти, де ніхто не чув про такого журналіста Філімоненка, прокуратура повідомила, що статтю змінили. Тепер ідеться про "завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості", без слів про журналіста. Шабунін визнає, що вдарив провокатора. І готовий пояснити свою позицію в суді. Хоч справу вважає замовною.

32-річний Віталій Шабунін став фактично головним обличчям і навіть своєрідним маркером змін, які відбуваються в Україні. Він настільки роздраконив корумпованих чиновників і владу, що саме з прицілом на нього ухвалили навіть зміни до закону, запровадивши там термін "антикорупціонер". За те, що борці з корупцією проштовхнули-таки електронні декларації, їх теж змусили звітувати про свої статки. Цим громадських активістів зрівняли з посадовцями найвищого рівня.

Страшенно дратує чиновників серйозне фінансування боротьби з корупцією західними фондами. Більше того, судячи з оприлюднених звітів, довіра цих фондів до організації з кожним роком росте, якщо дивитись на виділені суми: 2013 рік - 196 тис. доларів, 2014 рік - 280 тис. доларів, 2015 рік - 391 тис. доларів, 2016 рік - 419 тис. доларів. І все ж, якщо ж порівняти розмір цих грантів і статки когось із депутатів середньої руки, наприклад, скандального Бориса Розенблата, то організація антикорупціонерів виглядає просто комариком на тілі слона. Бо лише у готівці родина депутата задекларувала 2 мільйони доларів і 1,5 мільйона євро. І це - без майна, квартир, будинків, акцій компаній, зарплат і машин.

Цей майновий стриптиз, до речі, найбільше роздраконив чиновництво. Та Центр протидії корупції ставить собі плюсики проти багатьох запроваджених новацій в країні. Загалом, їх близько 20. У тому числі - створення НАБУ та антикорупційної прокуратури, відкриття держреєстрів, закупівля ліків міжнародними організаціями. В центрі твердять, що саме громадський контроль зберіг від розкрадання на закупівлях більше 4 мільярдів гривень. А самі активісти ЦПК не взяли ні копійки з державної казни.

Головний борець з корупцією в Україні одягається на секон-хенді та готовий піти до армії

Головний борець з корупцією в Україні одягається на секон-хенді та готовий піти до армії

ПРО "ГРАНТОЇДСТВО"

- Як вам бути "грантоїдом"?

- Я всіх заохочую, долучайтеся, це конкурентний ринок. Є ілюзія, що донорське фінансування просто дається, але це неправда. Це кожний раз конкурс, і не український, а конкурс британського посольства, американського посольства, посольства ЄС тощо. Хто вважає, що це легко дається, будь ласка, пробуйте.

- У вас є якісь комплекси та переживання, що вас називають "грантоїдом", вас не люблять?

- Саме слово "грантоїд" вигадали в Росії для дискредитації їхнього громадського сектору. Люди, які вживають його, або не розуміють походження і цілі того слово, або просто ним кидаються. Мені і ті, і ті, нецікаві. Хай виграють хоч один грант на конкурсній основі.

- Чому чиновники заздрять "грантоїдам"?

- Найбільший отримувач грантової допомоги – державна українська служба. 90% грантової допомоги йде не громадським організаціям. Тільки 6% на конкурсній основі йде на громадські організації, решта – на соціальні речі. А 90% отримує держава – на реформи, інфраструктуру тощо. Тому коли той самий Матіос, Демчина або Кононенко жартують про "грантоїдів", найбільші "грантоїди" - державні службовці.

- Тому чому вони заздрять, якщо отримують більше вас?

- В тому і різниця, що ми отримуємо законно, за контрактом. Те, що ми заробляємо законно, вони: а) заробляють незаконно, б) часто обкрадаючи бюджет, в) за це їх можна посадити. Бо коли не співпадають рівень статків та доходу, то це 12 років тюрми з конфіскацією. А хіба може суддя, який заробляє 12 тисяч гривень, законно мати будинок на 500 квадратів, три машини та багато іншого.

НА ЩО ВИТРАЧАЮТЬСЯ КОШТИ ДОНОРІВ

- Хотіла спитати про історію з двома мільйонами доларів. Ваші опоненти писали, що ці кошти видали не вам, а донору вашому ключовому IDLO.

- Це відверта маячня. Навіть була кримінальна справа, яку почав колишній генпрокурор Віктор Шокін, що Центр протидії корупції вкрав два мільйони доларів в американців. Насправді в нас десять донорів. Центр протидії корупції не отримали жодної копійки з цих двох мільйонів, які були виділені на реформування прокуратури. Ми ще після Революції Гідності сказали, що наша Генеральна прокуратура реформуванню не піддається – її треба знищити і побудувати нову структуру. Брати гроші на реформування того, що реформам не піддається – це безумство. Ця кримінальна справа була закрита Юрієм Луценком через відсутність події злочину. Ми через суд намагаємось зараз посадити прокурора, який фальсифікував цю справу.

- Правда, що ви за рік від різних організацій отримали близько мільйона доларів?

- Це дурниці. Ми би могли отримувати мільйонні гранти, але в цьому немає сенсу. Більше грошей від донорів не означає збільшення зарплат працівникам.

- Ви знімали офіс напроти Банкової, і були пересуди про те, що невеликі компанії не можуть собі дозволити таке дороге приміщення.

- Це була трикімнатна квартира, знімали за нормальною ціною – близько 1200 доларів, у нас у фінансуванні закладено оренду офісу. А зараз ми крутіший офіс знімаємо – на Малопідвальній, це між Майданом та Золотими Воротами. Це район СБУ – навколо нас всі їхні департаменти, і це крутіше, ніж на Банковій.

- Навіщо так багато витрачати на приміщення? Чому не на Борщагівці, наприклад?

- У нас велика частина роботи – це комунікація з органами влади, переважно з Верховною Радою, які розташовані в центрі, тому нам зручніше.

- Куди йдуть гроші грантів, якщо на зарплати та оренду ви витрачаєте досить скромні, у порівнянні з отриманими коштами, суми?

- Гроші, які дає донор, надходять за заявками від нас, у яких вже всі суми необхідні прораховані. Нам ніхто не заносить валізку з грошима і не каже – робіть що хочете. Наприклад, ми наймаємо окремих експертів для того, щоб написати певний законопроект. Звичайний юрист його не напише. Крім того, ми організовували цього року навчання детективів Антикорупційного бюро, запрошували експертів, в тому числі і з-за кордону, яким оплачували дорогу, проживання, тощо. Також ідуть кошти на організацію міжнародної конференції з повернення активів, яку ми організовуємо щороку.

- Експерти, конференції, законопроекти, юристи. Що ще?

- Ще багато інших нормативних актів. Наприклад, ви уявляєте, скільки треба, щоб запустити електронне декларування?

- Але там ваше прізвище навіть не фігурує.

- Звичайно, а що ж ви хотіли.

- А за ці послуги вам хтось платить, наприклад, за розроблений законопроект?

- Тільки ті кошти, які дають донори – з США, ЄС – які зацікавлені в тому, щоб Україна була успішна, щоб на кордоні з Росією була успішна держава, яка може протистояти, щоб Росії протистояли не вони. Це нормальна геополітична логіка.

- Це затратна річ зараз займатись в суді своїм захистом?

- У нас є свої юристи, є адвокати, з якими ми співпрацюємо.

- А хіба можна брати гроші донорів, з яких фінансуються юристи, на особистий захист?

- Якби я не займався цією діяльністю, то і справи такої проти мене не було б.

ПРО ПОБИТТЯ ФІЛІМОНЕНКА

- Чи готовий Шабунін до тюрми?

- Я таки вдарив того провокатора і готовий понести за це відповідальність.

- Сидіти готові?

- Я готовий нести покарання, якщо воно буде законним. Тікати з країни я, звичайно, не буду. Я тільки заспокоїв дружину, що не буде ніякої посадки.

- Боїтесь тюрми?

- Ну, не найприємніше місце, погодьтеся. Можна у Луценка перепитати.

- У Мережі пишуть, якщо Шабунін так вправно б'є Філімоненка, то може хай піде до армії і там ворогів б'є?

- Без проблем. Як буде повістка, одразу піду. Я придатний до служби з деяким обмеженням за родами військ. Тож піду, якщо призвуть.

- Всі здивовані, що ви взагалі відреагували на таку явну провокацію Філімоненка.

- Це була не перша з ним зустріч. Він перед тим півгодини за мною бігав, кидаючи образи на мою адресу та на адресу моєї дружини. Він казав, що я вкрав гроші, які українці жертвували на лікування моєї дружини, коли вона лежала в комі. Я його тоді пальцем не зачепив. Потім він домагався до моїх батьків, я його не чіпав. Потім була провокація з мітингом, коли приходили до мене, він мене знімав, я його пальцем не зачепив. І вже потім він о пів на сьому ранку зустрів чомусь мою колегу в аеропорту, довів її до сліз на темі загиблих АТО. Я вдарив його за образу моєї колеги.

- Вважають, що ви себе дискредитували цим вчинком.

- Ні, я так не вважаю. Я вдарив чоловіка, який довів до істерики тендітну жінку, довів її до істерики смертю друга.

- Чому такий ажіотаж саме навколо цього інциденту?

- Ми переконані, що це кампанія проти Центру протидії корупції, яка триває вже півроку, а Філімоненко – один з виконавців цієї кампанії, яка має багато векторів.

- Ви відчуваєте на собі вибіркове правосуддя?

- Давайте говорити про справи про побиття журналістів. Наприклад випадок, коли журналіста Михайла Ткача та його колегу в центральному офісі СБУ вкладають на підлогу, забирають камеру, б'ють, незаконно утримують. За два роки це кримінальне провадження закривали чотири рази. Знімальну групу програми "Наші гроші" на той час зять заступника міністра МВС побив фізично, розбив камеру, вся подія знята на відео, і за два роки жодного результату. А тут – два місяці і вже підозра. Я сподіваюсь, що на тих справах органи тренувались, і ось вже на мені навчились робити це швидко, і далі все буде набагато оперативніше вирішуватись.

ПРО ДЕПУТАТСТВО

- Ви були депутатом Рівного і балотувались після Майдану…

- Це була помилка.

- Чому?

- Уявімо, я зараз депутат БПП. Чи наближає моє депутатство в цьому блоці створення антикорупційного суду? Ні, не наближає. Коли я балотувався, я щиро вірив, що вони змінились після революції, бо вони реально були з нами, в натовпі. І Яценюк, і Аваков, і Турчинов. Я був переконаний, що неможна пройти через революцію та не змінитися, я помилився.

- У 2019 році балотуватиметесь?

- В якому разі це буде доцільно – якщо ти обмінюєш одні інструменти впливу для змін на інші, більш ефективні. Зараз зі своїми партнерами я впливаю на створення Антикорупційного суду більше, ніж якби був депутатом.

- А на держслужбу піти? Очолити НАБУ чи НАЗК?

- Найбільша проблема, що НАЗК – колегіальний орган, там не вирішує одна людина, там їх четверо. І більшість може проголосувати не так, як ти. Так звідти пішов Чумак, коли побачив, що він один проти трьох.

- З ким з депутатів ви товаришуєте?

- Товаришую – це трошки не те слово. Є люди, з якими приємно працювати. Наприклад, Найєм, Лещенко, Заліщук. З Єгором Соболєвим приємно працювати, а він голова профільного для нас комітету. З Самопомочі приємно працювати з Павлом Костенком, Оксаною Сироїд. Рідше зараз зустрічаємось, але приємно працювати з Вікторією Сюмар. З виконавчої влади приємно працювати з міністром юстиції Павлом Петренком, дякуючи йому в тому числі були відкриті реєстри. Україна перша в світі, це був один з наших законів, хто відкрив кінцевих власників юридичних осіб. Другою була Британія. Гарний партнер в роботі Артем Ситник.

ПРО РОДИНУ, БОРГИ ТА СЕКОНД-ХЕНД

- Скільки ви зараз заробляєте?

- Дві тисячі доларів на місяць. Іноді трошки більше, коли проводжу якісь тренінги.

- Скільки грошей ви витратили на будинок?

- Будинок обійшовся десь у 83 тисячі доларів, плюс земля – десь під 100 тисяч вийшло. І це можна подивитись у моїй декларації, яку я публікую, хоча й не маю цього робити. Там показаний борг, який я ще маю виплатити, я ще виплачую кредит за будинок. 1400 доларів з зарплати я віддаю в рахунок кредиту. Для першого внеску продали двокімнатну квартиру на Борщагівці, яку придбали на спільні гроші з дружиною, більшу частину з яких дали батьки дружини.

- Які у вас найулюбленіші речі в будинку?

- Телефон та комп'ютер. Здебільшого, простір організовувала дружина. Я мріяв лише про дві речі – камін та терасу, ми їх маємо. І гойдалка на терасі мені подобається.

- Хто вам підбирає гардероб?

- Ізюмський ринок – це київський ринок секонд-хенду.

- Ви і зараз в секонді?

- Так. Крім спіднього. Ми з дружиною разом скупляємось. Навіть не порахую, скільки витрачаю на речі. Якісні речі, які мені подобаються, коштують дуже дорого. На секонді ось придбав піджак за 600 гривень, новий він коштував би набагато більше.

- І дружина вдягається з секонду?

- Так, це такий собі "бутік" секонд-хенду, який мені порекомендував один знайомий депутат, не цього скликання. Він може приїхати і все на тому ринку скупити. Я взагалі здивувався, скільки відомих людей там вдягається.

- Чим ви болієте, крім антикорупційної роботи?

- Родиною, дочкою та дружиною.

- Який ви батько?

- Хотів би більше часу приділяти доньці, в мене дуже велика зайнятість.

- Є в вас якісь свої обов'язки як батька – купати, підгузки міняти?

- В нас немає якогось поділу, хто це робить, хто ближче, той й міняє підгузок, купаємо разом. Читаю з малою книжки. Вона встає о шостій ранку, гукає мене, щоб я її витяг з ліжечка, вона йде на горщик, а потім біжить до мами в ліжко, і ми там тусуємось, читаємо книжечки ,це перші 15-20 хвилин нашого ранку. Ввечері приходжу зазвичай пізно, коли вона вже спить. Тому на вихідних намагаюсь нічого не робити, окрім спілкування з родиною, хоча виходить не завжди.

- На чому ви не економите? На що йде найбільше грошей?

- На книги для дочки.

Повʼязані теми:

Наступна публікація