Є речі, в які держава не мала би втручатися. І це - мова нацменшин

Голова Закарпатської ОДА, який фактично перебуває у центрі "гарячої мовної точки", впевнений, що з міжнародного скандалу ще можна виплутатися.

Ухвалений Верховною Радою закон про освіту втягнув Україну у дипломатичний скандал. 

Сусідні країни, чиї етнічні народи проживають на території України, обурилися сьомою статтею закону, яка гарантує навчання державною мовою. Право вивчати рідну мову за представниками інших народів залишається, але всі інші предмети, починаючи з 5 класу, мають тепер викладатися українською.

Угорщина стала країною, яка найгучніше висловлює свою незгоду з новим освітнім законодавством. Зокрема, голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Будапешт вимагатиме введення санкцій проти України.

ВідеоПрезидент Молдови назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин

Угорська нацменшина, яка посідає шосте місце за чисельністю в Україні, компактно проживає на Закарпатті, здебільшого у місті Берегове.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль зараз опинився між двома вогнищами - угорцями, які роблять чималі фінансові вливання у регіон, та президентом України, який призначив його на цю посаду. В інтерв'ю кореспонденту ТСН.Тиждень Сергію Гальченку чиновник висловив думку, що ситуацію, що склалася, можна вирішити за умови наявності політичної волі обох сторін.

Також Москаль пояснив, чому український закон не має шансів отримати позитивного висновку від Венеціанської комісії, до якої було спрямовано документ.

- Ви зустрічалися з дружиною Орбана (угорського прем’єра - ред.). Говорили щодо мовного питання?

- Її не цікавить наш курс долара або зростання економіки чи цін на бензин. Її цікавлять гуманітарні питання. Вона займається благодійністю. Часто привозить сюди благодійні вантажі. Ви знаєте, що в Орбана п'ятеро дітей. Вона каже, що я в принципі домогосподарка, але якийсь вплив вдома маю. І ми спільно дійшли до думки, що з цієї ситуації треба вийти, щоб не було репутаційних втрат ні в Угорщини, ні в України, ні в Петра Олексійовича, ні у Віктора Орбана.

Я навіть запропонував провести зустріч. А вона каже: "Я не знаю, чи чоловік поїде до Києва". А я також не знаю, чи Петро Олексійович поїде до Будапешта. Найкраще обрати Берегово, де є і українці, й угорці. І якщо угорський прем'єр і президент України пройдуться центральною вулицею, обидва тільки виграють і зірвуть оплески. Із ситуації, що склалася, можна вийти.

Геннадій Москаль
УНІАН
Геннадій Москаль

- У вас особисто склалася пікантна ситуація. У вас доволі гарні відносини з угорцями, ви розумієте, що вони роблять непогані фінансові вливання у регіон. Водночас ви є людиною президента. Він вас призначив, ви з ним у гарних стосунках. І ви, власне, балансуєте.

- Я не балансую. В мене ще одна ситуація. У нас є пропрезидентська більшість в обласній раді. У нас голова обласної ради з БПП, а від Партії угорців КМКС - його перший заступник Йосип Борто. Ми, БПП і КМКС, підписали угоду про співпрацю у всіх галузях культури, освіти, науки, економіки, медицини... Навіть Європейська хартія регіональних мов каже, що держава не мусить підтримувати мови людей, які приїхали внаслідок міграційних процесів. Проте угорці тут - автохтонне населення, яке тисячоліттями жило тут і буде жити.

- Ви говорили з президентом. Мабуть, цю тему також зачіпали.

- В основному була ця тема. Президент каже: "Ти міг мені подзвонити". Я кажу: "Ви були у США, потім поїхали в Канаду". Поки це все закрутилося, нам треба було першу ударну хвилю прийняти на себе. Я розумію, що у мене є недруги в Києві. Хтось міг донести до вуха, що я ледь не зрадник України. Але ви бачите, що область ця хвиля не зачепила. Всі села на Закарпатті нормально це сприйняли.

- Що сказав президент з цього приводу?

- Його неправильно поінформували. Це було очевидно. Йому сказали, що воно відповідає, що беремо тільки дошкільну і початкову освіту, хоча ми в регіональній хартії... І він каже, що ми направимо [закон], отримаємо [позитивний висновок]... Принаймні так його запевнили автори законопроекту і Кабінет міністрів, що ми отримаємо позитивні висновки Венеціанської комісії і Ради Європи. На що я сказав, що позитивних висновків не буде, тому що ми ратифікували ще середню і повну освіту, профтехосвіту, освіту у вишах. У нас є угорськомовний факультет у Чернівецькому університеті.

До речі, ми ратифікували ще один пункт, який ми не виконали, але ніхто нас за це не сварить. Це створити інститут чи університет (мається на увазі десь у Києві), де всі представники, викладачі у школах нацменшин підвищували б свою кваліфікацію - хто болгарською, хто румунською, хто угорською, польською, словацькою, хто якою мовою викладає.

ВідеоЧи знають депутати, за які законопроекти голосують

І у нас ще діє "мовний закон" Ківалова-Колесніченка, який йде всупереч цьому. І його намагалися зачепити, але ця помилка може вилізти на Сході, на Півдні України. (Закон Ківалова-Колесніченка  гарантує використання регіональної мови нарівні з українською. Під регіональною малася на увазі мова національної меншини, якщо 10% жителів будь-якої української області та Криму називали її рідною. ВРУ скасувала закон 2014 року, одразу після Революції Гідності, але це викликало негативну реакцію місцевих рад у південно-східних регіонах і Криму. Тому в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати законопроект про скасування і формально закон Ківалова-Колесніченка діє донині, - ред.).

На мій погляд, є речі, в які держава не мала би втручатися. І одна з них - це мова нацменшин. Хай батьки, як написано у старому законі про освіту, самі обирають, якою мовою вчити дітей. А держава має створити умови, щоб діти автохтонних народів могли це робити. А тут, на Закарпатті, не так вже й багато автохтонних народів. Це угорці, словаки, румуни, роми, німці тощо.

- Ви поговорили з президентом. Президент сказав, що його неправильно поінформували. Я так розумію, що тепер президент чекає на висновки Венеціанської комісії?

- Ну, я вже кажу, і я говорив це відкрито президенту, що висновки будуть негативні, тому що вірчу грамоту про ратифікацію Європейської хартії ми даємо генеральному секретарю Ради Європи. То треба і Рада Європи, і Венеціанська комісія.

- Угорці самі визнають, що угорські українці погано знають українську мову. І вони готові підтримувати, щоб угорці вивчали її краще. Чи є тут золота середина?

- Ви знаєте, у нас є праві, є радикали, а є люди із зсувом психіки, які кажуть, мовляв, хай мадяри мають 96 українських шкіл на Закарпатті. Але для кого? Для трьох тисяч українців, які некомпактно проживають? Я знаю, що мерія Будапешта хотіла відкрити українську школу або хоча б почати відкривати українські класи в угорській школі. Але записався туди тільки один учень. 

Залиште свій коментар

Наступна публікація