Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Сумнівні інвестори із "Сім'ї" знищують пам'ятку часів Русі. Як вберегти розкопки на Поштовій у Києві

Сумнівні інвестори із "Сім'ї" знищують пам'ятку часів Русі. Як вберегти розкопки на Поштовій у Києві

Спеціалісти переконані, що проект реконструкції можна змінити.

Кілька років тому в Києві на Поштовій площі під час реконструкції наштовхнулися на вулицю 11-12 сторіччя. У цьому районі відбувалося Хрещення Русі.

Як зазначається у сюжеті ТСН.Тиждень, все це може зникнути, бо інвестор, який будує під площей торгівельний центр, має влаштувати плиту, по суті, зруйнувавши усі раніше знайдені знахідки.

За словами директора Центру археології Києва Михайла Сагайдака, знайдено цікавий комплекс, який був виявлений на початку розкопок. Загалом було знайдено 11 поховань. Це місце в нормальних країнах обнесли б величезним парканом та недопускали нікого, окрім археологів. Віднайдене проливає багато світла на історію - вже зараз висловлюють гіпотези, що саме цими відкопаними ландшафтами люди йшли до місця Хрещення Русі. Тут відбулося зародження українців, а відтак це сакральне місце для держави.

"Йде територія паркану, лінія паркану. На тому боці вулиця, а на цьому боці виявилось, що це все забудовано. Садиба. Наприклад, є розвал печі. Ця піч, об’єкт згоріли десь приблизно на самому рубежі 12-13 сторічь. Дуже потужна пожежа", - зазначив Сагайдак.

У літописах про цей час згадуються потужні напади на Київ руських князів, які палили Поділ.

Археолог Михайло Сагайдак каже, що з початком реконструкції Поштової сюди приїздили багато чиновників, які обіцяли підтримку. "Хто не береже своєї історії, той не має майбутнього. Однозначно, це має бути збережено", - заявляв мер Києва Віталій Кличко.

Але зараз частина цінних розкопок опинилася під загрозою. Корупція знищує тисячолітню історію буквально шматками.

Історія реконструкції Поштової площи тягнеться з початку 2000-их. Приступили до робіт тільки в 2013 році. За часів Януковича глава уряду Микола Азаров буквально нашпиговував Київ різноманітними розв’язками за бюджетні кошти. Мільярдні тендери вигравали свої компанії. Аби покращити трафік в цьому місці - запропонували прорубати тоннель та побудувати естакаду. Під площею під видом реконструкції розв’язки мав розташуватися торгівельний центр.

Після оголошення інвестиційного конкурсу створюється компанія "Хенсворд Україна”. Її материнська компанія – “Хенсворд Імплекс”, яка є засновником ТОВ "Віас Груп", остання зареєстрована в Броварах за однією адресою ще з однією фірмою "Дом лісника", яке володіло резиденцією Януковича у Сухолуччі. За тією ж адресою в Броварах була зареєстрована фірма "Енерго сім" на чолі із Мариною Пелих, дружиною керівника Державного управління справами Андрія Кравця. Останнього називали завгоспом Януковича і людиною екс-очільника адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Зараз фірми з орбіти Андрія Кравця змінили свою прописку.

Колишні чиновники підтвердили - інвестиційну частину Поштової тоді передали Кравцю. Інвестиційний проект оцінили в 76 мільйони гривень, з яких 5% або майже чотири мільйони гривень інвестор мав заплатити місту на розвиток. По суті, за ці кошти тисячі квадратних метрів площі на той час перейшли у приватну власність Кравця. Тож, місто за півмільярда зводить розв’язку та тоннель, а інвестор - торгівельний центр під площею. Саме тоді і наштовхнулись на фрагменти садиб та вулиць.

Попри це техніка працювала і вбивала палі майбутнього підземного торгівельного центру. Наразі віднайдена археологія перебуває на межі знищення.

Між поверхами потрібно встановити монолітну плиту. Окрім функції підлоги вона виконуватиме ще й функцію кріплення паль. Копати вниз для спорудження ще одного поверху вже не можна, тому що тимчасові колони, без встановлення монолітної плити, просто заваляться разом із площею. Проте встановлення цієї плити буквально зрізає усі знахідки і унеможливить розкопки під нею.

Археологи пропонують зробити тут музей. В археології, in situ позначаються артефакти, які не були переміщені зі свого початкового місця розташування, а консервуються прямо там. Подібні музеї існують в багатьох країнах світу. Зокрема, відомий Акрополь в Афінах. Подібне запропонував і австрійський археолог, який був тут.

Позиція забудовника - усі артефакти винести, законсервувати, а потім покласти в кімнату 10 на 10. Інвестор відвів під музей трохи більше 100 квадратних метрів. Каже, в нього проект, погоджений з усіма. Представник інвестора відмовився від зустрічі. Директор "Хенсворд Україна" Марина Ткаченко не відповіла на пропозицію зустрітись. Позиція забудовника - встановлення плити, що підтверджено й Інститутом будівельних конструкцій.

Заступник директора установи підтверджує - без плити копати вниз не можна. Проте не на камеру запевняє - можливі варіанти. "Якось треба всередині. Просто цим ніхто не займався. Цей метод розкопки колись був прийнятий у проекті, розроблений… Теоретично можливі інші варіанти розробок. Але потрібно думати, мати розрахунки", - сказав чиновник.

Варіанти як укріпити площу і не руйнувати археологію можливі. Своєю чергою, інвестору треба швидше витягти археологію і добудувати мінус другий поверх, але тоді про підземний музей можна забути.

У Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва заявили, що умови диктує інвестор, який робить проект.

За збереження місця Хрещення Русі та влаштування там музею висловився патріарх Філарет. Петицію на мера Кличка підписали тисячі киян.

Нещодавно засідання Комітету культури парламенту рекомендувало не встановлювати плиту, а зробити там підземний музей. Як заявив заступник мера Києва Олексій Резніков, наступного тижня почнуть шукати альтернативу плиті і серед запрошених інженерів-конструкторів. Це допоможе археологам продовжити розкопки і дійти до 11 століття.

Але окрім плити існує інша проблема. За всі роки Інститут археології НАН не перейняв і не розробив технології консервації дерева, яке лежало у землі довгий час. Тому треба запрошувати специалистів з-за кордону. Тим часом, днями знахідки вчергове залило водою. Очевидно, що питання Поштової площі - навіть не місцевого, а державного рівня. Можливо, керівництву держави варто втрутитися в цей процес, тому що є ризик, що буде втрачено значно більше, ніж старовинні фундаменти та паркани.

Сергій Гальченко

Залиште свій коментар

Вибір редакції