Адаптація до дитячого садка: як припинити безупинні хвороби

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Вважається, що хвороби – це невід'ємна частина процесу адаптації до дитячого садка. Здається, що дитячим ГРВІ та ГРЗ немає кінця і краю. Чи можна вийти з замкнутого кола, ми запитали педіатра клініки «Борис» Костянтина Єлиневського.

Дітей, які, починаючи відвідувати дитячий садок, безупинно хворіють, більшість, практично 80%. Причин цьому дві:

Новий спосіб життя. До садочка малюк їв і спав, коли хотів, як такого графіка прогулянок у нього не існувало. В садку ж існують певні правила. Тому малюк, відчуваючи на собі тиск нового для себе розпорядку життя, перебуває в стані психо-емоційного напруження, яке позначається й на його фізичному стані. Особливо це стосується імунної системи, тому що в цьому разі частина її захисних сил витрачається на адаптацію до нових умов існування. Відповідно, захисних сил проти інфекцій стає менше, імунітет знижується, а сприйнятливість до нових вірусів і бактерій збільшується.

Нові види мікроорганізмів. Дитина потрапляє в колектив (зазвичай це більше ніж десяток осіб), і її організм стикається з новими, незнайомими вірусами і бактеріями, з якими приходять у групу інші діти. Тому в разі нового контакту відбувається зараження. Гарна новина полягає в тому, що якщо в групу протягом, скажімо, півроку не приводять нових дітей, всі діти, «помінявшись» вірусами і перехворівши, зазвичай, припиняють хворіти. А буває так, що в групу приводять нову дитину, яка може бути цілком здоровою, але наступного дня кілька дітей захворіє. Це тому, що дитина принесла в групу віруси, з якими діти в садку ще не зустрічалися.

Вважається, що поки дитина не перехворіє потрібну кількість часу і потрібною кількістю хвороб і не напрацює свій імунітет, низку захворювань зупинити дуже складно. При цьому зовсім не водити малюка в садок далеко не завжди може бути виходом. Така дитина, прийшовши до школи, весь процес адаптації буде проходити в першому класі. Може бути, в 6-7 років цей процес буде не таким тривалим, як в 3 роки, у зв'язку з більшою зрілістю імунної системи, але без нього обійтися не вдасться. Якщо повна адаптація до колективу для дошкільнят становить в середньому 2-3 роки, то для школярів вистачає одного року, щоб повернутися до звичайної частоти захворювань – 1-2 рази на рік.

Безумовно, є діти, що хворіють рідше або взагалі мало, є ті, які взагалі, здається, ніколи не вийдуть із замкнутого кола, - кожен організм індивідуальний. Багато залежить від спадковості, чи є у батьків якісь хронічні захворювання і т. д.

Адаптация к детскому саду
Getty Images/Fotobank

Кожне наступне важче від попереднього

Часто буває так, що з кожним подальшим захворюванням малюк хворіє довше і важче. І якщо спочатку це був звичайний нежить, то через кілька епізодів той самий звичайний нежить може перетворитися на бронхіт або пневмонію. З чим це пов'язано? Уявіть, що імунітет дитини – це депо, в якому є всі компоненти, необхідні для боротьби з інфекцією. Коли в організм потрапляє чужорідний вірус, то з депо викидається певна кількість антитіл. Таким чином, з кожним новим захворюванням імунне депо виснажується, тому кожне наступне захворювання у дитини минає важче. Для того щоб імунне депо відновилося після хвороби, має минути достатня кількість часу: залежно від особливостей організму і тяжкості захворювання це може бути як 3 дні, так і за 2-3 тижні. На жаль, у батьків, які поспішають повернутися на роботу, часто немає можливості побути з дитиною для повного відновлення імунної системи після хвороби. Ось і виходить, що якщо на початку адаптаційного періоду для того, щоб малюк одужав, досить було дати йому трав'яний чай і промити ніс, через деякий час для його лікування лікар змушений вже призначати антибіотики.

Чи є вихід?

Буває, що дитина, прийшовши до садка після хвороби, буквально через пару днів захворює. І так триває знову і знову. У цьому випадку деякі батьки вирішують забрати дитину з садка на кілька місяців, зазвичай до весни. І в цьому є сенс. Принаймні, є всі шанси, що, отримавши такий відпочинок, імунна система до весни буде вже краще справлятися із захворюваннями.

Ще один спосіб перервати безупинні хвороби – відвідати імунолога. Однозначним приводом для звернення до фахівця повинен бути той факт, що щоразу дитина, захворівши, самостійно не відновлюється. Тобто лікар під час кожного нового огляду спостерігає погіршення ситуації, а потім констатує приєднання бактеріальної інфекції, і практично кожне захворювання закінчується антибіотиками. У цьому випадку робиться комплексна імунограма, лікар уточнює характер перебігу захворювань дитини і визначає, яка ланка імунітету страждає. Скажімо, за вірусних захворювань страждає одна ланка, за бактеріальних – інша, коли і ті, й інші – обидві. Залежно від результатів обстеження імунолог призначає специфічну імуностимуляцію, при цьому препарати призначаються саме такі, які стимулюють ту ланку імунітету, яка страждає у конкретної дитини.

Чим небезпечні імуностимулятори

Часто замість того, щоб звернутися до імунолога, мами за порадою знайомих купують в аптеці імуностимулятори і намагаються з допомогою них впоратися з проблемою. У кращому разі це може бути неефективно. Тому що якщо у дитини страждає одна ланка імунітету, а вибраний препарат працює з іншою ланкою, то ефекту не буде, малюк все одно буде хворіти. Але імуностимулятори можуть і нашкодити, якщо стимулювати імунітет, що і так дуже ослаблений хворобами. Наприклад, якщо починати застосовувати імуностимулятор відразу після хвороби. Згадайте про те, що ми говорили про імунне депо: під час захворювання воно вже було спустошене наполовину. Застосовуючи імуностимулятор, ми змушуємо імунітет викидати антитіла, таким чином, на тлі цілковитого здоров'я дитини даремно викидається друга половина імунного депо. Антитіла викидаються в кров, циркулюють там певний час, потім відмирають і виводяться з організму. Цей процес швидший, ніж процес появи нових антитіл і наповнення ними імунного депо. Якщо в цей період дитина зустрінеться з якоюсь інфекцією, захищатися їй буде нічим, і нова хвороба може минати дуже важко.

Існують неспецифічні імуностимулятори – адаптогени, які можна застосовувати не раніше, ніж через тиждень-два після хвороби і тільки за призначенням лікаря.

Багато хто також практикує загартовування, вітамінізовану їжу і т. д. На жаль, ніщо з цього не гарантує того, що дитина не захворіє. Не виключити, але знизити частоту захворювань може здоровий спосіб життя: чистота будинку, правильне харчування, правильний ритм життя і, безумовно, гарні взаємини між батьками.

Тетяна Корякіна

Залиште свій коментар

Вибір редакції