Чому погіршується слух у дитини і як його відновити

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Якщо ви стали помічати, що ваша дитина не завжди відгукується на ім’я, в неї затримка мовленнєвого розвитку, вона неуважна, в розмові часто перепитує - це повинно насторожити, оскільки може вказувати на зниження слуху.  

Чому трапляється погіршення слуху і чи допоможе лікування? Про це розповів виконувач обов’язків завідувача сурдологопедичного кабінету консультативної поліклініки Житомирської обласної клінічної дитячої лікарні Роман Мудрак.

Як діти різного віку реагують на звуки?

Батьки повинні звертати увагу  на поведінку та розвиток дитини з самого народження, щоб вчасно виявити особливості, які вказують на певні проблеми зі здоров’ям, зокрема пов’язані зі слухом. Вже на другому-третьому тижні у малюка проявляються реакції на звук.  Наприклад, реагуючи на різкий стукіт, дитина може здригатися або навпаки завмирати і немов прислухатися: що це було? 

У два-три місяці дитина починає реагувати на різні звукові подразники, які є поблизу:  гавкає собака, хтось зайшов до кімнати, подзвонив у двері тощо. Дитина шукає джерело звуку, повертає туди голову. Коли спить, може здригатися від гучного звуку. В цей період малюки і самі видають перші звуки, тобто лепечуть та агукають, а ще усміхаються. В 3-6  місяців дитина більш чітко і активно реагує на звуки. Коли до неї звертаються, вона крутить голівкою в бік мови, яка лунає. А ще може відрізняти інтонацію: якщо мама говорить суворим тоном, дитина насторожується і замовкає, а якщо весело та ласкаво – дитина усміхається. 

Та якщо батьки бачать, що дитина не реагує чи погано реагує на звуки, якщо їй не заважає спати ні ввімкнений пилосос, ні  гучна музика поруч, треба негайно звернутися до лікаря. Сімейний лікар чи педіатр направлять до Лор-лікаря, а якщо потрібно – до лікаря-сурдолога, який цілеспрямовано займається проблемами слуху.

Які причини проблем зі слухом у новонароджених дітей?

Дитина може з’явитися на світ вже з проблемами слуху або втратити його у найближчий час після пологів. Можна назвати декілька основних факторів ризику:  

- якщо в сім’ї є родичі зі зниженим слухом або глухонімі;

- якщо в період вагітності мати перехворіла на вірусну простуду, грип чи інші інфекційні захворювання, приймала серйозні медикаменти, особливо в першому триместрі, коли іде закладання всіх органів і систем;

- якщо були проблемні пологи для дитини, що супроводжувалися асфіксією, гіпоксією, травмою голови, перебуванням в реанімації, в подальшому високою жовтяницею;

- недоношеність;

- множинні вродженні вади та генетичні синдроми.

За яких хвороб може настати зниження слуху ?

В дошкільному віці діти часто хворіють вірусною простудою чи ангіною, а потім  батьки помічають, що дитина може погано чути, наприклад, коли дзвонять у двері, погано реагує на сигнали машин, часто перепитує під час розмови. Справа в тім, що під час хвороби може настати ураження слухового нерву, що веде до нейросенсорної приглухуватості. В одних випадках робота слухового нерву після лікування з часом відновлюється, але бувають і незворотні зміни в слуховій системі: відмирають нервові волокна і гинуть рецептори слуху, які розташовані у внутрішньому вусі і не відновлюються.

Крім того, треба знати про менінгіт – захворювання, що супроводжується запаленням мозкових оболонок. Воно особливо небезпечно для дітей до року. Хвороба може навіть через півроку-рік дати ускладнення на слух.  Тому, якщо дитина перенесла менінгіт навіть у минулому, потрібно перевірити слух, щоб не пропустити серйозну проблему.

Ще одна з проблем дитячого віку, за якої може знижуватися слух – це секреторний отит. Це захворювання в більшості випадків виникає за наявності збільшених аденоїдів. Аденоїди розташовані в носоглотці, і коли вони виростають до великих розмірів, то порушують носове дихання, а надалі можуть призводити до порушення роботи слухової труби, що веде до накопичення секрету  в середньому вусі, і, як наслідок, дитина непомітно для батьків поступово втрачає слух. Починає гірше вчитися в школі, бо погано чує, і деякі батьки думають, що дитина просто лінується або неуважна, але причина в іншому. Коли батьки приводять таку дитину до лікаря,  спеціаліст після огляду і обстежень слуху може запропонувати оперативне втручання щодо видалення аденоїдів, а, можливо, і шунтування, як першочергову причину проблеми. Надалі за потреби проводиться лікування слуху. В такому вразі зниження слуху може мати зворотній характер і відновлюється у разі вчасного лікування після проведеної операції .

Як перевірити слух?

Для перевірки слуху у новонароджених та дітей перших років життя може проводитись аудіоскринінг – це обстеження за допомогою спеціального приладу, який визначає стан рецепторів слуху. Обстеження займає всього кілька хвилин, причому дитина може навіть спати. Якщо дитина цей тест не проходить, можна запідозрити зниження слуху, що надалі потребує дообстеження більш точними методами . 

Коли потрібний слуховий апарат?

Якщо дитина народилася зі спадковим або вродженим зниженням слуху і діагноз встановлено остаточно якнайраніше, в такому разі вже з 3-6 місяців можна проводити слухопротезування, тобто підбирання, а в подальшому користування слуховими апаратами. Слуховий апарат компенсує ту втрату слуху, що має дитина ( у вухо подається звук, підсилений настільки, щоб дитина могла його чути). 

А якщо у дитини зниження слуху настає гостро, наприклад, на фоні гострого отиту або застуди, коли виявляється нейросенсорна приглухуватість як наслідок ураження слухового нерву, то це потребує обов’язкового невідкладного медикаментозного лікування. Але гарантії того, що слух повністю відновиться, немає. В одних випадках слух може повернутися до норми, але буває, що лікування не приносить ефекту і слух знижується безповоротно.  

Якщо двобічна втрата слуху сягає 90 децибел і більше, тобто дитині встановлено діагноз «глухота», за якою компенсація втрати слуху слуховими апаратами неефективна, можна провести кохлеарну імплантацію. Відбір дітей на кохлеарну імплантацію проводить спеціальна комісія при Інституті отоларингології  імені професора О.С. Коломійченка НАМН України в Києві. Суть кохлеарної імплантації полягає в тому, що пацієнту вживлюється імплант під шкіру голови в завушній ділянці (внутрішня частина), який за допомогою електрода подразнює закінчення слухового нерва електричними імпульсами у завитці внутрішнього вуха. А мовний процесор (зовнішня частина, що носиться за вухом) сприймає звук з середовища, яке оточує дитину, переформатовує його і передає на вживлений імплант. Дитина починає чути і з часом розрізняти звуки і мову. Але це не відбувається швидко - дитину треба вчити і слухати і говорити. 

Щоб уникнути серйозних проблем зі слухом, батькам треба бути уважними до своєї дитини, і якщо з’явилися сумніви щодо стану здоров’я, зокрема до слуху доньки чи сина, слід відвідати спеціаліста. А самолікування може набагато погіршити стан дитини і призвести до незворотніх наслідків.  

Юлія Мельничук

Залиште свій коментар

Вибір редакції