Діти обмінюються іграшками: це добре чи погано?

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Багато хто з нас в дитинстві мінявся іграшками зі своїми друзями. І наші діти-дошкільнята теж нерідко роблять так само. Це нормально, проте дорослі повинні навчити дитину правильно розпоряджатися своїми речами, пояснити правила спілкування з іншими дітьми і навчити цінувати те, що у неї є. А ще з того, як дитина міняється з іншими дітьми і якими мотивами керується, можна зробити висновки про слабкі та сильні риси її характеру.

Чому діти люблять обмінюватися?

Випадок з життя: батьки купили 5-річній доньці шикарний набір дитячого посуду, про який вона довго мріяла. Дівчинка вирішила похизуватися подарунком перед своїми друзями, взяла з собою на вулицю, а повернулася без посуду, зате зі старим брудним відерцем і радісно повідомила: "Я помінялася з Машею! В це відро вміщується набагато більше піску, ніж в мої кухлик". Батьки були неприємно вражені і негайно вирушили до батьків Маші, все їм пояснили і знову обміняли відерце на посуд.

Дитина-дошкільня ще не може самостійно оцінити річ і не розуміє, чому батьки не зраділи такому хорошому обміну. Так само хлопчики можуть обміняти новеньку машину з дистанційним управлінням на велику, але стару подряпану вантажівку, у якої періодично відлітає кузов, або на сірникову коробку з тарганом всередині. Чому діти так чинять, батькам не зрозуміти. Чужі речі часто здаються цікавішими. А іноді дітей приваблює саме процес обміну: з Валиком помінявся фантиками, з Петриком – машинками, Даші віддав робота, а вона – книжку-розмальовку. Здорово! Завтра ще щось обміняю!

Вчинками дітей можуть керувати різні мотиви, і батьки повинні спостерігати за своєю дитиною, щоб краще зрозуміти її характер, побачити позитивні й негативні риси, і, відповідно, "підкоригувати" процес виховання.

Давай поспілкуємося!

Деякі діти використовують обмін іграшками винятково як привід для знайомства. Вони не знають, як розпочати розмову з незнайомою дитиною, і тому одразу пропонують помінятися іграшками. Це хороший і правильний хід! Такі вчинки говорять про те, що ваша дитина досить тямуща і зуміє знайти спільну мову з іншими дітьми. Адже після обміну іграшками діти зазвичай продовжують гратися разом. Головне, щоб дитина не виносила з дому особливо цінні іграшки та речі, подарунки від близьких людей, але про це повинні подбати батьки: заборонити їй це робити. Дитина завжди повинна знати, що можна виносити на вулицю, а що – ні. І тоді тата-мами не будуть хапатися за серце після чергового "обміну" і розшукувати нового приятеля своєї дитини, щоб повернути дорогу річ.

Майбутній підприємець

Якщо ви бачите, що з дому кудись зникли всі старі іграшки, а їхнє місце зайняли нові, яких ви раніше не бачили, значить, ваша заповзятлива дитина скоїла досить вигідний обмін, і не один. Як їй це вдається? Вам обов'язково потрібно поспостерігати, щоб зрозуміти, як інші діти погоджуються на такий нерівний обмін. Іноді діти так вміють розхвалити свої старі іграшки, що в очах інших вони набувають великої ваги і значення. Наприклад, розповісти про те, що цю стару ляльку одного разу принесла фея, і лялька виявилася чарівною. А ведмедик без одного вуха – це персонаж з "Айболиту". Саме так діяв легендарний Том Соєр – герой Марка Твена, який зумів так розхвалити ненависне йому білення паркана, що його приятелі вважали за щастя виконувати за нього брудну роботу, запропонувавши вигідний обмін.

І все ж таки батьки повинні пояснити дитині-підприємцю, що вона чинить нечесно, адже діти принесуть старі іграшки додому, і їхні батьки обов'язково будуть їх лаяти. А ще діти будуть чекати від хвалених іграшок виконання бажань і інших обіцяних див, а їх не буде. Вони будуть розчаровані і зрозуміють, що це омана. Так чинити негарно. Потрібно прямо запитати дитину: "Як би ти почувався, якби тебе обдурили?" і "Як потім дружити з тим, хто обдурює?" Необхідно вимагати, щоб дитина віднесла назад все нові іграшки, які нечесно обміняла і більше так не робила.

Віддам іграшку, щоб зі мною дружили

Може бути й такий варіант: дитина, яка почувається самотньою, готова сама віддати всі свої іграшки, тільки б з нею спілкувалися і гралися інші діти. А однолітки використовують її слабкі сторони, аби виміняти все найкраще і віддати найгірше. Тому вона завжди оточена дітьми! Дитина розуміє, що обмін нерівний, але робить так, як їй говорять, оскільки впевнена, що це єдиний спосіб привернути до себе увагу дітей. Адже якщо не буде іграшок, не буде й друзів.

У такій ситуації батьки повинні пояснити дитині, що її просто використовують і ніхто з нею дружити не збирається. Це зовсім не дружба. Справжні друзі так не роблять. Дружба – це коли разом цікаво, коли діти допомагають і переживають одне за одного, чинять по совісті. Батьки повинні допомогти дитині знайти справжнього друга, навчити знайомитися самій, а не чекати, коли до неї підійдуть для обміну іграшками. Для початку батьки можуть допомогти завести перше знайомство, підтримати розмову і навіть затіяти спільну гру, а в майбутньому дитина зможе це зробити самостійно.

Мене змушують обмінюватися!

Нарешті, вашу дитину можуть просто змусити обміняти нову іграшку на стару. Наприклад, м'якого пухнастого зайчика на моторошного вигляду картонне ліжечко, яке майже розвалилася. За це лаяти не можна. Якщо дитина розуміє, що їй підсунули погану іграшку, але погоджується на нерівний обмін, це говорить про слабкість характеру вашого дорогоцінного чада, на невміння і острах сказати ні. Батьки повинні навчити дитину постояти за себе і, якщо вона не згодна з пропозицією, твердо стояти на своєму і не дати себе в образу. Такі діти невпевнені в собі, вони мають потребу в тому, щоб батьки їх частіше хвалили, казали про їхні чесноти, допомагали підвищити самооцінку.

У процесі обміну іграшками треба вчити дитину не просто спілкуватися з дітьми, але і відчувати, коли з нею говорять щиро, а коли хочуть обдурити, і не давати себе образити. З іншого боку, ваша дитина сам не повинна ображати і обманювати інших. Якщо батьки зуміють пояснити правила обміну, в яких ситуаціях і як поводитися, це зіграє важливу роль у становленні характеру дитини, до того ж вона отримає цінний життєвий досвід.

Юлія Мельничук

Залиште свій коментар

Вибір редакції