Дитяче заїкання чи логоневроз — досить поширене порушення мовлення, з яким стикаються багато сімей.
Дитяча неврологиня Ольга Топоркова розповіла про основні аспекти цього явища, причини його виникнення та рекомендації для батьків, які можуть допомогти впоратися з цією ситуацією.
Що таке заїкання
Заїкання — це порушення плавності мовлення, яке характеризується повторенням звуків, слів, нерішучістю у вимові та тривалими паузами. Дитина може витрачати значно більше часу на висловлення однієї фрази, ніж зазвичай. Це може бути викликане надмірним збудженням нервової системи, яке призводить до спазмів м'язів, що відповідають за мовну функцію.
Основні ознаки заїкання
- Повторення слів або звуків: дитина може повторювати один і той самий звук або слово кілька разів.
- Нерішучість у вимові: вимова стає непевною, дитина може коливатися у виборі слів.
- Довгі паузи: може бути затримка у висловленні думок.
Статистика та вік
За статистикою, заїкання частіше спостерігається у хлопчиків. Найбільш уразливими віковими періодами є 2-4 та 5-7 років, адже у цей період активно розвивається мовлення дітей та будь-які стресові ситуації можуть впливати на його плавність.
Чи постійне заїкання
Важливо зазначити, що заїкання у дітей може бути тимчасовим і, в ряді випадків, зникати самостійно. Однак, якщо ви помічаєте, що заїкання погіршується чи частішає, це може бути приводом для занепокоєння. У таких випадках необхідно звернутися до невролога та логопеда, які зможуть виявити причини та запропонувати методи корекції.
Поради для батьків
- Зберігайте спокій: діти дуже чутливі до емоцій батьків. Якщо ви будете спокійними та впевненими, дитина відчує себе більш комфортно та впевнено.
- Створіть сприятливе мовленнєве середовище: спілкуйтеся з дитиною у спокійній атмосфері. Читайте разом, грайте в мовленнєві ігри, проте уникайте тиску.
- Уникайте переривань: дайте дитині можливість висловитися до кінця. Не перебивайте та не виправляйте її під час розмови.
- Підтримуйте та заохочуйте: хваліть дитину за спроби висловитися, незалежно від того, як вона це робить. Це підвищить її впевненість у собі.
- Обмежте стресові ситуації: слідкуйте за тим, щоб у житті дитини було якомога менше стресів, які можуть вплинути на її мовлення.
- Зверніться до фахівців: якщо заїкання стає серйозною проблемою, не соромтеся звертатися до невролога чи логопеда. Професійна допомога може значно полегшити цю ситуацію.
Дитяче заїкання — це складна, але цілком керована проблема. З правильними підходами та підтримкою з боку батьків, більшість дітей можуть подолати ці труднощі. Найголовніше — бути терплячими та намагатися створити для дитини максимально комфортні умови для розвитку мовлення.
Читайте також: