Ходунці для немовлят: чи дійсно вони потрібні та чим можуть зашкодити здоров’ю дитини

Одним із популярних подарунків на народження, хрестини чи інші свята часто стають дитячі ходунці. На перший погляд здається, що це ідеальний варіант: малюк рухається, вивчає простір, а батьки можуть на кілька хвилин перепочити. Але чи дійсно ходунці такі безпечні та корисні, спеціально для сторінки Medical TV розповіла педіатриня Марина Шакотько, а також пояснила, що попри популярність, ходунці можуть завдати більше шкоди, ніж користі.

Чому батьки обирають ходунці

Зазвичай батьки купують ходунці з таких міркувань:

• дитина у них нібито швидше навчиться ходити;

• малюк зайнятий, а батьки мають кілька вільних хвилин;

• дитина в безпечному обмеженому просторі і не може впасти чи дістатися до небезпечних предметів.

На перший погляд — суцільні плюси. Але це лише поверхнева картинка.

Що відбувається з тілом дитини в ходунцях

Фізіологічно організм дитини розвивається поступово:

• зміцнюються м’язи спини, шиї, таза;

• формується координація;

• стабілізується опорно-рухова система.

Коли дитину ставлять у ходунці занадто рано — в 6–8 місяців, її тіло ще не готове до вертикального навантаження. М’язи спини та тазу ще недостатньо зміцнілі, а координація рухів ще не сформована для самостійного пересування.

Ходунці створюють помилкове відчуття впевненості в рухах: дитина ніби «ходить», але насправді її тіло лише імітує цей процес, не залучаючи потрібні м’язи у природному порядку.

Ризики та наслідки використання ходунців

• Порушення розвитку опорно-рухової системи. Ранні навантаження на ще незміцнілі суглоби та хребет можуть призвести до деформацій хребта, тазостегнових суглобів, проблем з поставою в майбутньому.

• Формування неправильної ходи. Дитина звикає пересуватися на носочках, оскільки стопа ще не готова до правильного перекату під час ходьби. Це може зберегтися і після відмови від ходунців — батьки часто помічають, що дитина потім ходить «навшпиньки».

• Порушення формування стопи. Через неприродне положення стопи можливий розвиток плоскостопості, деформацій пальців, проблем з рівновагою.

• Затримка самостійних навичок. Дитина, яка активно користується ходунцями, може пізніше почати самостійно сідати, повзати та ходити, адже вона не тренує рівновагу, координацію та інші необхідні навички.

• Потенційні травми. Попри уявну безпеку, в ходунцях дитина може дістатися до небезпечних предметів, впасти зі сходів, перевернутися разом з ходунцями.

Користь ходунців

З медичного погляду користі від них немає. Жодна офіційна медична організація не рекомендувала використання ходунців. Їх навіть пропонують заборонити до продажу в багатьох країнах.

Якщо ви шукаєте безпечну альтернативу, краще надати дитині просторий, безпечний простір для самостійного вивчення світу: м’який килимок, манежик, підлогу з килимом без дрібних предметів.

Коли дитина готова ходити самостійно

Кожна дитина індивідуальна, але зазвичай:

• самостійно сідає — близько 6–8 місяців;

• впевнено повзає — 7–10 місяців;

• встає біля опори — 9–11 місяців;

• робить перші кроки — 12–15 місяців.

Природний розвиток передбачає, що спершу дитина вчиться тримати рівновагу, коли сидить, потім — стоїть біля опори, і лише після цього починає ходити. Ходунці порушують цю послідовність.

Ходунці — необов’язковий і не настільки безпечний пристрій. Найкраще, що можуть зробити батьки — дозволити дитині розвиватися у своєму природному темпі. Активне повзання, самостійні спроби вставати та ходити без додаткових пристосувань — це запорука правильного формування опорно-рухової системи та здорового майбутнього вашого малюка.