Нарцисична мама: які наслідки це може мати для доньки у дорослому житті

Наші перші уявлення про любов, підтримку та власну цінність формуються у родині. Нове дослідження, опубліковане у журналі Frontiers in Psychology, показало, що молоді жінки, які сприймають своїх матерів як надмірно егоцентричних і позбавлених емпатії, частіше мають труднощі з емоційною рівновагою у дорослому житті. Втім, як пише видання PsyPost, йдеться не про діагнози, а про зв’язок між сімейним досвідом і тим, як людина навчається давати раду зі своїми почуттями.

Нарцисичні риси можуть проявлятися через постійну потребу у захопленні, переконанні власної винятковості та труднощах зі співпереживанням іншим. У сімейному середовищі це іноді призводить до того, що потреби дитини відходять на другий план, а її емоції залишаються непоміченими чи знеціненими. Саме цей зв’язок вирішили дослідити науковці.

Результати дослідження

У дослідженні взяли участь 416 студенток віком від 18 до 24 років. Учасниці анонімно відповідали на запитання про стосунки з матерями та власний емоційний стан.

Науковці використали спеціально розроблені опитувальники, які оцінювали наскільки доньки сприймають поведінку матері як нарцисичну, а також рівень емоційної рівноваги та здатність давати раду зі стресом і навички емоційної саморегуляції.

Результати виявили чітку закономірність — що вищим учасниці оцінювали рівень нарцисичних рис у матері, то нижчим був їхній показник емоційної стабільності.

Особливо сильний зв’язок виявили між емоційними труднощами доньок і такими рисами матерів, як нетерпимість і схильність використовувати інших у власних інтересах.

Важливість емоційної рівноваги

Емоційну рівновагу визначають, як здатність людини зберігати внутрішню стабільність навіть під час стресових подій. Це не означає відсутність негативних емоцій. Навпаки, йдеться про вміння проживати складні почуття без руйнівних реакцій, імпульсивних вчинків або тривалого психологічного виснаження.

Люди з розвиненими навичками емоційної регуляції зазвичай краще адаптуються до життєвих змін, ефективніше вирішують конфлікти та легше вправляються з невдачами.

Вплив сімейної атмосфери на доросле життя

Одним із пояснень результатів дослідження стала теорія прив’язаності — одна з найвпливовіших концепцій сучасної психології. Згідно з нею, дитині необхідний безпечний емоційний зв’язок із головним дорослим, який дає відчуття підтримки, прийняття та захищеності. Саме через ці стосунки дитина вчиться розуміти власні емоції та взаємодіяти зі світом. Коли ж підтримки бракує, можуть виникати труднощі з формуванням здорових психологічних кордонів.

У таких родинах діти нерідко звикають придушувати власні потреби, щоб уникнути критики чи конфліктів. Згодом ця модель може переноситися й у доросле життя, коли людині складніше говорити про свої почуття, просити про допомогу чи відстоювати власні інтереси.

Це не вирок

Попри гучні висновки, автори дослідження наголошують на важливих обмеженнях роботи. По-перше, дослідники оцінювали не реальний психологічний стан матерів, а сприйняття доньок. Жодній із матерів не проводили клінічну психіатричну діагностику. По-друге, дослідження виявило кореляцію, а не причинно-наслідковий зв’язок. Це означає, що результати показують взаємозв’язок між явищами, але не доводять, що саме поведінка матері безпосередньо спричинила емоційні труднощі доньки.

Крім того, всі учасниці були студентками одного університету, тому результати не можна автоматично переносити на всіх жінок або всі культури.

Психологи переконані, що дитячий досвід має велике значення, але остаточно не визначає майбутнє. Терапія, підтримувальні стосунки, розвиток навичок саморегуляції та усвідомлення власних потреб допомагають людям формувати нові моделі поведінки незалежно від того, у якій атмосфері вони виросли.

Саме тому дослідники рекомендують університетам та освітнім закладам розробляти програми психологічної підтримки для молодих людей, які стикаються зі складними сімейними обставинами.