Рахіт – одне з найбільш частих захворювань у маленьких дітей. На щастя, наразі з поліпшенням побутових умов і з появою на прилавках багатого асортименту адаптованих сумішей «на всі випадки життя» рідко трапляється важка форма захворювання. І все ж у деяких випадках варто придивитися до дитини, щоб не допустити розвитку важкої недуги.
Рахіт супроводжується порушенням обміну речовин. Перш за все це стосується фосфорно-кальцієвого обміну. Також рахіт загрожує значними розладами кісткоутворення і порушенням роботи всіх провідних органів і систем. Безпосередньою причиною виникнення рахіту найчастіше вважається гіповітаміноз (недолік) вітаміну D, що надходить з їжею або через шкіру.
Зазвичай хвороба виникає або загострюється пізньої осені або взимку, коли сонця практично немає, і не завжди є можливість погуляти з дитиною.
Перші два варіанти можна і не помітити, але вони також свідчать про серйозний розлад обміну речовин і порушенням здатності організму адаптуватися до зовнішнього середовища.
Читайте також: НЕДОЛІК ВІТАМІНІВ В ОРГАНІЗМІ: ВИЯВИТИ І ЗАПОВНИТИ
Чим небезпечний рахіт
У рахіту є дуже небезпечна властивість. Він є поштовхом для гострих респіраторних захворювань, пневмонії, кишкових розладів і багатьох інших у дітей раннього віку. При цьому ці захворювання перебігають важче і довше, повторюються знову, важко піддаються лікуванню. Своєю чергою, ці захворювання обтяжують перебіг рахіту. Таким чином, виникає порочне коло, яке без лікування рахіту перервати неможливо.
Чіатйте також: У ЧОМУ КОРИСТЬ ВІТАМІНУ D
Без медичного втручання рахіт не минає. Якщо на перших стадіях рахіт не був помічений, він прогресує, і мама обов'язково виявить порушення скелета при тяжких захворювання.
Середньотяжкі та тяжкі форми рахіту призводять до важких змін скелета. Такі форми рахіту виявляються у зовнішньому вигляді дитини, який іноді зберігається на все життя: низький зріст, викривлення ноги і грудної клітки, дуже велика голова, нависає лоб, впало перенісся, рахитичний пласкозвужений таз. Наслідком рахіту може бути також дефект зору, неправильний прикус, пласкостопість.
Ознаки розвитку захворювання
Розрізняють 3 ступені рахіту. Активний (що розвивається) рахіт, своєю чергою, може бути гострим, підгострим і рецидивувальним.
Гострий перебіг рахіту часто буває у дітей, які швидко ростуть і добре набирають вагуі, але не отримали вчасно профілактичної дози вітаміну D. До підгосрого перебігу схильні діти, які приймали вітамін D для профілактики, при цьому вони перебувають на природному вигодовуванні або отримують молочні суміші з вітаміном D, а також діти зі зниженою масою тіла. Якщо ж умови життя дитини несприятливі (недостатній догляд, неправильне вигодовування), то рахіт стає рецидивувальним (повторюваним).
Під час легкого (1 ступінь) рахіту перші ознаки найчастіше виявляються на 2-3 місяці життя малюка, у недоношених діток в кінці першого місяця:
- з'являється занепокоєння, легка збудливість, здригання за гучного звуку або раптового спалаху світла; сон стає поверхневим, тривожним;
- малюк втрачає набуті раніше навички, не тримає голівку за віком, розвиток інших рухових умінь відстає від терміну;
- дитина сильно пітніє, особливо під час крику, годування або під час засинанні. При цьому у поту неприємний кислуватий запах, як якщо б ви довго не мили банку після того, як з неї вилили молоко. Піт подразнює шкіру, спричиняє свербіж, з'являється пітниця. У цьому випадку малюк починає вертіти головкою, треться нею об подушки і витирає волоссячко на потилиці;
- якщо провести нігтем по животі чи грудях, то з'являються червоні смуги, які довго не зникають;
- малюк стає млявим, виникає гіпотонус;
- можна промацати деяку податливість країв великого тім'ячка.
Перша стадія за гострого перебігу рахіту триває від 2-3 до 4-6 тижнів, за підгострого перебігу іноді до 2-3 місяців.
Якщо рахіт не лікувати або лікувати неправильно, десь в кінці першого півріччя настає 2 ступінь рахіту (період розпалу), при цьому виникають ознаки, які не помітити неможливо:
- дитина стає малорухливою відстають психомоторні функції (серцебиття, дихання), а часто і фізичний розвиток;
- різка пітливість зберігається;
- дитина стає слабкою, швидко втомлюється;
- відбувається деформація скелета, яку лікар бачить на рентгенівському знімку;
- розм'якшується потилична кістка, під час натискання вона м'яка, як картонна коробка;
- грудина западає («груди шевця») або вибухає («курячі груди»), або ж виникає «гарісонова борозна» (ніби живіт під ребрами стягнутий поясом), викривляються довгі трубчасті кістки, формується своєрідний звужений пласкорахітичний таз.
За підгострого перебігу рахіту виявляються такі симптоми:
- утворюються горбки з боків лоба і на тімені, наче великі ґулі;
- на зап'ястях, а також на ребрах, у місцях переходу кісткової тканини у хрящову з'являються так звані рахітичні браслети і «чотки» у вигляді горбків.
Лікування рахіту
При правильному лікуванні у дитини швидко поліпшується самопочуття, нормалізується фізичний і психомоторний розвиток, зникають неврологічні розлади. Але, на жаль, деформації скелета, якщо вони є, лікуються дуже довго, а іноді наслідки можуть зберегтися на все життя.
Буває лікування неспецифічне і специфічне лікування.
Специфічне лікування включає ультрафіолетове опромінення і лікування препаратами вітаміну D. Увага: поєднувати ці два типи лікування не можна, щоб уникнути серйозних проблем, пов'язаних з надлишком вітаміну D.
Неспецифічне лікування дуже важливе, оскільки хвороба не завжди пов'язана з гіповітамінозом D. Таке лікування містить такі заходи:
- крім вітаміну D, заповнюється дефіцит кальцію, магнію, цинку, повноцінного білка, вітаміну А і С;
- усувається гучний шум, яскраве світло, додаткові подразники;
- необхідні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність, масаж;
- велике значення мають ванни і обтирання;
- дієта дитини складається у відповідності з віком та з урахуванням наявних дефіцитів. Дитині на грудному вигодовуванні овочеві і фруктові соки вводяться вже в 3-4 місяці, раніше, ніж звичайно вводяться жовток і сир. При змішаному і штучному вигодовуванні в ранньому віці призначають овочевий прикорм, при цьому потрібно обмежити кількість молока і кефіру. Для поліпшення травлення за важких форм рахіту використовують соляну кислоту та ферменти.
Профілактика рахіту
Мама вже в період вагітності повинна вживати заходів щодо запобігання цій хворобі:
1. Дотримуватися режиму дня і часто бувати на свіжому повітрі в денний час;
2. Дотримуватися збалансованої дієти з достатнім вмістом солей кальцію і фосфору, інших мікроелементів.
3. Вчасно запобігати і лікувати захворювання, особливо які мають ускладнення у вигляді збільшення кислотності, токсикозу і невиношування вагітності.
4. У останніх 2 місяці вагітності, якщо вони потрапляють на осінньо-зимовий період, гінеколог іноді рекомендує курси ультрафіолетового опромінення (по 10-12 сеансів з урахуванням індивідуальної біодози), або риб'ячий жир по 1 столовій ложці 1 раз на день. Деяким мамам можуть призначити препарат вітаміну D.
Дітям з місяця-півтора, особливо якщо є фактори ризику, краще проводити профілактику в осінньо-зимовий період:
1. 2 курсу опромінення УФО-променями (ультрафіолетовими) – восени і взимку по 10-15 сеансів.
2. Між курсами УФО призначають риб'ячий жир по 1 чайній ложці 1 раз на день.
З приводу того, чи давати риб'ячий жир у зв'язку з сьогоднішньою екологією, існує багато різних думок. Риб'ячий жир краще замінювати препаратами вітаміну D. Застосовувати вітамін D самостійно, без призначення лікаря, ні в якому разі не можна.
Групи ризику
- Діти, у чиїх мам були патологічні захворювання до вагітності й під час, а також важкий перебіг вагітності;
- Недоношені діти;
- Діти, народжені з недостатньою масою і зростом;
- Малюки на штучному вигодовуванні;
- Інфіковані під час народження: сепсис, пневмонія і т. д.
Всім дітям з групи ризику потрібно обов'язково проводити профілактику рахіту.
Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу педіатру, лікарю першої категорії медичного центру «Велес» Сергію Вотчалу.
Корякіна Тетяна