Чому ми так одержимі газонами: короткий екскурс в історію садівництва й сучасні тренди

Можна стверджувати, що, незважаючи на всі інші досягнення британців у сфері садівництва, найважливішим і знаковим їхнім внеском у садівництво є газон.

Газони мають очевидну привабливість як елемент ландшафтного дизайну. З усіх елементів м’якого ландшафтного дизайну вони є найстійкішими до зношення. На них приємно дивитися та відпочивати, і вони забезпечують чудове тло для інших ландшафтних елементів.

Gardens Illustrated розповідє про історію газону та новітні тенденції в садівництві.

Догляд за газоном сам собою досяг культового статусу як діяльність. Акт переміщення газонокосарки має майже первісну привабливість. Наша взаємодія з природою та маніпулювання нею є визначальною характеристикою людства. Реакцією природи незмінно є постійна спроба до непокірності та повернення до старого.

Скошування газону є безпосередньою парадигмою наших стосунків з природою, і цілком очікувано, що як нещодавно індустріалізоване суспільство ми повинні чіплятися за таку діяльність як за пережиток нашого сільськогосподарського минулого.

Догляд за газоном — це доступна діяльність, оскільки вона не вимагає спеціалізованих знань про рослини. На практиці він займає проміжок між власне «садівництвом» та забудованим середовищем — світом прямих ліній, гострих країв, рівнів, суворих правил. Але тим не менш, світом, що пробачає, та є м’яким.

Походження газону у вісімнадцятому столітті

Газони стали невід’ємним елементом дизайну саду протягом 18 століття. Ландшафтні дизайнери цієї епохи стилізували англійські пасторальні пейзажі — найпомітнішим способом обробки поверхні в їхній ідіомі була скошена трава. Окрім вівців, велика рогата худоба або олені, можливо, підтримували газон у належному стані. Але поруч із будинком чоловіки з косами регулярно підстригали траву, що було надзвичайно трудомістким та кваліфікованим завданням.

Естетичні вимоги передбачали якомога більш гладку поверхню. Якщо врахувати, що трава була переважно ресурсом для годування худоби, ідею постійного залучення людей для її видалення можна вважати обурливим актом показної розкоші. Можна сказати, що сучасна історія газону по-справжньому розпочалася після того, як у XIX столітті була розроблена та впроваджена технологія косіння трави. Однак важливо пам’ятати, що найперші газони були переважно привілеєм еліти. Відтоді вони мають потужну привабливість.

Найдавніші газони були переважно прерогативою еліти

Циліндричну газонокосарку було винайдено в Глостерширі в 1830-х роках, майже як побічний продукт промислової революції у виробництві тканин. Технологія була по суті надійною, хоча спочатку дещо громіздкою у використанні, і її повністю впровадили з деякими модифікаціями протягом кількох десятиліть. Це поступово зробило володіння газонами доступнішим для широких мас у міру розвитку передмість.

Нова технологія породила вдосконалення, і доки подальше вдосконалення було можливим, догляд за газоном залишався прагненням навіть для тих, хто мав виконувати роботу самостійно. Газонокосарки та аксесуари самі собою стали символами статусу.

Захоплення газонами набуло розквіту за часів Британської імперії й поширилося на решту світу разом із низкою видів спорту на траві, таких як крикет і футбол, якими славиться Британія. Ніде це захоплення не було прийнято й не зазнало таких змін так завзято, як у США.

Немає сумнівів, що ідеал ландшафтного саду 18-го століття міцно вкарбувався в американську свідомість. Міські парки, поля для гольфу та забудови приміських районів свідомо базувалися на цьому ідеалі. Для нації, яка мала боротися за самовизначення та нав’язування власного порядку на ворожому континенті, вирощування газонів стало важливим символом національності та громадянської гордості, а також особистих прагнень. Клімат у більшій частині США погано пристосований до культури газонів, проте протягом 20-го століття енергійно просувалася дедалі безкомпромісніша естетика газонів. Створення та догляд за газонами задумувалося та впроваджувалося як війна проти природи. Надзвичайні надмірності у споживанні хімікатів та використанні води заохочувалися в гонитві за ідеалом.

На щастя, демонстративне споживання або знищення природних ресурсів вже не таке модне на Заході, як було. Колись газон був тотемом як Британської імперії, так і американської мрії. Зараз ні те, ні інше не сприймається з чистим позитивом. У таких фільмах, як «Синій оксамит» та «Краса по-американськи», доглянутий американський газон у передмісті символізує стерильний, гнітючий конформізм.

Проте газони й досі мають велику цінність у всьому світі як символ добробуту, і майже неможливо уявити світ без них. Газони несуть величезний тягар культурного та екологічного багажу.

Історія газону: хронологія

1700-ті роки

Ландшафтні дизайнери, включаючно з Вільямом Кентом, Чарльзом Бріджменом та Ланселотом Брауном, започаткували те, що стало відомим як рух англійських ландшафтних садів. Їхні проєкти садів, таких як Стоу, Раушем і Чатсворт, характеризуються величезними розлогими газонами.

1830

Едвін Баддінг, інженер з Траппа в Глостерширі, запатентував першу газонокосарку, зробивши ідеально скошений газон доступним для середнього класу.

1893

Джеймс Самнер з Лейланда, Ланкашир, розробив першу у світі газонокосарку з паровим двигуном. Пізніше він випустив модифіковану версію своєї конструкції.

1902

Фірма Ransomes із Саффолка представляє першу газонокосарку з бензиновим двигуном.

1945

Дихлордифенілтрихлоретан, більш відомий як ДДТ, надходить у загальний продаж у США як пестицид для газонів. У той час він вважався ефективним та безпечним порівняно з багатьма отрутами, що використовувалися раніше.

1962

Американська біологиня Рейчел Карсон публікує книжку «Тиха весна», в якій досліджує вплив ДДТ на довкілля, пов’язуючи цей та інші пестициди з раком.

1963

Flymo представляє свою газонокосарку-повітрянку, що економить час, яка плаває на повітряній подушці. Це сигналізує про зниження бажання підтримувати найвищі стандарти догляду за газонами.

Нові тренди газонів

Зараз, коли всі почали опікуватися збереженням біорізноманіття й піклуватися про дику природу, газони потроху втрачають популярність. Натомість дикі польові трави, які не потребують стрижки та приваблюють запилювачів стають дедалі популярнішими.

Такі «дикі» газони можуть самонасіватися та гарно рости навіть в умовах бідних ґрунтів. Їх не потрібно не тільки стригти, а й проводити аерацію, видаляти бурʼяни та мох. Крім того, такі газони не потребують поливання та підживлення.