Як Єлизавета II в останню мить змінила задуманий образ для візиту до мечеті

Про один із таких випадків розповіла Анджела Келлі — стилістка та особиста асистентка королеви — у своїй книжці The Other Side of the Coin: The Queen, the Dresser and the Wardrobe. Зокрема йдеться про візит королеви до Абу-Дабі 2010 року.

Тоді у межах поїздки Її Величність мала відвідати Велику мечеть шейха Заїда — одну з найвідоміших пам’яток столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. За словами Келлі, вона заздалегідь приїхала до Абу-Дабі, щоб ознайомитися з місцем майбутнього заходу, його особливостями та вимогами до одягу.

«У вересні 2010 року, приблизно за два місяці до того, як Королева та герцог Единбурзький мали провести п’ять днів у країнах Перської затоки, я вирушила у звичайну ознайомчу поїздку. Мені потрібно було вивчити місцевість і клімат, а також маршрут та місця майбутніх заходів», — пише вона.

Дизайнерка одразу звернула увагу на розкішне оздоблення мечеті: кришталеві люстри, які відбивали світло всіма кольорами веселки, та орнаменти на колонах, що нагадували Дерево життя. Саме інтер’єр мечеті став джерелом натхнення для образу королеви. Вона пошила класичну сукню, яку королева носила у поєднанні з капелюшком та білими аксесуарами. Також Келлі вирішила пошити довге пальто і використати для нього золоту тканину, яка зберігалася у Букінгемському палаці ще з часів, коли Єлизавета II була принцесою.

«Я згадала, що у сховищі матеріалів Букінгемського палацу зберігається дуже стара золота тканина, яку Її Величності подарували ще тоді, коли вона була принцесою. Я знала, що тканина чудово збереглася і буде ідеальною для цього випадку. На жаль, я так і не дізналася, хто саме її подарував, бо до початку моєї роботи в палаці відповідних записів не вели».

Для пальта вона замовила в місцевого майстра вишивку бісером у кольорах орнаментів мечеті. Особливу увагу приділили й головному убору.

«Королева мала приїхати на захід у капелюшку-таблетці із золотим оздобленням у вигляді шнура й одразу вирушити до мечеті. Я вирішила додати застібки до верхньої частини капелюшка та плечей пальта. Завдяки цьому можна було надійно закріпити шарф на капелюшку та пустити його через плечі Королеви. Це здавалося доречним і практичним рішенням. Поки я думала, який шарф використати, згадала, що вже маю саме те, що потрібно. Багато років тому моя сестра Донна подарувала мені прекрасний золотий шарф. Я ніколи його не носила, тому віддала його Її Величності. Знаючи, кому дістався її подарунок, я була впевнена, що Донна не образиться. Щоправда, я так ніколи й не розповіла про це ні їй, ні Королеві!», — зізналась дизайнерка у своїй книжці.

Образ складався з двох частин черед дрескод мечеті, якого потрібно було дотриматися навіть монархині. Королева мала змінити взуття на шкарпетки та накинути довше пальто. Для цього заздалегідь передбачили приватну зону, відгороджену ширмою. Після виходу з мечеті вона мала знову зняти ці речі.

Але в день візиту все пішло не зовсім за планом. Кортеж королеви без проблем проїхав до мечеті, однак автомобілі Келлі та камердинера принца Філіпа спочатку не пропустили. Команді довелося витратити дорогоцінний час на пояснення, чому їм необхідно потрапити всередину. Зрештою їх пропустили, але часу на перевдягання залишилося зовсім мало.

Коли Келлі дістала речі, стало зрозуміло, що найбільшою проблемою буде шарф. Задуманий складний спосіб його кріплення вже не залишався можливим через брак часу. Тоді Єлизавета II сама знайшла просте рішення: накинула шарф на капелюшок і плечі, недбало зав’язала його під підборіддям — і вирушила на захід точно за графіком.

«Звісно, вона все одно мала приголомшливий вигляд», — згадувала Келлі.

За словами стилістки, цей випадок став ще одним нагадуванням про те, що навіть у найретельніше спланованому королівському графіку можуть виникнути непередбачувані обставини. І тоді важливо не розгубитися, а швидко знайти рішення.