Найпопулярніша зачіска 19 століття: чому жінки носили гігантські "вузли Аполлона" на голові

Називалась така зачіска «Аполлонів вузол» і була натхненна статуями давньогрецького бога сонця, зцілення й музики — Аполлона. Вона складалася з високого пучка, який міг бути із заплетеної коси або закрученим, а також з великих кучерявих пасм, що обрамляли обличчя.

Їхні розміри могли бути по-справжньому епічними, а якщо хотіли надати зачісці максимально класичного вигляду, її прикрашали, протикаючи пучок оздобленою коштовностями стрілою Купідона. Від 1790-х до 1830-х років багато заможних жінок використовували свій одяг і аксесуари, щоб перетворити себе на живі статуї. Домінуючим мистецьким стилем того часу був неокласицизм, який звертався до античного світу по натхнення в мистецтві та архітектурі.

Для жінок, яких зазвичай не допускали до професійної художньої освіти, це був спосіб долучитися до руху унікальним і творчим шляхом — використовуючи інструмент, який вони мали, тобто власне тіло та все, що на нього вдягали. Інші способи долучитися до неокласицизму включали носіння прикрас із давніми камеями, або використання спеціальних підкладок під живіт під сукнями, щоб імітувати прилягання тканини, характерне для статуй давньої Греції.