"Чиїсь дружини, матері, сини завалені й безпомічні, навік поснулі": журналістка довела до сліз проникливим віршем про трагедію у Кременчуці

Дата публікації
Перегляди
16к
Час на прочитання
2 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"Чиїсь дружини, матері, сини завалені й безпомічні, навік поснулі": журналістка довела до сліз проникливим віршем про трагедію у Кременчуці

На момент ракетного удару у торговому центрі на Полтавщині були сотні людей.

27 червня російські окупанти влучили ракетою у торгівельний центр "Амстор" у Кременчуці, в якому перебувало понад тисяча мирних людей. Кількість жертв навіть страшно уявити.

Журналістка Марина Солонар відреагувала на трагедію, написавши пронизливий вірш, який довів до сліз її підписників:

"Червневе сонце плавило асфальт.

Хотілося води і прохолоди.

І тисячі кросівок і сандаль

блукали у торговому проході.

В “Сільпо” на касі пробивали хліб,

і достигала випічка у печі.

Пенсіонери важили крупу,

хтось купував дрібні на кухню речі.

Буденно цілий світ собі гудів,

нагадуючи велелюдний вулик.

Хтось доїдав спізнілий свій обід,

Хтось ніс в авто із магазину клунок

Тривога сповістила про біду, і все завмерло.

Вибух. Вибух. Тиша.

Де ще секунду все гуло-жило

стоїть смердюче чорне попелище.

Цивільні, мирні, смирні і смутні,

старі і молоді, безбожно юні.

Чиїсь дружини, матері, сини,

бабусечки, дідусики й синулі

завалені й безпомічні,

навік поснулі.

Немає слів і сліз. Думок немає.

Здається навіть звуки онімілі

в душі немов пластинка заїдає:

"Ви прокляті, кацапи знависнілі"

Ви дивитесь на наше попелище

На наш "Амстор"...

… ТЦ, що був..

і вже нема.

І в вас екстаз й ні граму каяття".

Читайте також: 

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
16к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація