Як не вбити рідних на карантині: поради від Катерини Кухар

Компанію Олександру Стоянову та Катерині Кухар в дні "особливих вихідних" склали діти: старший син Тіма (11 років) і молодша донька Настя (5 років), а також няня дітей – Наталія. Прима-балерина ділиться своїми правилами про те, як "не вбити" одне одного під час карантину і зберегти гармонію в родині.

Перше:

"Найпростіший метод підвищити свій рівень гормону щастя – обійми! У Таїланді, коли ми були на слоновій фермі, я помітила, що коли ці велетні хочуть проявити свою ніжність, вони обіймають одне одного хоботами. Хобот слона більш чутливий, ніж пальці людини, у ньому близько 4 000 різних м'язів.

Коли я спостерігала цю картину я згадала, що у нас із Сашком є схожий ранковий ритуал. Хто перший відкриває очі вранці, той обіймає іншого. В обіймах ми змінюємо три пози перед тим, як встати з ліжка.

Наприклад, якщо я перша прокинулася, я обіймаю Сашу, потім ми перевертаємося, Саша обіймає мене – друга, а третя поза, як вийде і тільки потім ми встаємо. Під час обіймів виробляється гормон щастя – окситоцин. Так ми піднімаємо собі настрій".

Друге:

"Ми ніколи не засинаємо у сварці і з образою в душі, є ймовірність, що вранці прокинемося з ще більшою образою. Тому обов'язково миримося перед тим, як лягати спати".

Третє:

"Ми розподілили обов'язки, хто за що відповідає. Наприклад, Саша спокійніший, ніж я, тому під час карантину він вчить з дітьми уроки. Я уважна і педантична, відповідаю за чистоту".

Четверте:

"Цінуйте радість моменту, як тайці. Мені подобається їхня філософія життя, вони завжди позитивно налаштовані.

У Таїланді ми їздили на слонову ферму. Коли ми тільки приїхали і будували плани на день, нам пропонували покупати слонів. На що я з відразою сказала: "Навіть за всі гроші світу цього не зроблю". Але так я думала недовго. Спочатку ми їх годували бамбуком, готували для них делікатесні бомбочки з бананів, крупи і води, які ліпили своїми руками. Потім ми спостерігали за їхніми іграми в піску, як вони обсипають одне одного ним і саме від цього отримують море радості, як вони приймають грязьові ванни, як вони шкрябаються об дерево і так себе очищають.

Спостерігаючи за цією картиною і забувши про свою бридливість, я сама попросила коновки з водою і щіточки, для того щоб приєднатися до процесу і помити їх. Моєму щастю не було меж. Ці величезні велетні змусили мене забути про проблеми, матеріальні речі і цивілізацію, натомість я отримала море задоволення від єднання з природою.

До чого я це веду? Вчіться радіти моменту. Я для себе зробила висновок: не ставте для себе межі, іноді варто переглянути свій скептицизм. Ігри не завжди повинні бути "манірні" і за правилами чистоти. У період карантину це особливо важливо. Я раніше завжди сердилася на Стоянова, який, коли грається з дітьми, перевертає квартиру з ними догори дриґом. Я бігала за ними з криками, роздратуванням і псувала їм свято. Тепер я переглянула свою позицію і приєднуюсь до них, а потім вони допомагаю мені все поставити на свої місця".

П'яте:

"Стежте за своїм зовнішнім виглядом. Одне з важливих правил "вимушених вихідних", яке допомагає внутрішньо організувати себе і подобатися чоловікові - вбиратися".