6 правил асертивності: як жити в гармонії з собою і оточенням
Синонім впевненості в собі – асертивність: здатність відстоювати себе, впевнено говорити "ні", при цьому шанобливо ставитися до співрозмовника. Бути асертивним корисно і доречно в будь-яких стосунках – в сім'ї, соціумі, у професійному колі. Але, мабуть, особливо актуальна асертивність на роботі, коли йдеться про кар'єрне просування і неминуче виникає в цьому процесі конкуренції. Допомогти виробити правила асертивності, що дозволяють досягти своєї мети, та зберегти при цьому обличчя, ми попросили коуча, психологиню Вероніку Войтенкову.
Прохання замість наказу
Агресивність – це не тільки напад на іншу людину, але і симетрична відповідь тому, хто нападає на вас. Якщо ви в ролі керівника починаєте роздавати вказівки, висувати невиправдано високі вимоги до оточення, ви, по суті, стаєте на один щабель з агресорами. З іншого боку, якщо ви спокійні та врівноважені, справедливо просите співробітників дотримуватися їхньої компетенції замість того, щоб жорстко вимагати, ви на правильному шляху. М'який, дипломатичний імпульс, який дозволяє колегам зробити перший крок, завжди викликає повагу і вдячність.
Слухати себе та інших
Принципова відмінність між асертивністю і агресивністю – це усвідомленість. Коли робочий стан розжарюється і вам здається, що настав час проявити наполегливість, спробуйте зробити паузу і поставити собі кілька запитань: "А чи не переступлю я своїми словами і/або діями межу? Якщо я зараз скажу слова, дійсно, це якось порушує мої права?" Розвиваючи таку спостережливість, ви зможете збільшувати внутрішню дистанцію між почуттями, які виникають у відповідь на конфліктну ситуацію, і вчинками, які ви у зв'язку з ними робите.
Партнерство замість домінування
Агресивні керівники транслюють своїй команді таке послання: "Існує дві думки: моя і помилкова". Асертивні керівники запитують: "Зможеш виконати це до середи?" Вони доброзичливі, впевнені, слухають інших і уважні до настрою в колективі. Асертивний керівник швидше запросить до співпраці: "Чому б нам не обговорити, як ми можемо ліпше об'єднати наші ресурси?" – а не поставить перед фактом: "У мене є досвід роботи з цим, так що зробимо по-моєму". Це принцип роботи "разом, але не замість".
Визнавати свої помилки, але не зациклюватися на них
Природна реакція, коли ваші ідеї відкидають і починають критикувати, – захист або напад у відповідь. Але тільки беручи до уваги критику, ви зможете дійти згоди і продовжити рух уперед. Зазвичай, критика в робочому просторі спрямована не проти вас особисто, а для досягнення загальної мети компанії. Поглянувши на критику з цієї точки зору, ви зможете подивитися на свої дії під новим кутом і, ймовірно, помітити те, чого раніше не помічали. Крім того, перед очима керівництва у виграші завжди залишаються ті співробітники, які готові йти на компроміс.
Спокій, але не боязкість
Якщо ви помічаєте, що намагаєтеся уникнути конфлікту за будь-яку ціну, просите вибачення там, де у цьому немає необхідності, не можете відмовити у виконанні понаднормової роботи, яка не входить в коло ваших обов'язків, ймовірно, ви трохи збилися зі шляху. Але, дотримуючись нехитрих правил, зможете виробити в собі впевнену, зважену поведінку. Наприклад, якщо на вас чекає важлива розмова з начальством, підготуйтеся до неї заздалегідь. Припустіть, які запитання вам будуть ставити, і програйте в голові можливі варіанти відповідей. Якщо у вас будуть опорні точки в аргументації і готовність відповідати навіть на найнесподіваніші запитання, дуже ймовірно, що ви не осоромитеся і справите на керівництво гарне враження.
Усвідомленість замість емоцій
Зазвичай, на роботі ми проводимо більшу частину свого часу, і від того, наскільки комфортно ми почуваємося, безпосередньо залежить наш душевний стан. Робота не повинна бути гонкою на виживання. Навряд чи у вас вийде зовсім уникнути конфліктів, але, використовуючи здоровий, зважений, асертивний, але не агресивний стиль у роботі, ви зможете комфортніше почуватися в офісних джунглях і досягати своєї кар'єрної мети.
Ольга Лєтова