Чому ми любимо повчати інших

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Напевно, серед ваших знайомих є люди, які не тільки знають, як правильно чинити в тому чи іншому випадку, але і обожнюють всіх повчати. І якщо одні з них досить нешкідливі, тому з їх постійними настановами і повчаннями можна змиритися, то інші можуть довести людей до сказу. Що ж змушує нас повчати інших людей?

Облік і контроль

Мабуть, найбільш масову групу "вчителів" становлять ті, хто звик все життя тримати під контролем. А оскільки межа між нашим особистим простором і простором інших людей вельми нечітка, то вони часто потрапляють на чужу "територію". Звідси й бажання нав'язати іншим свою думку і свою лінію поведінки на всі випадки життя. Заради справедливості треба сказати, що найсуворіше такі люди контролюють себе, але й тим, хто поруч з ними, теж дістається, хоча самі вони навіть не здогадуються, що іншим їхня поведінка неприємна.

Сицилійський захист

До повчань часто вдаються й ті, в кого, як то кажуть, "рильце в пушку". Аби уникнути зауважень і звинувачень, на які заслужили, вони використовують тактику, яку шахісти називають "сицилійським захистом": найкращий спосіб захисту – напад. Не чекаючи, поки їх почнуть критикувати, вони завдають "удару" першими – їхнім візаві в таких випадках вже не до повчань, вони починають виправдовуватися самі, що й було потрібно любителям вчити життю інших.

Самоствердження за рахунок іншого

Ще одна причина, через яку людина може ставати в позицію ментора – це її бажання утвердитися у власних очах за рахунок іншого. Зазвичай, ним користуються люди з заниженою самооцінкою: наставляючи на праведний шлях, вони й самим собі здаються розумнішими, красивішими, стрункішими – список рис, які такі люди обирають, повчаючи інших, можна продовжувати нескінченно, але суть справи від цього не змінюється. Коли поблажливо розповідаєш подрузі, як правильно доглядати за волоссям, аби воно було густим і гладеньким, здається, що ти сама – просто дівчина з обкладинки глянцю, хоча насправді це не так.

Заздрість

Банальну заздрість, про яку вже стільки сказано і написано, що, здається, незручно повторювати, в таких випадках теж не можна ігнорувати. Якщо ви об'єктивно і за всіма статтями краща і успішніша за співрозмовницю, немає нічого дивного в тому, що вона хоче трохи вас "присадити" – спустити з небес на землю. А як це зробити? Правильно, спробувати піднятися над вами, прочитавши мораль, адже той, хто вчить, звісно, розумніший за того, кого він повчає.

Крайній ступінь роздратування

Можливо, вас вкрай обурює людина, яка постійно береться вас повчати. Оскільки – і на щастя! – ніяких інших заходів вона до вас застосувати не може, то залишається одне – з розумним виглядом вас слухати. Оскільки вас це, швидше за все, буде дратувати, ви зрівняєтесь у неприйнятті одне одного, і, якщо можна так висловитися, зіграєте внічию – на уявному табло з'являться цифри: 1:1.

"Я – жертва?"

Вас всі прагнуть повчати? Така ситуація заслуговує на окрему розмову, тому що тут потрібно відповісти на запитання: чому так відбувається? Можливо, причина в тому, що ви, швидше за все підсвідомо, поводите себе як жертва, яка, як відомо, притягує до себе різноманітних ґвалтівників – від моральних до фізичних. Роль жертви "складає" для вас досить неприємний життєвий сценарій, тому від неї потрібно позбавлятися. Але те, як це зробити – тема для окремої розмови.

За допомогу у розкритті теми дякуємо психологу Марині Єлисєєвій.

Олександра Волошина

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції