Чому нам сняться тривожні сни та чому вони можуть бути корисними для психіки

Стресові сни — не випадковість і не «збій системи», ба більше, вони можуть бути одним із механізмів, за допомогою яких психіка намагається впоратися з емоційним перевантаженням.

Чому нам сняться тривожні сни

Чому нам сняться тривожні сни / © Credits

Ви прокидаєтеся посеред ночі через дивний сон, ніби запізнюєтеся на іспит, губите дитину у натовпі, забуваєте про важливу зустріч або сидите на неприємному уроці у школі. Серце б’ється швидше, тривога не відпускає навіть після пробудження, а в голові лише одне питання, чому мозок робить це з нами.

Видання Psychology Today спробувало відповісти на це запитання та розповіло, чому сни стають особливо дивними під час стресу, як вони пов’язані з нашими денними переживаннями та чому неприємний сон іноді може бути ознакою не проблеми, а роботи мозку.

Люди намагалися зрозуміти природу снів ще з давніх часів. Їх трактували як передбачення, сигнали підсвідомості, послання психіки чи навіть містичний досвід.

Пізніше до них звернулася й психологія, зокрема, Зиґмунд Фройд вважав сни способом прояву несвідомих бажань і внутрішніх конфліктів. Сьогодні ж наука дивиться на сни менш містично, але не менш уважно. Дослідники дедалі більше вивчають зв’язок між емоціями вдень, рівнем стресу та тим, що відбувається з мозком уночі.

Існують дві основні теорії, які пояснюють психологічну функцію сновидінь:

  1. теорія безперервності

  2. теорія емоційної регуляції

Теорія безперервності

Згідно з цією теорією, сни відображають те, що ми вже переживаємо у реальному житті. Інакше кажучи, мозок просто «продовжує трансляцію» денних емоцій уночі.

Саме тому, після важкого робочого дня людям часто сняться робочі помилки, під час стресу — хаотичні чи тривожні сюжети, а у періоди невизначеності — сни про втрату контролю.

Психологи пояснюють, що іноді збігається не лише емоція, а й сам сюжет сну, наприклад, людина переживає через дедлайни та бачить сон про роботу. А іноді збігається лише настрій, проте не зміст. Саме тому навіть дорослим людям через десятки років після університету можуть снитися іспити чи забуті лекції. Реального екзамену давно немає, але емоція стресу залишається знайомою для мозку.

Чому після тривожного сну ми прокидаємося виснаженими

За теорією безперервності вважається, що сни — радше пасивний процес. Тобто, якщо людина засинає у тривозі, вона, ймовірно, прокинеться у такому ж емоційному стані.

Сон у цьому випадку працює як фонова музика до нашого життя, він не змінює емоції, а лише відтворює їх. Люди, які засинали з негативними переживаннями, частіше бачать негативні сни, тривожні сюжети та мають неприємний емоційний фон після пробудження.

Теорія емоційної регуляції

Інша психологічна концепція звучить набагато оптимістичніше. Теорія емоційної регуляції припускає, що сни не просто відображають емоції, вони допомагають психіці їх переробляти.

Тобто мозок під час сну проживає стрес, програє складні ситуації, обробляє страх і намагається емоційно адаптуватися. Саме тому стресові сни можуть бути частиною психологічного відновлення.

Що показали дослідження

Одне з найвідоміших досліджень проводили серед людей, які переживали депресію після розлучення. Учасників будили кілька разів за ніч і просили описати власні сни.

Результати виявилися несподіваними, адже люди, яким часто снилися колишні партнери та емоційно насичені сни, через рік демонстрували менше симптомів депресії.

Пізніше інші дослідження підтвердили, що детальні емоційні сни можуть впдивати на краще психологічне відновлення у майбутньому.

Що відбувається з мозком під час страшних снів

Люди, які бачать сни, пов’язані зі страхом, після пробудження мають меншу активність у ділянках мозку, які відповідають за реакцію страху. Інакше кажучи, мозок ніби «репетирує» емоції уві сні, щоб легше впоратися з ними у реальному житті.

Психологи пояснюють, що під час емоційного перевантаження мозок намагається поєднати страхи, переживання, денні образи, пам’ять, тривогу та фізичну втому. Саме тому стресові сни часто здаються абсурдними чи нелогічними. Мозок не створює «реалістичний фільм», він працює з емоціями.

Як зменшити кількість тривожних снів

Необхідно створювати так званий «буферний період» перед сном — час, коли нервова система поступово заспокоюється. За годину до сну корисно відкласти робочі задачі, менше користуватися телефоном, читати, прийняти теплу ванну, робити легку розтяжку чи займатися спокійними домашніми справами.

Так мозок отримує сигнал, що небезпека минула, тож можна переходити у стан відновлення.

Одна з головних думок психологів звучить несподівано, а саме, що не кожен тривожний сон — ознака того, що людина «не справляється». Навпаки, іноді такі сни можуть бути частиною адаптації та емоційного проживання складного періоду життя.

І хоча вони можуть виснажувати, психіка таким чином намагається «пройти крізь» емоцію, а не уникнути її.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie